Постанова

від 06.09.2018 по справі 337/3052/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 337/3052/18 Головуючий у 1 інстанції: Кучерук І. Г.

провадження № 22-ц/778/3307/18 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Маловічко С.В.

суддів: Гончар М.С.

ОСОБА_2

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Перший Український міжнародний банк на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 липня 2018 року про забезпечення позову ОСОБА_3 до Запорізької обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації , 3-тя особа - Публічне акціонерне товариства Перший український банк , про скасування державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Запорізької обласної філії комунального підприємства Центр державної реєстрації , 3-тя особа - Публічне акціонерне товариство Перший Український банк про скасування державної реєстрації.

Разом із позовною заявою позивачем до суду було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив заборонити відповідачу - Запорізькій обласній філії комунального підприємства Центр державної реєстрації , а також будь-яким іншим державним реєстраторам України вчинювати будь-які реєстраційні дії щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; накласти арешт на цю квартиру; заборонити Публічному акціонерному товариству Перший Український банк відчуження у будь-який спосіб, передання в заставу, внесення до статутного капіталу, використання квартири та вселення в квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 липня 2018 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено частково.

Накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, яка належить на праві власності Публічному акціонерному товариству Перший Український ОСОБА_4 . В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ПАТ ПУМБ подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі ПАТ ПУМБ посилається на те, що, задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції не зазначив, у чому саме полягатиме утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову, судом першої інстанції не було встановлено, чи існує реальна загроза невиконання рішення суду та позивачем до заяви не було додано жодного доказу на підтвердження того, що ПАТ ПУМБ має намір здійснити відчуження квартири.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Колегія суддів апеляційного суду у повній мірі погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За приписами ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст . 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 ст .150 ЦПК України визначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до положення ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У зв'язку із зазначеним суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, які є предметом судового розгляду та правильно встановив, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що заочним рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 30 серпня 2016 року задоволено позов ПАТ ПУМБ до ОСОБА_3, ОСОБА_5, які діють у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме, квартируза адресою: АДРЕСА_2 та виселення з цієї ж квартири задоволено.

Проте вказаним рішенням суду виконання в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення відповідачів з квартири було відстрочено на час дії ЗУ Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті .

Але незважаючи на це, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зроблено запис про право власності на вказану квартиру з новим власником - ПАТ ПУМБ .

Тому колегія суддів апеляційного суду вважає , що доводи апеляційної скарги про те, що позивачем до заяви не було додано жодного доказу на підтвердження того, що ПАТ ПУМБ має намір здійснити відчуження квартири, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 є ПАТ ПУМБ , інформація про обтяження щодо даної квартири в реєстрі відсутня, а тому ПАТ ПУМБ у будь-який момент та у будь-який спосіб на власний розсуд може розпорядитися квартирою за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.10).

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та такою, що постановлення з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381 - 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Перший Український міжнародний банк залишити без задоволення.

Ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 липня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 07 вересня 2018 року.

Головуючий:

Судді: