Постанова

від 30.08.2018 по справі 405/7623/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2018 року м. Кропивницький

справа № 405/7623/16-ц

провадження № 22-ц/781/1186/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Черненка В.В.

суддів: Авраменко Т.М., Карпенка О.Л.

секретар Гончар В.В.

учасники справи:

представник ОСОБА_1- ОСОБА_2

представник Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області- Гладковська О.С.

представник Державної казначейської служби ОСОБА_3

представник Прокуратури Кіровоградської області- Володіна А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_2, який діє від імені ОСОБА_1, Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, Державної казначейської служби України на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20.04.2018 року, суддя Шевченко І.М., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, Прокуратури Кіровоградської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, Прокуратури Кіровоградської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що органами податкової міліції та прокуратури Кіровоградської області він безпідставно та незаконно тривалий час, у період з 27.04.2005 року по 30.06.2015 року, обвинувачувався у вчиненні численних злочинів проти власності та в сфері господарської діяльності, зокрема, фіктивне підприємництво, пособництво у вчиненні привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в складі організованої злочинної групи; умисне ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах тощо.

В межах кримінальної справи № 11-0095 (№ 80-844, № 80-823) відносно нього порушувались такі кримінальні справи та об'єднувались в одне провадження, з притягненням як обвинуваченого, а саме: 27.04.2005 року - за ч.2 ст.205 КК України по факту придбання фіктивного підприємства ПП Ділайн Прес ; 30.06.2005 року за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України за фактом пособництва у заволодінні коштами ДП Нафтогазбезпека та ВАТ ГК Братислава в особливо великих розмірах; 31.08.2005 року за ч. 3 ст. 212 КК України за фактом умисної несплати податків ТОВ Агроукр-Торг в особливо великих розмірах; 20.09.2005 року за ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 366 КК України за фактом пособництва у заволодінні державними коштами ДП Нафтогазбезпека НАК Нафтогаз та ДП Земельні ресурси України в особливо великих розмірах.

Крім того, йому пред'являлись обвинувачення у фіктивному підприємництві та несплаті податків, в складі створеної ним злочинної групи, пособництво у заволодінні коштами, умисної несплати податків, за ч. 2 ст. 205 , ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191 КК України , щодо ПП Максімус , ПП Термін-Кір , ПП Бам , ПП Техремкомплект , ПП Енергоремонт , ПП Олександр і Ко , ПП Омега Центр , ПП Будагро-Кір , ПП Агробудтранссервіс , ПП Максплюс , ПВКП Зубр , ПТП Торгпродукт , ТОВ Торговий дім Антарас , ТОВ Юмакс-трейд , ТОВ Клюз , ПП Надія К , ПП Лакор , ПП Фінансова продуктивність .

Після порушення 27.04.2005 року відносно нього першої кримінальної справи, 29.04.2005 року його безпідставно було оголошено в розшук, хоч він ніяким чином від слідства не переховувався, проживав за постійним місцем проживання (реєстрації), жодних викликів (повідомлень) не отримував. 24.06.2005 року СВ ПМ ДПА в Кіровоградській області його було затримано та у подальшому застосовувався запобіжний захід у вигляді взяття під варту, який діяв на протязі понад 2 місяців по 02.09.2005 року, після чого він був випущений під заставу в розмірі 50 000 грн.

Крім того, 25.06.2005 року слідчим було вилучено та накладено арешт на належний йому автомобіль Volkswagen Golf V Tredline 1,6i, який тривалий час (10 років), аж до 12.06.2015 року знаходився у володінні відповідача - Головного управління ДФС у Кіровоградській області.

Позивач зазначив, що вказаний автомобіль так і не був повернутий йому в установленому КПК України порядку, а 09.02.2006 року слідчим було накладено арешт на все належне йому майно та цінності де б воно не знаходилось , з внесенням цих даних до Єдиного реєстру заборон відчуження майна.

У другій половині 2006 року, перед направленням кримінальної справи до суду, у засобах масової інформації м. Кіровограда , керівництвом Головного управління ДФС у Кіровоградській області була ініційована потужна компанія по його дискредитації, як начебто організатора злочинного угруповання всеукраїнського масштабу по легалізації грошових коштів, здобутих злочинним шляхом.

Вказана справа за № 80-844 скерована з обвинувальним висновком стосовно ОСОБА_1 до Кіровського районного суду м. Кіровограда. 27.06.2013 року постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда № 1109/9701/12, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 17.10.2013 року, кримінальну справу № 80-844 направлено прокурору Кіровоградської області для організації додаткового розслідування, з чинним обвинуваченням його за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч.ч. 1, 2, 3 ст. 212 КК України. Міру запобіжного заходу у вигляді застави залишено без змін.

На додатковому розслідуванні, у зв'язку з набранням чинності КПК 2012 року, прокуратурою Кіровоградської області була визначена підслідність даної справи СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області, яким вказані матеріали 06.11.2013 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013120010000120.

Позивач, впродовж всього часу додаткового розслідування, звертався з численним заявами (скаргами, клопотаннями) стосовно законності слідства, бездіяльності та порушення розумних строків у даному кримінальному провадженні, яке підлягало закриттю, а також щодо припинення застосованих до нього запобіжних заходів, але орган досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32013120010000120 зазначав на відсутність підстав для цього, так як всі відповідні запобіжні заходи застосовані законно, одночасно наголошуючи на відсутності згідно КПК України (2012 року) у нього належного процесуального статусу сторони кримінального провадження. Прокуратура пропонувала звернутися до суду, в той час як суд, відмовляючи у задоволенні заяв про скасування арешту майна, наголошував на необхідності вирішення цього питання слідчим. Застосовані у цій справі запобіжні заходи щодо нього, як обвинуваченого, скасовувались у вказаному кримінальному провадженні № 32013120010000120 від 06.11.2013 року СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області, у судовому порядку, лише у зв'язку з його закриттям. Так само у судовому порядку підтверджено, що він у вказаному кримінальному провадженні є обвинуваченим згідно КПК (1960 року).

30.06.2015 року вказане кримінальне провадження стосовно позивача закрите за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення).

Таким чином, з моменту порушення відносно нього кримінальної справи та її закриття за реабілітуючими обставинами з 27.04.2005 року по 30.06.2015 рік минуло понад 10 років або 122 повних місяців, що є періодом перебування його під слідством та судом (притягнення до кримінальної відповідальності) у вказаному кримінальному провадженні.

Позивач зазначив, що незважаючи на закриття кримінального провадження та скасування запобіжного заходу, по облікам МВС України він продовжує перебувати у статусі особи, яка притягується до кримінальної відповідальності по вказаній справі та щодо якої застосований запобіжний захід - застава.

Зазначає, що з 1996 року він став займатись приватною підприємницькою діяльністю, під час якої постійно стикався з несправедливістю та протиправними діями співробітників міліції та прокуратури. У зв'язку з цим, у 2005 році, він заснував громадську організацію Антикорупційна ініціатива (код ЄДРПОУ 33520190), головою правління якої був до 2010 року. Дана організація займалась захистом бізнесу та викриттям фактів корупції серед працівників податкових органів, прокуратури, міліції тощо. Одержуючи інформацію щодо протиправної діяльності та корупційних дій посадових осіб державних органів, від імені організації він звертався з численними листами (зверненнями/заявами) до Президента України, Генеральної прокуратури, інші вищі державні органи і саме після цього відносно нього почались постійні незаконні кримінальні переслідування з надуманих підстав.

Внаслідок наведених обставин незаконного кримінального переслідування, обмеження громадянських прав і свобод, боротьба з чим займала більшу частину його часу та уваги, він припинив займатись підприємницькою діяльністю, згодом - у 2006 році від нього пішла дружина з неповнолітнім сином. Зазначені події вочевидь були для нього стресовою психоемоційною ситуацією, яка внесла кардинальні зміни у звичний спосіб його життя, призвела до руйнування значущих взаємовідносин з оточенням, моральних цінностей та довіри до людей, бо супроводжувалась значними негативними переживаннями: обурення, протесту, тривалої емоційної напруги, невизначеності, необхідності виправдовуватись та доводити свою невинність в інкримінованих діяннях, а також приниження, сорому, тривоги, втрати можливостей самореалізації.

Порушення даної кримінальної справи, розголос у ЗМІ та перебування в ув'язненні принижувало його честь та гідність, так як ставило під сумнів його моральні якості, порядність, добре ім'я. Зазначені обставини, з урахуванням того факту, що він був людиною відомою та публічною в м. Кіровоград, займався правозахисною діяльністю, як голова правління ГО Антикорупційна ініціатива , сприяли суттєвому зниженню його авторитету серед оточуючих, ділової репутації, поваги та доброзичливого ставлення. Дана ситуація створювала негативну психологічну установку відносно нього як про людину кримінальну, аморальну, непорядну, сприяла упередженому ставленню до нього з боку оточення. Дана ситуація перешкоджала у реалізації особливо значущої кожної людини потреби у самоповазі та повазі з боку оточуючих, відобразилась на взаємовідносинах з різними людьми.

Перебуваючи під вартою на протязі 2,5 місяців він був позбавлений можливості вільно жити, вільно реалізувати як особистість і професіонал, пересуватись за власним вибором та планувати власний час, чим було принижено його людську гідність та порушене одне з основних прав людини - на свободу та особисту недоторканість.

Зазначена ситуація кардинально позначилась на всіх сферах його життя, підірвала здоров'я, докорінно змінила нормальний, звичний для нього душевний стан, внесла повну невизначеність щодо майбутнього. Переживання даної ситуації супроводжувалась усвідомленням надзвичайної серйозності виниклих життєвих ускладнень. Все своє життя, значні емоційні ресурси на протязі тривалого періоду часу він вимушений був підпорядковувати відстоюванню справедливості, доведенню своєї невинності, захищаючи честь і гідність, намаганню реабілітувати своє добре ім'я, даючи численні пояснення слідчим та суду, організовуючи свій захист та власними силами захищаючи себе, звертаючись у різні інстанції з листами та скаргами для врегулювання виниклих не з його вини проблем.

Крім того, так як він одночасно притягувався до кримінальної відповідальності по багатьом статтям КК України, це посилювало інтенсивність пережитих ним негативних емоцій, перш за все переживань, обурення, значної емоційної напруги, власної беззахисності. За таких обставин доведення своєї невинності ставало ще більш складною проблемою. Зазначена ситуація суттєво змінила нормальний душевний стан його рідних, внесла невизначеність щодо майбутнього родини, позбавила почуття життєвої захищеності, усталеності та передбачуваності подій.

Незаконне притягнення до кримінальної відповідальності призвело також до значних фінансових втрат з його боку, серйозно позначилась на фінансовому стані його сім'ї. У даній кримінальній справі було накладено арешт на все його майно, кардинально постраждала його ділова репутація та знизився авторитет в діловому світі, що суттєво позначилась на його ділових зв'язках, серйозно вплинуло на можливість ведення бізнесу. Належне йому на час ініціювання кримінальної справи діюче та прибуткове підприємство ТОВ Агроукрторг (код ЄДРПОУ 33149647) в якому він був засновником та директором, через банкрутство наприкінці 2006 року було ліквідовано (справа Господарського суду м. Києва № 23/128-б).

Відповідні кримінальні переслідування та застосовані запобіжні заходи (позбавлення волі, арешт всього майна) фактично на певний час залишили його без засобів до існування, призвели до виникнення простроченої кредиторської заборгованості перед банківськими установами та іншими кредиторами. Між тим, орган досудового розслідування на час закриття даного кримінального провадження, без прийняття єдино можливого згідно КПК України рішення щодо повернення вилученого (арештованого) майна, вважав прийнятним самостійне вирішення питання задоволення вимог до нього у інших (цивільних) справах шляхом безпосередньої передачі його майна кредиторам. Зокрема, автомобіль Volkswagen Golf 12.06.2015 року слідчим, без його повернення власнику (принаймні формального) та визначення його технічного стану (після 10 років незаконного володіння), передано державному виконавцю Кіровського ВДВС у виконавчому провадженні про стягнення з нього коштів на користь ТОВ Кредекс Фінанс .

Ситуація, пов'язана із наведеним незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності та кримінальним переслідуванням впродовж значного часу - понад 10 років, у поєднанні з його обвинуваченням у вчиненні тяжких та особливо тяжких складів злочинів, була інтенсивно психотравмуючою для нього.

Позивач просив суд стягнути на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України 6 597 500 грн. моральної шкоди.

В ході розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути на його користь за рахунок коштів Державного бюджету України 1 021 963,50 грн. моральної шкоди та 10 100 грн. судових витрат на правову допомогу та витрати за проведення експертизи.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20.04.2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного Бюджету України на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 000,00 гривень та судові витрати за послуги адвоката і проведення експертизи в сумі 17 242,40 грн.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_2, який діє від імені ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначає, що судом першої інстанції при визначенні мінімального розміру відшкодування моральної шкоди застосовано показник мінімальної заробітної плати за 2017 рік у місячному розмірі 3200 грн. без наведення мотивів такого застосування. Крім того, позиція суду першої інстанції, що у період часу від внесення кримінальної справи до ЄДР до її закриття (з 06.11.2013 року по 30.06.2015 року) позивач не перебував під слідством, не відповідає обставинам справи.

В апеляційній скарзі Державна казначейська служба України ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначається , що Казначейська служба своїми діями чи бездіяльністю не порушувала права та інтереси позивача, а приймає участь у розгляді таких справ виключно , як орган який у випадку прийняття судом рішення про стягнення коштів з бюджетної установи або державного бюджету у відшкодування завданої шкоди, виконує судові рішення згідно Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. №845.

Зазначають, що суд першої інстанції внаслідок неповного зясування обставин справи дійшов помилкових висновків щодо наявності підстав для відшкодування моральної шкоди , її розміру та порядку відшкодування.

Заперечують проти стягнення коштів з Державної казначейської служби.

В апеляційній скарзі Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області зазначається, що рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда є передчасним, та таким, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права та має бути скасоване в частині задоволення позову. Просять відмовити у задоволені позову в повному обсязі та закрити провадження по справі.

До суду надано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 від Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області та зазначено, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та має бути скасоване в частині задоволення позову ОСОБА_1

До суду надано відзив на апеляційні скарги від Прокуратури Кіровоградської області в якому зазначено, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що факт закриття кримінального провадження за відсутності у діянні складу кримінального правопорушення надав право ОСОБА_1 ставити питання про відшкодування моральної шкоди відповідно до вимог Закону. Між тим, судом помилково застосовано ст.. 8 Закону України Про Державний бюджет на 2017 рік , відповідно до якої розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2017 року складає 3 200 грн.. У даному випадку підлягають застосуванню норми Закону України 2Про внесення змін до деяких законодавчих актів від 06.12.2016 р. №1774 - VІІІ , за приписами п. 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати , як розрахункової величини, вона застосовується у розмірі 1600 грн.

Зазначається, що наведені розрахунки у висновку судової психологічної експертизи від 30.01.2018 року носять рекомендаційний характер.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції встановив, що

СВ ПМ Кіровоградської ОДПІ 25.02.2005 року порушена кримінальна справа № 11-0096 за фактом придбання фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності ПП Демфер Агро . 28.02.2005 року кримінальні справи № 11-0095 та № 11-0096 об'єднані в одне провадження.

В рамках кримінальної справи № 11-0095 27.04.2005 року порушені кримінальні справи відносно ОСОБА_1 за фактом придбання фіктивного суб'єкту підприємницької діяльності ПП Ділайн Прес за ч. 2 ст. 205 КК України та ОСОБА_4 за фактом придбання фіктивного суб'єкту підприємницької діяльності ПП Демфер Агро за ч.2 ст.205 КК України.

Відносно ОСОБА_1 30.06.2005 року порушена кримінальна справа № 80- 823 за ч.1 ст.255, ч.3 ст.212, ч.5 ст.191 КК України, яка об'єднана в одне провадження з кримінальною справою № 11-0095 під номером № 80-823.

Відносно директора ПП Максімус ОСОБА_1 20.07.2005 року порушена кримінальна справа за ч.3 ст.212 КК України, яка об'єднана в одне провадження з кримінальною справою № 80-823. Відносно директора ПП ТермінКір ОСОБА_1 13.08.2005 року порушена кримінальна справа за ч.3 ст.212 КК України, яка об'єднана в одне провадження з кримінальною справою № 80-823.

З кримінальної справи № 80-823 20.09.2005 року виділено кримінальну справу № 80-844 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за ч.1 ст.255, ч.5 ст.191. ч.2 ст.366 КК України.

Прокуратурою Кіровоградської області 07.05.2005 року порушена кримінальна справа № 80-797 за фактом заволодіння бюджетними коштами службовими особами Кіровоградського обласного центру ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

Кримінальні справи № 80-797 та № 80-844 16.02.2006 об'єднані в одне провадження, а 26.06.2006 року кримінальна справа № 80-797 виділена в окреме провадження.

Кримінальна справа № 80-844 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.5 ст.191, ч.ч. І, 2, 3 ст.212 КК України, та інших осіб 05.10.2006 року з обвинувальним висновком направлена для розгляду до Кіровського районного суду м. Кіровограда.

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.06.2013 року, залишено без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 17.10.2013 року, кримінальну справу № 80-844 повернуто прокурору для організації додаткового розслідування.

Прокуратурою Кіровоградської області 05.11.2013 року кримінальна справа № 80-844 направлена для організації додаткового розслідування до слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Кіровоградській області.

У зв'язку з тим, що 20.11.2012 року набрав чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс України, подальше розслідування кримінальної справи № 80-844 продовжено відповідно до його вимог та 06.11.2013 року відомості СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Про підозру у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялось.

За результатами досудового розслідування, з урахуванням встановлених у кримінальному провадженні обставин, 30.06.2015 року старшим слідчим СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області Булаховою Ю.С. прийнято рішення про закриття вказаного кримінального провадження на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Перевіркою прокуратурою області прийнято рішення, що підстав для його скасування не встановлено.

Суд першої інстанції зазначив, що по кримінальних справах № 11-0095, № 80-823, № 80-844 ОСОБА_1 перебував під слідством та судом у період з 27.04.2005 року по 06.11.2013 року, а всього 102 місяці 10 днів.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.05.2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 02.10.2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.12.2014 року, стягнуто з Державного бюджету України через Управління обслуговування кошторисів бюджетних установ Державного казначейства України з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 40 тис. грн. у відшкодування моральної шкоди. Зазначені кошти стягнуто судом у зв'язку з незаконним притягненням ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності по справі № 80-797 у період з 14.03.2006 року по 21.10.2009 рік.

Між тим, у період з 16.02.2006 року по 26.06.2006 року кримінальні справи № 80- 797 та № 80-844 знаходились в одному провадженні під № 80-844.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 перебував під слідством та судом з 27.04.2005 року по 06.11.2013 року, а всього 102 місяці 10 днів. Позивачем надано процесуальні документи, які підтверджують факт реабілітації та спричинення моральної шкоди.

Суд першої інстанції зазначив, що при визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховував вимоги розумності і справедливості, а тому розмір на відшкодування моральної шкоди визначається у 500 000грн.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Доводи викладені в апеляційній скарзі скарзі адвокат ОСОБА_2, який діє від імені ОСОБА_1 , що судом першої інстанції при визначенні мінімального розміру відшкодування моральної шкоди застосовано показник мінімальної заробітної плати за 2017 рік у місячному розмірі 3200 грн. без наведення мотивів такого застосування не спростовують висновків суду першої інстанції.

Правовідносини з приводу відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду регулюються ст.. 1176 ЦК України та Законом України Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду .

Ч. 1 ст. 1176 ЦК України передбачає, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності та інше, відшкодовується державою.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, відшкодовується державою в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури і суду, а ч. 7 вказаної статті визначає, що порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону України Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду від 1 грудня 1994 року № 266/94-ВР (далі - Закон № 266/94-ВР), відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць на момент перебування під слідством чи судом, при цьому суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що 25.02.2005 року СВ ПМ Кіровоградської ОДПІ порушена кримінальна справа № 11-0095 за фактом фіктивного підприємництва та умисного ухилення від сплати податків службовими особами ПП Демфер Агро .

СВ ПМ Кіровоградської ОДПІ 25.02.2005 року порушена кримінальна справа № 11-0096 за фактом придбання фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності ПП Демфер Агро . 28.02.2005 року кримінальні справи № 11-0095 та № 11-0096 об'єднані в одне провадження.

В рамках кримінальної справи № 11-0095 27.04.2005 року порушені кримінальні справи відносно ОСОБА_1 за фактом придбання фіктивного суб'єкту підприємницької діяльності ПП Ділайн Прес за ч. 2 ст. 205 КК України та ОСОБА_4 за фактом придбання фіктивного суб'єкту підприємницької діяльності ПП Демфер Агро за ч.2 ст.205 КК України.

Відносно ОСОБА_1 30.06.2005 року порушена кримінальна справа № 80- 823 за ч.1 ст.255, ч.3 ст.212, ч.5 ст.191 КК України, яка об'єднана в одне провадження з кримінальною справою № 11-0095 під номером № 80-823.

Відносно директора ПП Максімус ОСОБА_1 20.07.2005 року порушена кримінальна справа за ч.3 ст.212 КК України, яка об'єднана в одне провадження з кримінальною справою № 80-823. Відносно директора ПП ТермінКір ОСОБА_1 13.08.2005 року порушена кримінальна справа за ч.3 ст.212 КК України, яка об'єднана в одне провадження з кримінальною справою № 80-823.

З кримінальної справи № 80-823 20.09.2005 року виділено кримінальну справу № 80-844 за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за ч.1 ст.255, ч.5 ст.191. ч.2 ст.366 КК України.

Прокуратурою Кіровоградської області 07.05.2005 року порушена кримінальна справа № 80-797 за фактом заволодіння бюджетними коштами службовими особами кіровоградського обласного центру ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

Кримінальні справи № 80-797 та № 80-844 16.02.2006 об'єднані в одне провадження, а 26.06.2006 року кримінальна справа № 80-797 виділена в окреме провадження.

Кримінальна справа № 80-844 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.5 ст.191, ч.ч. І, 2, 3 ст.212 КК України, та інших осіб 05.10.2006 року з обвинувальним висновком направлена для розгляду до Кіровського районного суду м. Кіровограда.

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.06.2013 року, залишено без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 17.10.2013 року, кримінальну справу № 80-844 повернуто прокурору для організації додаткового розслідування.

Прокуратурою Кіровоградської області 05.11.2013 року кримінальна справа № 80-844 направлена для організації додаткового розслідування до слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Кіровоградській області.

У зв'язку з тим, що 20.11.2012 року набрав чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс України, подальше розслідування кримінальної справи № 80-844 продовжено відповідно до його вимог та 06.11.2013 року відомості СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

З матеріалів справи вбачається, що про підозру у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялось.

За результатами досудового розслідування, з урахуванням встановлених у кримінальному провадженні обставин, 30.06.2015 року старшим слідчим СУ ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області Булаховою Ю.С. прийнято рішення про закриття вказаного кримінального провадження на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Прокуратурою області була проведена перевірка зазначених обставин і прийнято рішення, що підстави для його скасування не встановлено.

Суд першої інстанції визначаючи час перебування позивача під судом і слідством виходив з того, що оскільки у 2013 році про підозру у кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялось звинувачення то відповідно по кримінальних справах № 11-0095, № 80-823, № 80-844 ОСОБА_1 перебував під слідством та судом у період з 27.04.2005 року по 06.11.2013 року, а всього 102 місяці 10 днів.

Зазначені висновки відповідають нормам КПК України.

Приймаючи до уваги , що суд першої інстанції визначив , розмір грошового відшкодування у розмірі 500 000 грн. , що явно перевищує розмір відшкодування, який можливо було б застосувати виходячи з доводів позивача відносно розміру мінімальної заробітної плати на час відшкодування - 3723 грн, , та час перебування під судом позивача до 30.06.2015 року, що становить 122місяці ( 122 м. х 3724грн.= 454206грн.) то відповідно зазначені доводи не вплинули по суті на висновки суду першої інстанції в цій частині позову.

В частині доводів апеляційної скарги , що суд першої інстанції не прийняв до увиги висновки експертизи якою визначено теоретичний розмір на відшкодування моральної шкоди, то зазначені обставини можуть прийматись судом до уваги, але в контексті з іншими матеріалами справи.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для збільшення розміру на відшкодування моральної шкоди відсутні , виходячи з доказів які знаходяться в матеріалах справи з урахуванням засад справедливості , добросовісності та розумності.Зазначена позиція викладена в Постанові Верховного суду від 24.01.2018 року провадження №61-986 св18.

Доводи викладені в апеляційній скарзі Державної казначейської служби , що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення , яким відмовити у задоволені позову виходячи з того, що Казначейська служба своїми діями чи бездіяльністю не порушувала права та інтереси позивача, а приймає участь у розгляді таких справ виключно , як орган який у випадку прийняття судом рішення про стягнення коштів з бюджетної установи або державного бюджету у відшкодування завданої шкоди, виконує судові рішення згідно Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. №845 не спростовують висновки суду першої інстанції.

Частиною 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України встановлено, що Казначейство України , здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

З матеріалів справи вбчається, що суд першої інстанції зазначаючи в резолютивній частині про стягнення моральної шкоди мав на увазі не стягнення моральної шкоди з Державної Казначейської служби України як з особи яка заподіяла моральну шкоду , а як з органу який здійснює безспірне списання коштів з державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Резолютивна частина рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди відповідає стилістичному викладенню резолютивної частини в постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 року по справі №6-2203 цс 15.

Доводи викладені в апеляційній скарзі Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області , що рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда є передчасним, та таким, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права та має бути скасоване в частині задоволення позову та як наслідок необхідно відмовити у задоволені позову в повному обсязі та закрити провадження по справі не спростовують висновків суду першої інстанції.

З апеляційної скарги вбчається, що скарга містить посилання на норми матеріального права які регулюють спірні правовідносини, однак не містить докази на спростування висновків суду першої інстанції.

Статею 377 ЦПК України визначено підстави для скасування судового рішення повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишення позову без розгляду.

В апеляційній скарзі відсутні доводи які б давали підстави закрити провадження по даній справі.

Апеляційний суд, приймаючи до уваги встановлені обставини, дійшов висновку, що суд першої інстанції розглянув справу в межах доводів заяви та наданих сторонами доказів.

Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Апеляційні скарги підлягає залишенню без задоволення, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2, який діє від імені ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України - залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20.04.2018 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: