Ухвала

від 10.09.2018 по справі 915/972/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ====================================================================== УХВАЛА 10 вересня 2018 року                                                                                  Справа № 915/972/18                                                                   м.Миколаїв Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О. розглянувши заяву №б/н від 05.09.2018 Фермерського господарства «Вікторія»  про забезпечення позову у справі за позовом: Фермерського господарства «Вікторія», 56200, Миколаївська область, Березнегуватський район, смт.Березнегувате, вул.Нахімова, буд.10 до 1-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел Трейд», 04073, Київська область, м.Київ, вул.Кирилівська, буд.160 до 2-го відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства «ЮНІС -3», 54028, м.Миколаїв, вул.Космонавтів, 91 про: про стягнення 353  919,89 грн.        06.09.2018 Фермерське господарство «Вікторія» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 05.09.2018 (уточнена позовна заява від 10.09.2018) про стягнення в солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю  «Кернел Трейд» та Приватного сільськогосподарського підприємства «ЮНІС -3» заборгованості у розмірі 353  919,89 грн.       Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.09.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи призначено на 10 жовтня 2018 року о 10 год.00 хв.        Як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, що 17.08.2018 між ФГ «Вікторія» та ТОВ «Кернел Трейд» було укладено усний договір купівлі – продажу (поставки) б/н добрив «Суперфосфат NP 9.30+9S у кількості 28 тон за вартістю 353  919,89 грн. На підтвердження укладення договору ТОВ «Кернел Трейд» було надано ФГ «Вікторія» відповідний рахунок  - фактуру №КТ-0002026 від 17.08.2018. На виконання своїх зобов'язань по оплаті товару за договором вартість товару у повному обсязі була сплачена ФГ «Вікторія» за платіжним дорученням №25 від 17.08.2018. З метою забезпечення виконання зобов'язань за основним договором, між ФГ «Вікторія» та ПСП «ЮНІС -3» було укладено Договір поруки б/н, згідно з яким останній зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання ТОВ «Кернел Трейд» своїх зобов'язань як солідарний боржник  - поручитель. Згідно договору строк поставки товару 20.08.2018. Зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем -1 своїх зобов'язань за договором щодо поставки товару, дана угода втратила інтерес для позивача, а тому відмовляючись від договору, просить суд стягнути у повному обсязі здійснену попередню оплату за товар з відповідачів.            Разом із позовною заявою  Фермерське господарство «Вікторія»  подало заяву №б/н від 05.09.2018 про забезпечення позову в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 353  919,89 грн., які знаходяться на відкритому ТОВ «Кернел Трейд» рахунку 26008878838427 у ПАТ «Укрсиббанк», МФО 351005.         В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник (позивач) зазначає, що існує ймовірність, того що до закінчення розгляду даної справи, ТОВ «Кернел Трейд» буде здійснено перерахування коштів іншим особам з метою неповернення позивачу. Вказує, що ігноруючи всі вимоги позивача щодо поставки товару чи повернення коштів, відповідач – 1 може у будь – який час здійснити перерахування коштів з свого рахунку іншим особам з метою уникнення відповідальності у разі задоволення судом позовних вимог, а відтак позивачу доведеться знову звертатись до суду та правоохоронних органів з метою захисту порушених прав та інтересів. Також, постраждають й отримувачі цих коштів, адже якщо відповідач-1 отримав оплату за не існуючий у нього фактично товар, державний бюджет не отримує податку на додану вартість, а відтак, шкода буде нанесена не лише позивачу, а й державі в чималому розмірі. Станом на теперішній час, існує загроза зловживання правами володіння та розпорядження спірними коштами до остаточного розгляду справи по суті, що призведе до порушення прав не лише позивача, а й інших осіб, що може спричинити збитки державі та мати незворотні наслідки, або значно ускладнити повернення коштів позивачу, зробити неможливим або утруднити виконання рішення суду у даній справі.    У відповідності до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до ст.137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.  Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.      Згідно ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Таким чином, із змісту вищенаведених процесуальних  норм вбачається, що необхідною  умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення. Отже, інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання подальшого судового рішення. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має   здійснити   оцінку  обґрунтованості  доводів  заявника  щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, в тому числі: - наявності зв'язку  між  конкретним  заходом  до  забезпечення позову і предметом позовної вимоги,  зокрема,  чи спроможний такий захід  забезпечити  фактичне виконання  судового  рішення  в разі задоволення позову; - імовірності утруднення виконання  або  невиконання  рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб,  що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.          Розглянувши заяву позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: -          розумності, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; -          забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; -          наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; -          імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; -          запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процессу, суд дійшов висновку про те, що обраний спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжиті заходи до забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову. Застосування заходів до забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову та накладення арешту на грошові кошти в сумі 353  919,89 грн., які знаходяться на відкритому ТОВ «Кернел Трейд» рахунку 26008878838427 у ПАТ «Укрсиббанк», МФО 351005 Керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 138, 139, 140, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -                                                   УХВАЛИВ: 1.          Заяву №б/н від 05.09.2018 Фермерського господарства «Вікторія»  про забезпечення позову - задовольнити.       2.          Накласти арешт на грошові кошти в сумі 353  919,89 грн., які знаходяться на відкритому ТОВ «Кернел Трейд» (04073, Київська область, м.Київ, вул.Кирилівська, буд.160, код ЄДРПОУ 41659046) рахунку 26008878838427 у ПАТ «Укрсиббанк», МФО 351005         3. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України “Про виконавче провадження” дана ухвала про вжиття заходів забезпечення позову є виконавчим документом.             Строк пред'явлення ухвали до примусового виконання 3 (три) роки.          4. Стягувач за даною ухвалою: Фермерське господарство «Вікторія» (56200, Миколаївська область, Березнегуватський район, смт.Березнегувате, вул.Нахімова, буд.10, код ЄДРПОУ 20879282);           Боржник за даною ухвалою: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кернел Трейд» (04073, Київська область, м.Київ, вул.Кирилівська, буд.160, код ЄДРПОУ 41659046).           Відповідно до ч.1 ст. 144  Господарського процесуального кодексу України, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.           Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).           Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається  протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.           Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні  положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.                             Повний текст ухвали складено та підписано 10.09.2018 Суддя                                                                                                       Н.О. Семенчук