Рішення

від 05.09.2018 по справі 922/1320/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1320/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради,м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю Холдингова компанія "Енсо Груп", м. Київ про стягнення коштів 39 642,06 грн за участю представників:

позивача: Берро Н.А., довіреність №08-11/3958/2-17 від 28.12.17;

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Холдингова компанія "Енсо Груп" про стягнення 39 642,06 грн. недоотриманого доходу за користування відповідачем земельною ділянкою площею 0,0619 га по пр.Гагаріна, 127-А, у м. Харкові. Мотивуючи позов приписами статті 22 Цивільного кодексу України, статей 224, 225, 229 Господарського кодексу України, Харківська міська рада зазначала про те, що у зв'язку зі зміною нормативно-грошової оцінки земель міста Харкова, що є підставою для перегляду розміру орендної плати за земельні ділянки, та на виконання рішення органу місцевого самоврядування, Департамент земельних відносин здійснив розрахунок розміру переглянутої орендної плати та направив відповідачу пропозицію щодо внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки; відповідач ухилявся від внесення змін до договору в частині зміни розміру орендної плати, внаслідок чого міська рада недоотримала в бюджет дохід за користування відповідачем земельною ділянкою за період з моменту отримання відповідачем пропозиції про внесення змін до договору до набрання чинності рішенням суду про внесення відповідних змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.05.2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/1320/18, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання вирішено призначити на "21" червня 2018 року на 10:00 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 04.06.2018 року).

Протокольною ухвалою суду від 21.06.2018 року на підставі п.3 ч.2 ст.183 ГПК України було постановлено про відкладення підготовчого засідання на 10.07.2018року об 11:00 год.

У підготовчому засіданні 10.07.2018 року продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів та вирішено відкласти підготовче засідання на 01.08.2018 року о 09.50 год. , що було зафіксовано ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання.

02.08.2018 року відповідач надав відзив на позов (вх.№ 22429), в якому проти позову заперечує, вважає збитки нараховані за період з 01.03.2016 по 01.08.2016 безпідставними та незаконними, оскільки рішення господарського суду Харківської області від 19.07.2016 у справі №922/1716/15 за яким було внесено зміни до договору оренди землі від 11.10.2005р. за №69166/05 в частині розміру орендної плати за користування земельною ділянкою по пр.Гагаріна, 1227-А у м.Харкові площею 0,0619 набуло чинності 02.08.2016, а отже на думку відповідача, саме з дати набрання законної сили цього рішення у нього виникає зобов'язання сплачувати змінений розмір орендної плати.

02.08.2018 року позивач надав відповідь на відзив (вх.№ 22424), яку досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

03.08.2018 року постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 09.08.2018 о 09:20 год.

09.08.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 29.08.2018р. об 11:30 год, що було зафіксовано ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання.

27.08.2018 року відповідач надав заперечення на відзив (вх.№24295), які досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.

29.08.2018 у судовому засіданні було оголошено перерву до 05.09.2018 о 10:00 год.

На судове засідання 05.09.2018 прибув представник позивача, який підтримує позицію, викладену у позовній заяві, просить суд її задовольнити.

Відповідач на судове засідання свого представника не направив, про причини неприбуття останнього суд не повідомив.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи по суті, при цьому явка відповідача не була визнана судом обовязковою, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами, в порядку ч. 1 ст. 202, ч. 9 165 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між Харківською міською радою та Відповідачем укладено договір оренди землі від 11.10.2005, зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах за № 69166/05.

Пунктом 5 цього договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно довідки №3225/04 від 23.12.2004 року становить 166217 грн.

Згідно з п. 9 договору розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить:

- 2005 рік: 345,04 грн;

- 2006 рік: 449,20 грн;

-2007 року:651,02 гр.

Розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміна розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції - щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) інших випадках, передбачених законом. (п. 13 договору).

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 та базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України (п.1.1 рішення).

Пунктом 2 цього рішення передбачено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01 січня 2014 року.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" встановлено, що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові (п.п. 2, 3 рішення).

Відповідно до п.16.4 цього Порядку зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду, зокрема у випадку зміни нормативної грошової оцінки землі.

Департаментом земельних відносин Харківської міської ради було підготовлено та 01.02.2016 направлено на адресу відповідача додаткову угоду до договору оренди землі від 11.10.2005 за №69166/05 разом із листом-пропозицією №8983/0/225-15 від 29.12.2015, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. спр. 28). Втім, відповідач вимоги Департаменту земельних відносин Харківської міської ради не виконав, протягом встановленого законом строку додаткову угоду до договору землі не уклав.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.07.2016 у справі № 922/1716/15 позовну заяву Харківської міської ради задоволено частково, внесено зміни до договору оренди землі від 11.10.2005 за № 69166/05, зокрема, в частині зміни розміру орендної плати за користування земельною ділянкою по пр.Гагаріна, 127-А у м.Харкові площею 0,0619 га в зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013.

Відповідно до вказаного рішення розмір орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою по пр.Гагаріна, 127-А у м.Харкові площею 0,0619 га (кадастровий номер земельної ділянки 6310136900:02:005:0024) згідно з розрахунком від 08.12.2015 № 1648/15 на рік становить 8 % від її нормативної грошової оцінки і складає 78632,70грн., або в місяць -6552,73 грн.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач зазначає, що починаючи з дати отримання додаткової угоди до договору оренди землі щодо зміни розміру орендної плати за землю на підставі нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, відповідач зобов'язаний був її підписати та направити один із примірників такої угоди до Департаменту земельних відносин і сплачувати орендну плату за землю в оновленому розмірі, визначеному додатковою угодою, проте відповідач ухилився від виконання свого обовязку, чим було завдано позивачу збитки у вигляді недоотриманого доходу, що й стало підставою для позивача звернутися з даним позовом до суду про стягнення недотриманого доходу за користування ТОВ Холдингова компанія "Енсо Груп" земельною ділянкою по пр.Гагаріна, 127-А у м.Харкові площею 0,0619 га за період з 01.03.2016 по 01.08.2016 у розмірі 39 642,06 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обовязку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту субєктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Зазначені вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних субєктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до абз. 2 п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно із статтею 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу частини першої статті 225 Господарського кодексу України, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Відтак, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Частиною 4 статті 623 Цивільного кодексу України унормовано, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Відповідно до положень ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною. Аналогічні положення містяться в ст. 22 Цивільного кодексу України відповідно до яких особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є в тому числі доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За статтями 2, 3 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки); земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Орендою землі у відповідності до статті 1 Закону України Про оренду землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; за статтею 2 цього Закону відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Як визначено статтею 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата.

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до статті 288 якого підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. У відповідності зі статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Стаття 1 Закону України "Про оцінку земель" визначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначена як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. За приписами статей 13, 15 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Відповідно до статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років. Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, враховуючи положення частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України щодо співвідношення договору з актами цивільного законодавства у випадку, коли обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає із їх змісту, право орендодавця отримувати платіж за землю у встановленому розмірі відповідає вимогам статті 3 Цивільного кодексу України щодо існування, зокрема, таких загальних засад цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність, натомість ухилення (зволікання) орендаря від вчинення дій, які є обов'язковими для сторін, суперечить принципам, закріпленим частиною 1 та 3 статті 13 Цивільного кодексу України щодо меж здійснення цивільних прав та неможливості зловживання правом у будь-якій формі.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог. що звичайно славляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Підставою для виникнення зобов'язання є зокрема, договори та інші правочини (статті 11, 509 Цивільного кодекс України). Згідно з статтею 632 цього Кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються повноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Статтею 286.2. Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плані за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подасться у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує факт отримання ним листа-пропозиції на внесення змін до договору оренди землі, а отже вказане свідчить про освідомленість відповідача із розміром орендної плати за користування земельною ділянкою по пр. Гагаріна, 127-А у м. Харкові, поряд із тим як будь-яких дій щодо сплати орендної плати відповідно до оновленого розрахунку - не було вчинено. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею. Зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок є передумовою зміни розміру орендної плати. Не внесення сторонами договору оренди землі змін до його умов в частині, що встановлюються у законодавчому порядку, не звільняє сторін від обов'язку їх виконання, оскільки відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно статті 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Харківською міською радою було вжито всіх заходів для отримання від відповідача плати за користування земельною ділянкою по пр.Гагаріна, 127-А у м.Харкові площею 0,0619 га, яка базується на новій нормативній грошовій оцінці земель м. Харкова станом на 01.01.2013 р., а саме - направлення відповідачу листа-пропозиції щодо внесення змін до договору оренди землі від 11.10.2005 року, зареєстрованого у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 69166/05. Але у зв'язку із відсутністю з боку відповідача направлених дій на укладення додаткової угоди, Харківська міська рада вимушена була звернутися з позовом до суду про внесення змін до договору в частині розміру орендної плати, в судовому порядку. Вказані обставини підтверджують факт вини у формі бездіяльності відповідача щодо приведення орендної плати за користування земельною ділянкою по пр.Гагаріна, 127-А у м.Харкові площею 0,0619 га у відповідність до вимог чинного законодавства.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (ст. 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України). Водночас необхідно враховувати, що можуть мати місце випадки, коли сторони перебувають у договірних відносинах, але заподіяння шкоди однією із сторін іншій стороні не пов'язане з виконанням зобов'язання, що випливає з цього договору. За таких обставин, незалежно від наявності договору, при вирішенні спору слід керуватися нормами ЦК України та ГК України щодо відшкодування позадоговірної шкоди. Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого пору пісного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі. якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вини. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправними діями чи бездіяльністю заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведі

Дослідивши обставини справи, суд прийшов до висновку, що у випадку з заподіянням відповідачем збитків у розмірі 39 642,06 грн., у вигляді недоотриманого доходу (упущеної вигоди), наявні всі елементи господарського правопорушення.

Згідно практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції, дохід або інше благо, які не отримані особою внаслідок порушення її права невиконанням зобов'язань іншою фізичною або юридичною особою, є упущеною вигодою. У цивільному праві упущена вигода - це неотриманий прибуток, який підлягає відшкодуванню. Матеріальний аспект захисту охоплює й положення глави 3 Цивільного кодексу України, в якій йдеться саме про захист цивільних прав та інтересів. До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать субєктам цивільного права.

Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем зобовязань, що прямо встановлені Законом, Харківській міській раді заподіяно збитків у вигляді неодержаних доходів.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановленні рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у разі задоволення позову в сумі 1762,00 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 191, 194, 195, 196, 201, 207, 208-210, 216-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з TOB Холдингова Компанія Енсо Груп (вул. Протасів Яр, 39, адреса: 61075, м. Київ, 03038, код 30709775) на користь Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків м-н Конституції, 7, код 04059243) - 39642 грн. 06 коп. (тридцять дев'ять тисяч шістсот сорок дві гривні шість копійок) недоотриманого доходу за користування земельною ділянкою по пр. Гагаріна, 127-А у м. Харкові площею 0,0619 га та 1762 грн. 00 коп. (одна тисяча шістдесят дві гривні) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення через господарський суд Харківської області (п. 17.5 Перехідних положень до Господарського процесуального кодексу України).

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.

Позивач: Харківська міська рада (адреса: 61003, м. Харків м-н Конституції, 7, код 04059243).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Холдингова Компанія ЕНСО ГРУП (вул. Протасів Яр, 39, адреса: 61075, м. Київ, 03038, код 30709775).

Повне рішення складено 10.09.2018 р.

Суддя С.Ч. Жельне