Рішення

від 10.09.2018 по справі 922/2231/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2231/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10, оф. 201, код 41427817) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: - Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, б.1, код 03359500) до Відділу охорони здоров'я Харківської Райдержадміністрації (62416, Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, пров. Транспортний, 4-А, код 26281781) про стягнення 32739,52 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Відділу охорони здоров'я Харківської Райдержадміністрації, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 32739,52 грн., яка складається з: суми основної заборгованості у розмірі 29300,55 грн., 3% річних у розмірі 263,61 грн., пеня у розмірі 3007,67 грн. та втрати від інфляції у розмірі 167,69 грн. Також, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Разом із позовною заявою позивачем надано до суду клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Харківгаз", оскільки вказана особа є розподільником газу в Харківській області, а отже рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки вказаної особи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.08.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження у справі №922/2231/18. Призначено розгляд справи в судовому засіданні на "10" вересня 2018 р. о (об) 10:00. Клопотання позивача про залучення до участі у розгляді справи третьої особи судом задоволено. Залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Харківгаз".

Представник позивача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію суду 06.09.2018р. відзив на позовну заяву за вх.№ 25831, в якому відповідач зазначив, що позов поданий позивачем визнає та проти позову не заперечує.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

24.04.2018 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №24/04/1 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі по тексту - договір).

У відповідності до умов договору, позивач зобов'язувався поставити відповідачу протягом березня - квітня 2018 року природний газ, а відповідач зобов'язувався оплатити його на умовах цього договору.

На виконання умов договору, позивач постачав відповідачу природний газ, а саме в березні 2018р. позивачем поставлено відповідачу 31,023 тис.м.куб. природного газу на загальну суму 249 722,74 грн. з ПДВ.; в квітні 2018р. позивачем поставлено відповідачу 5,263 тис.м.куб. природного газу на загальну 42 365,05 грн. з ПДВ.

Таким чином, за період з березня - квітня 2018 року позивач фактично поставив, а відповідач спожив природний газ в обсязі 36,286 тис.м.куб., що відповідачем визнається у відзиві на позовну заяву та відповідач заперечень проти позову не має.

На виконання умов договору позивач направив відповідачу акти приймання передачі природного газу, а саме: акт приймання передачі природного газу №190 від 31.03.2018 на обсяг 28,419 тис.м.куб.; акт приймання передачі природного газу №289 від 31.03.2018 на обсяг 2,604 тис.м.куб.; акт приймання передачі природного газу №258 від 30.04.2018 на обсяг 4,227 тис.м.куб.; акт приймання передачі природного газу №291 від 30.04.2018 на обсяг 1,036 тис.м.куб. Проте, відповідач не підписав та не повернув на адресу відповідача вказані акти приймання-передачі та вмотивованої відмови в підписанні актів приймання-передачі за березень-квітень 2018 року не направив.

Відповідач поставлений за вищевказаними актами приймання - передачі позивачем газ на загальну суму 42365,05 грн. отримав, але оплатив лише частково, а саме у розмірі 34025,65 грн., у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 29300,55 грн., з яких за березень 2018р. у розмірі 20961,16 грн., за квітень 2018р. у розмірі 8339, 39 грн., що відповідачем не заперечується.

Згідно п.2.9.1 договору та п.12 Розділу II Правил постачання природного газу, затвердженими Постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015р, за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (транспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи та Кодексу газорозподільних систем.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач позов визнає та підтверджує наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 29300,55 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 3% річних у розмірі 263,61 грн., пеню у розмірі 3007,67 грн. та втрати від інфляції у розмірі 167,69 грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом (Господарським).

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6.2.1 договору сторони погодили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування пені, 3% річних та втрат від інфляції, суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Таким чином, оскільки судом встановлено обґрунтованість позовних вимог та наявність прострочення здійснення оплати визнана відповідачем у відзиві на позов, судовий збір у розмірі 1762,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 549 Цивільного кодексу України, статтями 29, 42, 86, 91, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відділу охорони здоров'я Харківської Райдержадміністрації (62416, Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, пров. Транспортний, 4-А, код 26281781, р/р 35411046012079 ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10, оф. 201, код 41427817, п/р №26003010042489 в АБ Південний , МФО 328209) заборгованість у розмірі 32739,52 грн., яка складається з: суми основної заборгованості у розмірі 29300,55 грн., 3% річних у розмірі 263,61 грн., пеня у розмірі 3007,67 грн., втрати від інфляції у розмірі 167,69 грн. та судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Судові витрати покласти на відповідача у справі: Відділ охорони здоров'я Харківської Райдержадміністрації.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10, оф. 201, код 41427817, п/р №26003010042489 в АБ Південний , МФО 328209).

Відповідач: Відділ охорони здоров'я Харківської Райдержадміністрації (62416, Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, пров. Транспортний, 4-А, код 26281781, р/р 35411046012079 ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011).

Повне рішення складено 10.09.2018 р.

Суддя Ю.В. Светлічний