Ухвала

від 10.09.2018 по справі 921/342/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

10 вересня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/342/18

Суддя Охотницької Н.В. розглянувши позовну заяву № б/н від 30.08.2018 (вх. № 435 від 04.09.2018) за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до відповідача 1 Тернопільського національного економічного університету (вул. Львівська, 11, м. Тернопіль, 46020, код ЄДР 33680120) відповідача 2 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області (вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль, 46008, код ЄДР 14037372) відповідача 3 товариства покупців радгоспу "Тернопільський" (вул. Золотогірська, 5/3, м. Тернопіль, 42012), третя особа без самостійних вимог на предмет спору Відділ державних реєстраторів Тернопільської міської ради (вул. Шевченка, 1, м. Тернопіль) про: визнання недійсними актів, скасування державної реєстрації господарства; зобов'язання відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача.

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в Господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача 1 Тернопільського національного економічного університету, відповідача 2 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, відповідача 3 товариства покупців радгоспу "Тернопільський", третя особа без самостійних вимог на предмет спору Відділ державних реєстраторів Тернопільської міської ради про визнання недійсним Наказу ТАНГ № 218 від 08.08.1997 за підписом ректора Устенка О.А. "Про створення навчально-дослідного виробничого господарства "Наука" - філію Тернопільської академії народного господарства" та скасування державної реєстрації навчально-дослідного виробничого господарства "Наука" Тернопільського національного економічного університету, код 00855871. Місцезнаходження ВП: 46012, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Бригадна, 46; відновлення реєстрації статуту радгоспу "Тернопільський", який був затверджений першим заступником міністра сільського господарства і продовольства України Засухою А.А. 20.09.1993 на підставі рішення, яке викладено в протоколі № 3 від 15.09.1993 загальних зборів трудового колективу радгоспу "Тернопільський", зареєстрований головою Тернопільської адміністрації 21.11.1993 за № 37 та закріпити за ним належне йому майно, в тому числі земельну ділянку; визнання недійсним наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області № 495 від 16.12.2003 в частині про відміну дії наказу № 291 від 15.07.1994 "Про приватизацію державного майна радгоспу "Тернопільський"; на основі Закону України "Про приватизацію державного майна" та враховуючи матеріали постанови СУ ГУНП в Тернопільській області "Про закриття кримінального провадження за № 12016210000000028" від 17.04.2018, зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області відновити розпочату приватизацію майна радгоспу "Тернопільський" в 1994 році та видати належну ОСОБА_1 частку майнового та земельного паю.

Позивач вважаючи, що накази та розпорядження, що стосуються реорганізації радгоспу "Тернопільський" видавались не уповноваженими органами, що призвело до незаконної реорганізації радгоспу "Тернопільський" та порушення її прав, як колишнього працівника радгоспу "Тернопільський", в тому числі право на отримання майнового та земельного паю, звернувся із даними позовними вимогами до суду.

Розглянувши подану позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає, що у відкритті провадження у справі слід відмовити, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу (ч.ч. 2, 3 вказаної статті).

Згідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Відповідно до статті 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Частиною 1 ст. 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів? справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем? вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

З огляду на приписи частини другої статті 4 та статті 20 ГПК України зазначені справи підвідомчі господарським судам і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно п. 10 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Так, під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

З'ясувавши доводи позовної заяви суд виходить із того, що фактичними підставами звернення до суду стало прийняття Регіональним відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області № 495 від 16.12.2003 в частині про відміну дії наказу № 291 від 15.07.1994 "Про приватизацію державного майна радгоспу "Тернопільський".

Так, згідно змісту позовних вимог і викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, до прийняття оскаржуваного наказу позивач мав право на отримання частки майнового та земельного паю, що ним визначено як підставу позову у позовній заяві. Зокрема, на думку позивача наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області № 495 від 16.12.2003 в частині про відміну дії наказу № 291 від 15.07.1994 "Про приватизацію державного майна радгоспу "Тернопільський", фактично позбавив позивача права на отримання частки/паю, як працівника підприємства агропромислового комплексу, у власність.

З огляду на обґрунтування позовних вимог позивач вказав на порушення Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області його цивільного права в межах приватноправових відносин, за захистом якого він звернувся до суду.

Таким чином, враховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад, даний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Крім того, ОСОБА_1 звернулася до господарського суду, як фізична особа, яка не є підприємцем, з позовом до відповідача 1 Тернопільського національного економічного університету, з вимогою про визнання недійсним наказу ТАНГ, тоді, як така вимога підлягає також розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вимоги про скасування державної реєстрації господарства та відновлення реєстрації статуту також не підлягають розгляду за правилами господарського судочинства. Господарським судам підлягають розгляду такі спори лише у випадку, якщо такі вимоги є похідними від спору що виник з корпоративних відносин.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Проаналізувавши практику Європейського суду, судом взято до уваги рішення від 19 лютого 2009 року (справа "Христов проти України" (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) згідно з яким встановлено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Здійснення правосуддя судом, встановленим законом, поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом норм, що регулюють його діяльність. (Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Занд проти Австрії", Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Водночас суд звертає увагу позивача на те, що покликання у позові на законодавство, що регулює відносини з приватизації чи корпоративні відносини, не говорить про те що даний спір із визначеними позивачем вимогами підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Зважаючи на вказане, виходячи з аналізу суб'єктного складу, надаючи правову оцінку позову, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

При цьому, на виконання вимог ч.6 ст.175 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне роз'яснити фізичній особі ОСОБА_1, що даний спір належить до юрисдикції місцевого загального суду, як суду першої інстанції (справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства).

Керуючись ст.ст. 4, 20, п.1 ч.1 ст.175, ст. 232-235, 254, 255 Господарського процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ :

1. У відкритті провадження у справі № 921/342/18 за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до відповідача 1 Тернопільського національного економічного університету (вул. Львівська, 11, м. Тернопіль, 46020, код ЄДР 33680120) відповідача 2 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області (вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль, 46008, код ЄДР 14037372) відповідача 3 товариства покупців радгоспу "Тернопільський" (вул. Золотогірська, 5/3, м. Тернопіль, 42012), третя особа без самостійних вимог на предмет спору Відділ державних реєстраторів Тернопільської міської ради (вул. Шевченка, 1, м. Тернопіль) про визнання недійсним Наказу ТАНГ № 218 від 08.08.1997 за підписом ректора Устенка О.А. "Про створення навчально-дослідного виробничого господарства "Наука" - філію Тернопільської академії народного господарства" та скасування державної реєстрації навчально-дослідного виробничого господарства "Наука" Тернопільського національного економічного університету, код 00855871. Місцезнаходження ВП: 46012, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Бригадна, 46; відновлення реєстрації статуту радгоспу "Тернопільський", який був затверджений першим заступником міністра сільського господарства і продовольства України Засухою А.А. 20.09.1993 на підставі рішення, яке викладено в протоколі № 3 від 15.09.1993 загальних зборів трудового колективу радгоспу "Тернопільський", зареєстрований головою Тернопільської адміністрації 21.11.1993 за № 37 та закріпити за ним належне йому майно, в тому числі земельну ділянку; визнання недійсним наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області № 495 від 16.12.2003 в частині про відміну дії наказу № 291 від 15.07.1994 "Про приватизацію державного майна радгоспу "Тернопільський"; на основі Закону України "Про приватизацію державного майна" та враховуючи матеріали постанови СУ ГУНП в Тернопільській області "Про закриття кримінального провадження за № 12016210000000028" від 17.04.2018, зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області відновити розпочату приватизацію майна радгоспу "Тернопільський" в 1994 році та видати належну ОСОБА_1 частку майнового та земельного паю - відмовити.

2. Позовну заяву № б/н від 30.08.2018 (вх. № 435 від 04.09.2018) з доданими до неї матеріалами (всього на 36 (тридцяти шістьох) аркушах повернути позивачу.

Ухвала підписана 10.09.2018.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та підлягає оскарженню в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256- 257 ГПК України .

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Суддя Н.В. Охотницька