Ухвала

від 05.09.2018 по справі 916/1169/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

05 вересня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/1169/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Бендерук Є.О.

за участю учасників справи:

від позивача: Дабіжа О.А., ордер серія ОД №391564, від 05.07.2018 (не прибув);

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім КІМ

на рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2017

у справі № 916/1169/17

за позовом: Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім КІМ

про: стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки в загальній сумі 135049,13грн., розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку

колегія суддів першої інстанції: головуючий суддя Петров В.С., судді Цісельський О.В., Смелянець Г.Є., час та місце ухвалення рішення: 12.09.2017, м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області, зал судових засідань №404, судове засідання тривало з 16год.07хв. до 16год.26хв., повний текст рішення складений 12.09.2017.

В С Т А Н О В И В:

В травні 2017 року Тузлівська сільська рада Татарбунарського району Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою та уточненнями до неї, про:

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім КІМ заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 20.03.2008 загальною сумою 135 049грн.13 коп.;

- розірвання договору оренди земельної ділянки загальною площею 1,0 га, розташованої в межах населеного пункту с. Лебедівка Тузлівської сільської ради, Татарбунарського району Одеської області, який укладено 20.03.2008 між позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім КІМ , зареєстрованого у Татарбунарському реєстраційному відділі Одеської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.04.2008 за № 040853500021;

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім КІМ повернути до комунальної власності Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області земельну ділянку загальною площею загальною площею 1,0 га, яка розташована в межах населеного пункту с. Лебедівка Тузлівської сільської ради, Татарбунарського району Одеської області, яка використовується згідно договору оренди земельної ділянки від 20.03.2008. Вирішити питання по розподілу судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди земельної ділянки від 20.03.2008 (та угод до нього) щодо сплати орендної плати, станом на 01.08.2017 заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою відповідача перед Тузлівською сільською радою Татарбунарського району Одеської області становить 135 049, 13 грн., в тому числі за 2013 рік - 35985, 57 грн.; 2015 рік - 25 066,82 грн.; 2016 рік - 35 920,75 грн.; 2017 рік - 38075,99 грн.

Несплата відповідачем орендної плати є підставою для припинення права користування орендарем земельною ділянкою шляхом розірвання спірного договору у судовому порядку, внаслідок чого відповідач також зобов'язаний повернути земельну ділянки до комунальної власності Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.09.2017 (головуючий суддя Петров В.С., судді Цісельський О.В., Смелянець Г.Є.) позов Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім КІМ про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки в загальній сумі 135 049, 13 грн., розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку задоволено частково:

з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім КІМ на користь Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області стягнуто заборгованість за договором оренди земельної ділянки в сумі 118 554, 13 грн.;

розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,0 га, що розташована в межах населеного пункту с. Лебедівка Тузлівської сільської ради, Татарбунарського району Одеської області, який укладено 20.03.2008 між Тузлівською сільською радою Татарбунарського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім КІМ строком на 49 років, зареєстрований у Татарбунарському реєстраційному відділі Одеської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.04.2008 за № 040853500021;

зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім КІМ повернути до комунальної власності Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області земельну ділянку загальною площею 1,0 га, яка розташована в межах населеного пункту с. Лебедівка, Тузлівської сільської ради, Татарбунарського району Одеської області, яка використовується згідно договору оренди земельної ділянки від 20.03.2008 між Тузлівською сільською радою Татарбунарського району Одеської області та ТОВ Торговий дім КІМ , що був зареєстрований у Татарбунарському реєстраційному відділі Одеської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.04.2008 за № 040853500021;

в задоволенні решти частини вимог Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім КІМ відмовлено;

вирішено питання про розподіл судових витрат.

Часткова відмова в задоволенні позову про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті орендної плати, мотивована передчасністю вимог про стягнення орендної плати за 2017 рік у розмірі 135049,13 грн., оскільки строк платежу настав лише за місяці у період з січня по липень 2017 року. Позивач, з урахуванням заявленого в уточненнях до позовної заяви періоду заборгованості станом на 01.08.2017, та у відповідності до п. 4.3 договору оренди земельної ділянки від 20.03.2008 має право на стягнення орендної плати лише за 7 місяців 2017 року, тобто з січня по липень 2017 року, що складає 22210,99 грн. (38075,99 грн./12 міс. х 7 міс.). Заборгованість відповідача, що підлягає стягненню з відповідача складає за 2013 рік - 35985,60 грн.; за 2015 рік 25066,82 грн.; за 2016 рік 35920,75 грн. та за 7 місяців 2017 року 22210,99 грн., що разом становить 118554,13 грн.

Не погоджуючись з означеним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім КІМ звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2017 по справі №916/1169/17 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити Тузлівській сільській раді Татарбунарського району Одеської області про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки в загальній сумі 135 049,13 грн., розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку - у повному обсязі.

Підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, на думку апелянта, є порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім КІМ було позбавлено права на участь під час розгляду справи, права подання належних та допустимих доказів, права по врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, оскаржуване рішення прийняте без участі представника відповідача, що призвело до порушення його прав на захист.

23.07.2018 Тузлівська сільська рада Татарбунарського району Одеської області надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, та зазначила, що наведені апелянтом доводи - не спростовують висновків суду першої інстанції та не доводять їх помилковість.

Наразі позивач вважає, що матеріалами справи підтверджується факт надсилання відповідачу копій ухвал суду за юридичною адресою, що була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Однак поштові повідомлення було повернуті до суду разом з рекомендованими поштовими повідомленнями без вручення у зв'язку з відсутністю адресата за зазначеною адресою або за закінченням терміну зберігання згідно довідки Укрпошти. Що може свідчити про умисне ухилення відповідача від отримання кореспонденції.

Таким чином, відповідно до ст.ст. 89, 93 Цивільного кодексу України, ст.ст. 9, 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , відомості про місцезнаходження відповідача, що були зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на момент відкриття провадження у справі № 916/1169/17, повинні вважатись достовірними відомостями щодо місцезнаходження відповідача.

Отже, Господарським судом Одеської області було здійснено всі передбачені Господарським процесуальним кодексом України заходи для належного сповіщення відповідача про відкриття провадження по справі № 916/1169/17, суті спору, заявлених вимог, а також про час та місце розгляду справи.

Враховуючи, що в апеляційній скарзі відсутні будь-які докази чи пояснення, щодо наявної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім КІМ перед Тузлівською сільською радою Татарбунарського району Одеської області за договором оренди земельної ділянки від 20.03.2008, до апеляційної скарги не надано жодного доказу, що стосується предмету спору, позивач вважає рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2017 у справі №916/1169/17 має бути залишеним без змін, як об'єктивне, обґрунтоване та законне, таке що було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Крім того, Тузлівською сільською радою Татарбунарського району Одеської області подане клопотання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім КІМ на рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2017 у справі № 916/1169/17, на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського кодексу України.

В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначає, що на момент розгляду справи №916/1169/17, ОСОБА_2, не мав корпоративних прав у Товаристві з обмеженою відповідальністю Торговий дім КІМ не був посадовою особою Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім КІМ . Отже, у Господарського суду Одеської області не було підстав для залучення до участі у справі ОСОБА_2, оскільки спір не впливає на права та обов'язки ОСОБА_2, а судовим рішенням Господарського суду Одеської області від 12.09.2017 питання про права, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_2 не вирішувалось.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 254 Господарського процесуального кодексу України правом на апеляційне оскарження наділені учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов'язки.

Апелянтом за поданою апеляційною скаргою є відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім КІМ ; від імені Товариства скаргу підписано ОСОБА_2.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості якого є загально доступними, ОСОБА_2 є керівником (згідно статуту) Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім КІМ .

Отже, ОСОБА_2, підписуючи апеляційну скаргу, діяв як представник юридичної особи-відповідача у справі, а не як особа, яка не була залучена до участі у справі.

За вказаних обставин, підстави застосування положень п.3 ч.1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

У судовому засіданні від 25.07.2018, за участю представників учасників справи, оголошено перерву до 05.09.2018.

05.09.2018 через канцелярію суду до Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про відмову від позову. Згідно прохальної частини заяви позивач просить: прийняти відмову від позову; визнати нечинним рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2017 у справі №916/1169/17; провадження по справі закрити.

В обґрунтування поданої заяви Тузлівська сільська рада Татарбунарського району Одеської області, посилаючись на приписи статей 191, 274 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім КІМ на сьогоднішній день було внесено кошти в рахунок орендної плати за користування земельною ділянкою, підстави позову вже не існують, а тому Тузлівська міська рада Татарбунарського району Одеської області вважає за необхідне відмовитись від позову. Позивач також зазначає, що наслідки відмови від позову йому відомі та зрозумілі.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 274 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Статтею 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відмови позивача від позову, та визнання позову відповідачем. Зокрема, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Частинами 3, 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Наявні в матеріалах справи ордер серія ОД №391564, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ОД № 003216 від 21.03.2018, договір про надання професійної правничої допомоги №18/07 від 10.06.2018, підтверджують повноваження Дабіжі Олени Анатоліївни, на вчинення від імені Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області юридично значимих дій, у тому числі, останній надане право повної або часткової відмови від позову, зміни предмета та підстав позову, укладення мирової угоди.

Виходячи з принципу диспозитивності цивільних відносин та з огляду на те, що зазначені дії позивача не суперечать законодавству і не порушують права і охоронювані законом інтереси відповідача, не встановлено обставин, які б не допускали прийняття такої відмови, колегія суддів вважає за необхідне прийняти відмову Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від позову, що має наслідком визнання рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2017 у справі №916/1169/17 нечинним та закриття провадження у справі.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, оскільки провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відмовою від позову, витрати за подання позовної заяви покладаються на позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Разом з тим, згідно наведених положень Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

Судова колегія зазначає, що апелянтом на даний час відповідного клопотання подано не було, що, в свою чергу, не позбавляє його права в подальшому звернутися до суду з метою повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 191, 231, 234, 274 Господарського процесуального кодексу України , Одеський апеляційний господарський суд -

У Х В АЛ И В:

Прийняти відмову Тузлівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від позову.

Визнати нечинним рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2017 у справі № 916/1169/17.

Провадження у справі № 916/1169/17 закрити.

Матеріали справи № 916/1169/17 повернути до Господарського суду Одеської області.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст ухвали складено 07.09.2018.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

судді Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська