ПОСТАНОВА
Іменем України
04 вересня 2018 року
Київ
справа №810/3939/17
адміністративне провадження №К/9901/49856/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
за участю секретаря судового засідання - Загороднього А.А.,
учасники справи:
представник позивача - Кузьменко С.В.,
представник відповідача - Гармаш М.Ю., Павлович Д.М.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "АНОНА" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року (судді: Пилипенко О.Є. (головуючий), Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.) у справі №810/3939/17 за позовом Фермерського господарства "АНОНА" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Фермерське господарство "АНОНА" (далі - позивач, ФГ "АНОНА") звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11.10.2017 № 0055011202, яким позивачу за затримку реєстрації граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів за грудень 2016 рік застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 57 886,65 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що ФГ "АНОНА" не допускало порушення терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а в його діях відсутня ознака протиправності, оскільки ним вжито всіх можливих заходів для проведення своєчасної реєстрації податкових накладних, зокрема їх було надіслано на реєстрацію у встановлені Податкових кодексом України строки.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року (Головенко О.Д.) адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
4. Рішення суду обґрунтовано тим, що реєстрація накладних, яка відбулась 18.01.2016 року не є наслідком протиправних дій позивача, оскільки ним вжито всіх можливих заходів для проведення своєчасної реєстрації податкових накладних, зокрема, їх було надіслано на реєстрацію у встановлені Податковим кодексом України строки, а саме 15.01.2016 року. Крім того суд зазначив, що електронний рахунок позивача №37524100045216 який було поповнено 14.01.2016, згідно платіжних доручень №15, №16, №17.
5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову ФГ Анона в повному обсязі.
6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, податкові накладні від 31.12.2015 зареєстровано лише 18.01.2016, оскільки рахунок в системі електронного адміністрування поповнено позивачем лише 16.01.2016 на суму ПДВ 221 772,13 грн та 18.01.2016 на загальну суму ПДВ 357 000,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року та залишити в силі постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фахівцями контролюючого органу проведено камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації ФГ Анона податкових накладних за грудень 2016 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 4098/12-02/30163805 від 27.09.2017, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в частині порушення терміну реєстрації податкових накладних в ЄРПН за грудень 2016 року на загальну суму 578 866,54 грн, а саме:
- податкова накладна № 16/2 від 31.12.2015 на суму 298 333,33 грн, прийнята 18.01.2017;
- податкова накладна № 17/2 від 31.12.2015 на суму 221 866,54 грн, прийнята 16.01.2017;
- податкова накладна № 19/2 від 31.12.2015 на суму 58 666,67 грн, прийнята 18.01.2016.
На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "Н" № 0055071202 від 11.10.2017.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач направив для реєстрації в ЄРПН податкові накладні № 36/2 від 31.12.2015, № 37/2 від 31.12.2015, №38/2 від 31.12.2015.
З квитанцій щодо направлення для реєстрації податкових накладних № 16/2, 17/2, 19/2 від 31.12.2015 вбачається, що позивач направив дані податкові накладні 15.01.2016 о 15 год. 46 хв. та о 17 год. 16 хв., однак документи прийнято не було, у зв'язку з тим, сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ (94,41) продавця, тобто позивач на дату направлення податкових накладних до ЄРПН не мав достатнього ліміту на відповідному електронному рахунку.
Відповідно з витягу ЄРПН, станом на 14.01.2016 на рахунку позивача в системі електронного адміністрування (№ 37524100045216) ПДВ ліміт складав 94,41 грн.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. У доводах касаційної скарги позивач вказує неповне з'ясування обставин справи судом апеляційної інстанції, оскільки враховано лише відомості, які містилися в ЄРПН, в яких станом на 14.01.2016 року на рахунках ФГ Анона в системі електронного адміністрування ПДВ був ліміт 94,41 грн та вказано, що позивач поповнив свій рахунок лише 16.01.2016, проте таке твердження, на думку позивача, не відповідає дійсності, адже ним було поповнено рахунок 14.01.2016 в підтвердженя чого до суду першої інстанції було надано відповідні платіжні доручення.
10. Контролюючим органом надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновку суду апеляційної інстанції щодо порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, у зв'язку з чим просить залишити касаційну скаргу ФГ Анона без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Підпункт 14.1.60 пункту 14.1 статті 14.
Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
11.2. Пункт 120-1.1 статті 120.
Порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
11.3. Підпункт а пункту 200-1.4 статті 200-1.
На рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу.
11.4. Пункт 201.1 статті 201.
На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
11.5. Пункт 201.10 статті 201.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
12. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010.
12.1. Пункт 1.
Цей Порядок визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі.
12.2. Пункт 2.
Внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру.
12.3. Пункт 7.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.
12.4. Пункт 8.
Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС
12.5. Пункт 10.
датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.
12.6. Пункт 11.
Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку.
Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.
13. Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
13.1. Пункт 7 розділу 3.
При поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку:
- після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту) (п. 7.3);
- перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в Електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним (п. 7.4);
- підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС (п. 7. 5);
- якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС (п. 7.6).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін та надати покупцю за його вимогою.
15. Реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
16. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
17. Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
19. Судами попередніх інстанцій не в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, що мають вирішальне значення для правильного вирішення справи.
20. Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції під час вирішення справи не врахували та не встановили обставин, що мають вирішальне значення для правильного вирішення спору.
Суд першої інстанції в рішенні зазначив, що електронний рахунок позивача було поповнено 14.01.2016 (платіжні доручення № 15,16,17), а оскільки ліміт для реєстрації податкових накладних (з урахуванням сплачених сум по вказаним платіжним дорученням) було обчислено лише 18.01.2016, тобто після спливу строку для реєстрації податкових накладних від 31.12.2015, то на думку суду реєстрація накладних, яка відбулась 18.01.2016 не є наслідком протиправних дій позивача, оскільки ним вжито всіх можливих заходів для проведення своєчасної реєстрації податкових накладних, зокрема їх було надіслано на реєстрацію у встановлені Податкового кодексу України, а саме 15.01.2016.
Натомість суд апеляційної інстанції вказав, що позивачем поповнено рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ лише 16.01.2016 на суму 221772,13 грн. та у той же день зареєстровано ПН №36/2 та 18.01.2016 на суми 58 666,67 грн. та 298 333,33 (загалом 357000,00 грн.) та у той же день зареєстровано ПН №37/2 та ПН №38/2, а отже позивачем порушено вимоги п. 201.1.10. ст. 201-1 Податкового кодексу України та не дотримано строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН (податкові накладні від 31.12.2015 року зареєстровані 18.01.2016 року).
Проте, Суд вважає, що визначальним для вирішення справи є встановлення саме дати поповнення рахунку в системі електронного адміністрування, проте суди фактично вказаної обставини належним чином не встановили, оскільки в матеріалах справи наявні платіжні доручення від 14 та 15 січня 2016 року за № 4042417, №15, № 16, № 17 та №4043914, що були надані позивачем, та які не містять відповідних реквізитів банківської установи щодо дати проведення таких платежів, підписів особи, що провела такі платежі та відповідних печаток банківської установи, як не встановлено і дату фактичного зарахування таких коштів на відповідний рахунок позивача.
У зв'язку з чим, висновки судів попередніх інстанцій щодо дати сплати та поповнення відповідного рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ є передчасними. Крім того, платіжним дорученням від 14 та 15 січня 2016 року за №4042417 та №4043914 судами попередніх інстанцій взагалі не було надано жодної оцінки.
Крім того, Суд звертає увагу, що штрафні санкції застосовано за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних № 36/2, №37/2, № 38/2, про вказані податкові накладні йде мова і в акті камеральної перевірки, позовній заяві, проте суди в своїх рішеннях вказують як податкові накладні № 36/2, №37/2, № 38/2 так і податкові накладні № 16/2, №17/2 та № 19/2, які містяться в матеріалах справи, натомість податкові накладні № 36/2, №37/2, № 38/2 в матеріалах справи відсутні, що також свідчить про неповне та помилкове встановлення обставин справи.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
21. За змістом частини 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.
22. Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.
23. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України).
24. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
25. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина третя ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
26. Вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
27. Згідно ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
28. Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.
29. Відповідно до п. 2 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
30. За правилами ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
31. Колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну Фермерського господарства "АНОНА" задовольнити частково.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у справі №810/3939/17 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова ,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2018 |
Оприлюднено | 11.09.2018 |
Номер документу | 76338204 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Олендер І.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні