Рішення

від 18.12.2018 по справі 810/3939/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2018 року № 810/3939/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства Анона до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось Фермерське господарство Анона (код ЄДРПОУ 30163805, адреса -09035, Київська обл., Сквирський район, село Руда, вулиця Першотравнева, будинок 37) з адміністративним позов до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ - 39393260, адреса - 03680, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 5-А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.10.2017 № 0055071202.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про порушення ним строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) є безпідставними, оскільки ним вжито всіх залежних заходів для проведення їх своєчасної реєстрації. Відтак наполягає на відсутності в своїх діях ознак протиправності і просить суд визнати оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у його задоволенні з підстав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, винесено з урахуванням норм чинного законодавства.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2017 позовні вимоги задоволені та визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 11.20.2017 №0055071202.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018, постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства Анона відмовлено у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 04.09.2018, постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у справі № 810/3939/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів Верховного Суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанції під час вирішення справи не врахували та не встановили обставин, що мають вирішальне значення для правильного вирішення спору.

Суд першої інстанції в рішенні зазначив, що електронний рахунок позивача було поповнено 14.01.2016 (платіжні доручення № 15,16,17), а оскільки ліміт для реєстрації податкових накладних (з урахуванням сплачених сум по вказаним платіжним дорученням) було обчислено лише 18.01.2016, тобто після спливу строку для реєстрації податкових накладних від 31.12.2015, то, на думку суду, реєстрація накладних, яка відбулась 18.01.2016, не є наслідком протиправних дій позивача, оскільки ним вжито всіх можливих заходів для проведення своєчасної реєстрації податкових накладних, зокрема, їх було надіслано на реєстрацію у встановлені Податковим кодексом України строки, а саме, 15.01.2016.

Натомість суд апеляційної інстанції вказав, що позивачем поповнено рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ лише 16.01.2016 на суму 221772,13 грн. та у той же день зареєстровано ПН № 36/2 та 18.01.2016 на суми 58 666,67 грн. та 298 333,33 грн. (загалом 357000,00 грн.) та у той же день зареєстровано ПН № 37/2 та ПН № 38/2, а отже позивачем порушено вимоги пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України та не дотримано строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН (податкові накладні від 31.12.2015 зареєстровані 18.01.2016).

Водночас Верховний Суд вважає, що визначальним для вирішення справи є встановлення саме дати поповнення рахунку в системі електронного адміністрування, однак суди фактично вказаної обставини належним чином не встановили, оскільки в матеріалах справи наявні платіжні доручення від 14 та 15 січня 2016 року за № 4042417, № 15, № 16, № 17 та № 4043914, що були надані позивачем, та які не містять відповідних реквізитів банківської установи щодо дати проведення таких платежів, підписів особи, що провела такі платежі та відповідних печаток банківської установи, як не встановлено і дату фактичного зарахування таких коштів на відповідний рахунок позивача.

У зв'язку з чим, висновки судів попередніх інстанцій щодо дати сплати та поповнення відповідного рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ є передчасними. Крім того, платіжним дорученням від 14 та 15 січня 2016 року за № 4042417 та № 4043914 судами попередніх інстанцій взагалі не було надано жодної оцінки.

Верховний Суд також звертає увагу, що штрафні санкції застосовано за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних № 36/2, № 37/2, № 38/2, про вказані податкові накладні йде мова і в акті камеральної перевірки, позовній заяві, проте суди в своїх рішеннях вказують як податкові накладні № 36/2, № 37/2, № 38/2 так і податкові накладні № 16/2, № 17/2 та № 19/2, які містяться в матеріалах справи, натомість податкові накладні № 36/2, № 37/2, № 38/2 в матеріалах справи відсутні, що також свідчить про неповне та помилкове встановлення обставин справи.

Тому, колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа, відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

5 жовтня 2018 року матеріали адміністративної справи №810/3939/17 надійшли до Київського окружного адміністративного суду та після автоматизованого розподілу передані для розгляду судді Панченко Н.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 прийнято до провадження дану справу та зазначено, що її розгляд відбуватиметься за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; зобов'язано позивача надати належним чином завірені копії платіжних доручень від 14 та 15 січня 2016 року № 4042417, № 15, № 16, №17 та № 4043914 з відміткою банківської установи щодо дати проведення таких платежів з підписом особи, що їх провела та відповідних печаток банківської установи, а також надати докази щодо дати фактичного зарахування таких коштів на відповідний рахунок позивача, як то зазначено у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 по даній справі, призначено розгляд справи на 29.11.2018.

У судове засідання, призначене на 29.11.2018,сторони не з'явились, хоча про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Водночас, 29.11.2018 через канцелярію суду надійшло клопотання позивача про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта та визначених у статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд вирішив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Фермерське господарство Анона (далі також - ФГ Анона )є юридичною особою, що зареєстрована 10.12.1998 (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 1 346 120 0000 000041від 13.10.2004).

На дату виникнення спірних правовідносин, позивач був зареєстрованим, як платник податку на додану вартість та у системі електронного адміністрування податку в Казначействі йому відкритий рахунок за №37524100045216 (надалі - електронний рахунок №37524100045216).

4 грудня 2015 року між ТОВ Теплоенерготрейд (Покупець) та ФГ Анона (Постачальник) укладено договір № 4/12 поставки товару, ціна, найменування, асортимент, кількість та якість якого затверджується сторонами у відповідних специфікаціях.

В матеріалах справи наявні видаткові накладні №55 та №56 від 31.12.2015 згідно яких, ФГ Анона 31.12.2015 поставило ТОВ Теплоенерготрейд товар - кукурудзу у кількості 526,00 тон на загальну суму 1683200,00 грн., у тому числі ПДВ 280533,33 грн.

За результатами цієї господарської операції, ФГ Анона складені податкові накладні №17/2 від 31.12.2015 із сумою ПДВ 221866,67 грн. та №19/2 від 31.12.2015 із сумою ПДВ 58666,67 грн.

31 грудня 2015 року між ТОВ Деметра - Агро (Покупець) та ФГ Анона (Постачальник) укладено договір №12/31-15поставки товару (сільськогосподарської продукції власного виробництва) - сої у кількості 200,00 тон.

В матеріалах справи наявна видаткова накладна № 51 від 31.12.2015 згідно якої, ФГ Анона 31.12.2015 поставило ТОВ Деметра - Агро товар на загальну суму 1790000,00 грн., у тому числі ПДВ 298333,33 грн.

За результатами цієї господарської операції, ФГ Анона складена податкова накладна №16/2 від 31.12.2015 із сумою ПДВ 298333,33 грн.

Податкові накладні від 31.12.2015 за № 16/2, № 17/2 та № 19/2 направлені позивачем до контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв'язку для їх реєстрації в ЄРПН та, згідно відповідних квитанцій № 1, доставлені до центрального рівня Державної податкової служби України 15.01.2016, але не прийняті.

Так, у квитанції №1 щодо податкової накладної №16/2 від 31.12.2015 на загальну суму 1790000,00 грн., в тому числі ПДВ 298333,33 грн., зазначено: документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі (298333,33) не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ (94,41) продавця .

Згідно квитанції №1 щодо податкової накладної №17/2 від 31.12.2015 на загальну суму 1331200,00 грн., в тому числі ПДВ 221866,67 грн., зазначено: документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі (221866,67) не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ (94,41) продавця .

Відповідно квитанції №1 щодо податкової накладної№19/2 від 31.12.2015 на загальну суму 352000,00 грн., в тому числі ПДВ 58666,67грн., зазначено: документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі (58666,67) не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ (94,41) продавця .

В матеріалах справи наявні витяги з системи електронного адміністрування податку на додану вартість № 15303011 від 15.01.2016 та №16303072 від 16.01.2016 щодо суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні у ці дати. Зі змісту витягів вбачається, що, станом на дату та час запиту, сума податку, на яку ФГ Анона має право зареєструвати податкові накладні, становить 94,41 грн.

Таким чином судом встановлено, що податкові накладні від 31.12.2015 за № 16/2, № 17/2 та № 19/2 не були зареєстровані в ЄРПН у зв'язку із відсутністю у позивача на електронному рахунку №37524100045216 належної суми коштів, із розміром якої законодавство пов'язує його право здійснити реєстрацію складених податкових накладних у реєстрі.

Водночас позивач вважає, що станом на 15.01.2016, на його електронному рахунку №37524100045216 мали знаходитись грошові кошти, оскільки згідно платіжних доручень № 15 від 14.01.2016 на суму 221772,13 грн., № 16 від 14.01.2016 на суму 298333,33 грн. та № 17 від 14.01.2016 на суму 58666,67 грн. ним надано доручення обслуговуючому банку на перерахування необхідної суми коштів з поточного рахунку на електронний рахунок №37524100045216 у казначействі.

Стверджує, що згідно відміток банку на платіжних дорученнях, списання грошових коштів з поточного рахунку ФГ Анона на електронний рахунок №37524100045216 здійснено 14.01.2016 - згідно платіжного доручення № 15 та 15.01.2016 - згідно платіжних доручень № 14 та № 17.

Однак наполягає, що вказані обставини та невідображення, станом на 15.01.2016, в системі електронного адміністрування податку на додану вартість перерахованої ним суми коштів, зумовили складання нових податкових накладних за результатами господарських операцій ФГ Анона з ТОВ Теплоенерготрейд та ТОВ Деметра - Агро , а саме, податкової накладної №36/2 від 31.12.2015 на загальну суму 1331199,26 грн., сума ПДВ 221866,54 грн.; податкової накладної №37/2 від 31.12.2015 на загальну суму 352000,00 грн., сума ПДВ 58666,67 грн. та податкової накладної № 38/2 від 31.12.2015 на загальну суму 1790000,00 грн., сума ПДВ 298333,33 грн.

Як вбачається із наявної в матеріалах справи квитанції №1, податкова накладна №36/2 від 31.12.2015 подана позивачем для реєстрації 16.01.2016, доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 16.01.2016 о 14:56:15 год. та зареєстрована в ЄРПН 16.01.2016.

Згідно квитанції № 1, податкова накладна №37/2 від 31.12.2015 подана позивачем для реєстрації 18.01.2016, доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 18.01.2016 о 13:01:30 год. та зареєстрована в ЄРПН 18.01.2016.

Відповідно квитанції № 1, податкова накладна№38/2 від 31.12.2015 подана позивачем для реєстрації 18.01.2016, доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 18.01.2016 о 13:01:45 год. та зареєстрована в ЄРПН 18.01.2016.

У вересні 2017 року посадовою особою ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних за грудень 2015, результати якої оформлені актом № 4098/12-02/30163805 від 27.09.2017.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, позивачем не дотримано строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН на загальну суму ПДВ - 578 866,54 грн., а саме, податкова накладна N 36/2 від 31.12.2015 на суму ПДВ 221 866,54 грн., зареєстрована в ЄРПН 16.01.2016; податкова накладна N 37/2 від 31.12.2015 на суму ПДВ 58 666,67 грн., зареєстрована в ЄРПН 18.01.2016; податкова накладна N 38/2 від 31.12.2015 на суму ПДВ 298 333,33 грн., зареєстрована в ЄРПН 18.01.2016.

На підставі висновків акта перевірки та згідно з пунктом 120 1 .1 статті 120 1 Податкового Кодексу України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми Н №0055071202 від 11.10.2017, згідно з яким, за порушення до 15 календарних днів граничних термінів реєстрації податкових накладних, складених у грудні 2015 року, до позивача застосовано штраф у розмірі 57 886,65 грн., тобто у розмірі10 % суми податку на додану вартість, зазначеної у несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних.

Зважаючи, що ФГ Анона вжито всіх можливих заходів для проведення своєчасної реєстрації податкових накладних від 31.12.2015 № 16/2, № 17/2 та №19/2, позивач стверджує, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних від 31.12.2015 за № 36/2, № 37/2 та № 38/2 в ЄРПН, не є наслідком його протиправних дій.

Тому, з урахуванням порушень контролюючим органом строків проведення камеральної перевірки, визначених пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, позивач вважає податкове повідомлення-рішення форми Н №0055071202 від 11.10.2017 протиправним та просить його скасувати.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Судом встановлено, що на виконання умов договорів № 4/12 від 04.12.2015 та №12/31-15 від 31.12.2015, відвантаження товарів від ФГ Анона до ТОВ Теплоенерготрейд та ТОВ Деметра - Агро оформлено видатковими накладними №55, №56 від 31.12.2015 та № 51 від 31.12.2015, відповідно.

Між сторонами не існує спору щодо розміру податкових зобов'язань позивача за результатами господарських операцій з ТОВ Теплоенерготрейд та ТОВ Деметра - Агро , а також датою їх виникнення - 31.12.2015.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиного реєстру податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику є дата та час, зафіксовані у квитанції

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Таким чином, граничним терміном реєстрації податкових накладних від 31.12.2015 № 36/2, №37/2та № 38/2, складених за результатами досліджених судом господарських операцій позивача з ТОВ Теплоенерготрейд та ТОВ Деметра - Агро , законом визначена дата - 15.01.2016.

Водночас судом встановлено, що податкова накладна №36/2 від 31.12.2015 на загальну суму 1331199,26 грн., сума ПДВ 221866,54 грн., подана позивачем для реєстрації лише 16.01.2016, доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 16.01.2016 о 14:56:15 год. та зареєстрована в ЄРПН 16.01.2016 (а.с.183).

Податкова накладна №37/2 від 31.12.2015 на загальну суму 352000,00 грн., сума ПДВ 58666,67 грн., подана позивачем для реєстрації лише 18.01.2016, доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 18.01.2016 о 13:01:30 год. та зареєстрована в ЄРПН 18.01.2016 (а.с. 180).

Податкова накладна №38/2 від 31.12.2015 на загальну суму 1790000,00 грн., сума ПДВ 298333,33 грн., подана позивачем для реєстрації лише 18.01.2016, доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 18.01.2016 о 13:01:45 год. та зареєстрована в ЄРПН 18.01.2016 (а.с. 184).

Відтак суд констатує порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки ФГ Анона не дотримано граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 31.12.2015 № 36/2, №37/2 та № 38/2 на загальну суму зазначеного в них ПДВ - 578 866,54 грн.

Докази подання позивачем до 16.01.2016 податкових накладних від 31.12.2015 № 36/2, №37/2 та № 38/2 для їх реєстрації в ЄРПН, матеріали справи не містять, як і не містять відмови контролюючого органу у здійсненні такої реєстрації.

Тому, висновки контролюючого органу про існуючі порушення позивачем податкового законодавства відповідають фактичним обставинам.

Відповідно до пункту 120 1 .1 статті 120 1 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

За порушення позивачем терміну реєстрації податкових накладних від 31.12.2015 № 36/2, №37/2 та № 38/2 до 15 календарних днів, відповідачем застосовано штрафну санкцію у розмірі 10% від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних (57886,65 грн.), що відповідає вимогам Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку твердженню позивача про порушення відповідачем строків проведення камеральної перевірки, суд зазначає, що згідно із абзацом першим пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Тобто, зазначенні обмеження стосуються камеральної перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України установлено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних.

Отже законодавець, як предмет камеральної перевірки, окремо від перевірки податкових декларацій або уточнюючого розрахунку, визначив перевірку з питань своєчасності подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасності реєстрації податкових накладних.

Водночас, згідно із положеннями абзацу другого пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка з інших питань (крім перевірки податкової декларації або уточнюючого розрахунку) проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, тобто протягом 1095 днів.

Оскільки граничним терміном реєстрації податкових накладних, складених позивачем за результатами господарських операції від 31.12.2015, є 15.01.2016, строк давності для проведення 27.09.2017 камеральної перевірки з питань своєчасності їх реєстрації, не сплинув.

Тому, суд вважає твердження позивача про порушення відповідачем строків проведення камеральної перевірки необґрунтованим.

Крім того, за переконанням суду, відмова контролюючого органу у реєстрації 15.01.2016 в ЄРПН податкових накладних від 31.12.2015 за № 16/2, № 17/2 та № 19/2 з причини перевищення суми зазначеного в них ПДВ ліміту коштів на електронному рахунку позивача №37524100045216, жодним чином не впливає на правомірність оскаржуваного рішення, оскільки штрафні санкції застосовані відповідачем за несвоєчасну реєстрацію в реєстрі податкових накладних з іншими реквізитами, а саме, від 31.12.2015 за № 36/2, №37/2 та № 38/2.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення №0055071202 від 11.10.2017, винесено контролюючим органом в межах норм, у порядку та на підставі чинного законодавства.

Відтак, наявність чи відсутність грошових коштів на електронному рахунку позивача не має жодного значення для вирішення даної справи, оскільки судом встановлено порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних 31.12.2015 за № 36/2, №37/2 та № 38/2 і саме у зв'язку із наявністю такого порушення до позивача були застосовані штрафні санкції.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач надав суду достатні та беззаперечні докази щодо правомірності свого рішення, а тому заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 18.12.2018

Суддя Панченко Н.Д.