Рішення

від 16.02.2010 по справі 2-1275/10

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

Справа №2-1275\10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2010 року

Київський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді Калашнікової О.І.

при секретарі Козак А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до редакції газети Свободная Одесса про спростування недостовірної інформації

ВСТАНОВИВ

В червні 2009 року ОСОБА_1О звернувся до Київського районного суду м. Одеси суду з позовною заявою до редакції газети Свободная Одесса про спростування недостовірної інформації. Позивач просить визнати недостовірною, поширену щодо нього 28 квітня 2009 року в № 9 (38) газети Свободная Одесса наступну інформацію:

в статті Зверский вьізов Украине що він известньїй в криминальньїх кругах под кличкой Марадона ;

в статті Називаєм убийц , що він є вдохновителем и покровителем вбивць ОСОБА_2, ОСОБА_2 и нагнетает в городе антиукраинские настроения, призьівающие истреблять бандеровцев ;

в статті Не Родина , а Родина ! що він має криминальное прошлое , связьгеает себя и свои организации с терминами, стойко ассоциирующимися с мафией , методьі работьі и противодействия политическим оппонентам у ОСОБА_2 очень сходньї с тактикой итальянской мафии или отечественньїх бригад начала 90-х годов , избил битами несколько директоров санатория имени ОСОБА_3 , бросил гранату в окно известного общественного деятеля ОСОБА_4 ;

в статті Смерть на взлете , що він покровительствует движению Антифа , уголовник , монополизировал сферу мусора в Одессе , действует под четким руководством Генконсульства Российской федерации в Одессе и организовьівает свои политические демарши , подконтрольньїе ОСОБА_3 красньїе скинхедьі , подстегивал их к радикальним действиям пропагандой антифашизма ;

в статті Убивство лидера Січі - политическое , що він нагнетает в городе антиукраинскую истерию и подстрекает красньїх скинхедов к насилию против украинской патриотической молодежи Одессьі .

Вказана недостовірна та негативна інформація порушує особисті немайнові права позивача як фізичної особи та ділову репутацію як бізнесмена та керівника політичної партії.

З врахуванням викладеного, позивач просив зобов'язати редакцію газети Свободная Одесса спростувати поширену інформацію шляхом публікації повного тексту судового рішення на третій сторінці газети під заголовком Спростування тим же шрифтом.

В судовому засідання представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що розповсюджена інформація є недостовірною і негативною, дискредитує позивача в очах громадськості, просив визнати вказані відомості такими, що не відповідають дійсності і зобов'язати редакцію газети Свободная Одесса опублікувати спростування.

Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки, причини неявки свого представника суду не повідомив, заперечень проти позову не надав. За згодою позивачевої сторони суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини. Позивачем доведено факт поширення інформації наданням копії газети. Оригінал номеру був оглянутий в судовому засіданні. Газета Свободная Одесса зареєстрована Головним управлінням юстиції в Одеській області, свідоцтво серія ОД № 1285-166Р від 05.12.2007 року, тираж накладу 100 000 екземплярів, засновник та видавець ОСОБА_5.

28 квітня 2009 року в № 9 (38) газети Свободная Одесса відносно позивача розповсюджено наступні відомості:

на сторінці 2, в статті автора ОСОБА_5 Називаєм убийц , що ОСОБА_3 є вдохновителем и покровителем вбивць ОСОБА_2. ОСОБА_2 нагнетает в городе антиукраинские настроения. призьівающие истреблять бандеровцев ;

в статті автора ОСОБА_6 Смерть на взлете , що ОСОБА_2 покровительствует движению Антифа , уголовник . монополизировал сферу мусора в Одессе , действует под четким руководством Генконсульства Российской федерации в Одессе и организовьівает свои политические демарши , подконтрольньїе ОСОБА_2 красньїе скинхедьі , подстегивал их к радикальним действиям пропагандой антифашизма ;

в статті автора ОСОБА_7 Убивство лидера Січі - политическое . що ОСОБА_2 нагнетает в городе антиукраинскую истерию и подстрекает красньїх скинхедов к насилию против украинской патриотической молодежи Одессьі .

на сторінці 3, в статті без зазначення автора Зверский вьізов Украине . що ОСОБА_2 известньїй в криминальньїх кругах под кличкой Марадона ;

на сторінці 4. в статті автора ОСОБА_6 Не Родина , а Родьіна ! що ОСОБА_2 має криминальное прошлое , связьівает себя и свои организации с терминами. стойко ассоциирующимися с мафией , методи работьі и противодействия политическим оппонентам у ОСОБА_2 очень сходньї с тактикой итальянской мафии или отечественньїх бригад начала 90-х годов , избил битами несколько директоров санатория имени ОСОБА_3 , бросил гранату в окно известного общественного деятеля ОСОБА_4 ;

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов'язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Ст.32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ст. З Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні забороняється використання друкованих засобів масової інформації для втручання в особисте життя громадян, посягання на їх честь і гідність.

Стаття 297 ЦК України передбачає право на повагу до гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Статтею 299 ЦК України передбачено право на недоторканність ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Відповідно до ст. 200 ЦК України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України № 1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції.

При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 1 від 27 лютого 2009 року якщо позивач заявляє вимоги до одного з належних відповідачів, які спільно поширили недостовірну інформацію, суд вправі залучити до участі у справі іншого співвідповідача лише у разі неможливості розгляду справи без його участі (статті 32. 33 ЦПК).

Позивачем заявлені позовні вимоги до одного з належних відповідачів - редакції газети Свободная Одесса . Суд вважає можливим розгляд справи без участі авторів.

Ознайомившись з текстом статей Називаєм убийц Смерть на взлете , Убивство лидера Січі - политическое , Зверский вьізов Украине , Не Родина , а Родьіна ! суд виходив з загального смислу вищевикладених оскаржуваних висловлювань в контексті всієї статті і прийшов до висновку, що поширені відомості є негативними та стосуються позивача. Згідно п. 15 постанови Пленуму Верховного суду України № 1 від 27 лютого 2009 року, негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка. на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суд визначив характер такої інформації та з'ясував, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням. Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Як мотивує Європейський Суд з прав людини в своїх рішеннях, якщо висловлювання є рівнозначним оціночному судженню, пропорційність втручання повинна залежати від того, чи існує достатня фактична основа для оспорюваної заяви, оскільки навіть оціночне судження без будь-якої фактичної основи на його підтримку може бути надмірним (рішення від 24 лютого 1997 року у справі "ОСОБА_8 і Гейзелс проти Бельгії" (De Haes and Gijsels v. Belgium), § 47; рішення від 27 лютого 2001 року "Срусалем проти Австрії" (Jerusalem v. Austria), §. 43; рішення від 12.07.2001 року по справі "Фельдек проти Словаччини" (Case of Feldek v. Slovakia), § 76).

Так. зі смислу наведених статей суд приходить до висновку що оскаржувані висловлювання, можливо перевірити на предмет їх відповідності дійсності, на відміну від оціночних суджень. Відповідачем не надану жодних доказів достовірності розповсюдженої інформації. Суд не знаходить існування фактичної основи розповсюдженої інформації і приходить до висновку, що вона є недостовірною.

Вирішуючи питання щодо порушення особистих немайнових прав позивача, суд виходить з того, що інформація про те що ОСОБА_3 монополизировал сферу мусора в Одессе . яка наведена в статті Смерть на взлете , не порушує особисті немайнові права позивача на повагу до честі і гідності та ділової репутації, та не перешкоджає йому повно і своєчасно здійснювати свої особисті немайнові права.

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 6, 7 ст. 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного суду України № 1 від 27 лютого 2009 року спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ІДПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі. Оскільки позивач в позовній заяві не ставить питання про притягнення відповідача до відповідальності, а спростування поширеної недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності, бо не має компенсаційного та майнового характеру, то суд вважає за можливе покласти на редакцію газети Свободная Одесса обов'язок опублікувати спростування без з'ясування підстав звільнення від відповідальності, передбачених ст. 42 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні .

Стаття 37 Закону України Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні)' встановлює, що спростування повинно бути набрано тим же шрифтом і поміщено під заголовком "Спростування" на тому ж місці шпальти, де містилося повідомлення, яке спростовується. Обсяг спростування не може більше ніж удвічі перевищувати обсяг спростовуваного фрагменту опублікованого повідомлення або матеріалу. Забороняється вимагати, щоб спростування було меншим, ніж половина стандартної сторінки машинописного тексту.

Враховуючи, що спростовувана інформація міститься в п'яти статтях, шрифт яких е відмінним, суд вважає за можливе встановити один з шрифтів, для набору спростування.

Керуючись ст.ст.277, 297. 299 ЦК України, ст. 47 Закону України Про інформацію , гі.п. 9. 10. 15 постанови Пленуму Верховного суду України № 1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , ст.ст.88. 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

ГІозов ОСОБА_1 до редакції газети Свободная Одесса ( зареєстрована Головним управлінням юстиції в Одеській області, свідоцтво серія ОД № 1285- 166Р від 05.12.2007 року) про спростування недостовірної інформації - задовольнити частково.

Визнати недостовірною розповсюджену редакцією газети Свободная Одесса 28 квітня 2009 року в № 9 (38) газети Свободная Одесса наступну інформацію:

в статті автора ОСОБА_5 Назьіваем убийц , що ОСОБА_3 є вдохновителем и покровителем вбивць ОСОБА_2, ОСОБА_2 нагнетает в городе антиукраинские настроения. призьіваюгцие истреблять бандеровцев ;

в статті автора ОСОБА_6 Смерть на взлете , що ОСОБА_2 покровительствует движению Антифа , уголовник , действует под четким руководством Генконсульства Российской федерации в Одессе и организовьівает свои политические демарши , подконтрольньїе ОСОБА_2 красньїе скинхедьі , подстегивал их к радикальним ействиям пропагандой антифашизма ;

в статті автора ОСОБА_7 Убивство лидера Січі - политическое , що Іарков нагнетает в городе антиукраинскую истерию и подстрекает красних скинхедов к асилию против украинской патриотической молодежи Одессьі .

в статті Зверский вьізов Украине , що ОСОБА_2 известньїй в криминальньїх кругах од кличкой Марадона ;

в статті автора ОСОБА_6 Не Родина , а Родьіна ! що ОСОБА_2 має криминальное прошлое , связьівает себя и свои организации с терминами, стойко ссоциирующимися с мафией , методи работьі и противодействия политическим огіпонентам ОСОБА_2 очень сходньї с тактикой итальянской мафии или отечественньїх бригад начала 0-х годов , избил битами несколько директоров санатория имени ОСОБА_3 , бросил ранату в окно известного общественного деятеля ОСОБА_4 .

Зобов'язати відповідача - редакцію газети Свободная Одесса (вул. ОСОБА_9, , к. 30. м. Одеса, зареєстрована Головним управлінням юстиції в Одеській області, свідоцтво ерія ОД № 1285-166Р від 05.12.2007 року) протягом одного місяця з моменту набрання ішенням суду законної сили опублікувати на третій сторінці газети Свободная Одесса , відоцтво серія ОД № 1285-166Р від 05.12.2007 року, шрифтом, яким надруковано статтю Смерть на взлете під заголовком Спростування вступну та резолютивну частини цього ішення.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з редакції газети Свободная Одесса ( вул. ОСОБА_9. 1, к. 30, м. )деса, зареєстрована Головним управлінням юстиції в Одеській області, свідоцтво серія ОД № 285-166Р від 05.12.2007 року) на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті удового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 142 (сто сорок дві) рн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою ідповідача. поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне •ішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом ;есяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення, та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О.І.Калашнікова