Рішення

від 20.12.2010 по справі 2-1151/10

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

2-1151\10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2010 року

Київський районний суд м.Одеси

У складі головуючого судді Калашнікової О.І.

при секретарі Міщанчук О.Ф.

За участю адвоката ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі- продажу недійсним, визнання права власності на спадкове майно і відшкодування збитків

Встановив:

ОСОБА_2 звернулась до суду з вимогами ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 30 червня 2009 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_3, визнати за нею - позивачкою - право власності на квартиру АДРЕСА_1, як на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_4, зобов язати відповідачку повернути їй - ОСОБА_5 зазначену квартиру, стягнути з ОСОБА_3 на користь позивачки судові витрати та витрати, пов язані зі зверненням до нотаріальної контори для відкриття спадкової справи у загальній сумі 20410 грн. У судовому засіданні представник позивачки вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачка позов не визнала.

Суд вислухав сторони, свідків, вивчив матеріали по справі і встановив наступне: Квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 5 лютого 2002 року. 30 червня 2009 року ОСОБА_4 продав зазначену квартиру ОСОБА_3, з якою перебував у фактичних шлюбних стосунках майже 5 років. Договір сторони оформили відповідно до вимог Закону і посвідчили нотаріально. 14 вересня 2009 року ОСОБА_4 помер - актовий запис про смерть №686 Першого Малиновського відділу РАЦС Одеського міського управління юстиції від 16.09.2009 року. Позивачка - дочка ОСОБА_4 29 вересня 2009 року надала до Третьої державної нотконтори заяву про прийняття спадщини після смерті батька. При збиранні необхідних для отримання спадщини документів позивачка довідалась, що квартиру, яку вона мала намір отримати у спадок, належить на праві власності ОСОБА_3 ОСОБА_2 вважає, що договір купівлі-продажу, укладений 30.06.2009 року між її батьком і ОСОБА_3 є недійсним, тому як ОСОБА_6 продав належну квартиру під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах: у червні 2009 року батько тяжко хворів, не мав роботи, квартиру було продано за 11000 грн, коли вартість аналогічних квартир складала 328000 грн. Позивачка також стверджувала, що за станом здоров я батько у червні місяці 2009 року не міг керувати своїми діями. ОСОБА_2 вимагає визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, визнати за нею право власності на квартиру, як спадкоємицею першої черги, зобов язати відповідачку повернути їй - позивачці - квартиру і стягнути з відповідачки на її - позивчки - користь судові витрати, витрати на юридичну допомогу і витрати. пов язані зі зверненням до нотконтори.

На обґрунтування вимог позивачева сторона посилалась на такі доводи і докази: 5 вересня 2009 року померла бабуся позивачки і мати ОСОБА_4 - ОСОБА_7 Позивачка спілкувалась постійно і з бабусею і з батьком до дня їх смерті і про наявність договору купівлі-продажу квартири вони її не повідомили. Спілкуючись постійно з батьком, вона звернула увагу на його не зовсім адекватну поведінку - батько знову почав зловживати алкоголем, страждав від болю, був постійно похмурим. Витрати на поховання батька понесла вона з

родичами, а не ОСОБА_3 Позивачка надала такі докази: договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, медичні документи про стан здоров я ОСОБА_4, свідоцтво про смерть ОСОБА_4, свідоцтво про смерть ОСОБА_7, довідку про осіб, що зареєстровані і проживають у ІНФОРМАЦІЯ_1, копію спадкової справи до майна ОСОБА_4, пояснення свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_10

ОСОБА_3, не визнаючи позов, надала такі пояснення: з липня місяця 2006 року вони з ОСОБА_4 проживали разом однієї сім єю без реєстрації шлюбу. У квартиру АДРЕСА_1 вони заселились у квітні місяці 2009 року, коли ОСОБА_7 - матір ОСОБА_4 - за станом здоров я не можна було залишати одну (до цього часу вони наймали житло). За ініціативою ОСОБА_4 було оформлено її реєстрацію за місцем проживання. Віджучення квартири також було зроблено за ініціативою ОСОБА_4, який при розірванні шлюбу з матір ю позивачки не ставив питання про розподіл спільного майна і все спільне майно, набуте під час шлюбу, було залишено колишній дружині і їхній дочці. На оформленні саме договору купівлі-продажу (а не договору дарування) наполягала вона - ОСОБА_3 Відповідачка визнала, що ОСОБА_4 в червні місяці 2009 року хворів, але стан його здоров я ще не був тяжким, вони обидва мали надію на виздоровлення, ОСОБА_4 дотримувався усіх рекомендацій лікарів щодо харчування, лікування, прогулянок, він забезпечував догляд за матір ю, коли вона - ОСОБА_3 - буда на роботі, і почував себе непогано. Відповідачка також пояснила, що ОСОБА_7 поховала вона сама, тому як у цей час ОСОБА_4 перебував у лікарні (про смерть матері лікарі заборонили йому сповіщати). Похованням ОСОБА_4 займались його сестра , тому що вона - відповідачка - не мала в першу чергу моральних сил займатись цим питанням.

При вищенаведених обставинах суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають з таких підстав:

Надані суду докази свідчать, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 укладено між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 відповідно до вимог Закону і на підставі волевиявлення сторін. Суд не отримав безперечних доказів того факту, що на момент оформлення договору ОСОБА_4 діяв під впливом тяжкої для нього обставини і уклав договір купівлі-продажу на вкрай невигідних умовах. Факт проживання однією сім єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_4 і ОСОБА_3 з 2006 року по день смерті ОСОБА_4 обидві сторони визнають. Не заперечує позивачева сторона і проти факту, що під час хвороби ОСОБА_4 догляд за ним виконувала ОСОБА_3, яка забезпечувала і його матеріальне утримання. З медичних документів вбачається, що ОСОБА_4 почав хворіти вкінці 2008 року (скаржився на болі в ногах, в спині), вперше в поліклініці було заведено амбулаторну карту ОСОБА_4 у 2009 році, в лютому місяці 2009 року ОСОБА_4 лікувався в стаціонарних умовах у лікарні №10, після чого стан здоров я його поліпшився: він рухався, обходив себе, надавав допомогу у догляді за матір ю. Оскільки за станом здоров я він працювати не міг (боліли ноги і пересувався тяжко), висновком МСЕК 27.07.2009 року ОСОБА_4 був визнаний інвалідом 3-ї групи. У серпні місяці 2009 року стан здоров я ОСОБА_4 різко погіршився, його було госпіталізовано, надалі прооперовано і 14.09.2009 року ОСОБА_4І,- помер внаслідок гострого деструктивного панкреатиту. Позивачка сама зазначає у позові, що смерть ОСОБА_4 наступила раптово. Відповідачка також стверджує, що смерть ОСОБА_4 не була очікуваною. Таким чином, на момент укладання договору купівлі-продажу ОСОБА_4 не був тяжко хворою особою. Щодо вартості проданої квартири, то суд вважає ці доводи безпідставними, бо вартість предмету відчужування визначили учасники угоди і ніхто проти цього не заперечував. Доводи позивачки щодо нерозуміння ОСОБА_4 значення своїх дій і неможливості ними керувати не підтверджені належними доказами (клопотання про призначення посмертної психіатричної експертизи позивачева сторона зняла).

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами ст.ст. 203,215, 233 ЦК України

Керуючись ст.213,214,215 ЦПК України, суд -

Вирішив:

ОСОБА_2 відмовити у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності на спадкове майно і відшкодування збитків.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя О.І.Калашнікова