Постанова

від 14.01.2010 по справі 16/96-09-3263

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2010 р. № 16/96-09-3263

Вищий господарський суд України у складі колегії с уддів:

головуючого Подоляк О.А.

суддів : Грека Б.М.,

Капацин Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційн у скаргу ТОВ "Марінком Одеса"

на постанову Одеського апеляційного го сподарського суду від 10.09.2009 р.

у справі № 16/96-09-3263

за позовом Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" в особі філії Акціонерної судноплав ної компанії "Укррічфлот" Хер сонського суднобудівного

судноремонтного заводу ім . Комінтерну

(надалі - Компанія)

до ТОВ "Марінком Одеса"

(надалі - Товариство )

про стягнення 174 859,26 грн.

за участю представників:

від позивача - Курганський Г.М.

від відповідача - не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2009 р. Компанія з вернулась у господарський су д з позовом до Товариства про стягнення 129 207,75 грн. основного боргу, 6 881,41грн. відсотків річни х та 38 770,10 грн. інфляційних нара хувань.

Позовні вимоги обґрунтова ні неналежним виконанням від повідачем грошових зобов'яза нь перед позивачем за мирово ю угодою, укладеною 10.07.2007р. між н ими, та затвердженою ухвалою господарського суду Одесько ї області від 19.07.2007 р. у справі № 3 4/127-07-2696,

Рішенням місцевого господ арського суду від 13.07.2009 р. (суддя Желєзна С.П.), залишеним без зм ін постановою Одеського апел яційного господарського суд у від 10.09.2009 р. (судді Тофан В.М., Мих айлов М.В., Журавльов О.О.), позо в задоволено.

Не погоджуючись з постанов ою, Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою , в якій просить рішення та пос танову скасувати, в позові ві дмовити, мотивуючи скаргу по рушенням і неправильним заст осуванням судами норм матері ального та процесуального пр ава.

Заслухавши пояснення пре дставника позивача, розгляну вши матеріали справи, оцінив ши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність за стосування судами норм матер іального і процесуального пр ава, колегія суддів Вищого го сподарського суду України пр ийшла до висновку, що касацій на скарга не підлягає задово ленню, виходячи із наступног о.

Як вбачається з матеріалі в справи та встановлено суда ми, 10.07.2007 р., в процесі вирішення с прави № 34/127-07-2696 за позовом Компан ії до Товариства про стягнен ня 190 378,77грн. заборгованості з в рахуванням індексу інфляції , 10 708,38 грн. пені та 1 636,35 грн. відсот ків річних, між сторонами укл адено мирову угоду, яку затве рджено ухвалою господарсько го суду Одеської області від 19.07.2007 р.

За умовами п.п. 1, 2 мирової уго ди відповідачем було визнано заборгованість перед позива чем у розмірі 308 256,10 грн., яку він зобов'язався погасити протя гом одного року з моменту зат вердження даної мирової угод и господарським судом.

Відповідно до п. 3 мирової уг оди сторони домовилися, що бо ржник погашає заборгованіст ь шляхом безготівкового пере рахунку коштів на поточний р ахунок кредитора.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України м іж сторонами на підставі дан ої мирової угоди виникли зоб ов'язальні відносини.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК Укра їни зобов'язання має виконув атися належним чином відпові дно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, а за відсутності таких умов та ви мог - відповідно до звичаїв ді лового обороту або інших вим ог, що звичайно ставляться. Од ностороння відмова від зобов 'язання або одностороння змі на його умов не допускається , якщо інше не встановлено дог овором або законом.

Строк виконання грошового зобов'язання за мировою угод ою сплинув 19.07.2008 р., проте відпов ідач їх виконав не в повному о бсязі.

Судами встановлено, що борг відповідача перед позивачем за мировою угодою, на час розг ляду справи, складає 212 714,97 грн.

З огляду на це, суди дійшли о бґрунтованих висновків про з адоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу.

Відповідно до положень ч. 2 с т. 625 ЦК України боржник, який пр острочив виконання грошовог о зобов'язання, на вимогу кред итора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням вст ановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а та кож три проценти річних від п ростроченої суми, якщо інший розмір процентів не встанов лений договором або законом.

Таким чином, встановивши пр острочення виконання відпов ідачем свого грошового зобов 'язання за мировою угодою, суд и попередніх інстанцій право мірно стягнули з нього на кор исть позивача суми відсотків річних та інфляційних нарах увань.

Щодо посилань відповідача на те, що ухвала господарсько го суду про затвердження мир ової угоди вже є виконавчим д окументом і підлягає виконан ню державною виконавчою служ бою, тому позовна заява про сп онукання до виконання мирово ї угоди не підлягає розгляду в господарських судах, то дан і доводи правомірно спростов ані судами попередніх інстан цій.

Ухвала господарського суд у про затвердження мирової у годи є виконавчим документом у розумінні п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону У країни "Про виконавче провад ження" лише у тому випадку, якщ о вона відповідає вимогам ст . 19 вказаного Закону.

Проте, судами встановлено, щ о ухвала господарського суду Одеської області від 19.07.2007р., як ою було затверджено мирову у году та припинено провадженн я по справі № 34/127-07-2696, не відповід ає вимогам даної статті, оскі льки резолютивна частина заз наченої ухвали обмежується л ише вказівкою про затверджен ня мирової угоди, а відтак не м оже вважатися виконавчим док ументом.

Посилання Товариства в кас аційній скарзі на те, що судам и апеляційної інстанції були порушені норми процесуально го права, а саме, що воно не бул о повідомлено належним чином про час і місце засідання суд у, а суд апеляційної інстанці ї розглянув справу за їх відс утності, не приймається судо м касаційної інстанції з огл яду на положення ст. 33 ГПК Укра їни. Дане посилання оскаржув ача жодним доказом не підтве рджено, а в матеріалах справи наявні належні докази повід омлення його апеляційним суд ом про розгляд справи.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГП К України касаційна інстанці я за результатами розгляду к асаційної скарги має право з алишити постанову суду апеля ційної інстанції без змін, а с каргу без задоволення. Касац ійна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає , що постанова апеляційного г осподарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріа льного та процесуального пра ва.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1 115 ГПК України та частин 1, 2 с татті 1117 ГПК України, касац ійна інстанція на підставі в же встановлених фактичних об ставин справи перевіряє судо ві рішення виключно на предм ет правильності юридичної оц інки обставин справи та повн оти їх встановлення в рішенн і та постанові господарських судів. Касаційна інстанція н е має права встановлювати аб о вважати доведеними обстави ни, що не були встановлені в рі шенні або постанові господар ського суду чи відхилені ним , вирішувати питання про дост овірність того чи іншого док азу, про перевагу одних доказ ів над іншими, збирати нові до кази або додатково перевірят и докази.

Посилання оскаржувача на і нші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з ог ляду на положення ст. 1117 ГП К України та з підстав їх супе речності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача пр о порушення і неправильне за стосування апеляційним госп одарським судом норм процесу ального права при прийнятті постанови не знайшли свого п ідтвердження, в зв'язку з чим п ідстав для зміни чи скасуван ня законного та обґрунтовано го судового акту колегія суд дів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117 , 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Марінком Одеса" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеля ційного господарського суду від 10.09.2009 р. у справі № 16/96-09-3263 залиш ити без змін.

Головуючий, суддя О. Подоляк

С у д д і Б. Грек

Н. Капацин