Постанова

від 26.06.2007 по справі 31/4пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/4пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

26.06.07 р.                                                                                 Справа № 31/4пн

10 год.25хвил.                                           м. Донецьк, вул.Артема,157,

                                                                                         зал судових засідань (каб.) №212

Господарський суд Донецької області у складі  судді  Кододової О.В.  при секретарі судового засідання Котельніковій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Дебальцівської міської ради  м. Дебальцеве Донецької області

До відповідачів – 1. Державної податкової адміністрації в Донецькій області

       2. Відкритого акціонерного товариства “Державна енергогенеруюча компанія Центренерго” м. Київ  Вуглегірська ТЕС (відокремлений підрозділ)                                                                                                                     м. Світлодарськ

      3. Луганської селищної ради Артемівського району Донецької області

      4. Новолуганської сільської ради Артемівського району Донецької області

про визнання недійсним та скасування податкового роз'яснення Державної податкової адміністрації в Донецькій області №20489/10/15-413-4 від 19.12.2005року,  визнання недійсним та скасування рішення  Луганської селищної ради Артемівського району Донецької  області №4/27-387 від 22.11.2005року,  визнання недійсним та скасування рішення Ново луганської сільської ради Артемівського району Донецької області №4/27-409 від 22.12.2005року та зобов'язання Вуглегірської ТЕС ВАТ “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” сплачувати комунальний податок в повному обсязі за всіх працюючих робітників до місцевого бюджету Дебальцівської міської ради.

За участю:

представників сторін

від позивача – не з'явився

від  відповідача 1. – Рузаєва І.О. (за довіреністю)

                          2. – не з'явився

                          3. – Біленко С.М. (за довіреністю)

                          4. – Ободовський М.К. (за довіреністю)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Дебальцівською міською радою м. Дебальцеве Донецької області  до Державної податкової адміністрації в Донецькій області, Відкритого акціонерного товариства “Державна енергогенеруюча компанія Центренерго” м. Київ  Вуглегірська ТЕС (відокремлений підрозділ) м. Світлодарськ, Луганської селищної ради Артемівського району Донецької області, Новолуганської сільської ради Артемівського району Донецької області  про визнання недійсним та скасування податкового роз'яснення Державної податкової адміністрації в Донецькій області №20489/10/15-413-4 від 19.12.2005року,  визнання недійсним та скасування рішення  Луганської селищної ради Артемівського району Донецької  області №4/27-387 від 22.11.2005року,  визнання недійсним та скасування рішення Ново луганської сільської ради Артемівського району Донецької області №4/27-409 від 22.12.2005року та зобов'язання Вуглегірської ТЕС ВАТ “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” сплачувати комунальний податок в повному обсязі за всіх працюючих робітників до місцевого бюджету Дебальцівської міської ради.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що  податкове роз'яснення відповідача 1. не відповідає законодавству, тому що окремі виробничі цехи відповідача 2., що розташовані на землях Артемівського району  Донецької області, не є ані юридичними особами, ані  відокремленими структурними підрозділами, тому часткова сплата відповідачем 2. комунального податку до місцевих бюджетів відповідача 3., відповідача 4. за відповідні виробничі цехи, які розташовані на землях відповідача 3., відповідача 4., є  незаконною. Як  було приведено вище, згідно статті 15 Декрету комунальний податок відноситься до місцевих податків і справляється з юридичних осіб або їх відокремлених підрозділів до місцевого бюджету відповідної ради, де зареєстрована ця юридична особа або її  відокремлений підрозділ. Офіційне  місцезнаходження відокремленого підрозділу та цілісного майнового комплексу відповідача 2. м. Світлодарськ Донецької області, що відноситься до компетенції та території позивача, отже ї комунальний податок на думку позивача в повному обсязі повинен сплачуватися до місцевого бюджету позивача. Згідно із статтею 4 Закону України “Про систему оподаткування в Україні” платникам податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Комунальний податок згідно з Декретом сплачують юридичні особи.

Позивач зазначає, що в результаті владних рішень  відповідача1., відповідача 3., відповідача 4., які на його думку не відповідають Закону, Декрету та іншим актам законодавства України. Відповідачем 2. з 01.01.2006р. вчиняються дії, які є незаконними та такими, що порушують права та законні інтереси позивача, в результаті чого місцевий бюджет позивача недоотримує значні грошові кошти від незнаходження комунального податку.

Відповідач 3. у письмових запереченнях від 21.06.2007року (вхід.№02-41/25432) проти позовних вимог заперечує за тих підстав, що відповідно до повідомлення ДПА  у Донецькій області від 10.10.2005р. Єнакіївську ОДПІ в  Донецькій області  протягом жовтня 2005р. було зобов'язано провести організаційну роботу стосовно сплати комунального податку відповідачем 2. на користь відповідача 3., відповідача 4. у зв'язку з тим, що  бюджетний період дорівнює календарному року, то відповідна плата комунального податку до відповідача 2., до бюджетів відповідача 3, відповідача 4. стала надходити у 2006році. Ці  надходження не могли бути здійснені самостійно, за  самостійними рішеннями відповідачів, без внесення відповідних записів до рішень про затвердження річного бюджету на 2006рік відповідачем 3, відповідачем 4., а також при складанні  зведеного бюджету на 2006рік, і затвердження річного бюджету на 2006рік Світлодарською міською радою. Ці органи місцевого самоврядування прийняли до 01.01.2006року відповідні рішення про затвердження річних  місцевих бюджетів на 2006рік. І при цьому , як відповідач, так і  Світлодарська міська рада не заперечували проти зменшення надходжень комунального податку до відповідного місцевого бюджету.

Відповідач 3. також у запереченнях наполягає на застосуванні судом наслідків, зазначених у ч.1 ст.100 КАС України, щодо пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, щодо усіх позовних вимог позивача.

Крім того відповідач 3. зазначає, що на підставі рішення відповідача 3. від 22.11.2006року №5/7-55, рішення  №4/27-387 від 22.11.2005року втратило чинність.

Відповідач 1.  у письмових запереченнях від 25.06.2007року (вхід. №02-41/25708)  проти позову заперечує за тих підстав, що право вимоги щодо оскарження податкового  роз'яснення належить саме Вуглегірській ТЕС ВАТ “Державна енергогенеруюча компанія Центренерго”.

Відповідач 1. також зазначає, що  оспорюване податкове роз'яснення містить  порядок  нарахування  та сплати комунального податку, передбачений  нормами  декрету КМУ “Про місцеві податки і збори” від 20.05.1993року №56-93, Указу Президенту України “Про місцеві податки і збори” від 25.05.1999р. та посилання на положення, затверджені Луганською селищною радою Артемівського району та Світлодарською міською радою м. Дебальцеве в межах компетенції, визначеної діючим законодавством. Тобто на думку  відповідача 1. податкове роз'яснення не суперечить нормам або змісту відповідного податку, у зв'язку з чим не може порушувати права, свободи та інтереси Дебальцівської міської ради.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін  та дослідивши письмові докази, суд встановив:

Державна податкова адміністрація у Донецькій області у відповіді на  лист Заступника директора Державної енергогенеруючої компанії “Центренерго”  листом від 29.12.2005року №20489/10/15-413-4 надіслала роз'яснення щодо сплати комунального податку Вуглегірською ТЕС ВАТ “Центренерго” .

У роз'ясненні ДПА у Донецькій області зазначено , що відповідно до ст.15  Декрету Кабінету Міністрів України  20.05.1993р. №56-93  ”Про місцеві податки і збори” із змінами та доповненнями встановлено, що  платниками комунального податку є юридичні особи усіх форм власності та їх філіали за місцем знаходження, крім бюджетних установ та організацій планово - дотаційних та сільськогосподарських підприємств.

Також у  роз'яснені ДПА У Донецькій області зазначено, що  у відповідності до ст. 18 Декрету Кабінету Міністрів України  20.05.1993р. №56-93  ”Про місцеві податки і збори” із змінами та доповненнями, органам місцевого самоврядування надано право самостійно  встановлювати та визначати порядок сплати місцевих податків та зборів згідно переліком і в межах встановлених розміром ставок встановлювати пільгові податкові ставки, цілком звільняти від їхньої сплати визначені категорії платників а також  надавати  відстрочку по сплаті місцевих податків і зборів. У роз, ясенні зазначено, що підприємство повинно сплачувати комунальний податок таким чином : за працівників, які працюють на території  Світлодарської міської ради  м. Дебальцеве до місцевого бюджету Світлодарської міської ради Дебальцевського відділення Єнакіївської ОДПІ. За працівників, які працюють  на території Луганської  селищної ради  Артемівського  району Ново луганської сільської ради до місцевих бюджетів відповідних рад  в Артемівську ОДПІ.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача до ДПА у Донецькій області задоволенню не підлягають за тих підстав, що зазначене роз'яснення йому не надавалося і ніяким чином не порушувало його прав та обов'язків.

Крім того, судом при винесенні рішення враховано, що згідно п.п.4.4.2 “і” п.4.4 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№2181-ІІІ від 21.12.2000р. (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) платник податків може оскаржити до суду рішення центрального (керівного) органу контролюючого органу або органу стягнення щодо видання інструкцій чи роз'яснень (у тому числі форм обов'язкової податкової звітності, далі –податкових роз'яснень), які за висновком такого платника податків суперечать нормам або змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

Спірний  лист ДПА в Донецькій області від 29.12.2005року №20489/10/15-413-4 не затверджений рішенням центрального (керівного) органу контролюючого органу, як це передбачено підпунктом “і” п.п.4.4.2 п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№2181-ІІІ від 21.12.2000р. Саме наявність рішення центрального (керівного) органу або органу стягнення щодо видання податкового роз'яснення надає право платнику податків оскаржити таке рішення до суду.

Відтак вимоги позивача не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

2. Крім того Рішенням Новолуганської сільської ради Артемівського району  від 22.12.2005року №4/27-409 затверджено положення про місцеві податки  та збори  по Новолуганській сільській раді на 2006рік  згідно з додатками та встановлено на території сільської ради  додатково місцеві податки : видача дозволу на розміщення об'єктів торгівлі, комунальний податок, ринковий збір, збір на видачу  ордерів на квартиру (т.1 а с.137).

У додатку №2 до рішення сесії Новолуганської сільської ради від 22.12.2005року №4/27-409 зазначено, що платниками податку є юридичні особи, структурні підрозділи, філії, які займаються підприємницькою діяльністю і розташовані на території сільської ради, за  винятком бюджетних установ, планово - дотаційних організацій, сільськогосподарських підприємств.

Тобто, рішення Новолуганської сільської ради Артемівського району  від 22.12.2005року №4/27-409 діє із змінами внесеними Рішенням від 08.09.2006року №5/04-51 (т.1 а.с.133), яким пункт 3.3. додатка викладений у новій редакції і визначає порядок подання звітності.

Рішенням  Луганської селищної ради Артемівського району  від 22.11.2006року №5/7-55 (т.1 а.с. 145) затверджені види місцевих податків і зборів та їх розмір з метою  поповнення місцевого бюджету селищної ради на 2007рік:  збір за видачу ордера на квартиру, збір за  видачу дозволу на розміщення об'єкту торгівлі, комунальний податок. Крім того згідно даного рішення втратило чинність рішення селищної ради №4/27-387 від 22.11.2005року (зазначене рішення позивачем не надане, у матеріалах справи відсутнє) з 01 січня 2007року.

Згідно додатку №3 до рішення сесії Луганської селищної ради від 22.11.2006року №5/7-55, перерахування комунального податку проводиться відділу Державного казначейства           м. Артемівськ  банк  УДК в Донецькій області, код 16010200  Луганської  селищної ради.

Судом при винесенні рішення враховано наступне:

Пунктами 24 і 28 ст. 26 Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (зі змінами та доповненнями) встановлено, що до компетенції сільських, селищних, міських рад належить встановлення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом, прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законодавства пільг щодо місцевих податків і зборів.

Статтею 15 Закону України від 25.06.91 р. № 1251-XII «Про систему оподаткування» (зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон № 1251-XII) та ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. № 56-93 «Про місцеві податки і збори» (зі змінами та доповненнями, за текстом – Декрет № 56-93) до переліку місцевих податків і зборів віднесено комунальний податок. Пунктом 3 ст. 15 Закону № 1251-XII передбачено, що місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. При цьому комунальний податок є обов'язковим для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цього податку.

Порядок справляння місцевих податків і зборів встановлено Декретом № 56-93, ст. 15 якого визначено, що комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 % річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Для розрахунку комунального податку відповідно до роз'яснення Мінстату України від 13.02.96 р. № 04-2-7/60 рекомендувалося застосовувати показник «середньоспискова (на даний час середньооблікова) чисельність штатних працівників спискового (на даний час облікового) складу», який вираховувався відповідно до Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказом Мінстату України від 07.07.95 р. № 171 (за текстом – Інструкція № 171) та зареєстрованої Мін'юстом України 07.08.95 р. за № 287/823.

Відповідно до пп. «ї» пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон № 2181-III) форма податкової декларації (розрахунку) встановлюється центральним (керівним) органом контролюючого органу за узгодженням з Комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики. У такому самому порядку встановлюються форми податкових декларацій (розрахунків) з місцевих податків і зборів, що є обов'язковими для застосування платниками (податковими агентами).

Форму податкового розрахунку комунального податку затверджено наказом ДПА України від 24.12.2003 р. № 625, зареєстрованим Мін'юстом України 08.01.2004 р. за № 4/8603. У формі податкового розрахунку у виносці визначено, що кількісний склад працівників визначається відповідно до Інструкції № 171.

Наказом Держкомстату України від 28.09.2005 р. № 286, зареєстрованим Мін'юстом України 30.11.2005 р. за № 1442/11722, затверджено Інструкцію зі статистики кількості працівників (уведено в дію з 01.01.2006 р., за текстом – Інструкція № 286) та визнано таким, що втратив чинність з 1 січня 2006 р., наказ Мінстату України від 07.07.95 р. № 171.

З метою приведення у відповідність із нормативно-правовими актами, які регламентують визначення статистичної кількості працівників, форми податкового розрахунку комунального податку ДПА України затверджено наказ від 20.03.2006 р. № 143 «Про внесення змін до форми податкового розрахунку комунального податку» (за текстом – наказ № 143), узгоджений з Комітетом Верхової Ради України з питань фінансів і банківської діяльності рішенням від 16.03.2006 р. № 06-10/10-203, зареєстрований Мін'юстом України 27.03.2006 р. за № 331/12205.

Наказом № 143 у формі податкового розрахунку комунального податку виноску викладено в новій редакції, згідно з якою кількісний склад працівників за відповідний базовий податковий (звітний) період дорівнює показнику середньооблікової кількості штатних працівників, визначеному відповідно до Інструкції № 286. При цьому якщо рішенням органу місцевого самоврядування про встановлення комунального податку базовим податковим (звітним) періодом визначено календарний місяць, то в рядку 01 зазначається середньооблікова кількість штатних працівників за такий місяць, якщо календарний квартал (півріччя, рік) – сума середньооблікової кількості штатних працівників за кожен місяць кварталу (півріччя, року).

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

• календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

• календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Базовий податковий період для комунального податку визначається відповідно до прийнятого рішення органу місцевого самоврядування про справляння місцевого податку на відповідній території органу місцевого самоврядування.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Відтак, визнання недійсними та скасування в цілому рішень Новолуганської сільської ради Артемівського району  від 22.12.2005року №4/27-409    та Луганської селищної ради Артемівського району  №4/27-387 від 22.11.2005року створило б правовий вакуум та неврегульованість питання у механізмі справляння та порядку сплати комунального та інших місцевих податків та зборів, які встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

При прийнятті рішення суд враховує, що підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення  у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Зазначені рішення, як акти,  діють у часі з моменту їх прийняття та внесення змін,  у просторі – на конкретній території, та їх дія розповсюджується на певне коло осіб, а саме на платників податків які є юридичними особами, структурними підрозділами, філіями і які займаються підприємницькою діяльністю і розташовані на території сільської ради.

Враховуючи, що позивач не підпадає під коло осіб, на яких розповсюджується дія цих рішень, і його права цими рішеннями не порушені, вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Крім того, суд вважає, що заслуговує на увагу наполягання відповідача -3 у запереченнях на застосуванні судом наслідків, зазначених у ч.1 ст.100 КАС України, щодо пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, щодо усіх позовних вимог позивача.

Відповідно до ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із матеріалів справи спірні рішення прийняті: ДПА у Донецькій області у листом від 29.12.2005року №20489/10/15-413-4, Новолуганської сільської ради Артемівського району  від 22.12.2005року №4/27-409    та Луганської селищної ради Артемівського району  №4/27-387 від 22.11.2005року.

Позивач звернувся з адміністративним позовом до суду 02.01.2007року (вхід. № 02-74/19) у якому зазначив (т.1 а.с.4), що з 01.01.2006року нарахування та сплата комунального податку частково здійснювалося Вуглегорською ТЄС ВАТ “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” з урахуванням спірних рішень, які він оскарджує. Тобто позивач у січні 2006року був обізнаний про прийняття спірних рішень і звернувся до суду поза межами строку передбаченого ст.99 КАСУ. Згідно до ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Позивач не звернувся до суду з клопотанням про визнання причини пропущення строку звернення до суду поважною, відтак пропущення строку звернення до адміністративного суду про визнання недійсними рішень прийнятих: ДПА у Донецькій області у листом від 29.12.2005року №20489/10/15-413-4, Новолуганської сільської ради Артемівського району  від 22.12.2005року №4/27-409    та Луганської селищної ради Артемівського району  №4/27-387 від 22.11.2005року є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

3. Щодо вимог позивача до Вуглегірської ТЕС ВАТ “Державна енергогенеруюча компанія “Центренерго” сплачувати комунальний податок в повному обсязі за всіх працюючих робітників до місцевого бюджету Дебальцівської міської ради, то вони  задоволенню не підлягають враховуючи правомірність рішень Новолуганської сільської ради Артемівського району  від 22.12.2005року №4/27-409 та Луганської селищної ради Артемівського району  №4/27-387 від 22.11.2005року.

Відповідно до ст.94 КАСУ судові витрати покласти на позивача.

26.06.2007р. судом була оголошена вступна та резолютивна частина постанови,  після виходу суду з нарадчої кімнати.

Керуючись Законом України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України „Про систему оподаткування”, Законом України “Про судоустрій України”, Законом України №2181 від 21.12.2000року „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. № 56-93 «Про місцеві податки і збори», ст.ст.17 - 20, 69 - 72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

                                                    П О С Т А Н О В И В  :

У позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.           

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі,  і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 02.07.2007року.

Суддя