Рішення

від 05.09.2018 по справі 910/6339/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.09.2018Справа № 910/6339/18 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "УКРПРОМТЕХСЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ ТЕЛЕКОМБУД"

про стягнення 248131,33 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гукун Н.В.

Представники сторін:

від позивача - Волошин О.І. (представник за довіреністю);

від відповідача - Свінцов С.В. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення з відповідача нарахованих на суму заборгованості (у зв'язку з її несвоєчасним поверненням) втрат від інфляції та 3% річних. Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду від 29.07.2015 № 829.

Відповідач вимоги позову не визнав, пославшись на неправильно визначений Позивачем період нарахування компенсаційних виплат, оскільки безспірність вимоги по сплаті основної суми боргу підтверджена лише з дати набрання рішенням суду, яким стягнуто цю суму, законної сили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На виконання умов укладеного між сторонами Договору від 29.07.2015 № 829 Позивач виконав роботи з монтажу спостережних веж на загальну суму 691200 грн., які Відповідач у повному обсязі та своєчасно не оплатив.

Вказані вище обставини правовідносин сторін встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2017 у справі № 910/11897/16, що набрало законної сили, а тому в силу ст. 75 ГПК України не потребують доказування.

У рішенні від 13.09.2017 суд також встановив обставину, що розмір основної заборгованості Відповідача перед Позивачем за поставлений та неоплачений товар складає 691200 грн., заборгованість є несплаченою, і тому вона була присуджена судом до стягнення.

Проте сума заборгованості, присуджена указаним рішенням, Відповідачем була погашена лише 08.05.2018, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Предметом даного судового спору у справі № 910/6339/18 є стягнення Позивачем з Відповідача нарахованих за ст. 625 ЦК України інфляційних втрат та трьох процентів річних з моменту виникнення зобов'язання Відповідача по оплаті вартості робіт за Договором та до їх фактичної оплати.

Як вже було вказано вище в рішенні, в судовому порядку встановлено обставину, що Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення втрат від інфляції та трьох процентів річних за ст. 625 ЦК України до погашення заборгованості.

Із залучених до справи доказів - платіжних доручень, вбачається, що сума заборгованості була перерахована Відповідачем Позивачу 08.05.2018 на виконання судового рішення у справі № 910/11897/16.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У даному випадку, зобов'язання між сторонами виникло з Договору, за яким Відповідач зобов'язався розрахуватися з Позивачем за виконані роботи, відтак у розумінні ст. 599 ЦК України зобов'язання між сторонами по Договору щодо обов'язку Відповідача перерахувати, а Позивача - прийняти оплату, є припиненим виконанням проведеним належним чином у момент отримання Позивачем коштів Відповідача у рахунок оплати за товар.

При цьому, відповідно до положень п. 30.1 ст. 30 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.

Отже, датою виконання Відповідачем грошового зобов'язання є 08.05.2018, коли грошові кошти були перераховані Позивачу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, приписи статті 625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема за період після прийняття судом відповідного рішення (постанова Верховного Суду України від 30.09.2008 № 01/384-07).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

При цьому, сплата трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційних нарахувань не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, оскільки обов'язок з оплати виконаних Позивачем робіт виник із договірних відносин, а не з рішення суду, прострочення виконання відповідного грошового зобов'язання розпочинається з моменту невиконання його Відповідачем у встановлений правочином строк та, відповідно, виникнення в Позивача права вимоги на ці кошти. Як встановлено в рішенні суду від 13.09.2017 у справі № 910/11897/16, Позивач направив Відповідачу для підписання акти приймання робіт листом від 20.01.2016, причини відмови від підпису яких Відповідач не висловив. Отже, з урахуванням п. 5.7 Договору, зі спливом десяти банківських днів з дати підписання (необґрунтованої відмови від підписання) Відповідачем актів, останній з 11.02.2016 є порушником відповідного грошового зобов'язання.

Відтак, на підставі норм ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу та заявляє до стягнення 201830,40 грн. інфляційних втрат та 46300,93 грн. трьох процентів річних.

Розрахунки втрат від інфляції та 3% річних судом перевірено та визнано обґрунтованими, оскільки розраховані Позивачем санкції не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом, а їх розмір є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

З огляду на наведене позовні вимоги у частині стягнення 201830,40 грн. інфляційних втрат та 46300,93 грн. трьох процентів річних визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню. Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати, у які Позивачем включено витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ ТЕЛЕКОМБУД" (м. Київ, просп. Перемоги, 57; ідентифікаційний код 33740069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "УКРПРОМТЕХСЕРВІС" (м. Київ, вул. Закревського, 87-Б; ідентифікаційний код 22895990) 201830 (двісті одну тисячу вісімсот тридцять) грн. 40 коп. інфляційних втрат, 46300 (сорок шість тисяч триста) грн. 93 коп. трьох процентів річних, а також 3721 (три тисячі сімсот двадцять одну) грн. 97 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 11.09.2018.

Суддя Р.Б. Сташків