Ухвала

від 05.09.2018 по справі 916/2923/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" вересня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2923/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Шейнцис О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву (вх.№2-4318/18 від 27.08.2018р.) Міського комунального підприємства "Одеська Теплоелектроцентраль № 2" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 16.03.2018р. по справі №916/2923/17

За позовом: Спільного українсько-німецького підприємства "Ta.Ma.Ka.So" (65026, м. Одеса, пров. Віце-адмірала Жукова, 3/7);

до відповідача: Міського комунального підприємства "Одеська Теплоелектроцентраль № 2" (65490, Одеська область, м. Теплодар, промплощадка);

про стягнення 64681,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №22 від 18.06.2018р.;

від відповідача (заявника): не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.03.2018р. (суддя Щавинська Ю.М.) по справі №916/2923/17 позов Спільного українсько-німецького підприємства "Ta.Ma.Ka.So" задоволено, стягнуто з Міського комунального підприємства "Одеська Теплоелектроцентраль № 2" на користь Спільного українсько-німецького підприємства "Ta.Ma.Ka.So" заборгованість у розмірі 50 000 грн., інфляційні втрати у сумі 11 932 грн., 3 % річних у розмірі 2 749 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1600 грн.

11.04.2018р. на примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 16.03.2018р. видано відповідний наказ.

27.08.2018р. до канцелярії суду від Міського комунального підприємства "Одеська Теплоелектроцентраль № 2" надійшла заява про розстрочку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 16.03.2018р. по справі №916/2923/17 рівними частинами на один рік з дня прийняття ухвали.

Необхідність розстрочення виконання рішення заявник обґрунтовує складним фінансовим станом підприємства, відсутністю достатніх грошових коштів для виконання одноразово та у повному обсязі рішення суду, наявністю ряду господарських спорів щодо стягнення з Міського комунального підприємства "Одеська Теплоелектроцентраль № 2" різного виду заборгованостей, а також наявністю значної кількості справ у місцевих судах щодо стягнення заборгованостей за теплопостачання з населення та юридичних осіб.

При цьому заявник зазначив, що усі кошти, що сплачуються споживачами послуг теплопостачання МКП "Одеська Теплоелектроцентраль № 2", надходять на спеціальний рахунок і розподіляються відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014р., а відтак позивачу надходить лише 12% від загальної суми, з яких основна частина витрачається на підтримання належного функціонування обладнання котельні, сплату податків та виплату заробітної плати персоналу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.08.2018р. розгляд заяви Міського комунального підприємства "Одеська Теплоелектроцентраль № 2" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 16.03.2018р. по справі №916/2923/17 призначено до розгляду в засіданні суду на "05" вересня 2018р. об 11 год. 00 хв.

05.09.2018р. у судове засідання з'явився представник позивача, який, заперечуючи проти задоволення вищевказаної заяви, наголошував на тому, що заборгованість у відповідача існує досить тривалий час, а також зазначив, що з моменту прийняття рішення відповідачем не було сплачено жодних коштів в рахунок її погашення.

Представник відповідача (заявника) у судове засідання 05.09.2018р. не з'явився, при цьому про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення на його адресу вищевказаної ухвали суду.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Міського комунального підприємства "Одеська Теплоелектроцентраль № 2" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 16.03.2018р. по справі №916/2923/17, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, а також заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Згідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також, серед іншого, враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору та наявність стихійного лиха, інших надзвичайних подій тощо.

Так, вищезазначеними нормами визначено процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду, оскільки у процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Розстрочка означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі та допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

При цьому, підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у визначений строк.

Також, зі змісту Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вбачається, що вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд повинен виходити із збалансованості інтересів сторін, не даючи при цьому перевагу жодній з них.

Так, під час розгляду справи №916/2923/17 по суті судом було встановлено, що позовні вимоги Спільного українсько-німецького підприємства "Ta.Ma.Ka.So" обґрунтовані укладеним між позивачем, як Поручителем, УМГ „Прикарпаттрансгаз» , як Кредитором, та відповідачем, як Боржником, договору поруки №26/03 від 17.03.2006р. до договору № 016-Т-02 від 01.10.2002р. (а.с.9).

Згідно п.1.1 вказаного договору Поручитель зобов'язався відповідати перед Кредитором за виконання Боржником свого зобов'язання перед Кредитором щодо оплати послуг по транспортуванню газу в строк до 20.03.2003р. у сумі 50000 грн.

Відповідно до п. 2.1 договору зобов'язання Боржника, забезпечене порукою по даному договору, виникло на підставі договору № 016-Т-02 від 01.10.2002р., укладеного між Боржником, Кредитором і Дочірньою компанією „Укртрансгаз» НАК „Нафтогаз України» .

Зобов'язання, забезпечене порукою по даному договору, складається з обов'язку Боржника у відповідності з договором № 016-Т-02 від 01.10.2002р. в строк до 20.03.2003р. здійснити оплату послуг по транспортуванню газу шляхом перерахування вказаних грошових коштів на рахунок Кредитора у сумі 50000,00 грн. (п.2.2 договору).

Приписами п. 3.2 договору встановлено, що після виконання Поручителем зобов'язання, вказаного у розділі 2 договору, він набуває всі права Кредитора по даному зобов'язанню і має право зворотної (регресної) вимоги до Боржника у розмірі сплаченої суми.

Згідно п. 3.4 договору у випадку виконання Поручителем зобов'язання, вказаного в розділі 2 договору, Боржник зобов'язується до 01.07.2003р. погасити заборгованість перед Поручителем шляхом перерахування грошових коштів на суму, вказану у п. 1.1 договору.

До вказаного договору між сторонами неодноразово було укладено додаткові угоди (а.с.10-17), зокрема, згідно останньої додаткової угоди від 31.12.2011р. (а.с.10) строк погашення заборгованості відповідача перед позивачем було продовжено до 31.12.2015р.

Як вбачається із заяви про розстрочку виконання рішення, в її обґрунтування відповідач зазначає про складний фінансовий стан підприємства та відсутність наразі достатніх грошових коштів для виконання одноразово та у повному обсязі рішення суду, в підтвердження чого заявником надано лист НАК "Нафтогаз України" щодо заборгованості КП "Одеська ТЕЦ-2", реєстр судових позовів КП "Одеська ТЕЦ-2" станом на 27.07.2018р., а також аналітичні дані щодо нарахування, оплати пільг та субсидії за листопад 2017р. - липень 2018р. (а.с.76-79).

Проаналізувавши вищевказані докази, суд вважає, що обставини, наведені заявником в заяві про розстрочку виконання рішення суду, а також додані до заяви докази в її обґрунтування жодним чином не свідчать ані про неможливість виконання рішення суду, ані про можливість МКП "Одеська Теплоелектроцентраль № 2" погасити заборгованість саме у строки, що зазначені у вищевказаній заяві.

При цьому, як було встановлено судом, згідно договору поруки №26/03 від 17.03.2003р., відповідач взяв на себе обов'язок погасити заборгованість у строк до 01.06.2003р.

Між тим, сторонами укладалися численні додаткові угоди (а.с.10-17), відповідно до яких узгоджувалось питання щодо відстрочення терміну погашення заборгованості, і згідно останньої редакції додаткової угоди відповідач повинен був сплатити кошти до 31.12.2015р .

Натомість, як до прийняття судового рішення по справі, так і після набрання ним законної сили, відповідачем не було здійснено жодного платежу в погашення наявної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із збалансованості інтересів обох сторін, враховуючи дату виникнення заборгованості та відсутність жодних дій щодо її погашення, а також недоведення належним чином із поданням відповідних доказів наявності підстав для надання розстрочки виконання рішення Господарського суду Одеської області від 16.03.2018 року у справі №916/2923/17, у задоволенні відповідної заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 233, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви (вх.№2-4318/18 від 27.08.2018р.) Міського комунального підприємства "Одеська Теплоелектроцентраль № 2" про розстрочку виконання рішення Господарського суду Одеської області від 16.03.2018р. по справі №916/2923/17 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили 05.09.18р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 10.09.2018 р.

Суддя Ю.М. Щавинська