Постанова

від 11.09.2018 по справі 904/284/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2018 року м. Дніпро Справа № 904/284/18

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Подобєда І.М., Дарміна М.О.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Державного підприємства "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держпраці" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2018 р.

( суддя: Юзіков С.Г., повний текст рішення складено 15.06.2018 р. ) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"Інноваційно-виробниче підприємство "МАГІСТРАЛЬ"

до Державного підприємства

"Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держпраці"

про стягнення 120 206,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-виробниче підприємство "МАГІСТРАЛЬ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Державного підприємства "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держпраці", про стягнення 120 206, 35 грн. боргу за договором № 8 від 26.05.2016 р. та пені в розмірі 21 637,14 грн., за прострочення платежу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2018 р. позов задоволено частково - стягнуто з Державного підприємства "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держпраці" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-виробниче підприємство "МАГІСТРАЛЬ"- 120 206,35 грн. основного боргу, 15 563,86 грн. пені та 2 036,55 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, оскільки Позивач зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі та у строки встановленні Договором, при Відповідач, одержавши від Позивача результати робіт в електронному вигляді (як обумовлено Договором), хоча і не підписав актів виконаних робіт, однак і не надав Позивачеві зауважень з приводу виконаних робіт, у тому числі щодо обсягів і якості.

Місцевий господарський суд виходив з того, що відмова Генерального підрядника від зобов'язання за Договором, укладеним Генпідрядником з Відповідачем, не звільняє останнього від виконання зобов'язання за Договором у частині оплати виконаних Позивачем робіт.

Крім того, господарський суд першої інстанції зазначив про перерахунок суми пені, яка становить 15 563, 86 грн. за період прострочки з 13.10.2016 р. по 30.03.2017 р. ( кінцева дата зазначена Позивачем ).

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держпраці" звернулося з апеляційною скаргою, в якій вважає, винесене рішення необґрунтованим та з порушенням норм матеріального права, тому просить скасувати зазначене рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

При цьому Скаржник зазначає, що Підстави до застосування господарсько-правової відповідальності до Відповідача за Договором укладеним з Позивачем, відсутні, оскільки закінчився термін вказаного договору та Генпідрядник - ПАТ Укртранснафта в особі Філії Придніпровські магістральні нафтопроводи відмовився від прийняття та оплати вказаних робіт.

Скаржник наголошує на тому, що Нарахована пеня є безпідставною, оскільки, з позовною заявою позивач звернувся наприкінці січня 2018 p., та зобов'язання за даним Договором мало бути виконано, відповідно до умови, яка не настала, передбачена п. 2.3. Договору, Замовник здійснює передплату в розмірі 50 % від вартості послуги, решта сплачується Замовником протягом 30-ти банківських днів після закриття акту здачі-приймання виконаних робіт за Генпідрядним договором, за умови підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

Водночас, на думку Скаржника, відповідно до умов вказаного договору, Відповідач міг прийняти роботу від Позивача, тільки після підписаних Актів з Генпідрядником, які підписані у даному випадку не були. При підписанні Договору Позивач був ознайомлений з його умовами та на свій ризик погодився на такі умови. У п. 3.3. Договору чітко зазначено, що Передача робіт від Виконавця Замовнику підтверджується Актом здачі-приймання, який повинен складатися після виконаної роботи у повному обсязі та прийняття робіт Генпідрядником.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_1 у складі колегії суддів: Орєшкіной Е.В., Дарміна М.О.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.06.2018 р. апеляційна скарга відповідача була залишена без руху, стороні було надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме зобов'язано надати докази сплати судового збору.

Недоліки апеляційної скарги Відповідачем усунуті: надано докази сплати судового збору.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2018 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держпраці" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2018 р. у справі № 904/284/18, в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, учасникам справи встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу, відповіді на відзив, заперечень, пояснень, відповіді на пояснення, клопотань, заяв, додаткових доказів.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-виробниче підприємство "МАГІСТРАЛЬ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, товариство посилається на те, що укладений між сторонами договір на виконання певної роботи та з підписанням акту її передачі, є договір підряду. Оскільки в ньому є посилання на генпідрядника, то Договір № 8 від 26.05.2016 р. за правовою природою є договором субпідряду, а тому на нього розповсюджуються норми для договору підряду ( глава 61 ЦК України) і ніякі інші норми не можуть бути застосовані.

Крім того, товариство зазначає про те, що посилання в п. 2.3 Договору на те що Відповідачем буде сплачено решту грошових коштів за виконані роботи Позивачу після закриття акту здачі - приймання виконаних робіт за генпідрядним договором суперечить ч.2 ст 838 ЦК України, оскільки Позивач не має права пред'являти вимоги Замовнику, тому цей пункт Договору суперечить вказаній нормі ЦК України.

Розпорядженням керівника апарату суду від 13.09.2018 р. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Орєшкіной Е.В.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_1 у складі колегії суддів: Подобєда І.М., Дарміна М.О.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.05.2016 р. між Державним підприємством "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держпраці" ( Замовник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-виробниче підприємство "МАГІСТРАЛЬ" ( Виконавець ) укладено Договір № 8, відповідно до п.1.1. якого Виконавець у встановлені Договором строки, на свій ризик, власними силами і засобами, з використанням необхідного обладнання, техніки та інших ресурсів зобов'язується надати послугу з Діагностичного обстеження протикорозійного захисту та корозійного стану лінійної частини МН "Лисичанськ-Кременчук" 154,0-256,0 км., загальною довжиною 102 км., та обстеження технічного стану установок електрохімзахисту (ЕХЗ) лінійної частини МН "Лисичанськ-Кременчук" 256,0 - 418,0 км, загальною довжиною 162 км, філії "ПДМН" (далі - Послуги) відповідно до Технічного завдання (Додаток№1), а Замовник зобов'язується прийняти надану послугу та оплатити її на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 2.3. Договору Замовник здійснює передплату у розмірі 50 % від вартості послуги, решта сплачується Замовником протягом 30-ти банківських днів після закриття акту здачі-приймання виконаних робіт за Генпідрядним договором, за умови підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами і діє до 31.03.2017 р. ( п. 3.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 1 до Договору). Кінцевий строк виконання робіт до 15.09.2016 р. ( п. 3.2. Договору ).

Згідно з п. 3.3. Договору передача робіт Виконавця Замовнику підтверджується Актом здачі-приймання, який повинен складатися після виконаної роботи у повному обсязі та прийняття робіт Генпідрядником.

Роботи вважаються виконаними в день підписання Акту здачі-приймання ( п. 3.4. Договору ).

Відповідно до п. 5.2. Договору за невиконання або за неналежне виконання грошових зобов'язань Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1 % за кожний день несплати від суми несплаченого платежу.

Як встановлено судом першої інстанції і не ставиться під сумнів Скаржником, Виконавець виконав свої договірні зобов'язання за Договором, що підтверджується результатами робіт згідно Технічного завдання, складені у вигляді таблиць та 31.08.2016 р. направлені на електронну адресу Замовника, що підтверджується витягом з сайту електронної пошти, на загальну суму 230 181, 51 грн. Замовник не підписав акти виконаних робіт, направлені Позивачем, однак і зауважень щодо виконаних робіт Виконавцем не заявив ( доказів суду надано не було ). Відповідач за виконані роботи за Договором розрахувався частково, у зв'язку з чим у нього виник борг перед Позивачем у розмірі 120 206,35 грн.

Крім того, факт здійснення Виконавцем діагностичного обстеження протикорозійного захисту та корозійного стану лінійної частини МН "Лисичанськ-Кременчук" 154,0-256,0 км, загальною довжиною 102 км, та обстеження технічного стану установок електрохімзахисту (ЕХЗ) лінійної частини МН "Лисичанськ-Кременчук" 256,0 - 418,0 км, загальною довжиною 162 км філії "ДДМН" ПАТ "Укратранснафта", підтверджується листом Замовника №174-ЦС-4 від 23.03.2017 р., адресованому Товариству з обмеженою відповідальністю "Інноваційно-виробниче підприємство "МАГІСТРАЛЬ", в якому Відповідач також зазначив, що претензій до виконаних робіт не має.

З посиланням на п. 5.2. Договору, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, Позивач нарахував пеню у розмірі 21 637,14 грн. за період з 01.10.2016 р. по 30.03.2017 р.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні, дійшовши висновку, що Позивач зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі та у строки встановленні Договором, а відмова Генерального підрядника від зобов'язання за Договором, укладеним Генпідрядником з Відповідачем, не звільняє останнього від виконання зобов'язання за Договором у частині оплати виконаних Позивачем робіт, врахувавши, що строк оплати за виконані за Договором роботи настав 12.10.2016 р., перевіривши розрахунки щодо пені, задовольнив позов частково, стягнувши з Відповідача 120 206,35 грн. основного боргу, 15 563,86 грн. пені, а в решті позовних вимог відмовив.

Не погодившися з вказаним рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держпраці" в апеляційній скарзі посилається на те, що при прийнятті рішення, господарським судом першої інстанції зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи та судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги Відповідача, колегія суддів вважає їх такими, що не спростовують вказаного вище висновку місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 269 ГПК України, переглядаючи в апеляційному порядку судові рішення, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Отже, суд апеляційної інстанції саме в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Наведеним в апеляційній скарзі доводам Відповідача пов'язаним з тим, що підстави до застосування господарсько-правової відповідальності до Відповідача за Договором укладеним з Позивачем, відсутні, оскільки закінчився термін вказаного договору та Генпідрядник відмовився від прийняття та оплати вказаних робіт, а Відповідач міг прийняти роботу від Позивача, тільки після підписаних Актів з Генпідрядником, які підписані у даному випадку не були, судом першої інстанції було надано правомірну оцінку, з якою погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Зокрема, як правильно зазначено місцевим судом відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 2 ст. 838 ЦК України Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 629 ЦК України встановлено обов'язковість виконання договору сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. п. 1.1, 2.3, 3.3 договору, Відповідач зобов'язаний був прийняти виконані Позивачем роботи пов'язані з Діагностичним обстеженням лінійної частини МН та обстеження технічного стану установок електрохімзахисту на загальну суму 230 181, 51 грн. та оплатити її на умовах цього Договору ( здійснити передплату у розмірі 50 % від вартості послуги, а решту сплатити протягом 30-ти банківських днів після закриття акту здачі-приймання виконаних робіт за Генпідрядним договором ).

Місцевим господарськими судами достеменно встановлено та сторонами не заперечується той факт, що Виконавець виконав свої договірні зобов'язання за Договором, що підтверджується результатами робіт згідно Технічного завдання, складені у вигляді таблиць та 31.08.2016 р., які були направлені на електронну адресу Замовника, що підтверджується витягом з сайту електронної пошти, на загальну суму 230 181, 51 грн., акти виконаних робіт, направлені Позивачем, Замовник не підписав, однак і зауважень щодо виконаних робіт Виконавцем не заявив, частково розрахувавшись за виконані роботи.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що факт прострочення виконання Відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт за договором належним чином доведений та підтверджений матеріалами справи, а посилання Відповідача на те, що Генпідрядник відмовився від зобов'язання за генпідрядним договором, а тому відсутні підстави для оплати виконаних Позивачем робіт суперечить ч. 2 ст. 838 ЦК України, якою передбачено, що замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником. Таким чином, відмова Генерального підрядника від зобов'язання за Договором, укладеним Генпідрядником з Відповідачем, не звільняє останнього від виконання зобов'язання за Договором у частині оплати виконаних Позивачем робіт.

Ч. 4 ст. 631 ЦК України передбачено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Главою 50 ЦК України визначено підстави припинення зобов'язання, серед яких відсутня така підстава як закінчення строку дії договору.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи наведені положення законодавства, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з доводами викладеними в апеляційній скарзі стосовно відсутністю підстав до застосування господарсько-правової відповідальності до Відповідача за Договором укладеним з Позивачем, з посиланням на закінчення терміну вказаного договору.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 10.05.2018 р. відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті Відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст. ст. 123, 129, 269, 270, 275, 276, 281-285, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держпраці" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2018 р. у справі № 904/284/18 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2018 р. у справі № 904/284/18 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Державне підприємство "Центр сертифікації і контролю якості будівництва об'єктів нафтогазового комплексу Держпраці".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню у зв'язку із малозначною справою, крім випадків передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя І.М. Подобєд

Суддя М.О. Дармін