КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" вересня 2018 р. Справа№ 910/23016/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Тищенко О.В.
за участю секретаря судового засідання Котенко О.О.
за участю представників:
від позивача: Угрин С.В.
від відповідача: Прокоп'єв І.К.
від третьої особи: Литвин П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСАП СОЛЮШН"
на рішення господарського суду міста Києва
від 11.06.2018 (повний текст рішення складено 19.06.2018)
у справі №910/23016/17 (суддя Плотницька Н.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСАП СОЛЮШН"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "САП Україна"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про визнання чинним (дійсним) договору
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АСАП СОЛЮШН" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "САП Україна" про визнання чинним (дійсним) договору про співробітництво в рамках партнерської програми SAP PartnerEdge для сервісних партнерів (SAP PartnerEdge for Servis Partners) № 37-sРЕ/2014 від 25.12.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "АСАП СОЛЮШН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "САП Україна".
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та договору про співробітництво в рамках партнерської програми SAP PartnerEdge для сервісних партнерів (SAP PartnerEdge for Servis Partners) №37-sРЕ/2014 від 25.12.2014, відповідно до протоколу №11/2 від 07.04.2017 засідання тендерного комітету ПАТ "НАК "Нафтогаз України" щодо розгляду тендерних пропозицій та листів №2184/21-17 від 05.04.2017, №2185/21-17 від 05.04.2017 офіційно заявив про недійсність партнерських угод, зокрема партнерського договору №37-sРЕ/2014 від 25.12.2014, укладеного між сторонами.
27.03.2018 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд відновити становище позивача в якості уповноваженого партнера виробника програмного забезпечення SAP чи його офіційного представника в Україні шляхом визнання чинним (діючим) договору про співробітництво в рамках партнерської програми SAP PartnerEdge для сервісних партнерів (SAP PartnerEdge for Service Partners) № 37-sРЕ/2014 від 25.12.2014, укладеного між ТОВ "АСАП СОЛЮШН" (ідентифікаційний код 35709460) та ТОВ "САП Україна" (ідентифікаційний код 31242924).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем в порушення норм чинного законодавства та договору про співробітництво в рамках партнерської програми SAP PartnerEdge для сервісних партнерів (SAP PartnerEdge for Servis Partners) №37-sРЕ/2014 від 25.12.2014, відповідно до протоколу №11/2 від 07.04.2017 засідання тендерного комітету ПАТ "НАК "Нафтогаз України" щодо розгляду тендерних пропозицій та листів №2184/21-17 від 05.04.2017, №2185/21-17 від 05.04.2017 офіційно заявив про нечинність партнерських угод, зокрема партнерського договору №37-sРЕ/2014 від 25.12.2014, укладеного між сторонами.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2018 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АСАП СОЛЮШН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "САП Україна" про відновлення становища позивача в якості уповноваженого партнера виробника програмного забезпечення SAP чи його офіційного представника в Україні шляхом визнання чинним (діючим) договору про співробітництво в рамках партнерської програми SAP PartnerEdge для сервісних партнерів (SAP PartnerEdge for Service Partners) № 37-sРЕ/2014 від 25.12.2014, укладеного між ТОВ "АСАП СОЛЮШН" (ідентифікаційний код 35709460) та ТОВ "САП Україна" (ідентифікаційний код 31242924), відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "АСАП СОЛЮШН" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2018 у справі №910/23016/17 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм процесуального та матеріального права. В апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, аналогічні тим, які викладено в заяві про уточнення позовних вимог. Також скаржник зазначає про неналежність доказів, прийнятих судом першої інстанції - опису вкладення в пакет від 28.11.2016, квитанції (нефіскального документу) №5573 від 23.11.2016 як докази направлення повідомлення про припинення договору від 25.11.2016 за вих. № 226.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АСАП СОЛЮШН" на рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2018 у справі №910/23016/17.
Через відділ канцелярії Київського апеляційного господарського суду від третьої особи та відповідача надійшли відзиви з доказами, що підтверджують надіслання відзивів і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
У відзиві на апеляційну скаргу третя особа просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2018 закінчено проведення підготовчих дій; розгляд справи №910/23016/17 призначено на 04.09.2018.
03.09.2018 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній просить не приймати до розгляду відзив на апеляційну скаргу у справі №910/23016, підписаний представником відповідача, посилаючись на те, що особа, яка підписала відзив не уповноважена вчиняти дії щодо підписання відзиву на апеляційну скаргу.
Розглянувши вказане клопотання, колегією суддів його відхилено через його необґрунтованість. При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що з наявної в матеріалах справи довіреності на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "САП Україна" від 27.03.2018 вбачається, що ОСОБА_5, особі, яка підписала відзив на апеляційну скаргу, надані усі процесуальні права учасника справи, встановлені законом (без обмежень).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
25.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АСАП СОЛЮШН" (далі - позивач, партнер за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "САП Україна" (далі - відповідач, САП Україна за договором) укладено договір про співробітництво в рамках партнерської програми SAP PartnerEdge для сервісних партнерів (SAP PartnerEdge for Service Partners) №37-sРЕ/2014, предметом якого є співробітництво договірних сторін в рамках партнерської програми SAP PartnerEdge для сервісних партнерів з метою сприяння просування та впровадження програмного забезпечення SAP кінцевими користувачами на території України, Республіки Молдова та Грузії.
Згідно з пунктом 9.1. договору договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представника сторін і діє до 31 грудня включно того року, протягом якого цей договір був підписаний. Потім строк дії договору неодноразово автоматично продовжується на наступні 12-місячні періоди відповідно до умов припинення дії договору, передбачених пунктом 9.2.
Позивач звернувся до суду з вимогами про відновлення становища позивача в якості уповноваженого партнера виробника програмного забезпечення SAP чи його офіційного представника в Україні шляхом визнання чинним (діючим) договору про співробітництво в рамках партнерської програми SAP PartnerEdge для сервісних партнерів (SAP PartnerEdge for Service Partners) № 37-sРЕ/2014 від 25.12.2014, укладеного між ТОВ "АСАП СОЛЮШН" (ідентифікаційний код 35709460) та ТОВ "САП Україна" (ідентифікаційний код 31242924), посилаючись на те, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та договору про співробітництво в рамках партнерської програми SAP PartnerEdge для сервісних партнерів (SAP PartnerEdge for Servis Partners) №37-sРЕ/2014 від 25.12.2014, відповідно до протоколу №11/2 від 07.04.2017 засідання тендерного комітету ПАТ "НАК "Нафтогаз України" щодо розгляду тендерних пропозицій та листів № 2184/21-17 від 05.04.2017, № 2185/21-17 від 05.04.2017 офіційно заявив про нечинність партнерських угод, зокрема партнерського договору №37-sРЕ/2014 від 25.12.2014, укладеного між сторонами.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частино 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до частин 1 та 2 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 651 Цивільного кодексу України).
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України).
В пункті 9.2.1 договору сторонами погоджено, що договір може бути розірваний в односторонньому порядку будь-якою стороною; в цьому випадку договір вважається розірваним після закінчення першого періоду з моменту укладення договору або будь-якого наступного періоду в дванадцять місяців, про що повинно бути направлено письмове повідомлення за 30 (тридцять) календарних днів.
Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, для припинення договору достатнім є вираження стороною в обумовлений строк своєї волі у формі заяви про небажання продовжувати відносини. При цьому, на заінтересовану сторону покладається лише обов'язок зробити заяву про розірвання правовідносин і не залежить від встановлення факту отримання вказаної заяви іншою стороною.
З наявних в матеріалах справи опису вкладення у пакет від 28.11.2016 та квитанції (нефіскального документу) №5573 від 23.11.2016, договору на послуги спеціального зв'язку №3932 від 03.08.2009 вбачається направлення Товариством з обмеженою відповідальністю "САП Україна" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСАП СОЛЮШН" письмового повідомлення про припинення договору від 25.11.2016 за вих. №226.
Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В апеляційній скарзі скаржник стверджує про неналежність доказів, прийнятих судом першої інстанції - опису вкладення в пакет від 28.11.2016, квитанції (нефіскального документу) №5573 від 23.11.2016 як докази направлення повідомлення про припинення договору від 25.11.2016 за вих. № 226. Так, позивач зазначає, що в описі вкладення в пакет від 28.11.2016 зазначено поштову адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСАП СОЛЮШН": м. Київ, вул. Машинобудівельна, 35-а, тоді як адреса товариства "АСАП СОЛЮШН" є м. Київ, вул. Машинобудівна, 35-а; в описі вкладення не міститься жодної інформації, яка б могла ідентифікувати який саме лист направляється (зокрема відсутня інформація про адресата, адресанта, зміст листа тощо), крім номеру та вихідного номеру листа; додана на підтвердження відправлення позивачу письмового повідомлення копія квитанція не містить жодної інформації про те, що саме було оплачено відповідачем; також позивач звертає увагу на те, що на описі вкладення та квитанції містяться штампи відділень спеціального зв'язку Київ Спеціальний зв'язок 29 та Київ Спеціальний зв'язок 01422 , що вказує на видачу вказаних документів різними відділеннями зв'язку.
Вказані доводи скаржника колегія суддів вважає безпідставними з огляду на те, що підтвердженням направлення повідомлення про припинення договору від 25.11.2016 за вих. № 226 є опис вкладення в пакет від 28.11.2016, з якого вбачається можливим ідентифікувати, що саме відправлено відповідачем, а саме: за допомогою зазначеного в описі вкладення вихідного номеру та дати листа-повідомлення (25.11.2016 за вих. №226).
Стосовно доводів скаржника щодо назви вулиці, зазначеної в описі вкладення Машинобудівельна , колегія суддів зазначає, що найменування вулиці Машинобудівельна (зазначена в описі) та Машинобудівна (зазначена при реєстрації товариства "АСАП СОЛЮШН") - є лише різними варіантами назви однієї вулиці, виходячи зі змісту рішення виконавчого комітету Київської ради депутати трудящих Про перейменування вулиць м. Києва від 05.07.1955 №857, відповідно до якого вулиця була названа Машинобудівельна та змісту офіційного довідника Вулиці міста Києва , затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.01.2015 №34/899, відповідно до якого на даний час використовується інший варіант назви цієї вулиці Машинобудівна .
Отже, у зв'язку з направленням відповідачем на адресу позивача повідомлення про припинення договору від 25.11.2016 за вих. №226, відповідно до норм чинного законодавства та положень пункту 9.2.1 договору, правовідносини сторін за договором про співробітництво в рамках партнерської програми SAP PartnerEdge для сервісних партнерів (SAP PartnerEdge for Servis Partners) №37-sРЕ/2014 від 25.12.2014 є такими, що припинилися у зв'язку з розірванням договору, а тому колегія суддів вважає, що вимоги позивача про відновлення становища позивача в якості уповноваженого партнера виробника програмного забезпечення SAP чи його офіційного представника в Україні шляхом визнання чинним (діючим) договору про співробітництво в рамках партнерської програми SAP PartnerEdge для сервісних партнерів (SAP PartnerEdge for Service Partners) № 37-sРЕ/2014 від 25.12.2014, укладеного між ТОВ "АСАП СОЛЮШН" (ідентифікаційний код 35709460) та ТОВ "САП Україна" (ідентифікаційний код 31242924) є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що правочини можуть визнаватися дійсними виключно з підстав, визначених частиною другою статті 219 і частиною другою статті 220 Цивільного кодексу України. Вимоги про визнання дійсними правочинів з інших підстав задоволенню не підлягають з огляду на невідповідність таких вимог установленим законом способам захисту прав та законних інтересів (частина друга статті 16 Цивільного кодексу України, частина друга статті 20 Господарського кодексу України).
Відповідна правова позиція викладена також в роз'ясненні Вищого господарського суду України у постанові Пленуму від 29 травня 2013 року №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".
Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції за результатами розгляду справи №910/23016/17 розподілом судових витрат.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування, зміни чи визнання нечинним оскаржуваного рішення суду не вбачається.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСАП СОЛЮШН" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2018 у справі №910/23016/17 - без змін.
Матеріали справи №910/23016/17 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді К.В. Тарасенко
О.В. Тищенко
повний текст постанови складено 10.09.2018
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2018 |
Оприлюднено | 12.09.2018 |
Номер документу | 76379341 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Іоннікова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні