Постанова
від 06.09.2018 по справі 906/469/17
РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2018 року Справа № 906/469/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Гудак А.В.,

Суддя Розізнана І.В.,

Суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Драчук В.М.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1. адвокат;

відповідача №1: Нугаєва В.В. адвокат;

відповідача №2: не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк "Радабанк" на рішення господарського суду Житомирської області від 18.07.2018 у справі №906/469/17(суддя Кудряшова Ю.В., м.Житомир, повний текст складено 27.08.2018).

за позовом ОСОБА_4

до 1) Публічне акціонерне товариство "Акціонерний Банк "Радабанк"

2) Публічного акціонерного товариства Вишевичі Агротехніка

про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 20.10.2015р.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеного 20.10.2015 між Публічним акціонерним товариством "Вишевичі Агротехніка" та Публічним акціонерним товариством "Акціонерний Банк "Радабанк", який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Перфіловою Оленою Анатоліївною.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 18.07.2018 у справі № 906/469/17 позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 20.10.2015 між Публічним акціонерним товариством "Вишевичі Агротехніка" (12214, Житомирська область, Радомишльський район, с. Вишевичі, вул. Леніна, 42, ід. код 00903653) та Публічним акціонерним товариством "Акціонерний Банк "Радабанк" (49054, м. Дніпро, проспект А. Поля (Кірова), 46, ід. код 21322127), який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Перфіловою Оленою Анатоліївною. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Вишевичі Агротехніка" на користь ОСОБА_4 800,00 грн. сплаченого судового збору. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк "Радабанк" на користь ОСОБА_4 800,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що згідно висновку експерта №772/05.18 від 30.05.2018 ринкова вартість майнового комплексу, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 становила 3088500,00 грн. Також в матеріалах справи містяться фінансові звіти за 2014 рік (долучених в судовому засіданні 18.07.2018), відповідно до яких вартість активів становить 1150700,00 грн. Отже у відсотковому співвідношенні вартість об'єкту оспорюваного договору до вартості активів ПАТ "Вишевичі Агротехніка" становить 26,8401%. Статтею 72 Закону України "Про акціонерні товариства" та пунктом 7.3.4 статуту ПАТ "Вишевичі Агротехніка" передбачено, що наглядовою радою приймається рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що при погодженні наглядовою радою рішення щодо укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 20.10.2015, мало місце перевищення повноважень наглядовою радою ПАТ "Вишевичі Агротехніка". Судом першої інстанції відзначено, що особа, яка вчинила правочин, не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності на укладення оспорюваного договору. Тобто, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 20.10.2015, між відповідачами у справі, є недійсним виходячи з приписів чинного законодавства, що регулюють корпоративні правовідносини.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач Публічне акціонерне товариство "Акціонерний Банк "Радабанк" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 18.07.2018 по справі № 906/469/17 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеного 20 жовтня 2015 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк Радабанк (іпотекодержатель) та Публічного акціонерного товариства Вишевичі Агротехніка (іпотекодавець), який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Перфіловою Оленою Анатоліївною.

Вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв`язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також у зв`язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: не доведено статус позивача ОСОБА_4 як заінтересованої особи, права якої порушено та порушення судом першої інстанції ст. 238 ГПК України; порушення норм процесуального права, а саме статей 40, 207, 227, 238, 240 ГПК України, що призвело до відсутності вирішення клопотання про зупинення провадження по справі за наявності існування пов`язаної справи, недоведені обставини на підставі яких визначена вартість активів за даними річної фінансової звітності ПАТ Вишевичі Агротехніка за 2014 календарний рік та визначення ринкової вартості активів окремо від даних річної фінансової звітності товариства за 2014 р.; недоведеність обставин, що мають значення для справи, в частині законодавчих та фактичних підстав для визнання недійсним договору про задоволення вимог заставодержателя; неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк "Радабанк" на рішення господарського суду Житомирської області від 18.07.18р. у справі №906/469/17 та розгляд апеляційної скарги призначено на "06" вересня 2018 р. о 12:00 год. у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 6.

03.09.2018 на адресу суду від позивача надійшов відзив в якому він спростовує доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ПАТ АБ Радабанк не підлягає задоволенню та просить суд відмовити в її задоволенні, а рішення господарського суду Житомирської області від 18.07.2018 по справі №906/469/17 залишити без змін.

05.09.2018 на адресу суду засобами електронного зв`язку від ПАТ АБ Радабанк надійшли клопотання про виклик ОСОБА_7 голови Наглядової ради - посадової особи ПАТ Вишевичі Агротехніка в якості свідка, про проведення повторної комплексної експертизи, про зупинення провадження по справі №906/469/17 до набрання законної сили судовим рішенням в справі № 906/450/17, що розглядається в порядку господарського судочинства.

Адвокат відповідача 1 ПАТ АБ Радабанк в судовому засіданні 06.09.2018 підтримала доводи апеляційної скарги та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням процесуального та матеріального права, а тому просить його скасувати, а апеляційну скаргу - задовольнити з мотивів наведених в апеляційній скарзі та наданих усних пояснень. Поряд з цим, адвокат підтримала клопотання подані до суду засобами електронного зв`язку 05.09.2018 та заявила усне клопотання про виклик свідка ОСОБА_9 посадової особи ПАТ АБ Радабанк .

В судовому засіданні 06.09.2018 судом постановлена ухвала про відмову в задоволенні клопотань Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Радабанк" про виклик свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, призначення повторної комплексної експертизи та зупинення провадження у даній справі до розгляду пов`язаної з нею справи № 906/450/17 за позовом ОСОБА_4 до відповідача Публічного акціонерного товариства "Вишевичі Агротехніка", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Публічного акціонерного товариства "АБ "Радабанк", 2) Приватного підприємства "Агро - ФТ" про визнання недійсними рішень наглядової ради, які оформлені протоколами №31 від 01.03.2013р., №32 від 14.02.2014р., №33 від 18.04.2014р., №36 від 07.10.2015р.

Адвокат позивача в судовому засіданні 06.09.2018 апеляційну скаргу заперечив в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві та з наданих усних пояснень, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Проти поданих та заявленого клопотань відповідача ПАТ АБ Радабанк заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні за безпідставністю.

В судове засідання 06.09.2018 відповідач 2 ПАТ Вишевичі Агротехніка , своїх представників не направило, причини неявки суду не повідомило.

Стаття 43 ГПК України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника ПАТ Вишевичі Агротехніка

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення адвокатів позивача та відповідача 1 ПАТ АБ Радабанк в судовому засіданні 06.09.2018, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк "Радабанк" слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 18.07.2018 у справі № 906/469/17 залишити без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 20.10.2015 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний Банк "Радабанк" (іпотекодержатель) та Публічним акціонерним товариством "Вишевичі Агротехніка" (іпотекодавець) укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя (а.с.19-23, 128-132 т.1) (далі за текстом - Договору), відповідно до якого іпотекодавець передав право власності, а іпотекодержатель прийняв у власність належне іпотекодавцю на праві приватної власності нерухоме майно - майновий комплекс згідно інвентарної справи №4412(а.с. 1-168 т.3) в цілому загальною площею 6159,4 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та розташований на земельній ділянці загальною площею 6,9400 га, за кадастровим номером НОМЕР_3 (п. 1.1. Договору). Майно комплексу складається зокрема з: літ.Т - автогараж легкових автомобілів, цегла, загальною площею 47,3 кв.м.; літ.Н - автогараж, цегла, загальною площею 295,9 кв.м.; літ. В - гараж автомобільний, цегла, шлакоблок, загальною площею 317,7 кв.м.; літ. Г - будівля парокотельні з димовою трубою та автогаражем для автобуса, загальною площею 340,1 кв.м.; літ.Я - будівля майстерні, цегла, з/бетон, загальною площею 3396,7 кв.м.; літ.3 - будівля пилорами, шлакоблок, загальною площею 241,2 кв.м.; літ.И - склад матеріалів, склад запчастин, склад ДОР, цегла, метал, загальною площею 889,5 кв.м.; літ.Ю - будівля контори, цегла, загальною площею 451,2 кв.м.; літ.Ш - підсобка магазину з хлівом для дров, цегла, шлакоблок, загальною площею 132,5 кв.м; літ N - заправка, металева сітка, загальною площею 384 кв.м.; літ.Д - водонасосна станція, цегла, шлакоблок, загальною площею 11,5 кв.м.; літ.Е - башта Рожновського, цегла, загальною площею 10,6 кв.м.; літ. П - хімводоочистка, цегла, загальною площею 25,2 кв.м.; літ.L - огорожа, цегла, загальною площею 1035 кв.м.

Згідно п. 1.2. Договору нерухоме майно, на яке іпотекодержатель набуває право власності, є предметом за іпотечним договором №33.13/11ГУ/І-1/0 від 26.03.2013, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу 26.03.2013, зареєстрованого в реєстрі та знаходиться під забороною відчуження, накладеною у зв'язку з посвідченням іпотечного договору.

За умовами іпотечного договору об`єкт нерухомості був переданий іпотекодавцем іпотекодержателю в забезпечення виконання зобов`язань: Приватного підприємства АГРО-ФТ перед Публічним акціонерним товариством "Акціонерний Банк "Радабанк" щодо повернення сум кредиту в розмірі 9000000,00 грн. та 3000000,00 грн.; Товариства з обмеженою відповідальністю БІОФОРСЕ перед Публічним акціонерним товариством "Акціонерний Банк "Радабанк" щодо повернення сум кредиту в розмірі 3000000,00 грн.,

Пунктом 2.1. Договору врегульовано, що за домовленістю сторін ціна об'єкта нерухомості, за якою іпотекодержатель набуває його у власність в рахунок виконання основного зобов'язання, за домовленістю сторін становить 1395800,00 (один мільйон триста дев'яносто п'ять тисяч вісімсот) гривень. Ринкова вартість майна визначена відповідно до Звіту про оцінку від 16 10.2015, виконаного ТОВ "Капитель-Групп" (сертифікат №14005/12 суб'єкта оціночної діяльності від 15.11.2012), оцінювачем ОСОБА_10 (сертифікат НОМЕР_4 від 27.05.2000, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_5 від 24.01.2006, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача НОМЕР_6 від 19.01.2012) (а.с. 147-150 т.1).

Згідно висновків від 13.03.2013, які здійснені оцінювачем ОСОБА_10 суб`єкта оціночної діяльності ТОВ Капітель-Групп про вартість обладнання яке знаходиться на балансі ПАТ Вишевичі Агротехніка та комплексу будівель та споруд, загальною площею 6159,1 м.кв., якій знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на праві приватної власності, що належить ПАТ "Вишевичі Агротехніка" встановлено, що риночна вартість обладнання без ПДВ становить 1951069,00 грн., а риночна вартість комплексу будівель та споруд, загальною площею 6159,1 м.кв., якій знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 становить 3935695,00 грн.(а.с.147-150 т.1).

Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що іпотекодержатель набуває право власності на об'єкт нерухомості у день нотаріального посвідчення цього договору.

За змістом даного Договору встановлено, що зі сторони іпотекодавця ПАТ "Вишевичі Агротехніка" договір підписаний ОСОБА_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, який діє на підставі довіреності від 09.10.2015, нотаріально посвідченої приватним нотаріусом ДМНО Рудкевичем Є.В., зареєстровано в реєстрі №4292, виданої від імені товариства виконуючою обов'язки Голови Правління ОСОБА_12, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_3, яка діє на підставі Статуту, Протоколу №36 засідання Наглядової Ради від 16.10.2015.

Даний Договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Перфіловою Оленою Анатолівною та зареєстровано в реєстрі за № 3911.

За визначенням термінів наведених у п.п. 1, 4, 8, 15 ст. 2 Закону України „Про акціонерні товариства", в редакції чинній на момент укладення спірного договору, у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: - афілійовані одна щодо іншої особи: юридичні особи, за умови, що одна з них здійснює контроль над іншою чи обидві перебувають під контролем третьої особи; члени сім'ї фізичної особи - чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловіки (дружини); фізична особа та члени її сім'ї і юридична особа, якщо ця фізична особа та/або члени її сім'ї здійснюють контроль над юридичною особою;

- значний правочин - правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності;

- корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами;

- посадові особи органів акціонерного товариства - фізичні особи - голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбачено статутом товариства.

У відповідності до положень ст. 70 Закону України „Про акціонерні товариства", в редакції чинній на момент укладення спірного договору, рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою. Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину. У разі неприйняття наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів.

Якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради.

Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків, але менша ніж 50 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій.

Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, становить 50 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається більш як 50 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості.

Якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться акціонерним товариством у ході поточної господарської діяльності, загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості. При цьому залежно від граничної сукупної вартості таких правочинів повинні застосовуватися відповідні положення частини другої цієї статті.

Вимоги до порядку вчинення значного правочину, передбачені цією статтею, застосовуються як додаткові до інших вимог щодо порядку вчинення певних правочинів, передбачених законом або статутом акціонерного товариства.

Забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від передбаченого цим Законом порядку прийняття рішень про вчинення значного правочину.

У відповідності до ст. 572, ч. 1 ст. 574, ч. 1 ст. 575 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно статті 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме шляхом укладення оспорюваного договору відповідач-1 задовольнив забезпечену іпотекою вимогу.

Однак, як зазначено вище, пунктом 2.1. Договору врегульовано, що за домовленістю сторін ціна об'єкта нерухомості, за якою іпотекодержатель набуває його у власність в рахунок виконання основного зобов'язання, за домовленістю сторін становить 1395800,00 (один мільйон триста дев'яносто п'ять тисяч вісімсот) гривень. Ринкова вартість майна визначена відповідно до Звіту про оцінку від 16 10.2015, виконаного ТОВ "Капитель-Групп" (сертифікат №14005/12 суб'єкта оціночної діяльності від 15.11.2012), оцінювачем ОСОБА_10 (сертифікат НОМЕР_4 від 27.05.2000, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_5 від 24.01.2006, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача НОМЕР_6 від 19.01.2012) (а.с. 147-150 т.1).

Згідно висновків, які здійснені оцінювачем ОСОБА_10 суб`єкта оціночної діяльності ТОВ Капітель-Групп про вартість обладнання яке знаходиться на балансі ПАТ Вишевичі Агротехніка та комплексу будівель та споруд, загальною площею 6159,1 м.кв., якій знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на праві приватної власності, що належить ПАТ "Вишевичі Агротехніка" встановлено, що риночна вартість обладнання без ПДВ становить 1951069,00 грн., а риночна вартість комплексу будівель та споруд, загальною площею 6159,1 м.кв., якій знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 становить 3935695,00 грн.(а.с.147-150 т.1).

Тобто, доводи скаржника щодо узгодження у спірному договорі про задоволення вимог іпотекодержателя від 20.10.2015 укладеного між ПАТ АБ Радабанк та ПАТ "Вишевичі Агротехніка" сторонами ціни, об`єкта нерухомості (майнового комплексу) на підставі звіту про оцінку від 16.05.2015 (а.с. 130 т.1) становить 1395800 грн.00 коп. спростовуються самим звітом про оцінку від 13.03.2013 (а.с 150 т.1), а не 16.05.2015 на який посилався відповідач 1, де зазначено, що за результатами оцінки, риночка вартість комплексу будинків та споруд загальною площею 6159,4 м.кв. який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 і на правах приватної власності належить ПАТ "Вишевичі Агротехніка" становить 3935695,00 грн., підстава проведення договір про оцінку №107/03-13 від 13.03.2013, а не станом на дату передачі права власності на нерухоме майно - 20.10.2015.

З преамбули оскаржуваного правочину вбачається, що зі сторони іпотекодавця ПАТ "Вишевичі Агротехніка" договір підписаний ОСОБА_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, який діє на підставі довіреності від 09.10.2015, нотаріально посвідченої приватним нотаріусом ДМНО Рудкевичем Є.В., зареєстровано в реєстрі №4292, виданої від імені товариства виконуючою обов'язки Голови Правління ОСОБА_12, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_3, яка діє на підставі Статуту, Протоколу №36 засідання Наглядової Ради від 16.10.2015.

Відповідно до ч. 3 ст. 237 Цивільного кодекс України, представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Юридична особа вчиняє правочини через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи у правовідносини з третіми особами. Крім того, управління товариством також здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (стаття 97 ЦК України). Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися в межах корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним (пункт 3.2 рішення Конституційного Суду України від 12.01.2010 № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Статуту Публічного акціонерного товариства Вишевичі Агротехніка затвердженого загальними зборами ПАТ Вишевичі Агротехніка протокол №7 від 26.04.2013 (а.с.40-61 т.1) встановлено, що Публічне акціонерне товариство Вишевичі Агротехніка (далі за текстом у відповідних відмінках - товариство) створено шляхом приватизації майна державного підприємства Вишевичі Агропромтехніка на підставі рішення регіонального відділення ФДМУ у Житомирській області №397 від 22.09.1995 відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України №51-93 від 17.05.1993 Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі .

Пунктами 3.1, 3.2, 3.2.1, 3.2.2 Статуту встановлено, що акціонерами товариства є фізичні та юридичні особи, які набули права власності на акції товариства в процесі його приватизації, а також фізичні і юридичні особи, які набули права власності на акції товариства на законних підставах. Кожною простою акцією товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на: 1) участь в управлінні товариством, а саме: брати участь у загальних зборах акціонерів, голосувати особисто або через своїх представників; обирати органи управління товариством, бути обраними до їх складу; отримання дивідендів; отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості; отримання інформації про господарську діяльність товариства: на вимогу акціонера товариство зобов`язане без затримки надавати йому для ознайомлення копії річних балансів, звітів, протоколів загальних зборів та інших колегіальних органів товариства; вільно розпоряджатися акціями, що їм належать, у порядку визначеному чинним законодавством та цим статутом. Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування. Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом товариства.

Статутний капітал товариства становить 412314,00 грн. Статутний капітал товариства поділено на 1649256 простих іменних акцій. Номінальна вартість однієї акції становить - 0,25 грн.(п.п. 4.1, 4.2 Статуту.)

У відповідності до п. 5.1 Статуту, акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо товариства. Усі акції товариства є іменними.

Пунктами 7.1, 7.2 Статуту встановлено, що управління товариства товариством здійснюють: а) Вищий орган товариства; б) Правління товариства; в) Наглядова рада товариства; г) Контролюючий орган товариства. Вищим органом товариства є загальні збори акціонерів товариства.

Згідно п.7.2.1 Статуту, до виключної компетенції загальних зборів акціонерів товариства належать, зокрема: вчинення значних правочинів (угод/договорів тощо), якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить більше 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.

Наглядова рада товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом (п. 7.3 Статуту).

Згідно п.2.1 Положення Про Наглядову Раду Публічного акціонерного товариства Вишевичі Агротехніка (а.с.133-146 т.1) наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та Законом України Про акціонерні товариства , контролює та регулює діяльність виконавчого органу. До виключної компетенції наглядової ради належить, зокрема: прийняття рішення про вчинення значних правочинів. (п.3.2 Положення).

У відповідності до п.7.3.4 Статуту, до виключної компетенції Наглядової ради належить, зокрема: прийняття рішення про вчинення значних правочинів якщо ринкова вартість майна або послуг, що є їх предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.

Пунктом 7.4.1 Статуту встановлено, що до компетенції правління належить вирішення всіх питань, пов`язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради, зокрема: прийняття рішень про укладення правочинів з урахуванням обмежень і процедур, передбачених чинним законодавством і цим Статутом. Голова правління має право приймати рішення про укладення правочинів з урахуванням обмежень та правил, встановлених цим Статутом.

Матеріалами справи встановлено, що довідкою №02/07-01 від 02.07.2018 ПАТ Вишевичі Агротехніка підтверджено, що згідно фінансової звітності на 2014 рік, яка подавалась до Центру обробки електронних звітів Держстату України 27 лютого 2015, вартість активів ПАТ Вишевичі Агротехніка становить 11507 тис. грн.. (рядок 1300), вартість зобов`язань становить 8722 тис. грн.. (рядок 1695), тобто вартість майна чистих активів становить за вирахуванням його зобов`язань 2785 тис.грн., що зокрема визначається як різниця суми рядка 1300 та рядка 1695(а.с. 214 т.3). В обґрунтування даних відомостей додає Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31 грудня 2014 року, який отриманий 27.02.2015 Державною фіскальною службою України (а.с. 216-218 т.3).

В свою чергу, з п. 2.1. Договору вбачається, що за домовленістю сторін ціна об'єкта нерухомості, за якою іпотекодержатель набуває його у власність в рахунок виконання основного зобов'язання, за домовленістю сторін становить 1395800,00 (один мільйон триста дев'яносто п'ять тисяч вісімсот) гривень. Ринкова вартість майна визначена відповідно до Звіту про оцінку від 16.10.2015, виконаного ТОВ "Капитель-Групп" (сертифікат №14005/12 суб'єкта оціночної діяльності від 15.11.2012), оцінювачем ОСОБА_10 (сертифікат НОМЕР_4 від 27.05.2000, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів НОМЕР_5 від 24.01.2006, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача НОМЕР_6 від 19.01.2012).

Положення ст.70 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції чинній на момент укладення спірного договору, встановлюють, що для вчинення значного правочину визначається ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, у відсотковому порівняні вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності.

У відповідності до статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції чинній на момент укладення спірного договору, визначено порядок визначення ринкової вартості майна. Так, ринкова вартість майна визначається на засадах незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. При цьому, наглядова рада затверджує ринкову вартість майна.

З матеріалів справи вбачається, що 06.07.2017 ухвалою господарського суду Житомирської області у справі №906/469/17 призначено судову економічну експертизу у справі №906/469/17, проведення якої доручено Житомирському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення судової економічної експертизи поставлено наступні питання: 1) Яка ринкова вартість нерухомого майна - майнового комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, станом на дату передачі права власності на нерухоме майно - 20.10.2015?(а.с. 196-198 т.1)

Однак, листом №586/17-25/1017-17 від 20.07.2017 Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи №906/469/17 повернуті суду з підстави, що вирішення питання по суті не відноситься до завдань судово-економічної експертизи(а.с. 204 т.1).

02.08.2017 ухвалою господарського суду Житомирської області у справі №906/469/17( з урахуванням ухвали суду від 10.08.2018 про виправлення описки) призначено судову інженерно-технічну експертизу у справі №906/469/17, проведення якої доручити Житомирському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, з правом остаточного визначення виду даної експертизи. На вирішення судової інженерно-технічної експертизи поставити наступні питання: 1) Яка ринкова вартість нерухомого майна - майнового комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, станом на дату передачі права власності на нерухоме майно - 20.10.2015?(а.с. 206-207 т.1)

Згідно листа №641/17-25/1396-17 від 27.09.2017 Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на підставі листа суду №906/469/17/7141/17 від 25.09.2017 ухвала від 02.08.2017 про призначення експертизи у господарській справі №906/469/17 залишена без виконання та матеріали справи повернуті суду(а.с. 246 т.1).

06.10.2017 ухвалою господарського суду Житомирської області у справі №906/469/17 призначено судову інженерно-технічну експертизу у справі №906/469/17, проведення якої доручено судовому експерту Горкуші Маргариті Дмитрівні, з правом остаточного визначення виду даної експертизи. На вирішення судової інженерно-технічної експертизи поставити наступні питання: 1) Яка ринкова вартість нерухомого майна - майнового комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, станом на дату передачі права власності на нерухоме майно - 20.10.2015?(а.с. 7-8 т.2)

Згідно висновку судового експерта Горкуши Маргарити Дмитрівни, який складений за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи №772/05.18 від 30.05.2018 встановлено, що ринкова вартість нерухомого майна - майнового комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, станом на дату передачі права власності на нерухоме майно - 20.10.2015 становила 3088500 грн.(а.с.67-133 т.2).

Крім того, колегія суддів відхиляє посилання ПАТ АК Радабанк , що свідоцтво експерта Горкуші М.А. НОМЕР_7 від 23.01.2015 на момент завершення експертизи було недійсним у зв`язку з завершення строку дії, оскільки дане свідоцтво згідно картки атестованого судового експерта Горкуши М.Д., яка долучена до матеріалів справи, було продовжено рішенням №22 від 20.02.2018 Центральної експертно-кваліфікаційною комісією до 20.02.2021 про що також зазначено в поясненнях даного експерта(а.с.62-67 т.4).

Отже висновок судового експерта Горкуши Маргарити Дмитрівни, яки складений за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи №772/05.18 від 30.05.2018, колегія суддів вважає як належний та допустимий доказ в розумінні положень ст. 104 ГПК України.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині надання судом першої інстанції оцінки висновків експертів, колегія суддів враховує наступне.

Колегія суддів критично оцінює заперечення ПАТ АБ Радабанк щодо наданого судовим експертом Горкуши М.Д. висновку, а доводи на які посилається відповідач 1, не спростовують висновки здійснені на підставі наданих сторонами доказів, наявних в матеріалах справи.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами зокрема: письмовими доказами, висновками експертів.

Згідно ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Приписами ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що безпідставним є твердження відповідача 1 ПАТ АБ Радабанк на ту обставину, що судом першої інстанції використаний висновок судового експерта Горкуши Маргарити Дмитрівни, який складений за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи №772/05.18 від 30.05.2018 при прийняті рішення, в той час коли відповідач 1 не погоджується з даним висновком з підстав викладених в письмових поясненнях.

Разом з тим, не приймаються доводи скаржника щодо висновку судового експерта, оскільки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що обставини, встановлені в межах проведеної судової експертизи, не відповідають дійсності.

Також, слід зазначити, що відповідачем 1 ПАТ АБ Радабанк не було реалізовано у відповідності до Порядку проведення рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 25.05.2015 № 775/5, право на проведення рецензії висновоку судового експерта Горкуши Маргарити Дмитрівни, який складений за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи №772/05.18 від 30.05.2018.

Натомість, як випливає з положень статті 86,104 ГПК України висновок експерта є для суду лише одним з доказів, який потребує оцінки, а відтак суд зобов`язаний надати оцінку експертному висновку у системному зв`язку з іншими наявними доказами. У цьому сенсі доводи апеляційної скарги не містять достатньо переконливої аргументації про наявність суперечності або невідповідності наявних письмових доказів один одному.

Підпунктом 7.2.1. Статуту ПАТ Вишевичі Агротехніка передбачено, що до виключної компетенцією загальних зборів акціонерів товариства належать, зокрема: вчинення значних правочинів (угод/договорів тощо), якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить більше 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.

У відповідності до ч.2 ст. 70 Закону України Про акціонерні товариства в редакції чинній на момент укладення спірного договору, встановлено, що якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25% вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради.

Згідно висновку експерта №772/05.18 від 30.05.2018 встановлено, що ринкова вартість нерухомого майна - майнового комплексу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, станом на дату передачі права власності на нерухоме майно - 20.10.2015 (на момент укладення оспорюваного правочину) становили 3088500 гривень, зокрема: 1. літера Т автогараж легкових автомобілів, площа 47,3 кв.м, ринкова вартість становить 20400 грн.; 2 літера Н автогараж, площею 295,9 кв.м., ринкова вартість становить 110200 грн.; 3 літера В гараж автомобільний, площею 317,7 кв.м., ринкова вартість становить 136800 грн.; 4 літера Г будівля парок отельні з димовою трубою та авто гаражем для автобуса, площею 340,1 кв.м., ринкова вартість становить 145400 грн.; 5 літера Я будівля майстерні, площею 3396,7 кв.м., ринкова вартість становить 1762900 грн.; 6 літера З будівля пилорами, площею 241,2 кв.м. ринкова вартість становить 99100 грн.; 7 літера И склад матеріалів, склад запчастин, склад ДОР, площею 889,5 кв.м., ринкова вартість становить 443100 грн.; 8 літера Ю будівля контори, площею 451,2 кв.м., ринкова вартість становить 194500 грн.; 9 літера Щ підсобка магазину з хлівом для дров, площею 132,5 кв.м., ринкова вартість становить 55600 грн.; 10 літера N заправка, ринкова вартість 3600 грн.; 11 літера Д водо насосна станція, площею 11,5 кв.м., ринкова вартість 5000 грн.; 12 літера Е башта Рожновського, площею 10,6, ринкова вартість 17500 грн.; 13 літера П хімводоочистка, площею 25,2 кв.м., ринкова вартість 36500 грн.; 14 літера L огорожа, ринкова вартість становить 57900 грн.

Згідно фінансової звітності відповідача - 2, яка подана до контролюючих органів (Державної фіскальної служби України, Держстату) та міститься матеріалах справи, встановлено, що активи ПАТ Вишевичі Агротехніка на кінець 2014 року склади 11507000 грн., а чисті активи за аналогічний період становили 2785000 гривень (а.с. 216-218 т.3).

Таким чином, колегією суддів встановлено, що 25% від 11507000 грн. (вартості активів) становить 2876750 грн..

Отже ринкова вартість майна, яке було предметом відчуження за спірним договором (3088500,00 грн.) становить більше ніж 25% від вартості активів та вартості згідно останньої річної фінансової звітності за 2014 рік поданої ПАТ Вишевичі Агротехніка до контролюючих органів, а саме ринкова вартість майна в оспорюваному договорі становила 26,84% від вартості всіх активів, тобто як оборотних,так і необоротних.

Враховуючи вартість об`єкта нерухомості, яка зазначена у п.2.1 спірного договору, між сторонами укладено договір, який за умовами Статуту ПАТ Вишевичі Агротехніка є значним правочином.

З фінансового звіту ПАТ Вишевичі Агротехніка вбачається, що станом на 31.12.2014 року вартість активів товариства складала 11507000 грн. (а.с. 216-218 т.3). Враховуючи, що за договором про задоволення вимог іпотекодежателя від 20.10.2015 ПАТ Вишевичі Агротехніка було відчужено на користь ПАТ АК Радабанк об`єкт нерухомості з урахуванням висновку експерта ринкова вартість якого становила 3088500,00 грн., що в результаті становила 26,84% від вартості всіх активів, то колегія суддів вище прийшла до висновку, що спірний правочин був значним (ч. 2 ст. 70 Закону України „Про акціонерні товариства", в редакції чинній на момент укладення спірного договору). Отже для вчинення значного правочину необхідно отримати згоду загальних зборів акціонерів ПАТ Вишевичі Агротехніка .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при погодженні наглядовою радою рішення щодо укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 20.10.2015 мало місце перевищення повноважень наглядовою радою ПАТ "Вишевичі Агротехніка".

ПАТ " Вишевичі Агротехніка" є акціонерним товариством для якого законодавством та статутом визначено повноваження його органів управління, зокрема, повноваження загальних зборів учасників товариства, у тому числі - його виключні повноваження, до яких відноситься і питання прийняття рішення про вчинення значного правочину ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, реалізація яких відбувається тільки шляхом проведення таких загальних зборів, а ніяким іншим способом.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Статтею 97 ЦК України визначено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

За ч. 1 та ч. 2 ст. 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Разом з тим, з цієї норми випливає, що підвищенні вимоги до укладання правочинів щодо розпорядження майном товариства застосовуються лише тоді, коли таке розпорядження стосується виключно відчуження майна, а не будь-якої іншої форми розпорядження майном.

На підставі вищевикладеного, висновок суду першої інстанції про те, що оспорюваний правочин не відповідає вимогам статті 203 Цивільного кодексу України та вчинені з порушенням норм статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" та положень Статуту ПАТ "Вишевичі Агротехніка" є вірним, а тому суд першої інстанції правомірно визнав його недійсним відповідно до приписів ст. 215 ЦК України.

Щодо обізнаності ПАТ АБ Радабанк про обмеження повноважень голови наглядової ради ОСОБА_7, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 20.10.2015 укладено особою, яка не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності на укладення оспорюваного договору.

Зокрема, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги доводи позивача, що на момент укладення спірного договору, ПАТ АБ Радабанк мало б бути відомо про такі обставини, як повноваження голови наглядової ради ОСОБА_7 при укладенні спірного договору, оскільки такі обмеження передбачені законом та про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а дані про баланс товариства є публічними даними.

Стаття 203 Цивільного кодексу України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, зокрема, частинами 1, 2 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частинами 1, 3 статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Частиною другою статті 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Колегією суддів встановлено, що спірний договір про задоволення вимог іпотекодержателя підписано від імені відповідача-2 ОСОБА_7, який діяв на підставі протоколу №36 Наглядової Ради від16.10.2015 ПАТ Вишевичі Агротехніка , про що зазначено в преамбулі до контракту.

Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 159 Цивільного кодексу України, вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать. Акціонери (їхні представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, що їх має кожний акціонер, який бере участь у зборах. До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить: 1) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; 2) утворення та ліквідація наглядової ради та інших органів товариства, обрання та відкликання членів наглядової ради; 3) затвердження річного звіту товариства; 4) рішення про ліквідацію товариства. До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути також віднесене вирішення інших питань. Питання, віднесені законом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства.

Згідно з частиною 1 статті 154 Цивільного кодексу України, установчим документом акціонерного товариства є його статут.

Як встановлено матеріалами справи, пунктами 7.1, 7.2 Статуту ПАТ Вишевичі Агротехніка в редакції, чинній станом на дату укладення спірного договору передбачено, що управління товариством здійснюють: а) Вищий орган товариства; б)Правління товариства; в) Наглядова рада товариства; г) Контролюючий орган товариства.

Пунктами 7.2.1., 7.2.2 Статуту ПАТ Вишевичі Агротехніка передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів акціонерів товариства належать, зокрема: вчинення значних правочинів (угод/договорів тощо), якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить більше 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства. Загальні збори акціонерів товариства можуть розглядати й інші питання, що стосуються діяльності товариства.

У відповідності до пунктів 7.4., 7.4.1, 7.4.13 Статуту ПАТ Вишевичі Агротехніка правління товариства є виконавчим органом товариства, який здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції правління належить вирішення всіх питань, пов`язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради, зокрема: прийняття рішень про укладення правочинів з урахуванням обмежень і процедур, передбачених чинним законодавством і цим статутом. Голова правління має право, зокрема: приймати рішення про укладення правочинів з урахуванням обмежень та правил, встановлених цим статутом; розпоряджатися коштами та майном товариства в межах, визначених цим статутом, рішеннями загальних зборів акціонерів товариства та наглядової ради товариства

Таким чином, Статут ПАТ Вишевичі Агротехніка в редакції, чинній станом на дату укладення спірного договору, не містив положень, які б надавали голові правління товариства право укладати правочини, ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить більше 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.

Враховуючи викладене, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є помилковими, які спростовуються матеріалами справами, а тому не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції.

У спірному договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторону іпотекодавця ПАТ "Вишевичі Агротехніка" представляв ОСОБА_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, який діє на підставі довіреності від 09.10.2015, нотаріально посвідченої приватним нотаріусом ДМНО Рудкевичем Є.В., зареєстровано в реєстрі №4292, виданої від імені товариства виконуючою обов'язки Голови Правління ОСОБА_12, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_3, яка діє на підставі Статуту, Протоколу №36 засідання Наглядової Ради від 16.10.2015.

Колегія суддів відзначає, що згідно змісту оспорюваного договіру про задоволення вимог іпотекодержателя від 20.10.2015 року вбачається, що однією із метою укладення даного договору було погашення за рахунок об`єкта нерухомості ПАТ Вишевичі Агротехніка заборгованості ПП Агро-ФТ за кредитним договором №2514/ЮКР/0 від 24.04.2014 та ТОВ Біофорсе перед ПАТ АБ Радабанк (а.с.19-23 т.1).

Згідно інформації про посадових осіб емітента - ПАТ Вишевичі Агротехніка встановлено, що ОСОБА_7 є головою Наглядової ради ПАТ Вишевичі Агротехніка (а.с. 103 т.4). Крім того, в даній інформації зазначено, що ОСОБА_7 працює директором ПП Агро-ФТ .

ОСОБА_12 згідно інформації про посадових осіб емітента - ПАТ Вишевичі Агротехніка є членом правління ПАТ Вишевичі Агротехніка (а.с.103 зворотня сторінка). Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.08.2018, які отримані судом апеляційної інстанції, станом на 09.10.2015, 16.10.2015, 30.08.2018 ОСОБА_12 є керівником ПАТ "Вишевичі Агротехніка" з 02.06.2015 та кінцевим бенефіціарним власником ПАТ "Вишевичі Агротехніка".

Також, в письмових поясненнях скаржника зазначено, що голова наглядової ради ПАТ Вишевичі Агротехніка ОСОБА_7 є засновником та керівником ПП Агро-ФТ , яке є боржником за кредитним договором №2514/ЮКР/0 від 24.04.2014 укладеним між ПАТ АК Радабанк та ПП Агро-ФТ на суму кредиту 3000000,00 грн. (на момент підписання оспорюваного договору заборгованість ПП Агро-ФТ складала 5395073,78 грн.), ТОВ БІОФОРСЕ яке також має заборгованість по кредиту перед ПАТ"АБ Радабанк" в розмірі 3000000,00 грн. та на момент укладення спірного договору, власником і головою правління ПАТ Вишевичі Агротехніка ОСОБА_12 є близькими родичами, а саме батьком та донькою і не спростовано відповідачем 2.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.71 Закону України „Про акціонерні товариства", в редакції чинній на момент укладення спірного договору, особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства; член її сім'ї - чоловік (дружина), батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їхні чоловіки (дружини); юридична особа, в якій частка, що належить посадовій особі органів товариства, членам її сім'ї, становить 25 і більше відсотків; акціонер, який одноосібно або разом із членами сім'ї володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначена особа (особи - разом або окремо) відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак: є стороною такого правочину або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину; отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину; внаслідок такого правочину придбаває майно; бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства посадовими особами). Особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення у неї заінтересованості поінформувати товариство про наявність у неї такої заінтересованості.

Виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня отримання відомостей про можливість вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, надати наглядовій раді (у разі відсутності наглядової ради - кожному акціонеру персонально) інформацію стосовно правочину, у вчиненні якого є заінтересованість, зокрема про: предмет правочину; вартість одиниці товару або послуг, якщо вона передбачена правочином; загальну суму правочину щодо придбання, відчуження або можливості відчуження майна, виконання робіт, надання або отримання послуг; особу, яка має заінтересованість у вчиненні такого правочину. У разі якщо правочин, щодо якого є заінтересованість, порушує інтереси товариства, наглядова рада може заборонити його вчинення або винести розгляд цього питання на загальні збори. Наглядова рада протягом п'яти робочих днів з дня отримання від виконавчого органу інформації про правочин, у вчиненні якого є заінтересованість, зобов'язана прийняти рішення щодо вчинення такого правочину товариством або про відмову від його вчинення. Якщо заінтересована у вчиненні правочину особа є членом наглядової ради, вона не бере участі в голосуванні з питання вчинення такого правочину. Якщо більшість членів наглядової ради є особами, заінтересованими у вчиненні такого правочину, або якщо наглядова рада не була створена або не прийняла рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, протягом строку, встановленого цією статтею, це питання виноситься на розгляд загальних зборів. Наглядова рада може прийняти рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину.

У відповідності до ч. 3 ст. 71 Закону України „Про акціонерні товариства", в редакції чинній на момент укладення спірного договору, положення цієї статті не застосовуються у разі: реалізації акціонерами переважного права відповідно до статті 27 цього Закону; викупу товариством в акціонерів розміщених ним акцій відповідно до статті 66 цього Закону; виділу та припинення акціонерного товариства; надання посадовою особою органів товариства або акціонером, що одноосібно або разом з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, на безоплатній основі гарантії, поруки (у тому числі майнової поруки), застави або іпотеки особам, які надають товариству позику.

Статтею 72 вказаного Закону встановлено, що правочин, вчинений з порушенням вимог статті 71 цього Закону, може бути визнано судом недійсним. Відповідальність за шкоду, заподіяну товариству правочином, вчиненим з порушенням вимог статті 71 цього Закону, несе особа, заінтересована у вчиненні акціонерним товариством такого правочину.

Розділом 8 Статуту ПАТ Вишевичі Агротехніка передбачений порядок укладення правочинів, у вчиненні яких є заінтересованість.

Голова та члени Наглядової ради товариства, Голова та члени Правління товариства, Голова Ревізійної комісії товариства є посадовими особами органів управління товариства. Посадові особи товариства за шкоду завдану товариству їх діяннями (діями чи бездіяльністю) несуть майнову та іншу відповідальність в межах кримінального, цивільного та адміністративного законодавства України. Посадові особи товариства несуть майнову відповідальність в межах завданих товариству збитків, в тому числі і за не отриманий товариством з їх вини прибуток. Посадові особи оганів товариства повинні добросовісно та розумно діяти в найкращих інтересах товариства. Посадові особи органів товариства повинні розкривати інформацію про наявність у них заінтересованості в укладенні будь-якого правочину стосовно товариства (конфлікту інтересів)(п.п 8.1, 8.2, 8.3 Статуту).

Посадова особа органів управління товариства вважається заінтересованою в укладенні відповідного правочину у разі якщо: 1) ця особа є однією із сторін такого правочину; 2) бере участь у правочині як представник або посередник; 3) отримує комісійну винагороду від товариства або від особи, яка є однією із сторін правочину; 4) внаслідок такого правочину придбає майно; 5) є пов`язаною особою юридичної особи, яка є стороною правочину, або бере участь у правочині як представник чи посередник, або отримує комісійну винагороду від товариства чи від особи, що є стороною правочину, або внаслідок такого правочину придбає майно(п. 8.4 Статуту).

Згідно п.п. 8.5, 8.6, 8.8, 8.9 Статуту, посадові особи органів управління товариства зобов`язані повідомляти Наглядову раду про правочини, що укладаються, або якщо передбачається таке укладення, в яких вони можуть визнаватися заінтересованими особами. Зазначена інформація надається протягом десяти днів з дати виникнення обставин, щодо яких має бути зроблено повідомлення. Рішення про укладення товариством правочину, щодо якого є заінтересованість, приймається наглядовою радою. У разі прийняття Наглядовою радою рішення про укладення товариством правочину, щодо якого є заінтересованість, члени Наглядової ради, які є заінтересованими особами, не мають права голосу. Якщо більшість членів Наглядової ради є особами, заінтересованими в укладені товариством правочину, він має укладатися згідно з рішенням Загальних зборів за поданням Наглядової ради. Рішення про подання приймається простою більшістю голосів членів Наглядової ради, які беруть участь у засіданні, незалежно від їх заінтересованості в укладенні правочину. Приховування посадовою особою інформації або неповідомлення про особисту заінтересованість є підставою для притягнення цієї особи до цивільної, матеріальної або дисциплінарної відповідальності та дострокового припинення її повноважень.

Афілійовані одна щодо іншої особи, зокрема, члени сім'ї фізичної особи - чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловіки (дружини) (пункт 1 частини першої статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції на дату укладення оспорюваного договору).

Отже враховуючи, що голова наглядової ради ОСОБА_7 та виконуюча обов'язки Голови Правління ОСОБА_12 були особами заінтересованими у вчиненні правочину про задоволення вимог іпотекодержателя від 20.10.2015, то відповідно до ст. 71 Закону України Про акціонерні товариства дане питання повинно виноситися на розгляд загальних зборів акціонерів.

Проте, належних доказів які б свідчили про те, що наглядовою радою чи загальними зборами акціонерів "Вишевичі Агротехніка" приймалося відповідне рішення про надання згоди на вчинення значного правочину, щодо якого є заінтересованість, відповідачами до суду не подано і такі докази матеріали справи не містять.

Отже оспорюваний договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 20.10.2015 також вчинено з порушенням вимог ст. 71 Закону України Про акціонерні товариства , що у відповідності до ч.1 ст. 72 цього Закону є підставою для визнання його недійсним.

Таким чином, у голови Наглядової ради ПАТ "Вишевичі Агротехніка" ОСОБА_7 були відсутні повноваження діяти самостійно з приводу укладення оспорюваного договору без відповідного погодження його укладення чи подальшого схвалення Наглядовою радою/загальними зборами Товариства, що спростовує посилання представника ПАТ АБ Радабанк в судовому засіданні 06.09.2018 про те, що схвалення оспорюваного договору в подальщому відбулось шляхом підписання акту приймання-передачі та шляхом укладення додаткової угоди.

Пунктом 1 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до абзацу першого частини першої статті 88 Господарського кодексу України учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства", що кореспондується із пунктом 3.2. Статуту ПАТ "Вишевичі Агротехніка", кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи, зокрема, право на участь в управлінні акціонерним товариством.

Враховуючи викладене, право позивача на участь в управлінні товариством було порушене, оскільки він був позбавлений можливості впливу на укладення оспорюваних договорів шляхом голосування особисто або через свого представника на загальних зборах Приватного акціонерного товариства " Вишевичі Агротехніка", до порядку денного яких було б внесено питання щодо надання згоди на укладення оспорюваного договору та, відповідно, висловити свою незгоду шляхом голосування проти прийняття такого рішення за відповідним питанням порядку денного.

Процедура укладення значних правочинів та правочинів щодо яких є заінтересованість, визначена розділом ХІІІ Закону України "Про акціонерні товариства", направлена на захист прав акціонерів товариства та недопущення зловживання виконавчим органом наданими йому повноваженнями (укладення правочину на умовах, явно невигідних то вариству, приховування факту вчинення такого правочину від інших акціонерів, кредиторів, працівників тощо).

Отже укладення значного договору щодо якого є заінтересованість без дотримання встановленої процедури його укладення порушує права акціонера, оскільки позбавляє його наданого законодавством впливу на укладення такого договору через участь у загальних зборах чи прийняття рішень наглядовою радою, яка формується акціонерами товариства шляхом кумулятивного голосування.

Пункт 2 частини першої статті 116 Цивільного кодексу України, положення якого кореспондуються із абзацом другим частини першої статті 88 Господарського кодексу України, визначає, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частину (дивіденди).

Згідно з пунктом першим частини першої статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства" кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи, зокрема, право на отримання дивідендів.

05.05.2017 ПАТ Вишевичі Агротехніка видана позивачу ОСОБА_4 довідка №05/05-01 про те, що він є акціонером ПАТ Вишевичі Агротехніка (а.с.25 т.1). Згідно виписки про стан рахунку в цінних паперах на 07.10.2015, яка складена 03.08.2017, виписки про стан рахунку в цінних паперах на 13.06.2017, яка складена 13.06.2017, виписки про стан рахунку в цінних паперах на 14.02.2014, яка складена 03.08.2017 встановлено, що ОСОБА_4 є депонентом та є власником 2000 шт. цінних паперів (іменних простих акцій) ПАТ Вишевичі Агротехніка , що становить частку у товаристві - 0,1213 %(а.с. 39-41 т.4).

11.05.2017 ПАТ Вишевичі Агротехніка видана позивачу довідка №11/05-01 в якій зазначено, що за даними фінансової звітності ПАТ Вишевичі Агротехніка вартість активів підприємства за 2012 рік становила 11210,60 тис. грн., а за 2014 рік - 11581,00 тис.грн.(а.с. 24 т.1).

Згідно звіту про оцінку майна (комплекс будівель та споруд), який складений оцінювачем Приватного підприємства Україна-Експерт-Центр Керовой Н.А на підставі договору від 25.05.2017 №Н-047/05/2017 з ПАТ Вишевичі Агротехніка , вартість майна становить 8050336,00 грн.(а.с. 26-39 т.1).

ОСОБА_4, як акціонер ПАТ "Вишевичі Агротехніка" звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеного 20.10.2015 між Публічним акціонерним товариством "Вишевичі Агротехніка" та Публічним акціонерним товариством "Акціонерний Банк "Радабанк", який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Перфіловою Оленою Анатоліївною, вважаючи, що порушено його корпоративні права на управління товариством з огляду на те, що спірний договір укладено головою наглядової ради ПАТ "Вишевичі Агротехніка" ОСОБА_7 з перевищенням повноважень, визначених Статутом товариства, тобто без відповідного рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Вишевичі Агротехніка".

Враховуючи вищевикладене, позивач вважаючи, що його корпоративні права, як акціонера ПАТ "Вишевичі Агротехніка" на корпоративне володіння та управління активами (цілісним майновим комплексом), позбавлення в участі у контролі угод на значні суми, участі в прийнятті рішень про відчуження власності товариства порушені, звернувся з відповідним позовом до господарського суду Житомирської області.

Позивач - акціонер ОСОБА_4 обґрунтовує свої позовні вимоги порушенням його корпоративних прав укладенням спірного договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 20.10.2015.

Відповідно до статті 15 та частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, і відповідно до п. 3 ч.1 ст. 20 ГПК України (чинної редакції ГПК України), господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цією статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльністю такої юридичної особи , крім трудових спорів.

Тобто незалежно від суб'єктного складу, якщо учасник (акціонер) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, то такий спір підвідомчий господарським судам.

Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зазначеною нормою передбачено можливість оскарження правочину зацікавленою особою, яка не є стороною договору.

З огляду на зазначене, доводи апелянта про те, що позивач звернувся до суду із захистом прав чи охоронюваних законом інтересів самого ПАТ "Вишевичі Агротехніка" поза відносинами представництва, а не за захистом своїх корпоративних прав є помилковими, суперечать нормам чинного законодавства та обставинам справи, а відповідно не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції.

Корпоративними правами згідно з ст.167 ГК України є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

У відповідності до статті 25 Закону України "Про акціонерні товариства, кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні акціонерним товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства. Одна проста акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування. Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені актами законодавства та статутом акціонерного товариства..

Зазначене право на участь в управлінні товариством передбачено також пунктом 1 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України, абзацом 1 частини 1 статті 88 Господарського кодексу України та реалізується акціонерами шляхом участі у зборах акціонерів товариства, яке є найвищим органом управління акціонерного товариства і приймає рішення з різних питань діяльності товариства, у тому числі віднесені до виняткової компетенції зборів.

Як встановлено матеріалами справи, позивач у справі є акціонером ПАТ Вишевичі Агротехніка та власником 2000 шт. цінних паперів (іменних простих акцій) з часткою в статутному капіталі товариства в розмірі 0,1213 %. (а.с. 39-41 т.4), що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах на 07.10.2015, яка складена 03.08.2017, виписки про стан рахунку в цінних паперах на 13.06.2017, яка складена 13.06.2017, виписки про стан рахунку в цінних паперах на 14.02.2014, яка складена 03.08.2017 встановлено, що ОСОБА_4 є депонентом та є власником 2000 шт. цінних паперів (іменних простих акцій) ПАТ Вишевичі Агротехніка , що становить частку у товаристві - 0,1213 %(а.с. 39-41 т.4).

Аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що акціонер (учасник) товариства може оспорити договір, вчинений господарським товариством, якщо обґрунтує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач послався на те, що спірний контракт порушує його корпоративні права на управління товариством, оскільки сума договору перевищує суму, на яку голова наглядової ради має повноваження укладати правочини, а рішення загальних зборів товариства про погодження укладення договору та надання повноважень голові наглядової ради товариства не приймалось.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач, як учасник, якому належить 0,1213 % статутного фонду ПАТ Вишевичі Агротехніка , має беззаперечне право на участь в управлінні товариством шляхом прийняття участі у загальних зборах учасників товариства, а отже, має право на оспорювання договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 20.10.2015, укладеного товариством, враховуючи те, що укладення такого договору є похідним від прийняття рішення акціонерами ПАТ Вишевичі Агротехніка щодо надання згоди голові наглядової ради на укладення значного договору.

Наведеним спростовуються посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що позивач не має права на оскарження спірного договору. Зазначені твердження скаржника є такими, що не відповідають положенням статті 92, 97, 98, 145 Цивільного кодексу України, 167 Господарського кодексу України, статті 41 Закону України "Про господарські товариства" та пунктів 3.2 Статуту ПАТ Вишевичі Агротехніка , аналіз яких в їх сукупності свідчить про те, що учасник товариства має право на участь в управлінні господарською діяльністю товариства через органи товариства.

Пунктом 3.2 Статуту товариства визначено, що кожною простою акцією товариства її власнику надається однакова сукупність прав, включаючи право отримувати дивіденди. Згідно з пунктом 6.3.2 Статуту товариства, фонд сплати дивідендів створюється за рахунок чистого прибутку товариства. Розмір планової та нарахованої за рік суми до цього фонду затверджується Загальними Зборами акціонерів товариства за поданням правління товариства. Кошти з цього фонду виплачуються акціонерам пропорційно кількості (відсотку( акцій у статутному капіталі товариства. Сплата дивідендів здійснюється щорічно, за підсумками календарного року, до закінчення першого звітного півріччя наступного року шляхом перерахування коштів на особовий рахунок акціонера або іншим чином за рішенням загальних зборів акціонерів товариства.

Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України, яка полягає у тому, законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством.

Акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства. При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання

При цьому, колегія суддів виходить із того, що відповідно до п.п. 1, 2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 01.12.2004р. №18-рп/2004, поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції, законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. В аспекті поставленого у конституційному поданні питання положення частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України треба розуміти так, що акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі й третіми особами, прав та охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.

Згідно виписки про стан рахунку в цінних паперах на 07.10.2015, яка складена 03.08.2017, виписки про стан рахунку в цінних паперах на 13.06.2017, яка складена 13.06.2017, виписки про стан рахунку в цінних паперах на 14.02.2014, яка складена 03.08.2017 встановлено, що ОСОБА_4 є депонентом та є власником 2000 шт. цінних паперів (іменних простих акцій) ПАТ Вишевичі Агротехніка , що становить частку у товаристві - 0,1213 %(а.с. 39-41 т.4).

У відповідності до положень Закону України Про депозитарну систему України із змінами, депонент - власник цінних паперів, співвласники цінних паперів, нотаріус, на депозит якого внесено цінні папери, яким рахунок у цінних паперах відкривається депозитарною установою на підставі відповідного договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, а також депозитарна установа, яка відкриває собі рахунок у цінних паперах на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи. Національний банк України може бути депонентом у випадках, передбачених цим Законом.

Отже колегією суддів встановлено, що ОСОБА_4 є акціонером ПАТ Вишевичі Агротехніка .

У даній справі позивач свої позовні вимоги обґрунтовує порушенням його корпоративних прав як акціонера ПАТ Вишевичі Агротехніка на володіння та управління активами цього товариства внаслідок незаконного відчуження за оспорюваним договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 20.10.2015 об`єкта нерухомості - майнового комплексу, яке є єдиним нерухомим майном ПАТ Вишевичі Агротехніка , оскільки товариство зареєстровано за адресою цього об`єкта, а саме: АДРЕСА_2 .

У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі за текстом - Конвенція) щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Стаття 1 Протоколу №1 до Конвеції передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти свої майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Совтрансавто-Холдинг проти України від 25.07.2002 зазначено таке: - відповідно прецедентної практики Суду стаття 1 Протоколу №1 містить три окремі норми: перша, що виражається в першій фразі першого абзацу та несе в собі загальний характер, виражає принцип поваги до права власності; друга, що міститься в другій фразі того ж абзацу, має за об`єкт позбавлення права власності за певних умов; що стосується третьої, згаданої в другому абзаці, вона визнає саме можливість державам-учасницям регламентувати на власний розгляд використання майна в загальних інтересах. Тим не менш, тут не йдеться про абсолютно не зв`язані між собою норми. Друга та третя є особливими прикладами, що стосуються права власності; крім того, вони повинні тлумачитися в світлі принципу, закріпленого першою нормою (рішення у справі Бейєм проти Італії , § 98); - акції, якими володів заявник, мали безсумнівно економічну цінність та становили майно в розумінні статті 1 Протоколу №1; - у зв`язку з цим, що акція товариства є складною річчю. Вона свідчить про те, що власник має частину акціонерного капіталу та відповідні права. Тут мова не йде лише про непрямий контроль за акціонерними активами, оскільки й інші права, особливо право голосу та право впливати на товариство, можуть впливати з акції (N 11189/84, Товариство S. і Т. проти Швеції , рішення від 11.12.1986, Рішення та Звіти (D.R.) 50, с.158); - несправедливий характер, який мало провадження у справах, має прямий зв`язок з правом заявника на повагу до його майна.

За таких обставин оспорюваний договір впливає на визначення фактичного розміру частки позивача та її економічну цінність.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Нік проти Туреччини (KNICK v. TURKEY, заява №53138/09 від 07.06.2016) констатує: Очевидно, що заявник зазнав матеріальної шкоди, незалежно від кількості його акцій.

У рішенні Бейєм проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що цінність акції полягає не тільки в можливості непрямого контролю за акціонерними активами, а й в можливості впливати на товариство та контролювати його майно.

Європейський суд з прав людини визнав порушенням прав акціонерів у зв`язку із знецінення акцій внаслідок відчуження майна акціонерного товариства.

У справах Бейєлер проти Італії від 05.01.2000 №33202/96 та Принц Ганс-Адам ІІ де Ліхтенштейн проти Німеччини від 12.07.2001 № 42527/98 наголошувалося на тому, що право власності відповідно до рішень Суду не обмежується правом власності на фізичні речі та передбачає, що право вимоги, законний інтерес та правомірне очікування особи, до яких, зокрема, належать інтереси, обумовлені корпоративними правами акціонера, також повинні отримати прямий ефективний захист.

Таким чином, оспорюваний договір впливає на визначення фактичного розміру частки позивача та її економічну цінність.

Отже спірний правочин порушив інтереси позивача, як акціонера, оскільки вартість його акцій залежить від розміру активів товариства, які останнє внаслідок оспорюваного правочину неправомірно відчужило.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів відхиляє доводи відповідача-1 про недоведеність порушення корпоративних прав позивача укладенням спірного правочину та про відсутність у позивача права на звернення з відповідним позовом до суду як такі, що спростовуються вищенаведеним.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд прийшов до висновку, що спірний правочин є недійсним у зв`язку з тим, що він є значним, а тому при його укладенні необхідно було дотримуватися вимог ст.71 Закону України Про акціонерні товариства , окрім того, спірний правочин укладений з порушенням порядку, встановленого для вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість.

Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 18.07.2018 у справі №906/469/17 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк "Радабанк" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 18.07.2018 у справі №906/469/17 без змін.

2. Справу №906/469/17 повернути господарському суду Житомирської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 11 вересня 2018 року

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Філіпова Т.Л.


Суд	Рівненський міський суд Рівненської області
Дата ухвалення рішення	06.09.2018
Оприлюднено	12.09.2018
Номер документу	76379539
Судочинство	Господарське

Кравець С.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 06.09.2018 по справі 906/469/17РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —906/469/17

Постанова
від 06.09.2018 по справі 906/469/17
РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ