Постанова

від 10.07.2018 по справі п/811/917/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 липня 2018 рокусправа № П/811/917/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя:                    Божко Л.А.

           судді:                     Лукманова О.М., Дурасова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання:          Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградської області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 травня 2018 року ухвалене суддею Карамазиною Т.М. Л.І., повний текст рішення складено 05 травня 2018 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Агропромислова компанія "Аврора" до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и В:

У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю"Агропромислова компанія "Аврора" " звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області, в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005045001 від 19.12.2017.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 р. адміністративний позов задоволено .

Рішення суду обґрунтовано тим, що податкова накладна №5 від 15.05.2017 р. (ПДВ – 1750000 грн.) складена ТОВ “АПК “Аврора” помилково, без наявності законодавчо визначених підстав, тобто не внаслідок фактичного здійснення господарських операцій з постачання товарів/послуг. Як наслідок, у ТОВ “АПК“Аврора” не виникло податкових зобов'язань за такою податковою накладною.

Не погодившись з постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, де просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини по справі, колегія суддів, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ “АПК “Аврора” зареєстровано 12.07.2010 як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків (а.с.54-56).

27 листопада 2017 року посадовою особою ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено камеральну перевірку з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям – платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ “АПК “Аврора”, за результатами якої складено акт №41/1102-1203/36542395 від 27.11.2017 р., висновками якого встановлено порушення термінів реєстрації податкової накладної №5 від 15.05.2017 р., чим порушено п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (а.с.68-69).

Не погодившись з висновками акту, позивачем до податкового органу подано заперечення у відповідності до п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, а також додатки, а саме: розрахунок коригувань №2 від 17.06.2017 р., квитанція №1 від 10.07.2017 р. (а.с.70-72).

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №0005045001 від 19.12.2017 р., яким позивачу нараховано штраф у розмірі 350000 грн. (а.с.73-74).

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до ДФС України (а.с.75-76).

Рішенням про результати розгляду скарги, ДФС України від 01.03.2018 р., залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скаргу без задоволення (а.с.78-79).

Колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог адміністративного позову з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (ПК України).

Відповідно до п. 14.1.60 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно п.201.7 вказаної статті податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з нормами п. 201.10. ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, згідно абз.6 п. 192.1 ст.192 ПК України розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Відповідно до положень абз. 11 п. 201.10 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 120-1.1. ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Отже, приписами податкового законодавства на платника податків покладено обов'язок по реєстрації податкової накладної протягом 15 календарних днів, наступних за датою його складання. При цьому обов'язок щодо здійснення відповідної реєстрації покладається на платника податків як відносно податкових накладних, що надаються покупцю, так і податкових накладних, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 26.06.2017 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 15.05.2017 р. (а.с.6-6-зв.).

Також, ТОВ “Агропромислова компанія “Аврора” 10.07.2017 зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок №2 від 17.06.2017 р. коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №5 від 15.05.2017 р. (а.с.7-8).

Позивач в позовній заяві вказує, що 15 травня 2017 року не здійснювалось, ані відвантаження 1000 т соняшника, ані надходження грошових коштів від ТОВ “Кернел Трейд” в сумі 8750000 грн. Податкова накладна №5 від 15.05.2017 р. виписана помилково й відповідно не була відображена у складі податкової декларації з ПДВ за травень 2017 р.

В підтвердження того, що податкова накладна №5 від 15.05.2017 р. виписана помилково позивачем до матеріалів справи надано відповідні докази, а саме: податкову декларацію з ПДВ за травень 2017 р., матеріальний звіт по зерну за травень 2017 р., звіт про реалізацію продукції сільського господарства за травень 2017 р., банківські виписки за травень 2017 р. (а.с.9-21).

Отже, зазначена податкова накладна взагалі не підлягала складанню, реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та видачі її покупцю.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Протиправність означає невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Загальною ознакою податкового правопорушення є діяння, тобто дія чи бездіяльність. Під діями в праві розуміється активна поведінка. Бездіяльність - це певна форма поведінки особи, що пов'язана з невчиненням дій, які вона мала і могла здійснити згідно з законом або взятими на себе зобов'язаннями.

Наведене тлумачення відповідає практиці застосування норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) Європейським судом з прав людини.

Так, частиною другою статті 6 Конвенції визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

Європейським судом з прав людини у рішенні від 23 липня 2002 року «Справа «Компанія «Вестберґатаксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» зазначено, що загальний характер правових норм, які регулюють питання податкових штрафів, та мета стягнення, яке має водночас і запобіжний, і каральний характер, з достатньою очевидністю вказують на те, що - для цілей статті 6 Конвенції - заявники обвинувачувалися в кримінальному правопорушенні.

Отже, у справі «Компанія «Вестберґатаксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» було застосовано третій критерій тесту Енгеля для визначення випадків, коли йдеться про кримінальне обвинувачення, у розумінні Конвенції, а саме - критерій правових наслідків для адресата.

Таким чином, Європейський суд з прав людини розцінює податкові правопорушення, як різновид кримінального обвинувачення для цілей застосування Конвенції.

Передбачені статтею 120.1. Податкового кодексу України штрафи, за своєю тяжкістю та каральним характером, цілком відповідають санкціям притаманним для застосування за кримінальні правопорушення, відтак наявні всі підстави для застосування частин другої статті 6 Конвенції, яка, у свою чергу, унеможливлює притягнення до відповідальності особи за відсутності вини.

Таким чином, у разі якщо товариство діє у спосіб, передбачений Податковим кодексом України і не порушуючи жодну його норму, останнє не може бути притягнуто до фінансової відповідальності.

Правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку компетентні органи повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що враховуючи своєчасне й повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків щодо декларування ПДВ, неможливість з її боку забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ й той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія - заявник знала чи могла знати, вона не повинна нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 травня 2017 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградської області– залишити без задоволення.

Рішенняу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 травня 2018 року – залишити без змін.

          Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя:                                                                                Л.А. Божко

           Суддя:                                                                                О.М. Лукманова

           Суддя:                                                                                Ю.В. Дурасова