Постанова

від 05.09.2018 по справі 826/3308/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3308/18 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кобаля М.І.,

Суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

при секретарі: Кривді В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-наукове підприємство Сучасні енергетичні технології на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-наукове підприємство Сучасні енергетичні технології до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-наукове підприємство Сучасні енергетичні технології (далі по тексту - Позивач, ТОВ Виробничо-наукове підприємство Сучасні енергетичні технології ) звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - Відповідач, ГУ ДФС у місті Києві) в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 28 листопада 2017 року № 0052741206.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2018 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, податковим повідомленням - рішенням ГУ ДФС у місті Києві від 28.11.2017 року № 0052741206. згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених ст. 201, та згідно ст.120-1 Податкового кодексу України, до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-наукове підприємство Сучасні енергетичні технології застосовано штраф у розмірі 14 936,26 грн. (далі по тексту - оскаржуване податкове повідомлення - рішення).

Вказане податкове повідомлення - рішення прийняте на підставі висновків акту перевірки від 10.11.2017 року № 17448/26-15-12-06-20/39871073, яким встановлено наступне:

- податкова накладена № 15 від 24 грудня 2015 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 11 січня 2016 року, що становить затримку граничних термінів реєстрації на 3 дні;

- податкова накладена № 16 від 24 грудня 2015 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 12 січня 2016 року, що становить затримку граничних термінів реєстрації на 4 дні;

- податкова накладена № 11 від 15 грудня 2015 року, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06 січня 2016 року, що становить затримку граничних термінів реєстрації на 7 днів;

- податкова накладена № 12 від 15 грудня 2015 року зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06 січня 2016 року, що становить затримку граничних термінів реєстрації на 7 днів;

- податкова накладена № 10 від 15 грудня 2015 року зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 06 січня 2016 року, що становить затримку граничних термінів реєстрації на 7 днів;

- податкова накладена № 14 від 21 грудня 2015 року зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 12 січня 2016 року, що становить затримку граничних термінів реєстрації на 7 днів;

- податкова накладена № 13 від 15 грудня 2015 року зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 12 січня 2016 року, що становить затримку граничних термінів реєстрації на 13 днів.

За результатом розгляду скарги ТОВ Виробничо-наукове підприємство Сучасні енергетичні технології від 11.12.2017 року, рішенням ДФС України від 16.02.2018 року №5673/6/99-99-11-03-01-25 податкове повідомлення - рішення 28.11.2017 року № 0052741206 залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Позивач, вважаючи зазначене податкове повідомлення - рішення незаконним, звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт відсутності порядку застосування штрафних санкцій, затвердженого центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізує державну податкову та митну політику, про що зазначено в п. 120-1.3 ст. 120-1 ПК України (виключений з 01.01.2016) не звільняє платника податків від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України та Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) здійснюється відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246.

Пунктами 201.1 і 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В силу приписів норм п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

У разі порушення цього терміну реєстрації податкових накладних до платника податків (продавець товарів/послуг, який склав відповідні податкові накладні) застосовуються штрафні санкції визначені цим Кодексом.

Так, згідно з п. 1201.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 ПК України, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 ПК України покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках/коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках/коригування, - у разі порушення терміну реєстрації 16 до 30 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 61 і більше календарних днів.

Згідно з п. 120-1.3 ст.120-1 ПК України порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач факт вчинення ним порушення вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних, та висновки акта камеральної перевірки по суті не оскаржує.

Разом з тим, доводи апелянта, що до 16 лютого 2016 року не було затвердженої форми податкового повідомлення - рішення, що відповідає статті 120-1 Податкового кодексу України, а тому штраф, передбачений п. 120-1.1 ст. 120 -1 ПК України не застосовується при порушенні строків реєстрації податкових накладних, складених до 16.02.2016 року не заслуговує на увагу суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 11 підрозділу 2 роз. ХХ Перехідні положення ПК України, з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Тобто, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний реєструвати податкові накладі та/або розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Водночас, відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

При цьому, згідно з п. 120-1.3 ст. 120-1 ПК України порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24.12.2015 № 909 (набрав чинності з 01.01.2016) внесено зміни до статті 120-1 ПК України та виключено п. 120-1.3 ст. 120-1 ПК України, а разом з ним вимогу про обов'язкове застосування контролюючим органом порядку застосування штрафних санкцій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, порушення термінів реєстрації податкових накладних та відповідальність за таке порушення у вигляді штрафу були закріплені в ПК України як до 01.01.2016, так і після цієї дати.

Суд зазначає, що контролюючі органи з вказаної дати не повинні дотримуватись окремого порядку притягнення до такої відповідальності, що раніше було передбачено нормами ПК України, а можуть притягувати особу до відповідальності в загальному порядку.

Отже, факт відсутності порядку застосування штрафних санкцій, затвердженого центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізує державну податкову та митну політику, про що зазначено в п. 120-1.3 ст. 120-1 ПК України (виключений з 01.01.2016) не звільняє платника податків від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

В свою чергу, у випадку встановлення факту вчинення платником податку порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних контролюючий орган відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України (визначає підстави, порядок оформлення та вручення податкового повідомлення-рішення) та положень п. 2 розд. II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції 22.01.2016 за № 124/28254), складає податкове повідомлення-рішення за формою "Н" - за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 ПК України (додаток 13 до зазначеного Порядку).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем у межах визначених законодавством строків, то контролюючий орган має право притягнути платника податків до відповідальності на підставі статті 120-1 ПК України, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та підстави для його скасування відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 06.03.2018 у справі № 821/193/17.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій та надано обґрунтовані доводи прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відповідно до норм чинного законодавства.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-наукове підприємство Сучасні енергетичні технології - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 329 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Суддя-доповідач: М.І. Кобаль

Судді: О.В. Карпушова

А.Г. Степанюк