Ухвала

від 11.09.2018 по справі 816/1588/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 вересня 2018 р.Справа № 816/1588/18

Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мінаєвої О.М., суддів: Бартош Н.С. , Макаренко Я.М. , перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2018р. по справі № 816/1588/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш"

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.07.2018р. позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

На зазначене рішення суду Головним управлінням ДФС у Полтавській області подано апеляційну скаргу.

До апеляційної скарги заявником додано клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі.

Колегія суддів, розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, вважає, що таке клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте, на підтвердження доводів викладених у вказаному клопотанні, заявником не надано жодних доказів на їх підтвердження.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.11.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Податковим органом не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, тому суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності відстрочення сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною підставою для відстрочення йому сплати судового збору (або для звільнення від його сплати), у відповідності до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, тому таке клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись 3, 73, 74, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду .

Головуючий суддя (підпис)О.М. Мінаєва Судді (підпис) (підпис)Н.С. Бартош Я.М. Макаренко