Рішення

від 10.09.2018 по справі 910/6920/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2018Справа № 910/6920/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Попфалуші Василя Михайловича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атом Україна"

про стягнення 28 291, 99 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва з позовом звернулась Фізична особа-підприємець Попфалуші Василь Михайлович (далі - ФОП Попфалуші В.М., позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атом Україна" (далі - ТОВ "Атом Україна", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 28 291, 99 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 01/02/17 від 01.02.2017 р. в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих позивачем послуг перевезення, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові ФОП Попфалуші В.М. просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 18 936,71 грн., пеню у сумі 6 181,01 грн., інфляційну складову боргу у сумі 2 519,18 грн., 3 % річних у сумі 655,09 грн., а всього - 28 291, 99 грн.

Провадження за вказаними вимогами було відкрито ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2018 р., розгляд справи в суді вирішено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.

Представник відповідача надав суду відзив, проти позову заперечив, вказав, що під час надання послуг автомобіль позивача був завантажений та розмитнений з порушенням строків, погоджених сторонами у заявці. За таке порушення відповідач нарахував неустойку за кожну добу затримки та зменшив вартість послуг з перевезення на суму нарахованої неустойки. За таких обставин, сума послуг з перевезення становить 563,29 грн., яка ТОВ "Атом Україна" була сплачена, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши подані сторонами заяви по суті позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.02.2017 р. між ФОП Попфалуші В.М. (перевізник) та ТОВ "Атом Україна" (перевізник) був укладений договір № 01/02/17 (далі - договір), відповідно до якого перевізник зобов'язується за плату і за рахунок замовника організувати виконання перевезення вантажу транспортом і маршрутом, вибраним замовником.

Найменування, вид, кількість, характер, умови перевезення вантажу, вартість послуг перевізника, строки перевезення (початок розвантаження та завантаження), вантаж відправника, спосіб і місце завантаження та інші дані, необхідні для належного виконання свого зобов'язання перевізника, зазначаються замовником у письмовій заявці-дорученні (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Пунктом 4.6 договору передбачений обов'язок замовника оплатити перевізнику фактичні витрати, погоджені з замовником у заявці, яка є невід'ємною частиною договору.

Розрахунки між перевізником і замовником здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника не пізніше, ніж через 5 діб з моменту отримання замовником оригіналу рахунка, акта виконаних робіт, копії ЦМР (п. 5.2 договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2017 р., з подальшою його пролонгацією (п. 9.1).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до заявки на перевезення вантажу № 01/22 від 22.03.2017 р. ФОП Попфалуші В.М. зобов'язався надати замовнику транспортні послуги з перевезення вантажу за маршрутом: Кишкунфельдхазa (Угорщина) - Київ (Україна), вартістю 19 500,00 грн., дата завантаження: 23.03.2017 р. - 26.03.2017 р., дата доставки: 28.03.2017 р. - 29.03.2017 р.

Як встановлено судом, позивач надав ТОВ "Атом Україна" передбачені заявкою № 01/22 від 22.03.2017 р. послуги з перевезення вантажу на загальну суму 19 500,00 грн., що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 000030, актом наданих послуг № 44 від 30.03.2017 р., підписаним відповідачем без зауважень, рахунком за надані послуги № 44 від 30.03.2017 р. на суму 19 500,00 грн.

Проте, зі свого боку, зобов'язання з оплати вартості цих послуг відповідач виконав неналежним чином, вартість наданих послуг оплатив частково - на суму 563,29 грн., про що свідчить банківська виписка з рахунку ФОП Попфалуші В.М. Таким чином, у ТОВ "Атом Україна" виникла заборгованість у сумі 18 936,71 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи свідчать, що відповідач належним чином не виконав свого зобов'язання зі сплати вартості послуг перевезення, а тому у нього наявна заборгованість в сумі 18 936,71 грн.

Доводи відповідача стосовно того, що вартість послуг з перевезення була зменшена на суму, нарахованої ним неустойки, передбаченої п. 6.4 договору, у зв'язку із недотриманням позивачем строків завантаження та розмитнення товару, вказаних у заявці, суд відхиляє.

Так, відповідно до положень п. 6.4 договору за несвоєчасну подачу траспортного засобу під завантаження/розмитнення у строки, вказані в заявці, з вини перевізника, він сплачує клієнту неустойку у розмірі 100 доларів США за кожну добу при міжнародних перевезеннях.

Проте, у матеріалах справи відсутні належні докази несвоєчасної подачі позивачем транспортного засобу для завантаження товару та докази того, що такий транспортний засіб був несвоєчасно поданий з вини позивача. Товарно-транспортна накладна (CMR) № 000030 містить лише інформацію про дату завантаження товару на території Угорщини та не вказує на несвоєчасність подачі траспортного засобу або на наявність вини перевізника у простроченні зобов'язання. Так само, відмітка Київської міської митниці від 03.04.2017 р. на товарно-транспортній накладній (CMR) № 000030 не свідчить про наявність вини позивача з несвоєчасного розмитнення товару на території України. Отже, вказані письмові докази, на які посилався відповідач, є неналежними.

Натомість, пунктом 4.2 договору передбачений обов'язок саме відповідача (замовника) забезпечити завантаження, декларування і митне оформлення вантажу протягом 48 годин з моменту подачі автомобіля при виконанні міжнародних перевезень.

Крім того, наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, підписаним без зауважень актом наданих послуг перевезення № 44 від 30.03.2017 р. відповідач підтвердив прийняття цих послуг на суму їх вартості (19 500,00 грн.) та не вказав на будь-яке порушення при наданні позивачем послуг перевезення. При цьому за висновком суду, вирахування відповідачем з указаної вартості нарахованої неустойки на підставі п. 6.4 договору зроблено останнім на власний розсуд, оскільки умовами договору не передбачена можливість зарахування штрафних санкцій в рахунок погашення основної заборгованості, що вказує на необгрунтованість доводів відповідача у цій частині.

У той же час, замовник послуг (відповідач) не позбавлений права висунути позивачу вимогу про сплату неустойки за прострочення зобов'язання виконавцем послуг.

Отже, оскільки відповідач належних доказів, які б підтверджували оплату наданих йому послуг з перевезення, не надав, суд дійшов висновку про те, що вимоги ФОП Попфалуші В.М. про стягнення боргу в сумі 18 936,17 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 6 181,01 грн. та понесені ним матеріальні втрати у судовому порядку.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Так, пунктом 5.3 договору сторонами було погоджено, що за прострочення термінів розрахунку замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. При цьому, передбачений приписом ч. 6 ст. 232 ГК України 6-місячний період нарахування пені починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін (п. 2.5 Постанови Пленуму від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Провівши власний розрахунок штрафних санкцій відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 1 389,07 грн., тобто у меншому розмірі, ніж заявлено позивачем, оскільки ним не врахований 6-місячний період нарахування пені, передбачений ст. 232 ГК України та який сторонами не був змінений.

Щодо стягнення з відповідача інфляційної складової боргу в сумі 2 519,18 грн. та 3 % річних у сумі 655,09 грн. суд зазначає.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем його грошового зобов'язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок заявлених до стягнення вказаних матеріальних втрат, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 2 519,18 грн. та 3 % річних у сумі 655,09 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Фізичної особи-підприємця Попфалуші Василя Михайловича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атом Україна" про стягнення заборгованості у сумі 28 291, 99 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атом Україна" (03194, м. Київ, бульвар Кольцова, буд. 143, кв. 41, ідентифікаційний код 40160465) на користь Фізичної особи-підприємця Попфалуші Василя Михайловича (90118, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) основний борг у сумі 18 936 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн. 71 коп., пеню у сумі 1 389 (одна тисяча триста вісімдесят дев'ять) грн. 07 коп., інфляційну складову боргу у сумі 2 519 (дві тисячі п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 18 коп., 3 % річних у сумі 655 (шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 09 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 463 (одна тисяча чотириста шістдесят три) грн. 56 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Повне судове рішення складено 10 вересня 2018 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.