Постанова

від 27.12.2018 по справі 910/6920/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2018 р. Справа№ 910/6920/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Власова Ю.Л.

Скрипки І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Атом Україна

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2018

у справі № 910/6920/18 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Попфалуші Василя Михайловича

до Товариства з обмеженою відповідальністю Атом Україна

про стягнення 28 291,99 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст первісних позовних вимог

Фізична особа-підприємець Попфалуші Василь Михайлович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Атом Україна про стягнення 28 291,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог Фізична особа-підприємець Попфалуші Василь Михайлович зазначає, що ним здійснено перевезення вантажу на суму 19 500,00 грн. за договором № 01/02/17 від 01.02.2017 та міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 000030 від 30.03.2017. У зв'язку з частковою оплатою перевезення у Товариства з обмеженою відповідальністю Атом Україна виникла заборгованість у сумі 18 936,71 грн. Крім того, за прострочення сплати заборгованості за період з 05.04.2017 по 30.05.2018 позивач нарахував та просить стягнути 6 181,01 грн. пені, 655,09 грн. 3% річних та 2 519,18 грн. інфляційних втрат.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 у справі № 910/6920/18 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Атом Україна на користь Фізичної особи-підприємця Попфалуші Василя Михайловича основний борг у сумі 18 936,71 грн., пеню у сумі 1 389,07 грн., інфляційну складову боргу у сумі 2 519,18 грн., 3 % річних у сумі 655,09 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 463,56 грн.

У решті позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що Фізична особа-підприємець Попфалуші Василь Михайлович виконав свої обов'язки з перевезення товару за договором № 01/02/17 від 01.02.2017 та міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 000030 від 30.03.2017, що також підтверджується актом надання послуг № 44 від 30.03.2017. Розмір пені обмежено шестимісячним періодом нарахування. Заперечення щодо несвоєчасного надання автомобіля під завантаження, у зв'язку з чим виникли зустрічні вимоги зі сплати неустойки, судом відхилено, оскільки матеріали справи не містять доказів несвоєчасного надання автомобіля під завантаження. Крім того, суду не надано доказів неналежного виконання перевезення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Атом Україна звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції частково, а саме в частині стягнення з відповідача основного боргу у сумі 18 936,71 грн., пені у сумі 1 389,07 грн., інфляційної складової боргу у сумі 2 519,18 грн., 3 % річних у сумі 655,09 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 1 463,56 грн., в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, зазначаючи про відсутність доказів несвоєчасного надання автомобіля під завантаження, не врахував дату складення міжнародної товарно-транспортної накладною (CMR) № 000030 від 30.03.2017, а також дати завантаження та доставки зазначені в заявці на перевезення вантажу № 01/22 від 22.03.2017. Крім того, суд помилково зазначив про вину відповідача в частині несвоєчасного здійснення дій щодо розмитнення вантажу, оскільки розмитненню передували вихідні дні. Таким чином, порушення строку перевізником підтверджується, за що Договором встановлена відповідальність (неустойка), а отже слід було здійснити зарахування грошових вимог та відмовити в задоволенні позову.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Указом Президента України Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах № 454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій та статус суддів , у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті Голос України № 185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/6920/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А.; судді: Власов Ю.Л., Скрипка І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Атом Україна у справі № 910/6316/18, встановлено строк для подання відзивів, заперечень, клопотань та заяв. Зазначено, що розгляд справи, згідно з ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, буде здійснюватися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не заявлено.

Позиції учасників справи

04.12.2018 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, зазначив, що належне виконання ним своїх обов'язків підтверджується, зокрема, підписаним відповідачем без жодних заперечень актом надання послуг № 44 від 30.03.2017. Таким чином, оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Стосовно наданих до суду апеляційної інстанції додаткових доказів, позивач зазначає, що вони могли бути подані до суду першої інстанції. Наведене виключає можливість їх врахування під час апеляційного перегляду справи.

12.12.2017 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшли письмові пояснення щодо відзиву на апеляційну скаргу, в яких останній підтримав доводи та вимоги зазначені в апеляційній скарзі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

01.02.2017 між Фізичною особою-підприємцем Попфалуші Василем Михайловичем (далі - ФО-П Попфалуші В.М., перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Атом Україна (далі - ТОВ Атом Україна , перевізник) був укладений договір № 01/02/17 (далі - Договір).

За умовами Договору перевізник зобов'язується за плату і за рахунок замовника організувати виконання перевезення вантажу транспортом і маршрутом, вибраним замовником.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору найменування, вид, кількість, характер, умови перевезення вантажу, вартість послуг перевізника, строки перевезення (початок розвантаження та завантаження), вантаж відправника, спосіб і місце завантаження та інші дані, необхідні для належного виконання свого зобов'язання перевізника, зазначаються замовником у письмовій заявці-дорученні.

Пунктом 4.6 Договору передбачений обов'язок замовника оплатити перевізнику фактичні витрати, погоджені з замовником у заявці, яка є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 5.2 Договору розрахунки між перевізником і замовником здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок перевізника не пізніше, ніж через 5 діб з моменту отримання замовником оригіналу рахунка, акта виконаних робіт, копії ЦМР.

У відповідності до заявки на перевезення вантажу № 01/22 від 22.03.2017 ФО-П Попфалуші В.М. зобов'язався надати замовнику транспортні послуги з перевезення вантажу за маршрутом: Кишкунфельдхазa (Угорщина) - Київ (Україна), вартістю 19 500,00 грн., дата завантаження: 23.03.2017 - 26.03.2017, дата доставки: 28.03.2017 - 29.03.2017 (т. 1 а.с. 48).

За міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 000030 від 30.03.2017 (т. 1 а.с. 47) перевізник надав ТОВ Атом Україна передбачені заявкою № 01/22 від 22.03.2017 послуги з перевезення вантажу на загальну суму 19 500,00 грн., що підтверджується, актом наданих послуг № 44 від 30.03.2017, підписаним відповідачем без зауважень та рахунком за надані послуги № 44 від 30.03.2017 на суму 19 500,00 грн. (т. 1 а.с. 14-15)

05.05.2017 ТОВ Атом Україна частково оплатило надані перевізником послуги на суму 563,29 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 362 (т. 1 а.с. 50).

Таким чином, за доводами Ф-ОП Попфалуші В.М. заборгованість ТОВ Атом Україна складає 18 936,71 грн.

15.06.2017 ФО-П Попфалуші В.М. звернулося до ТОВ Атом Україна з претензією та вимагало сплати 18 936,71 грн. боргу за надані ним послуги з перевезення вантажу.

На претензію від 15.06.2017 ТОВ Атом Україна надано відповідь № 23/06-01 від 23.06.2017, в які зазначило, що перевізником надано автомобіль під завантаження 30.03.2017, тоді як заявкою на перевезення передбачено 23.03.2017-26.03.2017, наведене є підставою, відповідно до п. 6.4 Договору, для нарахування неустойки у зв'язку з несвоєчасним наданням перевізником автомобіля під завантаження/розмитнення. За розрахунком відповідача неустойка складає 18 936,71 грн. Таким чином, замовник погасив заборгованість у розмірі 563,29 грн., яка є різницею між вартістю перевезення (19 500,00 грн.) та розміром неустойки (18 936,71 грн.).

Позивач стверджує, що ним належним чином виконано умови Договору, матеріали справи не містять доказів несвоєчасного виконання ним своїх обов'язків з огляду на підписання сторонами актом наданих послуг № 44 від 30.03.2017 без жодних заперечень.

Враховуючи наведене, ФО-П Попфалуші В.М. звернувся з даним позовом та просить суд стягнути з ТОВ Атом Україна 18 936,71 грн. заборгованості за послуги з перевезення вантажу за Договором. Крім того, за період з 05.04.2017 по 30.05.2018 позивач нарахував та просить стягнути 6 181,01 грн. пені, 655,09 грн. 3% річних та 2 519,18 грн. інфляційних втрат.

Заперечення відповідача зводяться до зменшення суми боргу, шляхом здійснення зарахування однорідних зустрічних вимог, які виникли у зв'язку з несвоєчасним наданням позивачем автомобіля під завантаження/розмитнення та порушенням строку поставки.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статями 11, 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 909 Цивільного кодексу України, ч. 1, 2 ст. 307 Господарського кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 000030 від 30.03.2017, акту наданих послуг № 44 від 30.03.2017, рахунку за надані послуги № 44 від 30.03.2017 на суму 19 500,00 грн., перевізник надав замовнику передбачені заявкою № 01/22 від 22.03.2017 послуги з перевезення вантажу на загальну суму 19 500,00 грн.

Вказані документи підписані без жодних зауважень та заперечень щодо строку та якості перевезення.

ТОВ Атом Україна частково оплатило надані ФО-П Попфалуші В.М. послуги з перевезення у сумі 563,29 грн.

Наведене підтверджує наявність у ТОВ Атом Україна заборгованості перед ФО-П Попфалуші В.М. за послуги з перевезення у розмірі 18 936,71 грн.

Стосовно заперечення ТОВ Атом Україна наявності суми бору, з огляду на зарахування однорідних зустрічних вимог, судова колегія зазначає наступне.

За ч. 1 ст. 601 ЦК України вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

ТОВ Атом Україна стверджує про наявність підстав для нарахування неустойки відповідно до п. 6.4 Договору.

Згідно з п. 6.4 Договору, за несвоєчасну подачу транспортного засобу під завантаження/розмитнення у строки, вказані в заявці, з вини перевізника, він сплачує клієнту неустойку у розмірі 100 доларів США за кожну добу при міжнародних перевезеннях.

Оскільки міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 000030 складена 30.03.2017, то відповідач вважає, що ФО-П Попфалуші В.М. здійснило подачу транспортного засобу під завантаження саме 30.03.2017.

У зв'язку з чим, за ТОВ Атом Україна розрахувало неустойку в розмір 700 доларів США, що згідно курсу НБУ складало 18 936,71 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що міжнародна транспортна накладна (CMR) № 000030 містить лише інформацію про дату завантаження товару на території Угорщини та не вказує на несвоєчасність подачі транспортного засобу або на наявність вини перевізника у простроченні зобов'язання. Так само, відмітка Київської міської митниці від 03.04.2017 на міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) № 000030 не свідчить про наявність вини позивача з несвоєчасного розмитнення товару на території України, оскільки п. 4.2 Договору передбачений обов'язок саме відповідача (замовника) забезпечити завантаження, декларування і митне оформлення вантажу протягом 48 годин з моменту подачі автомобіля при виконанні міжнародних перевезень. При цьому, в заявці також передбачено нормативний час на завантажувальні та розвантажувальні роботи, що складає по 48 годин.

Крім того, суд зазначив, що підписаним без зауваження актом наданих послуг перевезення № 44 від 30.03.2017 відповідач підтвердив прийняття цих послуг на суму їх вартості 19 500,00 грн. та не вказав на будь-яке порушення при наданні позивачем послуг перевезення.

Судова колегія звертає увагу, що Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення від 19.05.1956 (далі - Конвенція) застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 6 Конвенції вантажна накладна містить такі дані - дата і місце складання вантажної накладної.

Тобто, дата складання акту на міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) № 000030 свідчить лише про дату її складання, а не про дату подачі автомобіля під завантаження, як стверджує відповідач.

На підставі встановленого, у зв'язку з фактичним завантаженням автомобіля 30.03.2017 (відсутністю доказів несвоєчасного подання під завантаження), судова колегія вважає, що позивачем не було порушено строку наданням автомобіля під завантаження/розмитнення та відповідно строку доставки вантажу, оскільки загальний строк доставки не перевищує визначеного в заявці (завантаження 23.03.2017-26.03.2017, доставка 28.03.2017-29.03.2017) з урахуванням зміщення дати завантаження автомобіля.

При цьому, судова колегія відмічає, що матеріали справи не містять належних доказів того, що ФО-П Попфалуші В.М. надав автомобіль під завантаження саме 30.03.2017, а не в строк зазначений в заявці.

Додання до апеляційної скарги роздруківки електронного листування між ТОВ Атом Україна та заводом вантажовідправником свідчить тільки про те, що згідно даних системи останнього завантаження автомобіля відбулось 30.03.2017 близько 16:00. Доказів того, що позивачем автомобіль було подано 30.03.2017 суду не надано.

Таким чином, судова колегія вважає непідтвердженими належними доказами доводи відповідача про несвоєчасне подання позивачем автомобіля під завантаження.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідач не позбавлений права звернутись до суду з відповідним позовом, надавши належні докази несвоєчасного подання позивачем автомобіля під завантаження.

Отже, доводи відповідача про наявність підстав для нарахування неустойки є передчасними, без надання відповідних доказів прострочення перевізником подання автомобіля під завантаження.

З огляду на зазначене, вимоги відповідача до позивача є спірними та недоведеними у даній судовій справі, а отже, вони не можуть бути зараховані як однорідні зустрічні вимоги з позовними вимогами.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в цій частині та стягнення з ТОВ Атом Україна на користь ФО-П Попфалуші В.М. заборгованості у сумі 18 936,71 грн.

Щодо вимог про стягнення 6 181,01 грн. пені, за період з 05.04.2017 по 30.05.2018, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України, передбачено, зокрема, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 5.3 Договору сторонами було погоджено, що за прострочення термінів розрахунку замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

За приписом ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Колегія суддів, враховуючи вірний період нарахування, відсутність обґрунтованого заперечення щодо розрахунку, погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь 1 389,07 грн. пені.

Стосовно вимог позивача про стягнення 2 519,18 грн. інфляційних втрат та 655,09 грн. 3% річних за період з 05.04.2017 по 30.05.2018, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказане вище, провівши повторний арифметичний розрахунок з урахуванням сум заборгованості, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача 2 519,18 грн. інфляційних втрат та 655,09 грн. 3% річних.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Враховуючи, що відповідач у порушення умов договору та вимог чинного законодавства свій обов'язок щодо повної та своєчасної оплати заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу за Договором № 01/02/17 від 01.02.2017 та міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 000030 від 30.03.2017 не виконав, доводи відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог визнано передчасними, колегія суддів погоджується з висновком суду про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 18 936,71 грн. основного боргу, а також 1 389,07 грн. пені, 2 519,18 грн. інфляційних втрат та 655,09 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Попфалуші Василя Михайловича є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 у справі № 910/6920/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Атом Україна на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 у справі № 910/6920/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 у справі № 910/6920/18 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/6920/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Ю.Л. Власов

І.М. Скрипка