ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
30.08.2018Справа №910/6099/18
За позовом:Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" доДержавного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Служба замовника МВС України" про розірвання договору та стягнення коштів Суддя Бойко Р.В. при секретарі судових засідань Бариновій О.І. Представники сторін: від позивача:Васьковський О.В. від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У травні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (надалі - ПАТ "Укртелеком") звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Служба замовника МВС України" (надалі - Підприємство), в якому просить суд:
- розірвати укладений між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" та Державним підприємством Міністерства внутрішніх справ України "Служба замовника МВС України" генеральний договір про надання послуг (виконання робіт) №80С331-1906-1906 від 22.09.2015;
- стягнути з відповідача пеню у загальному розмірі 840 125,10 грн., нараховану за невиконання ним своїх зобов'язань за генеральним договором про надання послуг (виконання робіт) №80С331-1906-1906 від 22.09.2015;
- стягнути з відповідача збитки у загальному розмірі 3 807 846,06 грн., які позивач поніс внаслідок порушення Державним підприємством Міністерства внутрішніх справ України "Служба замовника МВС України" своїх зобов'язань за генеральним договором про надання послуг (виконання робіт) №80С331-1906-1906 від 22.09.2015.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2018 було відкрито провадження у справі №910/6099/18; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи та призначено підготовче засідання на 07.06.2018.
В підготовчому засіданні 07.06.2018 оголошено перерву до 26.06.2018.
22.06.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов з доказами його направлення позивачу, в якому Підприємство заперечує проти позовних вимог з тих підстав, що ним не порушено строків виконання своїх зобов'язань, оскільки останні повинні обраховуватись з дати передання відповідачу позивачем вихідних даних та документів. Крім того, відповідач вказує на відсутність в його діях вини, оскільки частина виконаних робіт (розробленої документації) перебуває на розгляді Київської міської ради та від Підприємства не залежать строки розгляду таких документів. Також, відповідач вказує, що позивачем здійснено розрахунок заявленої пені без врахування положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим пеня обрахована невірно.
В підготовчому засіданні 26.06.2018 оголошено перерву до 17.07.2018.
В підготовчому засіданні 17.07.2018 представником ПАТ "Укртелеком" надано відповідь на відзив, в якому позивач вказує, що передав всі необхідні документи Підприємству, що підтверджується підписаними представниками сторін актами. Крім того, позивач вказує, що спір з приводу купівлі-продажу його акцій не є обставиною, яка ускладнила (унеможливила б) виконання відповідачем у визначені спірним договором строки своїх зобов'язань. До вказаної відповіді ПАТ "Укртелеком" долучено уточнений розрахунок пені.
Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2018 зобов'язано позивача направити відповідачу примірник відповіді на відзив, закінчено підготовче провадження у справі №910/6099/18 та призначено її до розгляду по суті на 21.08.2018.
Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 21.08.2018 задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відкладено судове засідання на 30.08.2018.
В судове засідання 30.08.2018 представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору, за змістом яких позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 30.08.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про можливість розглянути спір за відсутності представника Підприємства.
В судовому засіданні 30.08.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін (наданими в тому числі в попередніх засіданнях), всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
22.09.2015 між ПАТ "Укртелеком" (замовник) та Підприємством (виконавець) укладено Генеральний договір про надання послуг (виконання робіт) №80С331-1906-1906 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується надати послуги (виконати роботи) з питань супроводу щодо оформлення за замовником права власності, користування, інших речових прав на нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки, супроводу щодо проведення державної реєстрації таких прав, оформлення та отримання документів технічної інвентаризації, зокрема здійснювати підготовку вихідних даних, аналіз документів, виготовлення технічної документації, супровід та представництво інтересів замовника в органах державної влади та місцевого самоврядування, установах, підприємствах, організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги (виконані роботи).
У пункті 2.1 Договору сторони дійшли згоди, що у зв'язку з великим обсягом робіт за Договором, їх виконання розділяється на етапи, які оформлюються окремими замовленнями відповідно до Додатку №1 до цього Договору. По кожному етапу замовник оформлює технічне завдання та вимоги щодо очікуваних результатів та передає їх разом з усіма копіями наявних документів по кожному об'єкту нерухомого майна виконавцю. Виконавець аналізує отриману інформацію, формує та надсилає на розгляд замовнику пропозицію щодо необхідних послуг (робіт) для досягнення очікуваного замовником результату, попередні вартість та строки виконання таких послуг (робіт) в розрізі кожного об'єкту. На підставі отриманої інформації замовник за необхідності проводить додаткові консультації та перемовини з виконавцем щодо переліку, вартості та строків надання послуг (виконання робіт) та формує замовлення на надання послуг (виконання робіт). Кожне замовлення повинне містити адреси, характеристики об'єктів (робіт) за кожним об'єктом, вартість послуг (робіт) та кінцеві строки виконання замовлення. Замовлення підписуються двома сторонами та є невід'ємними частинами Договору.
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що датою початку надання послуг (виконання робіт) вважається день, наступний за днем отримання на рахунок виконавця авансового платежу згідно п. 3.2 цього Договору, при умові, що замовник надав належним чином завірені вихідні дані та необхідну документацію.
Датою закінчення надання послуг (виконання робіт) за кожним замовленням вважається день підписання актів наданих послуг (виконаних робіт), оформлених відповідно до Додатку №2 (п. 2.3 Договору).
Пунктом 3.1 Договору визначено, що загальна вартість наданих послуг (виконаних робіт) за всіма замовленнями згідно даного Договору не може перевищувати 5 000 000,00 грн. з ПДВ. Вартість кожного етапу узгоджується сторонами окремо та зазначається у кожному замовленні.
У пункті 3.2 Договору визначено, що авансовий платіж за кожним замовленням здійснюється замовником в розмірі 80% загальної вартості послуг (робіт) кожного етапу протягом 7 банківських днів з дати отримання рахунку-фактури, після плата у розмірі 20% здійснюється після повного виконання робіт з надання послуг за кожним замовленням протягом 10 банківських днів з дати отримання оригіналу рахунку-фактури, підтвердженого оригіналами підписаних актів наданих послуг (Додаток №2 до Договору) у національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.
Пунктом 6.5 Договору встановлено, що в разі якщо виконавець порушив зазначені в замовленнях терміни надання послуг (виконання робіт) на строк більш ніж 10 календарних днів, виконавець сплачує замовнику штраф у формі пені в розмірі 0,1% від вартості вказаної в замовленні послуги, що надається із затримкою, за кожен день такої затримки.
Даний Договір набуває сили з моменту його підписання і діє до 15.07.2018 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, визначених цим Договором (п. 8.1 Договору в редакції Додаткової угоди №2/585/17 від 14.07.2017).
У пунктах 9.2 та 9.3 Договору передбачено, що сторона, для якої виконання обов'язків стало неможливим незалежно від її волі, повинна негайно письмово повідомити про це іншу сторону. Обставини, що перешкоджають або роблять неможливим виконання Договору, повинні бути підтверджені довідками державних або інших компетентних органів.
В межах даного Договору сторонами було укладені наступні замовлення:
- замовлення №2/48 від 15.10.2015, в якому міститься перелік робіт та визначено терміни виконання відповідних робіт, які обраховуються від моменту здійснення замовником авансового платежу. Більше того, у вказаному замовленні сторонами було погоджено, що виконавець гарантує виконання замовлення у зазначені терміни при умові оплати замовником обов'язкових платежів адміністративних послуг в 7-денний термін з дати отримання відповідних квитанцій (рахунків-фактури). Загальна вартість робіт за вказаним замовленням сторонами була визначена в розмірі 270 900,00 грн.
На виконання своїх зобов'язань зі сплати авансу за замовлення №2/48 від 15.10.2015 позивачем було перераховано відповідачу кошти у розмірі 216 720,00 грн. згідно платіжного доручення №13076 від 27.10.2015.
- замовлення №3/137 від 18.11.2015, в якому міститься перелік робіт та визначено терміни виконання відповідних робіт, які обраховуються від моменту здійснення замовником авансового платежу, а також по певним видам робіт - від дати проведення чергової сесії Київської міської ради по земельним питанням. Загальна вартість робіт за вказаним замовленням сторонами була визначена в розмірі 303 600,00 грн.
На виконання своїх зобов'язань зі сплати авансу за замовлення №3/137 від 18.11.2015 позивачем було перераховано відповідачу кошти у розмірі 242 880,00 грн. згідно платіжного доручення №14839 від 25.11.2015.
- замовлення №4/138 від 18.11.2015, в якому міститься перелік робіт та визначено терміни виконання відповідних робіт, які обраховуються від моменту здійснення замовником авансового платежу, а також по певним видам робіт - від дати проведення чергової сесії Київської міської ради по земельним питанням. Загальна вартість робіт за вказаним замовленням сторонами була визначена в розмірі 154 200,00 грн.
На виконання своїх зобов'язань зі сплати авансу за замовлення №4/138 від 18.11.2015 позивачем було перераховано відповідачу кошти у розмірі 123 360,00 грн. згідно платіжного доручення №14840 від 25.11.2015.
- замовлення №5/355 від 30.12.2015, в якому міститься перелік робіт та визначено терміни виконання відповідних робіт, які обраховуються від моменту здійснення замовником авансового платежу, а також по певним видам робіт - від дати проведення чергової сесії Київської міської ради по земельним питанням. Загальна вартість робіт за вказаним замовленням сторонами була визначена в розмірі 168 960,00 грн.
На виконання своїх зобов'язань зі сплати авансу за замовлення №5/355 від 30.12.2015 позивачем було перераховано відповідачу кошти у розмірі 135 168,00 грн. згідно платіжного доручення №233 від 15.01.2016.
- замовлення №7/614/16 від 01.08.2016, в якому міститься перелік робіт та визначено терміни виконання відповідних робіт, які обраховуються від моменту здійснення замовником авансового платежу. Загальна вартість робіт за вказаним замовленням сторонами була визначена в розмірі 957 806,40 грн.
На виконання своїх зобов'язань зі сплати авансу за замовлення №7/614/16 від 01.08.2016 позивачем було перераховано відповідачу кошти у розмірі 766 245,12 грн. згідно платіжного доручення №10536 від 04.08.2016.
- замовлення №9/752/16 від 12.09.2016, в якому міститься перелік робіт та визначено терміни виконання відповідних робіт, які обраховуються від моменту здійснення замовником авансового платежу. Загальна вартість робіт за вказаним замовленням сторонами була визначена в розмірі 258 806,78 грн.
На виконання своїх зобов'язань зі сплати авансу за замовлення №9/752/16 від 12.09.2016 позивачем було перераховано відповідачу кошти у розмірі 207 045,42 грн. згідно платіжного доручення №12394 від 15.09.2016.
- замовлення №10/841/16 від 03.10.2016, в якому міститься перелік робіт та визначено терміни виконання відповідних робіт, які обраховуються від моменту здійснення замовником авансового платежу. Загальна вартість робіт за вказаним замовленням сторонами була визначена в розмірі 2 645 534,40 грн.
На виконання своїх зобов'язань зі сплати авансу за замовлення №10/841/16 від 03.10.2016 позивачем було перераховано відповідачу кошти у розмірі 2 116 427,52 грн. згідно платіжного доручення №13374 від 07.10.2016.
Із актів прийому-передачі від 06.11.2015, 02.12.2015, від 05.02.2016 (частина яких була одержана 18.02.2016), від 15.11.2016, від 28.11.2016, від 01.12.2016, від 10.01.2017 вбачається, що замовником було передано виконавцю документи по об'єктам для виконання необхідних робіт.
З листом від 24.05.2017, який згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103042342061 був одержаний 26.05.2017, позивач звернувся до відповідача із запитом щодо виконання робіт та вказував, що Підприємством було виконано роботи лише по 4 земельним ділянкам із 73.
Листом №26/05-01 від 26.05.2017 Підприємство підтвердило часткове виконання робіт, вказувало на недостатність наданих ПАТ "Укртелеком" документів та пропонувало продовжити термін дії Договору.
Разом із листом від 23.06.2017 позивачем було направлено документи, необхідні для виконання замовлення №10/841/16 від 03.10.2016 та повідомлено Підприємство, що всі інші документи будуть направлятись виконавцю по мірі їх виготовлення.
Листом від 29.09.2017 позивач звернувся до Міністра внутрішніх справ України та відповідача, в якому повідомляв, що станом на 29.09.2017 Підприємством не завершено в повному обсязі роботи по жодному із замовлень, а має місце лише часткове виконання робіт за 4 земельними ділянками із 73.
Листом від 26.02.2018, який згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103044579433 був одержаний Підприємством 20.03.2018, позивач звернувся до відповідача з пропозицією припинити дію Договору та направив відповідний проект Додаткової угоди про припинення договору.
Спір у справі виник у зв'язку із тим, що позивач просить розірвати Договір з підстав істотного порушення відповідачем строків надання послуг (виконання робіт), а також стягнути сплачений ПАТ "Укртелеком" аванс, який позиціонується позивачем як шкода, та пеню, нараховану за прострочення Підприємством надання послуг (виконання робіт).
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду, а тому спірні правовідносини регулюються Главою 61 Цивільного кодексу України.
Пункт 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідач у своєму відзиві посилається на те, що пунктом 2.2 Договору передбачено, що датою початку надання послуг (виконання робіт) вважається день, наступний за днем отримання на рахунок виконавця авансового платежу згідно п. 3.2 цього Договору, при умові, що замовник надав належним чином завірені вихідні дані та необхідну документацію. А тому, на думку відповідача, оскільки замовником не було передано виконавцю всієї необхідної документації, то відповідно строки виконання робіт не можуть обраховуватись від дати оплати ПАТ "Укртелеком" авансових платежів за замовленнями.
Однак, з укладених на підставі п. 2.1 Договору та підписаних повноважними представниками сторін замовлень вбачається, що сторонами було змінено порядок обрахунку строку на виконання робіт.
Так, у всіх замовленнях сторонами було погоджено, що виконавець зобов'язується виконати роботи протягом визначеної кількості календарних днів від моменту здійснення замовником авансового платежу. Жодних посилань на умову про передання замовником документів, необхідних для надання послуг (виконання робіт), вказані замовлення не містять.
За приписами частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, позивачем та відповідачем було визначено терміни виконання робіт по кожному замовленню, які обраховуються у відповідній кількості календарних днів від дати перерахування замовником виконавцю авансу за кожним замовленням.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відтак, враховуючи дати, в які позивачем здійснив перерахування коштів в якості авансових платежів, суд прийшов до висновку, що відповідачем прострочено виконання своїх зобов'язань за Договором та таке прострочення за деякими замовленнями триває понад 2 роки.
Посилання відповідача про ненадання позивачем вихідних даних та документів, необхідних для надання послуг (виконання робіт) судом відхиляються, оскільки, по-перше, в матеріалах справи наявні акти приймання-передавання документів виконавцю, в той час як матеріали справи не містять жодних доказів звернення Підприємства до ПАТ "Укртелеком" із листами про недостатність або неповність переданих йому документів протягом визначеного сторонами терміну виконання робіт. А вперше вказівка виконавця про недостатність документації була викладена в листі-відповіді на лист позивача про неналежне виконання Підприємством своїх зобов'язань за Договором.
По-друге, відповідачем не надано доказів виконання робіт за замовленнями, по яким позивачем було передано всю необхідну документацію (зокрема, по замовленню №10/841/16 від 03.10.2016 - яким передбачено строк виконання робіт - протягом 80 календарних днів з дня отримання авансового платежу від замовника, проте навіть якщо обраховувати даний строк від дати досилання відповідачу необхідних документів листом від 23.06.2017, то строк виконання такого замовлення прострочений більш ніж на півроку).
По-третє, навіть враховуючи посилання на часткове виконання відповідачем робіт за певними замовленнями (деякі з яких укладені сторонами наприкінці 2015 року та які повинні були бути виконаними відповідачем протягом першого кварталу 2016 року), Підприємством не надано жодних доказів виконання таких замовлень в повному обсязі.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не виконано своїх зобов'язань за Договором та допущено прострочення виконання своїх зобов'язань протягом тривалого проміжку часу (про деяким замовленням понад 2 роки) та таке порушення не залежало він дій замовника (не пов'язане із простроченням кредитора).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом відхиляються доводи відповідача про допущення прострочення виконання робіт з підстав наявності корпоративного спору між власниками ПАТ "Укртелеком" як необґрунтовані, оскільки дані обставини жодним чином не могли вплинути на строки виконання робіт за Договором.
Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів урегульовано главою 53 Цивільного кодексу України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів визначено главою 20 Господарського кодексу України.
За змістом статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
В матеріалах справи наявні докази направлення позивачем відповідачу листом від 26.02.2018 пропозиції розірвати Договір з відповідним проектом Додаткової угоди, який згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103044579433 був одержаний Підприємством 20.03.2018.
Проте, матеріали справи не містять доказів надання Підприємством у двадцятиденний строк після одержання пропозиції відповіді на вказаний лист.
За змістом статі 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України).
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, установлених зазначеною нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні з'ясувати не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у виді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/2494/18, від 14.08.2017 у справі №910/20769/17, від 14.08.2018 у справі №910/23372/17, від 14.08.2018 у справі №910/23369/17 та постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі №6-75цс13.
За переконанням суду прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань за Договором понад 2 роки є істотним порушення умов відповідного договору. При цьому, враховуючи терміни виконання робіт та відповідно дати, коли відповідач повинен був передати результати виконаних робіт, суд приходить до висновку, що має місце істотна різниця між тим, на що мав право розраховувати позивач, укладаючи Договір, і тим, що в дійсності він досі не отримав.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про розірвання спірного Договору.
Частиною 5 статті 188 Господарського кодексу України визначено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Підстави та порядок заявлення управленою стороною вимог про відшкодування збитків, якому кореспондує обов'язок відшкодувати збитки, врегульовані нормами Цивільного кодексу України, а також нормами Господарського кодексу України.
Частинами 1, 2, 3 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Судом встановлено, що сплативши відповідачу на виконання умов Договору аванс за замовленнями у загальному розмірі 3 807 846,06 грн. позивач зробив витрати, тоді як відповідач свого зобов'язання за умовами Договору не виконав (не виконав робіт), чим порушив право позивача (замовника) отримати виконані роботи, а тому суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах позивач є управненою стороною, а відповідач - учасником відносин, який порушив вказане господарське зобов'язання.
Аналогічна правова позиція щодо правомірності стягнення збитків, які за своєю суттю є сумою сплаченого замовником авансу за договором підряду, викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №910/23262/16.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивач заявленої до стягнення суми збитків на підставі статті 224 Господарського кодексу України та частини 2 статті 849 Цивільного кодекс України. Зазначена сума збитків покриває втрату позивачем майна (авансу) у розумінні частини 2 статті 224 Господарського кодексу України.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 840 125,10 грн., нараховану за невиконання ним своїх зобов'язань за Договором.
Як вбачається із долученого до відповіді на відзив розрахунку пені, позивачем нараховувалась пеня за останні півроку до дати звернення до суду.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 6.5 Договору встановлено, що в разі якщо виконавець порушив зазначені в замовленнях терміни надання послуг (виконання робіт) на строк більш ніж 10 календарних днів, виконавець сплачує замовнику штраф у формі пені в розмірі 0,1% від вартості вказаної в замовленні послуги, що надається із затримкою, за кожен день такої затримки.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З пункту 6.5 Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір пені (0,1% від вартості вказаної в замовленні послуги), порядок нарахування пені (за кожен день такої затримки), проте не визначено строк такого нарахування, а відтак в силу приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України період нарахування штрафних санкцій обмежено піврічним терміном та зі спливом даного терміну нарахування пені припиняється.
При цьому, з приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України вбачається, що пеня підлягає нарахуванню саме від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, та припиняється зі спливом піврічного терміну.
Відтак, враховуючи, що виконавець повинен був виконати свої зобов'язання за Договором згідно всіх замовлень до березня 2017 року (строк виконання останнього замовлення - №10/841/16 від 03.10.2016), то максимально можливий строк нарахування пені за спірними зобов'язаннями сплив в серпні 2017 року.
З огляду на наведене пеня за заявлений ПАТ "Укртелеком" період - з 10.11.2017 по 11.05.2018 нарахована неправомірно та не підлягає стягненню, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні даної вимоги позивача.
За таких обставин позовні вимоги ПАТ "Укртелеком" до Підприємства підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
ВИРІШИВ:
1. Позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" задовольнити частково.
2. Розірвати укладений між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, буд. 18; ідентифікаційний код 21560766) та Державним підприємством Міністерства внутрішніх справ України "Служба замовника МВС України" (01021, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 29/3; ідентифікаційний код 34413884) генеральний договір про надання послуг (виконання робіт) №80С331-1906-1906 від 22.09.2015.
3. Стягнути з Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Служба замовника МВС України" (01021, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 29/3; ідентифікаційний код 34413884) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, буд. 18; ідентифікаційний код 21560766) збитки у розмірі 3 807 846 (три мільйони вісімсот сім тисяч вісімсот сорок шість) грн. 06 коп. та судовий збір у розмірі 58 879 (п'ятдесяти вісім тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 69 коп. Видати наказ.
4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11.09.2018.
Суддя Р.В. Бойко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 30.08.2018 |
Оприлюднено | 12.09.2018 |
Номер документу | 76383913 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Бойко Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні