Постанова

від 12.02.2019 по справі 910/6099/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2019 р. Справа № 910/6099/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Мартюк А.І.

секретар Добрицька В.С.

за участю

представників: позивача - Васьковський О.В.;

відповідача - не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Служба замовника МВС України"

на рішення Господарського суду м. Києва від 30.08.2018 р. (повне рішення складено 11.09.2018 р.)

у справі № 910/6099/18 (суддя - Бойко Р.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Служба замовника МВС України"

про розірвання договору, стягнення пені та збитків у загальному розмірі 4647971,16 грн

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (далі - позивач) звернулося з позовом до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Служба замовника МВС України" (далі - відповідач) про:

- розірвання генерального договору про надання послуг (виконання робіт) № 80С331-1906-1906 від 22.09.2015 р;

- стягнення пені у загальному розмірі 840125,10 грн, нарахованої за невиконання відповідачем зобов`язань за генеральним договором про надання послуг (виконання робіт) № 80С331-1906-1906 від 22.09.2015 р;

- стягнення збитків у загальному розмірі 3807846,06 грн, понесених внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань за генеральним договором про надання послуг (виконання робіт) № 80С331-1906-1906 від 22.09.2015 р.

Вимоги позивача обґрунтовані наступним:

- у зв`язку з простроченням відповідачем виконання робіт, останній вчинив істотне порушення умов договору, а отже існують підстави для його розірвання у судовому порядку;

- внаслідок розірвання договору відповідач зобов`язаний відшкодувати збитки, які Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" понесло внаслідок порушення договірних зобов`язань з боку відповідача;

- у якості збитків позивачем заявлено до стягнення суму сплаченого авансу у розмірі 3807846,06 грн на виконання підписаних замовлень по договору;

- також позивач вважає, що оскільки Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України "Служба замовника МВС України" порушило взяті на себе зобов`язання в частині своєчасного виконання робіт, з останнього також підлягає стягненню пеня на підставі п. 6.5 укладеного договору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.05.2018 р. відкрито провадження у справі № 910/6099/18, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.08.2018 р. (повне рішення складено 11.09.2018 р.) у справі № 910/6099/18 позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" задоволено частково, розірвано генеральний договір про надання послуг (виконання робіт) № 80С331-1906-1906 від 22.09.2015 р. та стягнуто з відповідача збитки у загальному розмірі 3807846,06 грн, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України "Служба замовника МВС України" подало апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення суду скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права.

В апеляційній скарзі відповідач, зокрема, зазначає, що при визначенні початку відліку строку виконання робіт має враховуватися не лише факт сплати позивачем авансових платежів, а й факт надання у повному обсязі вихідних даних та документації, необхідних для виконання обсягу визначених замовленнями послуг.

Відповідно до витягу протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2018 р. апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Служба замовника МВС України" у справі 910/6099/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 р. апеляційну скаргу у справі № 910/6099/18 залишено без руху на підставі ч. ч. 2, 3 ст. 260 ГПК України та надано заявнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 р. скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/6099/18, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено до розгляду на 30.01.2019 р., а також встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

До суду 24.01.2019 р. Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" подано відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить відмовити у її задоволенні, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

У призначеному засіданні суду 30.01.2019 р. за клопотанням відповідача у розгляді справи оголошено перерву до 12.02.2019 р.

Також 07.02.2019 р. до суду апеляційної інстанції від Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Служба замовника МВС України" надійшла доповнена апеляційна скарга на рішення Господарського суду м. Києва від 30.08.2018 р. Також 11.02.2019 р. безпосередньо до канцелярії суду подано ідентичну доповнену апеляційну скаргу.

Разом з цим, суд зазначає, що зазначена доповнена апеляційна скарга не можу бути прийнята судом до розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Проте, доповнена апеляційна скарга подана відповідачем зі значним пропуском встановленого зазначеною вище процесуальною нормою строку. Окрім цього до зазначених доповнень також не додано доказів надіслання їх копії позивачу у справі.

Статтею 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, оскільки доповнена апеляційна скарга подана після закінчення встановленого строку, остання залишається без розгляду, а також не враховується судом в силу відсутності доказів надіслання її копії Публічному акціонерному товариству "Укртелеком".

У засідання суду, призначене на 12.02.2019 р., представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлявся належним чином.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаного представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Зі встановлених судом першої інстанції обставин справи убачається, що 22.09.2015 р. між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (замовник) та Державним підприємством Міністерства внутрішніх справ України "Служба замовника МВС України" (виконавець) укладено генеральний договір про надання послуг (виконання робіт) № 80С331-1906-1906, відповідності до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується надати послуги (виконати роботи) з питань супроводу щодо оформлення за замовником права власності, користування, інших речових прав на нерухоме майно, в тому числі земельні ділянки, супроводу щодо проведення державної реєстрації таких прав, оформлення та отримання документів технічної інвентаризації, зокрема здійснювати підготовку вихідних даних, аналіз документів, виготовлення технічної документації, супровід та представництво інтересів замовника в органах державної влади та місцевого самоврядування, установах, підприємствах, організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги (виконані роботи).

У пункті 2.1 договору сторони дійшли згоди, що у зв'язку з великим обсягом робіт за договором їх виконання розділяється на етапи, які оформлюються окремими замовленнями відповідно до додатку № 1 до цього договору. По кожному етапу замовник оформлює технічне завдання та вимоги щодо очікуваних результатів та передає їх разом з усіма копіями наявних документів по кожному об'єкту нерухомого майна виконавцю. Виконавець аналізує отриману інформацію, формує та надсилає на розгляд замовнику пропозицію щодо необхідних послуг (робіт) для досягнення очікуваного замовником результату, попередні вартість та строки виконання таких послуг (робіт) в розрізі кожного об'єкту. На підставі отриманої інформації замовник за необхідності проводить додаткові консультації та перемовини з виконавцем щодо переліку, вартості та строків надання послуг (виконання робіт) та формує замовлення на надання послуг (виконання робіт). Кожне замовлення повинне містити адреси, характеристики об'єктів (робіт) за кожним об'єктом, вартість послуг (робіт) та кінцеві строки виконання замовлення. Замовлення підписуються двома сторонами та є невід'ємними частинами договору.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що датою початку надання послуг (виконання робіт) вважається день, наступний за днем отримання на рахунок виконавця авансового платежу згідно з п. 3.2 цього договору, при умові, що замовник надав належним чином завірені вихідні дані та необхідну документацію.

Датою закінчення надання послуг (виконання робіт) за кожним замовленням вважається день підписання актів наданих послуг (виконаних робіт), оформлених відповідно до додатку № 2 (п. 2.3 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що загальна вартість наданих послуг (виконаних робіт) за всіма замовленнями згідно даного договору не може перевищувати 5000000,00 грн з ПДВ. Вартість кожного етапу узгоджується сторонами окремо та зазначається у кожному замовленні.

У пункті 3.2 договору визначено, що авансовий платіж за кожним замовленням здійснюється замовником в розмірі 80% загальної вартості послуг (робіт) кожного етапу протягом 7 банківських днів з дати отримання рахунку-фактури, післяплата у розмірі 20% здійснюється після повного виконання робіт з надання послуг за кожним замовленням протягом 10 банківських днів з дати отримання оригіналу рахунку-фактури, підтвердженого оригіналами підписаних актів наданих послуг (додаток № 2 до договору) у національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.

У разі якщо виконавець порушив зазначені в замовленнях терміни надання послуг (виконання робіт) на строк більш ніж 10 календарних днів, виконавець сплачує замовнику штраф у формі пені в розмірі 0,1% від вартості вказаної в замовленні послуги, що надається із затримкою, за кожен день такої затримки (п. 6.5 договору).

Даний договір набуває сили з моменту його підписання і діє до 15.07.2018 р. включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, визначених цим договором (п. 8.1 договору у редакції додаткової угоди № 2/585/17 від 14.07.2017 р.).

У пунктах 9.2 та 9.3 договору передбачено, що сторона, для якої виконання обов'язків стало неможливим незалежно від її волі, повинна негайно письмово повідомити про це іншу сторону. Обставини, що перешкоджають або роблять неможливим виконання договору, повинні бути підтверджені довідками державних або інших компетентних органів.

На виконання пункту 2.1 даного договору сторонами було оформлено наступні замовлення:

- замовлення № 2/48 від 15.10.2015 р., у якому міститься перелік робіт та визначено терміни виконання відповідних робіт, які обраховуються від моменту здійснення замовником авансового платежу. У вказаному замовленні, а також у всіх інших замовленнях сторонами було погоджено, що виконавець гарантує виконання замовлення у зазначені терміни при умові оплати замовником обов'язкових платежів адміністративних послуг в 7-денний термін з дати отримання відповідних квитанцій (рахунків-фактур). Загальна вартість робіт за вказаним замовленням визначена у розмірі 270900,00 грн;

- замовлення № 3/137 від 18.11.2015 р., у якому міститься перелік робіт та визначено терміни виконання відповідних робіт, які обраховуються від моменту здійснення замовником авансового платежу, а також по певним видам робіт - від дати проведення чергової сесії Київської міської ради по земельним питанням. Загальна вартість робіт за вказаним замовленням сторонами визначена у розмірі 303600,00 грн;

- замовлення № 4/138 від 18.11.2015 р., у якому міститься перелік робіт та визначено терміни виконання відповідних робіт, які обраховуються від моменту здійснення замовником авансового платежу, а також по певним видам робіт - від дати проведення чергової сесії Київської міської ради по земельним питанням. Загальна вартість робіт за вказаним замовленням сторонами визначена у розмірі 154200,00 грн;

- замовлення № 5/355 від 30.12.2015 р., у якому міститься перелік робіт та визначено терміни виконання відповідних робіт, які обраховуються від моменту здійснення замовником авансового платежу, а також по певним видам робіт - від дати проведення чергової сесії Київської міської ради по земельним питанням. Загальна вартість робіт за вказаним замовленням сторонами визначена у розмірі 168960,00 грн;

- замовлення № 7/614/16 від 01.08.2016 р., у якому міститься перелік робіт та визначено терміни виконання відповідних робіт, які обраховуються від моменту здійснення замовником авансового платежу. Загальна вартість робіт за вказаним замовленням визначена у розмірі 957806,40 грн;

- замовлення № 9/752/16 від 12.09.2016 р., в якому міститься перелік робіт та визначено терміни виконання відповідних робіт, які обраховуються від моменту здійснення замовником авансового платежу. Загальна вартість робіт за вказаним замовленням визначена у розмірі 258806,78 грн;

- замовлення № 10/841/16 від 03.10.2016 р., у якому міститься перелік робіт та визначено терміни виконання відповідних робіт, які обраховуються від моменту здійснення замовником авансового платежу. Загальна вартість робіт за вказаним замовленням визначена у розмірі 2645534,40 грн.

На виконання своїх зобов'язань зі сплати авансу позивачем перераховано відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 3807846,06 грн, а саме:

- 216720,00 грн за замовлення № 2/48 від 15.10.2015 р. згідно з платіжним дорученням № 13076 від 27.10.2015 р;

- 242880,00 грн за замовлення № 3/137 від 18.11.2015 р. згідно з платіжним дорученням № 14839 від 25.11.2015 р;

- 123360,00 грн за замовлення № 4/138 від 18.11.2015 р. згідно з платіжним дорученням № 14840 від 25.11.2015 р;

- 135168,00 грн за замовлення № 5/355 від 30.12.2015 р. згідно з платіжним дорученням № 233 від 15.01.2016 р;

- 766245,12 грн за замовлення № 7/614/16 від 01.08.2016 р. згідно з платіжним дорученням № 10536 від 04.08.2016 р;

- 207045,42 грн за замовлення № 9/752/16 від 12.09.2016 р. згідно з платіжним дорученням № 12394 від 15.09.2016 р;

- 2116427,52 грн за замовлення № 10/841/16 від 03.10.2016 р. згідно з платіжним дорученням № 13374 від 07.10.2016 р.

З актів прийому-передачі від 06.11.2015 р., 02.12.2015 р., 05.02.2016 р. (частина яких була одержана 18.02.2016 р.), 15.11.2016 р., 28.11.2016 р., 01.12.2016 р. та 10.01.2017 р. убачається, що замовником було передано виконавцю документи по об'єктах для виконання необхідних робіт.

Позивач звернувся до відповідача з листом № 1484-вих-80D731-80D912-2017 від 24.05.2017 р., у якому просив вжити заходів щодо виконання робіт та вказував, що Державним підприємством Міністерства внутрішніх справ України "Служба замовника МВС України" було виконано роботи лише по 4 земельним ділянкам із 73. Зазначений лист отримано відповідачем 26.05.2017 р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач, у свою чергу, листом № 26/05-01 від 26.05.2017 р. підтвердив часткове виконання робіт, проте вказав на недостатність наданих позивачем документів і пропонував продовжити термін дії договору.

Разом з листом № 1792-вих-80D731-80D912-2017 від 23.06.2017 р. позивачем було направлено документи, необхідні для виконання замовлення № 10/841/16 від 03.10.2016 р., та повідомлено відповідача, що всі інші документи будуть направлятись виконавцю по мірі їх виготовлення.

Також, відповідно до змісту листа № 2568-вих-80D731-80D913 від 29.09.2017 р. позивач звернувся до Міністра внутрішніх справ України та відповідача і повідомив, що станом на 29.09.2017 р. Державним підприємством Міністерства внутрішніх справ України "Служба замовника МВС України" не завершено у повному обсязі роботи по жодному із замовлень, а має місце лише часткове виконання робіт за 4 земельними ділянками із 73.

Листом № 30-вих-80D910-80D9111-2018 від 26.02.2018 р., який згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано відповідачем 20.03.2018 р., позивач звернувся до відповідача з пропозицією припинити дію договору та направив відповідний проект додаткової угоди про припинення договору.

Разом з цим відповідач відповіді на зазначену пропозицію не надав.

У зв`язку з вищевикладеним, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" звернулося з даним позовом до суду та просило розірвати укладений договір з підстав істотного порушення відповідачем строків надання послуг (виконання робіт), а також стягнути сплачений аванс, який позивач визначає як шкоду, та пеню, нараховану за прострочення виконання зобов`язань.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 статті 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

У відзиві на позовну заяву, а також у поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає, що пунктом 2.2 укладеного договору встановлено дату початку надання послуг (виконання робіт) - наступний день за днем отримання на рахунок виконавця авансового платежу згідно з п. 3.2 цього договору, при умові, що замовник надав належним чином завірені вихідні дані та необхідну документацію. Відповідач зазначає, що оскільки замовником не було передано виконавцю всієї необхідної документації, відповідно строки виконання робіт не можуть обраховуватись від дати оплати позивачем авансових платежів за замовленнями.

Наведені доводи також викладено відповідачем і у поданій апеляційній скарзі.

З укладених на підставі п. 2.1 договору та підписаних уповноваженими представниками сторін замовлень убачається, що сторонами було змінено порядок обрахунку строку на виконання робіт.

Так, у всіх замовленнях сторонами було погоджено, що виконавець зобов'язується виконати роботи впродовж визначеної кількості календарних днів від моменту здійснення замовником авансового платежу. Жодних посилань на умову про передання замовником документів, необхідних для надання послуг (виконання робіт), вказані замовлення не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, позивачем та відповідачем було визначено терміни виконання робіт по кожному замовленню, які обраховуються у відповідній кількості календарних днів від дати перерахування замовником виконавцю авансу за кожним замовленням.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак, враховуючи дати, у які позивач здійснив перерахування коштів у якості авансових платежів, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що відповідачем прострочено виконання своїх зобов'язань за договором і таке прострочення за деякими замовленнями триває понад 2 роки.

Також судом першої інстанції правомірно відхилено доводи відповідача стосовно ненадання позивачем вихідних даних та документів, необхідних для надання послуг (виконання робіт), оскільки у матеріалах справи наявні акти приймання-передавання документів виконавцю, у той час як матеріали справи не містять жодних доказів звернення відповідача до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" з листами про недостатність або неповноту переданих йому документів протягом визначеного сторонами терміну виконання робіт.

Також відповідачем і не надано доказів виконання робіт за замовленнями, по яких позивачем передано всю необхідну документацію, зокрема, по замовленню № 10/841/16 від 03.10.2016 р., умовами якого передбачено строк виконання робіт протягом 80 календарних днів з дня отримання авансового платежу від замовника.

Отже апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що відповідачем не виконано своїх зобов'язань за договором та допущено прострочення їх виконання впродовж тривалого проміжку часу. Відтак, таке порушення не залежало він дій замовника і не пов'язане із простроченням кредитора.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як було зазначено вище, листом № 30-вих-80D910-80D9111-2018 від 26.02.2018 р., який згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано відповідачем 20.03.2018 р., позивач звернувся до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Служба замовника МВС України" з пропозицією припинити дію договору та направив відповідний проект додаткової угоди про припинення договору.

Проте матеріали справи не містять доказів надання відповідачем у двадцятиденний строк після одержання пропозиції відповіді на вказаний лист.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

За переконанням суду прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань за договором понад 2 роки є істотним порушення умов відповідного договору. При цьому, враховуючи терміни виконання робіт та відповідні дати, коли відповідач повинен був передати результати виконаних робіт, має місце істотна різниця між тим, на що мав право розраховувати позивач, укладаючи договір, і тим, що в дійсності він досі не отримав.

Отже апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду стосовно задоволення позовних вимог в частині розірвання генерального договору про надання послуг (виконання робіт) № 80С331-1906-1906 від 22.09.2015 р.

Частинами 1, 2, 3 статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 2 статті 224 ГК України також передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що сплативши відповідачу на виконання умов договору аванс за замовленнями у загальному розмірі 3807846,06 грн позивач здійснив витрати, тоді як відповідач свого зобов'язання за умовами договору не виконав, чим порушив право позивача отримати виконані роботи.

Отже апеляційний суд також погоджується з висновками місцевого господарського суду стосовно того, що позовні вимоги в частині стягнення суми збитків на підставі ст. 224 ГК України та ч. 2 ст. 849 ЦК України є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Окрім цього, як зазначалося вище, позивач просив стягнути з відповідача пеню на підставі п. 6.5 укладеного договору про надання послуг (виконання робіт) у розмірі 840125,10 грн, нараховану за невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 6.5 договору у разі, якщо виконавець порушив зазначені в замовленнях терміни надання послуг (виконання робіт) на строк більш ніж 10 календарних днів, виконавець сплачує замовнику штраф у формі пені в розмірі 0,1% від вартості вказаної в замовленні послуги, що надається із затримкою, за кожен день такої затримки.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зі змісту укладеного договору не вбачається, що сторонами визначено строк нарахування штрафних санкцій, а відтак в силу приписів ч. 6 ст. 232 ГК України період нарахування штрафних санкцій обмежено піврічним терміном.

Господарським судом м. Києва в оскаржуваному рішенні правомірно зазначено, що враховуючи наявність обов`язку відповідача виконати свої зобов'язання за договором відповідно до всіх замовлень до березня 2017 року (строк виконання останнього замовлення № 10/841/16 від 03.10.2016 р.), строк нарахування пені за спірними зобов'язаннями сплив у серпні 2017 року.

Отже пеня за заявлений позивачем період з 10.11.2017 р. по 11.05.2018 р. нарахована неправомірно та не підлягає стягненню, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні зазначеної вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком".

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку стосовно часткового задоволення позовних вимог у даній справі, а саме розірвання генерального договору про надання послуг (виконання робіт) № 80С331-1906-1906 від 22.09.2015 р. та стягнення збитків у загальному розмірі 3807846,06 грн, понесених внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань.

При цьому, доводи апеляційної скарги відповідача є необґрунтованими та спростовуються вищенаведеними твердженнями суду.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином відповідач не довів та не підтвердив належними засобами доказування відсутність обов`язку щодо виконання робіт згідно з умовами укладеного договору.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 30.08.2018 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Служба замовника МВС України" не підлягає задоволенню.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Служба замовника МВС України" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 30.08.2018 р. у справі № 910/6099/18 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги покладаються на Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України "Служба замовника МВС України".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту відповідно до ст. ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст складено 04.03.2019 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Н.Ф. Калатай

А.І. Мартюк