Ухвала

від 12.09.2018 по справі 913/426/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

12 вересня 2018 року                                                             Справа № 913/426/18

                                                                                 Провадження №1/913/426/18

Суддя господарського суду Луганської області Зюбанова Н.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства “Пірена”, с. Якушинці Вінницького району Вінницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ інноваційних технологій”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 334113 грн. 61 коп.

в с т а н о в и в :

          Так, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Пірена” звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ інноваційних технологій” про стягнення 334113 грн. 61 коп. заборгованості за договором оренди від 01.11.2012 № 09/11-12.

Разом з позовною заявою позивачем до суду подано заяву № 11/09 від 11.09.18 про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи по забезпеченню позову та накласти арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ інноваційних технологій” (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гоголя, буд. 24, офіс 5, ЄДРПОУ 38141490), що знаходиться за адресою: проспект Космонавтів, будинок 16.

Заява обґрунтована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Світ інноваційних технологій” знаходиться в скрутному матеріальному становищі та у нього не має достатніх фінансових можливостей повертати борг, у зв'язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства “Пірена” є підстави вважати, що можливе відчуження належного відповідачу майна, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Космонавтів, будинок 16, що зробить неможливим виконання рішення суду, враховуючи значну ціну позову та збитки, що позивач може зазнати внаслідок неможливості виконання рішення суду.

          Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про її необґрунтованість з огляду на наступне.

          Так, відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч.ч.1, 6 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 цього ж кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В порушення вимог ст.74 Господарського процесуального кодексу України, позивачем до заяви не надано жодного доказу на підтвердження підстав вважати, що відповідач намагатиметься відчужувати належне йому майно.

Крім того, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

З огляду на вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, оскільки ним не надано жодного доказу наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування зазначених заходів до забезпечення позову; не надано доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовки дій до його реалізації; витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем; не надано доказів співвідношення прав (інтересів), про захист яких він просить, з вартістю майна, на яке вимагається накласти арешт; не надано доказів стосовно належності цього майна відповідачу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 136-140, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства “Пірена” за листом № 11/09 від 11.09.2018 про забезпечення позову в і д м о в и т и.

Ухвала набирає законної сили 12.09.2018 та може та бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя                                                                                 Н.М. Зюбанова