Рішення

від 03.09.2018 по справі 819/339/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/339/18

03 вересня 2018 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баб'юка П.М.

за участю:

секретаря судового засідання Косюк О.П.

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Олійник О.О.,

представника ПМП "Людмила" Саламандри Г.М.,

третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради , треті особи без самостійних вимог: ПМП "Людмила", ПП "Дружба сервіс-житло 1", ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду 23.02.2018 звернулась із позовом ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) до Тернопільської міської ради (надалі - відповідач, Тернопільська міська рада), в якому просить:

визнати протиправними та скасувати рішення Тернопільської міської ради від 18.08.2015 №6/61/248 та рішення Тернопільської міської ради від 26.01.2016 №7/5/38 про надання дозволу Приватному малому підприємству "Людмила" на складання проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 0,0474 га під будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Приватному малому підприємству "Людмила" надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,0474 га під будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: АДРЕСА_1. Вважає зазначені рішення Тернопільської міської ради такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства.

Зазначає, що вона як співвласник багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 не надавала згоди на таке будівництво. Оскаржувані рішення порушують її права як співвласника будинку АДРЕСА_1, оскільки будівництво буде зменшувати прибудинкову територію, зону відпочинку її дітей та для пенсіонерів.

Ухвалою суду від 28.02.2018 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 16.04.2018 задоволено клопотання, а саме: залучено до участі у справі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ПМП "Людмила" та ПП "Дружба сервіс - житло 1".

Ухвалою суду від 29.05.2018, яку занесено до протоколу судового засідання, задоволено клопотання та залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_6 та ОСОБА_5.

26 липня 2018 року представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ПМП "Людмила" в судовому засіданні подано клопотання про закриття провадження у справі №819/339/18.

Ухвалою суду від 26.07.2018, яку проголошено в судовому засіданні, відмовлено в задоволенні клопотання третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПМП "Людмила" про закриття провадження у справі №819/339/18.

Представником відповідача подано письмово, а представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ПМП "Людмила" в судовому засіданні 26.07.2018 заявлено усно клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

Ухвалою суду від 26.07.2018, яку проголошено в судовому засіданні, відмовлено в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити, посилаючись на мотиви, викладені в позовній заяві, відповіді на відзив відповідача, додаткових поясненнях.

Зокрема, представник позивача звернув увагу суду на те, що Тернопільська міська рада безпідставно прийняла в 2015 та 2016 роках оскаржувані рішення, тому що в даному випадку не відбулося зміни цільового призначення земельної ділянки, оскільки ділянка, як перебувала, так і буде перебувати в категорії земель житлової та громадської забудови.

Разом із тим, зазначає, що пунктом 6 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них. ПМП Людмила не уклало договору оренди на земельну ділянку площею 0,0474 га по АДРЕСА_1 , а Державний акт на право постійного користування землею, який видано продовольчому магазину ПМП Людмила по АДРЕСА_1 без зазначення конкретної адреси, а не ПМП Людмила .

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування зазначив, що ПМП Людмила звернулось до Тернопільської міської ради із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки 0,474 га під будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: АДРЕСА_1, та надалі - із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки із необхідним пакетом документів. Подані документи відповідали вимогам законодавства, тому, підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою у відповідача не було.

Твердження позивача щодо протиправності зміни цільового призначення спірної земельної ділянки представник відповідача вважає необґрунтованими.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на обґрунтування, зазначені у відзиві на позов, запереченнях на відзив на позов.

Зокрема, зазначив, що спірна земельна ділянка (щодо якої прийнято оскаржувані рішення) не належить до прибудинкової території будинку позивача та не є спільним майном його багатоквартирного будинку. Разом з тим, відповідно до технічної документації власниками/користувачами суміжних земельних ділянок є відділ технічного нагляду Тернопільської міської ради та Тернопільська міська рада. Згідно з актом прийому-передачі межових знаків на зберігання від 14.09.2015 власниками/користувачами суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено.

Представник відповідача звернув увагу суду на те, що для законного будівництва на спірній земельній ділянці багатоквартирного житлового будинку зміна функціонального призначення земельної ділянки є необхідною, адже землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням. Відповідно до Обґрунтування необхідності зміни цільового призначення, зміна цільового призначення спірної земельної ділянки відбувалась у відповідності до генерального плану м. Тернополя, плану зонування м. Тернополя та ДБН 360-92**.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ПМП "Людмила" подала суду пояснення, в яких заперечила проти позовних вимог та просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник ПМП "Людмила" підтримала позицію, висловлену в поданих суду письмових поясненнях, просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПП "Дружба сервіс-житло 1" в судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_6 в судове засідання не прибула, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином. В попередніх судових засіданнях просила позов задовольнити з мотивів викладених у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 від 06.02.1996 ПМП Людмила надано земельну ділянку площею 474,07 кв. м. в постійне користування (аркуш справи 24-26).

Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.03.2015 земельна ділянка площею 0,0474 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 (цільове призначення - роздрібної торгівлі та комерційних послуг) належить на праві постійного користування ПМП Людмила (аркуш справи - 50).

04 серпня 2015 року ПМП Людмила звернулось до Тернопільської міської ради із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки 0,0474 га під будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: АДРЕСА_1 та необхідним пакетом документів (заява, аркуш справи - 71).

Рішенням Тернопільської міської ради від 18.08.2015 №6/61/248 ПМП Людмила надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею під будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: АДРЕСА_1 (аркуш справи - 70).

17 листопада 2015 року ПМП Людмила звернулось до Тернопільської міської ради із заявою про надання дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0474 га для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 та необхідним пакетом документів (заява, аркуш справи - 18).

Рішенням Тернопільської міської ради від 26.01.2016 №7/5/38 затверджено ПМП Людмила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення площею 0,0474 га під будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 (аркуш справи - 17).

Вважаючи зазначені рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні даного спору суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною статті 3 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється па підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначен осистему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР від 21.05.1997 (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною другою Закону №280/97-ВР визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно із частиною 3 статті 24 Закону №280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Надання дозволу на складання проекту землеустрою регламентовано статтею 123 Земельного кодексу України.

Частина 2 статті 123 Земельного кодексу України визначає, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 22 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як випливає із матеріалів справи, на виконання зазначених норм ПМП Людмила звернулось до Тернопільської міської ради із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки 0,474 га під будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, додавши необхідні документи.

Рішенням Тернопільської міської ради від 18.08.2015 №6/61/248 ПМП Людмила надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею під будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: АДРЕСА_1.

Суд зазначає, що в силу положень статті 4 КАС України надано визначення поняттю індивідуального акту.

Відповідно до пункту 19 статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Зазначене оскаржуване рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою є актом індивідуальної дії, яке стосується прав та інтересів ПМП Людмила , дія якого вичерпана виконанням, адже ПМП Людмила виготовлено, а рішенням Тернопільської міської ради від 26.01.2016 №7/5/38 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення площею 0,0474 га під будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1.

Тобто, зазначене рішення є виконаним, та, відповідно до норм статті 4 КАС України, дія його вичерпана, а тому, суд вважає, що вимога позивача у частині визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської міської ради від 18.08.2015 №6/61/248 не може бути задоволеною.

Визначаючись щодо решти позовних вимог суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що дана земельна ділянка належить ПМП Людмила на праві постійного користування на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 від 06.02.1996.

Суд зазначає, що посилання позивача щодо необхідності переоформлення ПМП Людмила у встановленому порядку права постійного користування земельною ділянкою до 1 січня 2008 року відповідно до пункту 6 Перехідних положень Земельного кодексу України не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року у справі №5-рп/2005 пункт 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення визнано неконституційним та таким, що втратив чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до цього рішення раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Позивач стверджує, що зміна цільового призначення спірної земельної ділянки є протиправною. Суд вважає такі твердження необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про землеустрій від 22.05.2003 №858-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №858-IV) цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним па підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Цільове використання земельної ділянки є комплексним поняттям, яке включає визначення категорії землі та виду її використання.

Види цільового призначення земель визначаються з урахуванням класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 № 548 (далі - КВЦПЗ).

Як випливає із обґрунтувань необхідності зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,0474 га по АДРЕСА_1 у м. Тернополі, наданої на правах постійного користування для роздрібної торгівлі та комерційних послуг на ділянку під будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, затвердженого ФОП ОСОБА_8 (далі - обґрунтування зміни цільового призначення) (аркуші справи 73-75) та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.04.2015 про реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою площею 0.0474 га за адресою: АДРЕСА_1 цільове призначення спірної земельної ділянки до моменту прийняття оскаржуваних рішень визначено: для роздрібної торгівлі та комерційних послуг .

Відповідно до статті 211 Земельного кодексу України використання земельної ділянки не за цільовим призначення забороняється. Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Відповідно до КВЦПЗ вид цільового призначення землі: Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі належить до підрозділу 03.07 секції В 03 - землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування).

Будівництво багатоквартирних житлових будинків може здійснюватися на земельних ділянках, відведених для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (підрозділ 02.03 секції В 02 - Землі житлової забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (Житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва) або для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (підрозділ 02.10 секції В 02).

Землі житлової забудови та землі громадської забудови належать до різних видів цільового призначення земель і будівництво об'єктів повинно здійснюватись на земельній ділянці відповідного цільового призначення. Землі житлової забудови відповідно до КВЦПЗ належать до розділу 02 , а громадської - до розділу 03 . Будівництво багатоквартирного житлового будинку повинно здійснюватись на земельній ділянці з цільовим призначенням: Для житлової забудови . В протилежному випадку, матиме місце використання земельної ділянки не за цільовим призначенням вказаним в державному акті на землю та в КВЦПЗ.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 186- 1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Згідно з частинами 5 та 6 статті 186- 1 Земельного кодексу України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані надати розробнику свої висновки про погодження проекту землеустрою або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, ЩО регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

За результатами розгляду проекту землеустрою, який було затверджено оскаржуваним рішенням, відділом Держгеокадастру ум. Тернополі дано висновок від 12.11.2015 № 34-1919-99.5-137/15-15 згідно з яким було погоджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки ПМП Людмила за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0474 га для будівництва багатоквартирного житлового /будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення (аркуш справи -31).

За результатами розгляду даного проекту землеустрою управлінням містобудування, архітектури та кадастру виконавчого комітету Тернопільської міської ради надано висновок від 09.2015 №2649/14, згідно з яким проект землеустрою також було погоджено (аркуш справи - 33).

З врахуванням наведеного, очевидно, що для законного будівництва на спірній земельній ділянці багатоквартирного житлового будинку зміна функціонального призначення земельної ділянки є необхідною, адже, відповідно до пункту а частини першої статті 96 Земельного Кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Необхідність зміни функціонального призначення зумовлена також тим, що відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 до Державного земельного кадастру вносяться відомості, зокрема, про цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель) земельних ділянок: категорія земель згідно з підпунктом 6 пункту 22 цього Порядку; цільове призначення згідно з документацією із землеустрою; вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель згідно із частиною п'ятою статті 20 Земельного кодексу України.

Наведене дає всі підстави стверджувати, що проект землеустрою щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівній документації, а оскаржувані рішення прийнято правомірно.

Позивач звертає увагу суду на зауваження до проекту рішення міської ради 18.08.2015 №6/61/248 начальника управління правового забезпечення, в якому зазначено, що даний проект не відповідає вимогам статей 19, 20 Земельного кодексу, оскільки фактично не відбувається зміна цільового призначення ділянки, тобто ділянка буде перебувати і перебуває в категорії земель житлової та громадської забудови, а також, зазначає, що зміна цільового призначення земельної ділянки не відповідає плану зонування території.

Цільове призначення земельних ділянок, які надані громадянам, юридичним особам у власність чи постійне користування, зазначається в державних актах на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою. Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

Статтею 19 Земельного кодексу України закріплено такі категорії земель: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; а також землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Як зазначалося судом, віднесення земель до тієї чи іншої категорії згідно з частиною першою статті 20 Земельного кодексу України здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Кожна категорія земель має узагальнене цільове призначення, що визначає специфіку її особливого правового режиму.

Так, земельні ділянки, віднесені до однієї категорії, можуть використовуватися за різними видами цільового призначення.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави дійти висновку, що зміна виду використання земельної ділянки в межах її цільового призначення можлива, але порядок вирішення цього питання не встановлений.

Виходячи з принципу Земельного кодексу України щодо раціонального використання та охорони земель, зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися у порядку, встановленому для зміни цього цільового призначення землі.

Земельний кодекс України передбачає зміну цільового призначення землі органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проект землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів для ведення фермерського господарства.

Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного суду України від 08.04.2015 №6-32цс15.

Також суд не погоджується із твердженнями позивача, що зміна цільового призначення земельної ділянки не відповідає плану зонування території з огляду на наступне.

Як встановлено судом в судовому засіданні, рішенням сесії Тернопільської міської ради від 27.01.2014 №6/44/12 затверджено план зонування міста Тернополя. Тобто рішення відповідача прийняті 18.08.2015 та 26.01.2016, а саме, після затвердження плану зонування.

Крім того, судом встановлено, що до рішення Тернопільської міської ради від 26.01.2016 №7/5/38 додано викопіювання з плану зонування території міста Тернополя місця розташування земельної ділянки по зміні її цільового призначення для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення ПМП Людмила за адресою АДРЕСА_1 (далі - викопіювання, аркуш справи - 34).

Відповідно до викопіювання місце розташування земельної ділянки - на території, яка кваліфікується як змішана багатоквартирна житлова забудова та громадська забудова Ж-3 (від чотирьох до дев'яти поверхів).

Зазначені у викопіюванні відомості співпадають із відомостями, які містяться в плані зонування, що затверджений рішенням Тернопільської міської ради від 27.01.2014 №6/44/12. Таким чином, рішення, прийняті Тернопільською міською радою відповідають плану зонування м. Тернополя.

Позивач посилається на те, що відбувається порушення її прав як власника будинку АДРЕСА_1, оскільки будівництво буде зменшувати прибудинкову територію, зону відпочинку для дітей та пенсіонерів, а також зазначає, що вона, як співвласник багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 не надавала згоди на таке будівництво. Також, позивач посилається на частину третю статті 42 Земельного кодексу України, яка визначає порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.

Суд не може погодитись із такими твердженнями позивача, адже рішенням Тернопільської міської ради від 26.01.2016 №7/5/38 затверджено ПМП Людмила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення площею 0,0474 га під будівництво багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці, що належить ПМП Людмила на праві постійного користування, а не на прибудинковій території будинку по АДРЕСА_1, в якому проживає позивач.

Позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували те, що спірна земельна ділянка закріплена за його будинком на праві власності чи користування, чи навіть визначено межі прибудинкової території. Як встановлено в судовому засіданні, право власності чи користування земельною ділянкою для обслуговування будинку по АДРЕСА_1 взагалі не а не оформлене.

Разом з тим, відповідно до технічної документації власниками/користувачами суміжних земельних ділянок є відділ технічного нагляду Тернопільської міської ради та Тернопільська міська рада. Згідно з актом прийому-передачі межових знаків на зберігання від 14.09.2015 (аркуш справи 41) власниками/користувачами суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не заявлено.

З аналізу положень земельного законодавства, зокрема, статті 152 Земельного кодексу України випливає, що у сфері землекористування передбачається захист порушених прав лише власників або землекористувачів земельних ділянок.

Суд вважає безпідставними доводи позивача щодо необхідності надання її згоди, як співвласника багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 в місті Тернополі на таке будівництво, оскільки судом встановлено, що спірна земельна ділянка належить ПМП "Людмила" на праві постійного користування та не є прибудинковою територією будинку по АДРЕСА_1 в місті Тернополі.

ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначила, що будівельні роботи, які проводились ПМП Людмила в 1996 році по будівництву магазину на земельній ділянці по АДРЕСА_1 стали причиною великої кількості тріщин в будинку, що проживає позивач. В котловані постійно після дощу чи танення снігу збирається вода, яка в свою чергу розмиває фундамент житлового будинку і появляються тріщини. Будівництво ПМП Людмила багатоквартирного будинку ще більше спричинить руйнування житлового будинку по АДРЕСА_1, перекриє єдиний заїзд до будинку, що унеможливить під'їзд у разі потреби швидкої допомоги та пожежної допомоги.

Суд не бере до уваги такі твердження позивача, адже вони не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Натомість, як випливає із матеріалів справи, в проекті землеустрою містяться висновки відповідних компетентних служб щодо відповідності проекту відведення землеустрою чинному законодавству.

Крім цього, проект землеустрою не є проектом будівництва і не може підтверджувати конкретне розміщення та конфігурацію запланованого будинку. При розробці проекту будівництва багатоквартирного будинку всі будівельні норми щодо проїзду, проходу і.т. інше повинні бути враховані проектною організацією за погодженням з відповідними службами.

Слід зазначити, що пошкодження будинку в якому проживає позивач (замокання, тріщини, і т. інше) може бути наслідком незавершеного будівництва магазину за вказаною адресою (зі слів позивача), але однозначно не є наслідком прийнятих відповідачем рішень, які є предметом оскарження у справі.

Також не надано будь-яких доказів, що будівництво ПМП Людмила багатоквартирного будинку ще більше спричинить руйнування житлового будинку по АДРЕСА_1.

Таким чином, твердження позивача щодо порушення ПМП Людмила прав позивача, а також будівельних норм і правил при будівництві багатоквартирного будинку є передчасними та не підтверджені належними і допустимими доказами.

Згідно із частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, суд вважає, що таке рішення прийняте відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення відповідачем чинного законодавства при прийнятті оскаржених рішень.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, треті особи без самостійних вимог: ПМП "Людмила", ПП "Дружба сервіс-житло 1", ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання протиправними та скасування рішень від 18.08.2015 №6/61/248 та від 26.01.2016 №7/5/38 відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 вересня 2018 року.

Головуючий суддя Баб'юк П.М.

копія вірна

Суддя Баб'юк П.М.