Рішення

від 26.06.2007 по справі 11/93

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/93

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

26.06.2007                                                             Справа  № 11/93

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста-Сервіс-Ужгород», м.Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Система-Оіл», м.Ужгород

про стягнення 174531,78грн.

Головуючий суддя - Якимчук Л.М.   

Представники:

від позивача –Штець В.О. –начальник юридичного відділу, довіреність від 11.05.2007.

від  відповідача –Янчій М.В. –представник, довіреність від 01.01.2007.

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача  170000грн. заборгованості за одержані паливно-мастильні матеріали згідно  договору поставки від 03.01.2007 №003, а також 3563,01грн. пені, 628,77грн. трьох процентів річних, 340грн. інфляційних  з простроченої суми (з урахуванням уточнення до позовної заяви від 08.06.2007 №466).

        Відповідач письмовий відзив на позов не подав, разом з тим, у судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнав.

          Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у ній докази,  заслухавши пояснення уповноважених представників сторін,   суд

                                                        ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у спорі укладено договір  купівлі-продажу на умовах поставки від 03.01.2007 №003, відповідно  до якого позивач (постачальник) зобов'язувався  передати,  а відповідач (покупець) прийняти  та оплатити нафтопродукти в кількості, по номенклатурі, ціні і строках поставки згідно умов даного Договору  і додатків до нього.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України  суб'єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що  звичайно ставляться.

Позивач своє зобов'язання виконав у повному обсязі, поставивши відповідачу  нафтопродукти  на загальну суму 329644,03грн., зокрема, згідно накладних РН№ 152 на суму 14152грн.; РН№153 від 12.02.2007 на суму 24628,75грн.; РН№154 від 12.02.2007 на суму 44347грн.; РН№155 від 12.02.2007 на суму 44347грн.; РН№160 від 14.02.2007 на суму 44347грн.; РН№162 від 16.02.2007  на суму 56749грн.; РН№163 від 21.02.2007  на суму 56290,08грн.; РН№164 від 21.02.2007 на суму 44783,20грн.

Оскільки договором від 03.01.2007 №003 чітко не встановлено,  строк оплати за одержаний товар, то відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України боржник (відповідач) повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк від дня пред'явлення  вимоги, якщо обов'язок  негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимогу про оплату товару позивач поставив відповідачу у  листі від 20.03.2007, отже, відповідач зобов'язаний був провести оплату не пізніше 27.03.2007.

Однак, відповідач вартість паливно-мастильних матеріалів оплатив неповністю, внаслідок чого утворився борг у сумі  170000грн., разом з тим, з відповідача належить стягнути на користь позивача 165000грн., а в частині стягнення 5000грн. провадження у справі припинити на підставі п.1.1. статті 80 ГПК України, у зв'язку  з оплатою вказаної суми після подачі позовної заяви до суду, а саме, 18.05.2007 (позов подано 14.05.2007).

Позивач, відповідно до п.7.2 договору, з урахуванням вимог статті 232 Господарського кодексу України,  нарахував відповідачу  пеню у розмірі 3563,01грн. за період з  27.03.2007 по 10.05.2007,  яку також належить стягнути.

Крім того,  відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача 628,77грн. три проценти річних з простроченої суми за період з 27.03.2007  по 10.05.2007, які підлягають стягненню, а  також 340грн. інфляційних  за період березень-квітень 2007 року, у стягненні яких йому належить відмовити, оскільки   строк оплати настав 27.03.2007,  тому  нарахування інфляційних за березень місяць є безпідставним, а у квітні місяці індекс інфляції становив 100,0%, тобто інфляційні процеси відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173, 193, 199, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 530,  625 Цивільного кодексу України,   ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49,  82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

                                         СУД ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Система –Оіл» (м.Ужгород, вул.Болгарська,7/1, код 33013865)  на користь   Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста-Сервіс-Ужгород» (м.Ужгород, вул.Заньковецької,89, код 32689080) суму  169191,78грн., з яких 165000грн.  борг, 628,77грн. -  3% річних, 3563,01грн. пені,  а також 169,19грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 114,39грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3.Рішення набирає законної сили в порядку статті 85 ГПК України.

Суддя                                                                                             Якимчук Л.М.