Рішення

від 12.09.2018 по справі 1640/2280/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року м. ПолтаваСправа №1640/2280/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

03 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Апеляційного суду Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними; зобов'язання видати довідку про розмір суддівської винагороди з 01.01.2017 у розмірі двадцяти п'яти прожиткових мінімумів з визначенням коефіцієнта 1.1 та надбавки за вислугу років у розмірі 80%, що становить 74880,00 грн; зобов'язання видати довідку про суддівську винагороду з 01.01.2018 із розрахунку тридцяти прожиткових мінімумів із застосуванням коефіцієнта 1.1 та з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 80%, що становить 98319,60 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідачем порушено вимоги положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо того, що підставою для здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, а оскільки в Апеляційному суді Полтавської області працюють судді, які пройшли кваліфікаційне оцінювання та яким з серпня 2017 року встановлено посадовий оклад у розмірі 25 прожиткових мінімумів, з 01.01.2018 з розрахунку 30 прожиткових мінімумів, у позивача виникло право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, а тому відмова у видачі довідок для здійснення такого перерахунку є незаконною та суперечить позиції Європейського Суду з прав людини.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

29.08.2018 судом одержано відзив Апеляційного суду Полтавської області на позов, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначав, що довідки про суддівську винагороду із зазначенням в них розміру суддівської винагороди працюючого судді Апеляційного суду Полтавської області, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній осаді (здатність здійснювати правосуддя у суді), включаючи: посадовий оклад 25 прожиткових мінімумів з визначенням коефіцієнта 1.1 та надбавки за вислугу років у розмірі 80%, що становить 74880,00 грн за 2017 рік та з 01.01.2018 із розрахунку 30 прожиткових мінімумів із застосуванням коефіцієнта 1.1 та з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 80%, що становить 98319,60 грн не можуть бути видані позивачу, оскільки підставою для застосування зазначених посадових окладів є рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про проходження суддею кваліфікаційного оцінювання. До прийняття такого рішення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України застосовуються положення пункту 23 розділу ХП "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів". Відповідач наполягає на тому, що новий підвищений розмір суддівської винагороди передбачений виключно для працюючих суддів, які пройшли кваліфікаційне оцінювання. Зазначає, що ОСОБА_1 не проходив кваліфікаційне оцінювання щодо відповідності займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або не був призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності Законом України №1402-VIII від 02.06.2016 "Про судоустрій і статус суддів", та не працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

Третя особа Державна судова адміністрація України надіслала суду письмові пояснення, у яких проти позову заперечувала, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зауважувала, що Міністерство соціальної політики України на звернення ДСА України надало відповідь, у якій наголошувалося на тому, що пунктом 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, визначено, що мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини, вона застосовується в розмірі 1600,00 грн. Зазначала про відсутність суперечностей між нормами пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 06.12.2016 №1774-VIII та нормами статті 130 Конституції України, частини першої статті 135 Закону №1402-VІІІ щодо можливості визначення розміру винагороди судді виключно законом про судоустрій.

З урахуванням пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Постановою Верховної Ради України від 07.10.2010 №2596-VІ відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 126 Конституції позивача звільнено з посади судді Апеляційного суду Полтавської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Наказом виконуючого обов'язки голови апеляційного суду Полтавської області Касмініна О.В. від 04.11.2010 №09-03/130 відповідно до Постанови Верховної Ради України від 07.10.2010 №2596-VІ ОСОБА_1 звільнено з займаної посади у зв'язку з виходом у відставку 04.11.2010.

16.01.2018 ОСОБА_3 подано лист до апеляційного суду Полтавської області, відповідно до якого суддя у відставці просив видати йому довідки про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці за період з 01.05.2017 та з 01.12.2017 з підстав того, що прожитковий мінімум для працездатних громадян збільшився з 01.05.2017 до 1684,00 грн, а з 01.12.2017 до 1762,00 грн

Апеляційним судом Полтавської області позивачу надано відповідь від 13.02.2018 №06-12/173/1/2018, відповідно до якої зазначено, що з 1 січня 2017 року розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 16000 гривень, про що ОСОБА_1 надано відповідну довідку. Оскільки ОСОБА_1 не проходив кваліфікаційного оцінювання, підстави для надання довідки про суддівську винагороду судді який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) відсутні.

25.04.2018 ОСОБА_1 подано скаргу до Державної судової адміністрації України, за результатами розгляду якої позивачу повідомлено, що питання щодо надання довідки про розмір суддівської винагороди суддів Апеляційного суду Полтавської області належить до компетенції виключно зазначеного суду.

Не погоджуючись з відмовою у видачі довідок, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016.

Відповідно до частини другої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02 червня 2016 року суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року /частина третя статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"/.

За правилами частини четвертої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:

1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб;

2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб;

3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

Згідно частини п'ятої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Частиною десятою статті 135 наведеного Закону суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.

Так, питання щодо отримання суддівської винагороди судді який не пройшов кваліфікаційного оцінювання визначено в Розділі XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02 червня 2016 року.

Відповідно до пункту 23 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010.

Підпунктом 1 пункту 24 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів №1402-VII від 02 червня 2016 року визначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить:

1) з 1 січня 2017 року:

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) з 1 січня 2018 року:

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

За правилами частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010 посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Посадові оклади інших суддів встановлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом судді апеляційного суду - 1,1 /пункт 1 частини четвертої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010/.

При цьому, суд звертає увагу на те, що пунктом 3 Розділом ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII від 06.12.2016 установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 1600 гривень.

Відповідно до частини п'ятої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з пунктом 25 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII від 06.12.2016 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 року, №№41-45, статті 529; 2015 року, №№18-20, статті 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що для набуття права на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 ОСОБА_1 має відповідати таким критеріям: пройшов кваліфікаційне оцінювання та підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або був призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

Посилання позивача на практику Європейського Суду з прав людини, суд не може прийняти до уваги, оскільки норми національного законодавства щодо розміру довічного грошового утримання суддів неконституційними не визнані. Крім того, відповідно до правової позиції Європейського Суду, яка викладена в рішенні "Великода проти України", законодавчі норми можуть змінюватись, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміні механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Посилання позивача на правову позицію Верховного суду України є хибними, оскільки Верховним судом України та Верховним Судом не висловлювалась правова позиція зі спірного питання, а приведена у позовній заяві постанова Пленуму Верховного суду України від 13.06.2007 не стосуються питання здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у зв'язку зі зміною суддівської винагороди суддям, які пройшли кваліфікаційне оцінювання.

Крім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 у листі від 16.01.2018 вх. №637/18 просив надати довідки про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці за період з 01.05.2017 та з 01.12.2017 з підстав того, що прожитковий мінімум для працездатних громадян збільшився з 01.05.2017 до 1684,00 грн, а з 01.12.2017 до 1762,00 грн.

Натомість, у позовній заяві ОСОБА_1 заявлено вимоги про визнання дій протиправними; зобов'язання видати довідку про розмір суддівської винагороди з 01.01.2017 у розмірі двадцяти п'яти прожиткових мінімумів з визначенням коефіцієнта 1.1 та надбавки за вислугу років у розмірі 80%, що становить 74880,00 грн; зобов'язання видати довідку про суддівську винагороду з 01.01.2018 із розрахунку тридцяти прожиткових мінімумів із застосуванням коефіцієнта 1.1 та з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 80%, що становить 98319,60 грн.

Проте, доказів звернення до відповідача саме із заявою про видачу довідки про розмір суддівської винагороди з 01.01.2017 у розмірі 25 прожиткових мінімумів з визначенням коефіцієнта 1.1 та надбавки за вислугу років у розмірі 80%, що становить 74880,00 грн та видачу довідки про суддівську винагороду з 01.01.2018 із розрахунку 30 прожиткових мінімумів із застосуванням коефіцієнта 1.1 та з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 80%, що становить 98319,60 грн позивачем не надано.

Отже, у суду відсутні підстави для визнання протиправними дій Апеляційного суду Полтавської області та зобов'язання видати довідки про розмір суддівської винагороди з 01.01.2017 у розмірі 25 прожиткових мінімумів з визначенням коефіцієнта 1.1 та надбавки за вислугу років у розмірі 80%, що становить 74880,00 грн та довідки про суддівську винагороду з 01.01.2018 із розрахунку 30 прожиткових мінімумів із застосуванням коефіцієнта 1.1 та з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 80%, що становить 98319,60 грн.

Таким чином, позивач скористався правом на звернення до адміністративного суду і його право не може бути обмежене; заявлені ОСОБА_1 вимоги розглянуті судом по суті. Проте, враховуючи відсутність протиправності у діях відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підстав вищевикладеного, керуючись статтями 2, 4, 6, 8, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 257, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39600, рнокпп НОМЕР_1) до Апеляційного суду Полтавської області (вул. Соборності, 18, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ02893077), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, код ЄДРПОУ 26255795) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.І. Клочко