Рішення

від 10.01.2018 по справі 804/6862/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2018 року Справа № 804/6862/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційний центр КРОК до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

23.10.2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційний центр КРОК до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення від 18.09.2017 року №0029541312 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 57740,25 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 18 вересня 2017 року контролюючим органом прийнято Рішення №0029541312 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 57740,25 грн. Вважає рішення відповідача безпідставним, оскільки контролюючий орган не проводив перевірки правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, а посадова особа органу відповідача прийняла рішення без погодження з Пенсійним фондом. Також, позивач посилається на те, що відповідачем порушено строк для застосування штрафних санкцій.

В судове засідання 10.01.2018 року позивач не з'явився, представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити із викладених у позові підстав.

Відповідач - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області проти задоволення позову заперечував, подав до суду заперечення, які залучені до матеріалів справи та в яких відповідач пояснив, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та повинен сплачувати єдиний внесок незалежно від фінансового стану платника, а тому оскаржуване рішення прийнято обґрунтовано, на підставі та в межах повноважень контролюючого органу.

Відповідач в судове засідання 10.01.2018 року не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Згідно з п. 10 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147 - VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (дата набрання чинності - 15.12.2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З урахуванням наведеного, а також положень частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Зважаючи, що всі учасники справи були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, але не з'явилися у судове засідання та подали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, потреба заслухати свідка чи експерта відсутня, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у відповідності до положень частини 3 статті 194, частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства.

Згідно частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційний центр КРОК зареєстровано як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Чечелiвському районi м.Днiпра Головного управління ДФС у Днiпропетровськiй областi та є платником єдиного внеску.

На підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року №2464-VI Рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 18.09.2017 року №0029541312 за несплату (неперерахування або несвоєчасну сплату, несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційний центр КРОК застосовано штраф у розмірі 33 903,13 грн. за період з 21.04.2015 року до 01.08.2016 року та нараховано пеню у розмірі 23 837,12 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернувся зі скаргою №340 від 02.10.2017 року до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яке рішенням №27535/10/04-36-10-01-09 від 11.10.2017 року залишило скаргу без розгляду.

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року №2464-VІ (далі - Закон №2464-VI) закріплено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи(надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

В силу приписів частини 8 статті 9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У відповідності до частини 11 статті 9 Закону України №2464-VI, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

При цьому, за приписами частини 12 статті 9 Закону № 2464, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина 3 статті 25 Закону № 2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) сум єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частиною 10 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

В силу частини 13 статті 25 Закону № 2464-VI нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

За приписами пункту 2 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 28.03.2016 року № 393) (надалі Інструкція від 20.04.2015 року № 449), за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

Отже, суд приходить до висновку, що акт в даному випадку не складається, а рішення виноситься на підставі даних інформаційної системи фіскального органу, у зв'язку з чим суд не бере до уваги аргументи позивача про необхідність проведення перевірки перед прийняттям спірного рішення.

В силу пункту 7 розділу VII Інструкції від 20.04.2015 року № 449,рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5 та 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник.

Суд зазначає, що Державна податкова інспекція у Чечелiвському районi м.Днiпра Головного управління ДФС у Днiпропетровськiй областi є територіальним органом ДФС України, який підпорядковується ДФС та Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області, проте рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску приймається саме начальником відповідного органу доходів і зборів або його заступником, що в даному випадку і було зроблено в.о. заступника начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Посилання позивача на те, що оскаржуване рішення направлено без розрахунку штрафних санкцій та пені, спростовуються обставинами справи, оскільки статтею 25 Закону №2464-VIне передбачено обов'язок відповідача складати і направляти розрахунок штрафу і пені з рішенням, тому такі посилання позивача не беруться судом до уваги.

З приводу тверджень позивача на пропущення відповідачем строків для застосування штрафних санкцій, суд зазначає, що за правилами частини 16 статті 25 Закону №2464-VI строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що рішення від 18.09.2017 року №0029541312 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є законним та прийнятим на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що відповідачем в ході розгляду справи було доведено правомірність винесення оскаржуваного рішення, у зв'язку із чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційний центр КРОК (код ЄДРПОУ 30487376, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля б. 35) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, м. Дніпро, вул. Сімферопольська буд. 17) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева