Постанова

від 11.12.2018 по справі 804/6862/17

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2018 року м. Дніпросправа № 804/6862/17

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційний центр КРОК (головуючий суддя Тулянцева І.В. )

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року

у справі № 804/6862/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційний центр КРОК

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційний центр КРОК звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 18.09.2017 № 0029541312 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 57740,25 грн.

Позивач зазначає, що 18 вересня 2017 року контролюючим органом прийнято рішення № 0029541312 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 57740,25 грн. Вважає рішення відповідача безпідставним, оскільки контролюючий орган не проводив перевірки правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, а посадова особа органу відповідача прийняла рішення без погодження з Пенсійним фондом. Також, позивач посилається на те, що відповідачем порушено строк для застосування штрафних санкцій.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. При застосуванні штрафів, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди. Отже, акт в даному випадку не складається, а рішення виноситься на підставі даних інформаційної системи фіскального органу, у зв'язку з чим суд не бере до уваги аргументи позивача про необхідність проведення перевірки перед прийняттям спірного рішення.

Суд зазначив, що посилання позивача на те, що оскаржуване рішення направлено без розрахунку штрафних санкцій та пені, спростовуються обставинами справи, оскільки статтею 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VІ не передбачено обов'язок відповідача складати і направляти розрахунок штрафу і пені з рішенням, тому такі посилання позивача не беруться судом до уваги.

З приводу тверджень позивача на пропущення відповідачем строків для застосування штрафних санкцій, суд зазначив, що за правилами частини 16 статті 25 Закону № 2464-VI строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, вказавши на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач посилається на те, що оскаржуване рішення складено не уповноваженою на те особою, без доказів наявності таких повноважень та є незаконним, оскільки складено з порушенням вимог Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 07.05.2015 за № 508/26953.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач - товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційний центр КРОК зареєстровано як юридична особа, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Чечелiвському районi м. Днiпра Головного управління ДФС у Днiпропетровськiй областi та є платником єдиного внеску.

18.09.2017 відповідачем - Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області по формі, наведеній у Додатку 12 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953, прийнято рішення № 0029541312 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі ч.10, п.2 ч.11 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційний центр КРОК застосовано штраф у розмірі 33903,13 грн. за період з 21.04.2015 до 01.08.2016 та нарахована пеня у розмірі 23837,12 грн.

Факт несвоєчасної сплати єдиного внеску підтверджується наявною в матеріалах справи інтегрованою карткою підприємства і підприємством не заперечується.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про правомірність означеного рішення.

За визначенням п.2 ч.1 ст.1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (в редакції на момент виникнення спірних відносин) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI встановлено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За правилами абз.1 ч.7 ст.9 Закону № 2464-VI єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Згідно з абз.1, 2 ч.8 ст.9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

За визначенням п.1 ч.1 ст.6 Закону № 2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.10 ст.25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

За приписами п.2 ч.11 ст.25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Отже, правовим наслідком несвоєчасної сплати сум єдиного внеску для платника податків є застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (ч.16 ст.25 Закону № 2464-VI).

За положеннями ч.15 ст.25 Закону № 2464-VI рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, затверджена Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до п.1 р.VII Інструкції № 449 (в редакції на момент винесення спірного рішення) за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Підпунктом 2 пункту 2 розділу VII Інструкції № 449 передбачено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах:

за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

Окрім цього, у п.4 р.VII Інструкції № 449 встановлено, що факти порушень законодавства, крім тих, що є предметом акта документальної перевірки, та тих, що зазначені у підпункті 2 пункту 2 цього розділу, посадова особа органу доходів і зборів оформляє актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів. Такий акт про порушення надсилається (вручається) платнику разом із рішенням про застосування штрафних санкцій.

Отже, прийняття рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 449, яке є самостійним виконавчим документом, відбувається на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів і не потребує попереднього складення акту перевірки.

З приводу наявності у відповідача повноважень приймати такі рішення апеляційний суд зазначає наступне.

Державна податкова інспекція у Чечелiвському районi м.Днiпра Головного управління ДФС у Днiпропетровськiй областi є територіальним органом ДФС України, який підпорядковується ДФС та Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області, проте рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску приймається саме начальником відповідного органу доходів і зборів або його заступником, що в даному випадку і було зроблено в.о. заступника начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

За наведених вище обставин апеляційний суд вважає цілком обґрунтованою відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ КРОК про скасування спірного рішення від 18.09.2017 № 0029541312.

Суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційний центр КРОК залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2018 року у справі № 804/6862/17 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.ст.328,329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Н.А. Бишевська

суддя Я.В. Семененко