Рішення

від 13.11.2006 по справі 43/596

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

43/596

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  43/596

13.11.06

За позовом          спільного українсько –угорського підприємства «Укртара –Воланпак»у формі

                         закритого акціонерного товариства

до                      приватного підприємства «Веда-Т»

про                    стягнення 82 755,94 грн.

Суддя  Пасько М.В.

Представники:

від позивача                    Ринковий О.С. –предст. за дов.,

від відповідача          не з'явились

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 82 755,94 грн. (74 624,68 грн. основний борг, 3 055,23 грн. інфляційних нарахувань, 1 576,03 грн. 3 % річних, 3 500,00 збитків понесених внаслідок звернення за юридичною допомогою) зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору       № 01/01-04 від 01.01.04.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.08.06 порушено провадження у справі № 43/596 та призначено її розгляд на 28.09.06.

03.11.06 від Позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог у зв'язку із частковою сплатою Відповідачем основного боргу. З урахуванням уточненого розрахунку Позивача заборгованість за договором № 01/01-04 від 01.01.04 складає: 71 624,68 грн. основного боргу, 3 055,23 грн. інфляційний нарахувань, 1 576,03 грн. 3 % річних, 3 500,00 грн. збитків понесених внаслідок звернення за юридичною допомогою.

06.11.06 до господарського суду міста Києва від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Отже, відповідно до уточненого розрахунку Позивача позов заявлено про стягнення з Відповідача основного боргу в сумі 58 154,28 грн. за договором № 01/01-04 від 01.01.04, 6 470,40 грн. заборгованості за товар поставлений згідно накладною № РН-0000298 від 15.03.062 822,30 грн. інфляційних нарахувань, 1 457,73 грн. 3 % річних, 3 500,00 грн. збитків понесених внаслідок звернення за юридичною допомогою.

Відповідач проти задоволення позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання  Відповідач в судове засідання не з'явився,  відзив на позовну заяву не надав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.04 між спільним українсько –угорським підприємством «Укртара –Воланпак»у формі закритого акціонерного товариства (далі –Позивач) та приватним підприємством «Веда-Т»(далі –Відповідач) було укладено договір про переробку давальницької сировини № 01/01-04 (далі Договір), відповідно до умов якого Позивач надавати послуги з виготовлення продукції (гофрокоробів, гофролистів, прокладок) за давальницької сировини Відповідача.

Відповідно до п. 2.4 Договору кожного місяця до 5-го числа наступного за звітним періодом місяця, сторони складають акт виконаних робіт з надання послуг та витрачання сировини, акт з приходу та витрачання сировини Відповідача, виходячи з норм витрачання та кількості продукції, що виготовляється, та акт вартості робіт.

На виконання умов Договору Позивач надав послуги Відповідачу на загальну суму 102 162, 00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями Актів виконаних робіт за грудень 2005 року на суму 68 255,55 грн., січень 2006 року на суму 26 532,68 грн., лютий 2006 року 7 373,77 грн.

Відповідно до п. 5.1 Договору за послуги з виготовлення продукції Відповідач розраховується з Позивачем протягом місяця (30 календарних днів).

Відповідно до п. 5.3 Договору по закінченню місяця на підставі акту виконаних робіт Відповідач здійснює остаточний розрахунок за послуги з виготовлення продукції до 6-го числа місяця, наступного за звітним.

Відповідач в порушення умов Договору за надані послуги по виготовленню продукції розрахувався частково в сумі 34 007,72 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями банківських виписок.

На день подання позову до суду заборгованість Відповідача за договором становила 68 154, 28 грн.

Крім того, 15.03.2006 року Позивач відвантажив Відповідачу готову продукцію на загальну суму 6 470,40 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи належним чином завіреною копією видаткової накладної № РН-0000298 та довіреністю на отримання матеріальних цінностей представника Відповідача.

У видатковій накладній строк виконання Відповідачем обов'язку щодо оплати отриманого товару не був встановлений.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'зків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ст.205 ЦК України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Право- чин, для якого законом не встановлена письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Як вбачається з договору обидві сторони правочину брали на себе окремі, чітко визначені зобов'язання.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Після подачі позову та порушення провадження у справі до господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог в зв'язку із добровільною сплатою відповідачем частини заборгованості у сумі 10 000, 00 грн.

У зв'язку із частковою сплатою Відповідачем основного боргу, провадження у справі в частині стягнення 10 000, 00 грн. підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України)  позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 58 154,28 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позовні вимоги Позивача в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних підлягають задоволенню за уточненим за розрахунком суду.

Щодо позовних вимог Позивача в частині стягнення 6 470,40 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте, Сторони не досягли згоди щодо строку, умов та порядку проведення оплати за поставлений товар Відповідачу.

Отже, строк виконання відповідачем обов'язку щодо проведення оплати за отриманий товар, право на що останньому за певних умов дають норми чинного законодавства, Сторонами не визначений.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до відповідача з вимогою сплатити оплатити отриманий товар.

Отже, позивачем не доведено, що на дату звернення до суду його право в частині стягнення з Відповідача заборгованості в сумі 6 470,40 грн. за видатковою накладною № РН-0000298 від 15.03.06 було порушено.

За таких обставин справи, вимоги в частині стягнення з відповідача 6 470,40 задоволенню не підлягають.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача 3 500,00 грн. збитків понесених внаслідок звернення за юридичною допомогою.

В позовній заяві позивач кваліфікує вказану суму як збитки.

Вказані витрати Позивач підтверджує залученими до матеріалів справи та належним чином засвідченою копією договору № 01-08-06 (про надання правової допомоги) від 01.08.2006 року, укладеного між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Столиця»та копією платіжного доручення № 299 від 09.08.2006 року на суму 3 500,00 грн., яка свідчать про перерахування коштів. на виконання договору (про надання правової допомоги).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення  зобов'язання  внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання,  якщо це встановлено договором або законом,  або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, в тому числі, є:

- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними  рішенням, діями чи бездіяльність особистим немайновим правам фізичної  або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної та юридичної особи, відшкодовується  повному обсязі особою, яка її завдала.

Виходячи з вищевикладеного, збитки –це об'єктивне зменшення будь –яких майнових благ кредитора, які він поніс внаслідок невиконання боржником свого зобов'язання  та які знаходяться у причинно –наслідковому зв'язку з неправомірною поведінкою боржника.

Віднесення до складу збитків витрат на юридичне обслуговування суперечать вимогам закону, оскільки, такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходять у необхідному зв'язку з оспорюванню сумою за договором.

Крім того, слід зазначити, що статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати, за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Таким чином, стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з Відповідача витрати Позивача по оплаті юридичних послуг в сумі 3 500,00 грн. задоволенню не підлягають як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати  по  оплаті  держмита   та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на  Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Веда-Т» (04214, м. Київ, пр-т Оболонський, 40, кв. 217; 02217, м. Київ, вул. Драйзера, 20, кв. 80 р/р 2600802773 в АБ «АЖІО», МФО 300175, код 24374283) на користь спільного українсько –угорського підприємства «Укртара –Воланпак» у формі закритого акціонерного товариства (03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, 58-А, р/р 260073039901 в АК «Промінвестбанк»в м. Києві, МФО 300012, код 04634535) 58 154,28 грн. основного боргу, 1 987,38 грн. збитків від інфляції, 1 019,51 грн. 3 % річних, 69,74 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Провадження у справі № 43/596 в частині стягнення 10 000, 00 грн. основного боргу припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                                               М.В.Пасько