Рішення

від 11.09.2018 по справі 756/10125/18

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11.09.2018 Справа № 756/10125/18

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний №756/10125/18

Провадження №2-з/756/194/18

УХВАЛА

11 вересня 2018 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва О.В. Диба,

розглянувши матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СРТ-Центр про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні працівника та повернення трудової книжки її власнику, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа №2/756/3728/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СРТ-Центр про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні працівника та повернення трудової книжки її власнику.

Разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та рахунки ТОВ СРТ-Центр , заборони вчиняти будь-які дії, пов'язані з реєстрацією, перереєстрацією та відчуженням ТОВ СРТ-Центр . Свої вимоги мотивує тим, що існує реальна загроза уникнення відповідачем відповідальності та ліквідації юридичної особи, що утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду.

В межах ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 151 ЦПК України визначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Із матеріалів справи убачається, що ціна позову становить 23 666,63 грн., тому вимога про накладення арешту на рахунки та майно підприємства не є співмірною обсягу позовних вимог, окрім цього матеріали справи не свідчать про те, що відповідач перебуває в процесі ліквідації (припинення).

Крім того, згідно п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , окрім викладеного зазначено, що судам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Таким чином, дослідивши матеріали справи суд вважає, що у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та рахунки відповідача, заборони вчиняти будь-які дії, пов'язані з реєстрацією, перереєстрацією та відчуженням ТОВ СРТ-Центр слід відмовити, оскільки така заборона може перешкоджати господарській діяльності ТОВ СРТ-Центр , а заявлені у заяві про забезпечення позову вимоги не є співмірними обсягу позовних вимог та відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання можливого рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 151, 153 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СРТ-Центр про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні працівника та повернення трудової книжки її власнику;

Ухвала суду набирає законної сили після її підписання суддею;

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її вручення.

Суддя: О.В. Диба