Рішення

від 03.12.2018 по справі 756/10125/18

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03.12.2018 Справа № 756/10125/18

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний № 756/10125/18

Провадження №2/756/5037/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

03 грудня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді О.В. Диби

за участю секретаря І.О. Шпак

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СРТ-Центр про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні працівника та повернення трудової книжки її власнику, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні працівника та повернення трудової книжки її власнику. В обґрунтування своїх вимог вказує, що 27.10.2014 року його було призначено на посаду директора ТОВ СРТ-Центр . У 2018 році ОСОБА_1 з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців дізнався про зміну керівника відповідача та його юридичної адреси та засновників та вважає трудові відносини з відповідачем припиненими.

Позивачем неодноразово на юридичну адресу відповідача направлялись заяви про повернення трудової книжки та виплату заборгованості по заробітній платі. У зв'язку із відсутністю у позивача будь-яких відомостей про засновників ТОВ СРТ-Центр ОСОБА_1 звертався із заявами про порушення трудового законодавства та про вчинення кримінального правопорушення.

З урахуванням уточнених позовних вимог просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час затримки виплат, грошову компенсацію за невикористану відпустку, повернути трудову книжку власнику та відшкодувати завдану моральну шкоду і судові витрати.

В судове засідання позивач не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції. Відзиву на позов не надав, явку представника не забезпечив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням Загальних зборів учасників ТОВ СРТ-Центр від 18.11.2013 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора вказаного товариства, на виконання чого 27.10.2014 року видано Наказ №27-10-14/01-К (т.1 а.с. 12, 13).

У відповідності до п.п. 12.2.2 та 12.17 Статуту ТОВ СРТ-Центр виконавчим органом товариства є Директор, який призначається та звільняється Загальними зборами учасників товариства. Повноваження Директора починають діяти з моменту прийняття рішення Загальними зборами рішення про його обрання та закінчується в момент прийняття рішення про обрання нового директора (т.1 а.с. 14-27).

Засновниками ТОВ СРТ-Центр є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (п. 3.1 Статуту).

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 10.11.2014 року місцезнаходження відповідача - м. Київ, вул. Красилівська, 4-А, керівник - ОСОБА_1 (т.1 а.с. 28-29).

Із пояснень позивача убачається, що жодних повідомлень будь-яким засобом зв'язку від засновників товариства на його адресу не надходило. Особова справа ОСОБА_1 та оригінал трудової книжки НОМЕР_2 знаходиться за місцезнаходженням юридичної особи: м. Київ, вул. Красилівська, 4-А, де перебувають засновники.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 30.03.2018 року засновником ТОВ СРТ-Центр є Мале підприємство у вигляді ТОВ - Фірма Кумир ЛТД , місцезнаходження відповідача - м. Київ, вул. Либідська, 1-А, керівник - ОСОБА_4 (т.1 а.с. 30-35).

Таким чином, враховуючи положення Статуту ТОВ СРТ-Центр , внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців свідчить про припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем.

Крім того, з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 06.08.2018 року керівником ТОВ СРТ-Центр є ОСОБА_7 (т.1 а.с. 36-41).

Відповідно до Повної Інформаційної довідки з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство від 06.08.2018 року відсутні відомості про ТОВ СРТ-Центр (т.1 а.с. 42).

Наказом директора ТОВ СРТ-Центр №01/2018 від 27.12.2017 року з 01.01.2018 року затверджено штатний розпис (т.1 а.с. 43, 44).

За заявою ОСОБА_1 Наказом №9-к від 09.02.2018 року йому встановлено неповний робочий день (т.1 а.с. 45).

Останні виплати заробітної плати за січень 2018 року проводилися 19.01.2018 року, що підтверджується платіжним дорученням №903 на суму 2 310,35 грн. та 08.02.2018 року платіжним дорученням №933 на суму 829,15 грн. (т.1 а.с. 51, 52).

Фактичне місце роботи всіх працівників відповідача є офісне приміщення за адресою: м. Київ, вул. Преображенського, 23-А, що підтверджується Договором оренди №72Н від 01.01.2017 року та Додатковою угодою до нього №72Н/1 від 25.01.2017 року (т.1 а.с. 91-92).

20.03.2018 року на відомі адреси відповідача позивачем направлялися вимоги щодо необхідності виконання фінансових зобов'язань та щодо повернення трудової книжки, проте листи повернулись у зв'язку із закінченням строку їх зберігання (т.1 а.с. 55, 56).

19.04.2018 року на адресу позивача надійшла вимога представника позивача ОСОБА_6 повернути печатку, первинну та бухгалтерську документацію, ключі банківських рахунків товариства та провести інвентаризацію та передачу майна, належного ТОВ СРТ-Центр (т.1 а.с. 80).

У день звільнення ОСОБА_1 відповідач не сплатив заборгованість по заробітній платі за лютий-березень 2018 року, вихідну допомогу, грошову компенсацію за невикористану відпустку, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що в загальному розмірі становить 18 183,43 грн. та підтверджується зарплатною відомістю №180119СТ508587 від 19.01.2018 року, зарплатною відомістю №180208СТ815309 від 19.01.2018 року (т.1 а.с. 47-48).

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом

Частиною 1 ст. 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У відповідності до ст. 1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Статтею 21 Закону України Про оплату праці визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

За приписами ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Враховучи те, що трудова книжка позивача знаходиться у відповідача, інших відомостей матеріали справи не містять, то позовні вимоги в частині зобов'язання повернути трудову книжку є правомірними.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Положеннями ст. 235 КЗпП України визначено, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу

Із матеріалів справи убачається, що заборгованість по заробітній платі та іншим виплатам становить 18 148,43 грн.. Відповідач не проводить виплат, що суттєво порушує права та законні інтереси позивача. Враховуючи наведене, суд вважає, що позов у частині стягнення заборгованості по заробітній платі є правомірним.

Щодо вимог по стягнення судових витрат, слід зауважити, що за відсутності будь-якої інформації про первинних та теперішніх засновників ТОВ СРТ-Центр позивач витрачав кошти для отримання Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - у розмірі 146,00 грн. та направлення поштової кореспонденції - у розмірі 372,20 грн., що підтверджується відповідними платіжними документами (т.1 а.с. 95-100).

За приписами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 ст. 140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов'язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення судових витрат є правомірними.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми моральної шкоди в сумі 5 000,00 грн., суд виходить з наступного.

За нормами ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Обставини, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про стягнення моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При дослідженні наявних у матеріалах справи доказів судом було встановлено, що вони не містять доказів на підтвердження заявленого до відшкодування розміру моральної шкоди.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ТОВ СРТ-Центр моральної шкоди в сумі 5 000,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів щодо задоволення даної позовної вимоги.

Наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

Судові витрати підлягають розподілу на підставі ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 140, 141, 206, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, ст. 23 ЦК України, ст.ст. 47, 116, 117, 235, 237-1 КЗпП України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю СРТ-Центр про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні працівника та повернення трудової книжки її власнику - задовольнити частково;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СРТ-Центр (01033, м. Київ, вул. Либідська, 1-А, код ЄДРПОУ 38315658) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) заборгованість у розмірі 18 148 (вісімнадцять тисяч сто сорок вісім) грн. 43 коп., яка складається з: заборгованості по заробітній платі у розмірі 2 624 (дві тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 93 коп.; середній заробіток за час затримки виплат у розмірі 13 404 (тринадцять тисяч чотириста чотири) грн. 56 коп.; грошової компенсації за невикористану відпустку у розмірі 2 118 (дві тисячі сто вісімнадцять) грн. 94 коп.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю СРТ-Центр (01033, м. Київ, вул. Либідська, 1-А, код ЄДРПОУ 38315658) повернути Трудову книжку НОМЕР_2, видану на ім'я ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) її власнику із внесенням відповідного запису за період роботи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю СРТ-Центр ;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СРТ-Центр (01033, м. Київ, вул. Либідська, 1-А, код ЄДРПОУ 38315658) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) судові витрати на суму 518 грн. 20 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СРТ-Центр (01033, м. Київ, вул. Либідська, 1-А, код ЄДРПОУ 38315658) на користь держави судовий збір у розмірі 1409 грн. 60 коп..

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: О.В.Диба