Рішення

від 11.09.2018 по справі 629/3398/18

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.09.2018 року

м. Лозова Харківської області

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Бєловол О.О.,

Справа № 629/3398/18

Номер провадження 2/629/1288/18

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2 громада Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області

про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом

представник позивача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду з позовною заявою про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності в порядку спадкування за законом. В обгрунтування вимог посилався на те, що 13.02.2006 року померла його мати - ОСОБА_4, яка постійно проживала та була зареєстрована одна за адресою: с. Бритай Лозівського району Харківської області, вул. Польова, буд. 46. Він є спадкоємцем після смерті матері за законом, прийняв спадщину, піклувався за матір'ю, доглядав за нею, тривалий час фактично проживав разом з нею, допомагав по господарству, постійно проживав на час відкриття спадщини, вступив в управління та володіння спадковим майном, розпорядився особистими речами померлої, поховав її. Інших спадкоємців у померлої ОСОБА_4 немає, заповіт померла не складала. Після смерті матері залишилося спадкове майно, яке складається з земельної ділянки, яка розташована на території Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області, державний акт зареєстровано 09.12.2002 року за реєстраційним номером 57. Однак, за життя ОСОБА_4, при невідомих обставинах, було втрачено оригінал державного акту, в зв'язку з чим позивачем було розміщено оголошення в засобах масової інформації, а саме газеті СЛОВОінфо за № 10 від 07.06.2018 року. Також у свідоцтві про його народження в графі мати значиться російською мовою Ковбаса Александра Артамоновна , але у свідоцтві про смерть матері, та інших документах її по батькові значиться, як Артемівна . 29.05.2018 року він звернувся до Лозівської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, в задоволенні якої постановою нотаріуса у видачі свідоцтва йому було відмовлено в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, та документів, що підтверджують родинні зв'язки з спадкодавцем.

На підставі вищевикладеного, просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4, яка померла 13.02.2006 року є його матір'ю, а також визнати за ним право власності на земельну ділянку, що розташована на території Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області, кадастровий номер 6323986000:01:000:0615 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,8454 га, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла 13.02.2006 року.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, брав участь в судовому процесі через представника ОСОБА_3, яка в судовому засіданні 05.09.2018 року на задоволенні позовних вимог наполягала в повному обсязі , в подальшому представник позивача просила розглянути справу у її відсутність та відсутність позивача.

Представник відповідача ОСОБА_2 громада Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області в судове засідання не з'явився, в наданій суду заяві просив розгляд справи проводити без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, зважаючи на таке.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, що мають юридичне значення, в тому числі і встановлення факту родинних відносин.

Судом встановлено, що 30.08.1951 року народився ОСОБА_5, в графі матір значиться Ковбаса Александра Артамоновна , що підтверджується свідоцтвом про народження серії ЯГ № 845021 /а.с. 7/.

Після укладення шлюбу ОСОБА_5 було присвоєно прізвище ОСОБА_1, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 19.07.2016 року /а.с.8/.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-ВЛ № 056847 виданого 15.02.2006 року Садівською сільською радою Лозівського району Харківської області, 13.02.2006 року померла ОСОБА_4 /а.с.9/.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина , яка складається з земельної ділянки площею 4,8454 га, розташованої на території Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області.

Допущені в свідоцтві про народження позивача помилки у написанні по батькові матері перешкоджають позивачу в оформлені його спадкових прав, їх виправлення має юридичне значення для позивача, іншої можливості, ніж в судовому порядку, підтвердити факт родинних відносин заявник не має можливості.

В постанові від 29.05.2018 року державного нотаріуса Первомайської нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_7, якою було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, однією з підстав було зазначено на розбіжності в написанні по батькові померлої у свідоцтві про народження ОСОБА_1 та в інших документах померлої/а.с.10/.

Як вбачається з довідки Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області від 22.12.2017 року, за адресою: с. Бритай Лозівського району Харківської області по вул. Польова, буд. 46 була зареєстрована з 1947 року і по день смерті 13.02.2006 року ОСОБА_4/а.с.11/.

Згідно листа Міськрайонного управління у Лозівському районі та м. Лозова Головного управління Держгеокадастру в Харківській області державний акт серії ІУ-ХР № 089205 на право власності на земельну ділянку загальною прощею 4,8485 га розташовану на території Садівської сільської ради. Державний акт зареєстровано 09.12.2002 року за реєстраційним номером 57 було зареєстровано на ім'я ОСОБА_4 /а.с.12/.

Свідки ОСОБА_8, яка проживає з позивачем без укладення шлюбу близько 38 років, та ОСОБА_9, яка є дружиною двоюрідного брата позивача, в судовому засідання підтвердили, що ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_1.

Виходячи з вищевикладеного, на підставі вивчених матеріалів справи, показань свідків суд убачає правові підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин.

Щодо втрати оригіналу правовстановлюючого документа на земельну ділянку та ненадання його ОСОБА_1 нотаріусу, то позивачем було розміщене оголошення в газеті Слово інфо № 10 (10) від 07.06.2018 року про те, що державний акт серії ІУ-ХР № 089205 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6323986000:01:000:0615 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,8485 га. розташовану на території Садівської сільської ради (землі реформованого КСП ім. Леніна ) виданий на ім'я ОСОБА_4 вважати недійсним /а.с.17/. Позивач в позові зазначив про втрату оригіналу правовстановлюючого документа його матір'ю за невідомих обставин.

Стаття 392 ЦК України встановлює, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з тим, у даній справі визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування залежить від наявності обставин щодо прийняття спадщини позивачем.

Щодо вимог позивача про визнання за ним права власності на земельну ділянку суд зазначає на таке.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 померла 13.02.2006 року/свідоцтво про смерть серії 1-ВЛ № 056847, видане 15.02.2006 року Садівською сільською радою Лозівського району Харківської області, /а.с.9/.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина , яка складається з земельної ділянки площею 4,8454 га, розташованої на території Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області. З листа Міськрайонного управління у Лозівському районі та м. Лозова Головного управління Держгеокадастру в Харківській області убачається, що на ім'я ОСОБА_4 в Книзі 1 записів реєстрації державних актів на право власності на землю громадян зареєстровано державний акт серії ІУ-ХР № 089205 на право власності на земельну ділянку загальною прощею 4,8485 га розташовану на території Садівської сільської ради. Державний акт зареєстровано 09.12.2002 року за реєстраційним номером 57, і було отримано, про що свідчить підпис в графі державний акт на право власності на земельну ділянку отримано /а.с.12/.

Згідно довідки Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області від 22.12.2017 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1947 року і по день смерті 13.02.2006 року. Разом з нею на день смерті зареєстрованих осіб не було /а.с.11/.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

За ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За п. 3.22. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Також факт проживання спадкоємців однією сім'єю зі спадкодавцем може бути підтверджено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30 травня 2008 року передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Щодо аргументів позивача, на які він зазначає, а саме, що він прийняв спадщину, тривалий час фактично проживав з матір'ю, допомагав їй по господарству, на протязі 6 місяців з її смерті вступив в управління та володіння спадковим майном, розпорядився особистими речами померлої, поховав її, то з 01 січня 2004 року набрав чинності Цивільний Кодекс України, який не передбачає дією, яка свідчить про прийняття спадщини, фактичний вступ в управління та володіння спадковим майном, розпорядження особистими речами померлої, тощо.

В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року зазначено, що враховуючи положення статей 1268, 1269 Цивільного кодексу, мова може йти лише про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо спадкові правовідносин виникли після набрання чинності Цивільного Кодексу України, тобто після 1 січня 2004 року.

Позивач в позові вказує, що постановою нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину з причини відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно та відсутністю документів, що підтверджують родинні відносини /а.с.2/.

Разом з тим, як убачається з постанови від 29.05.2018 року державного нотаріуса Первомайської нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_7 у вчиненні нотаріальної дії було відмовлено з тієї підстави, що заява про прийняття спадщини від позивача надійшла 29.05.2018 року, тобто після строку , встановленого ст. 1270 ЦК України, і відповідно до довідки Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області від 22.12.2017 року за № 19/02-14 на час смерті спадкодавець за адресою: с. Бритай Лозівського району Харківської області, вул. Польова, буд. 46 проживала та була зареєстрована одна. Нотаріус також зазначив на обставини щодо ненадання ОСОБА_1 оригіналу правовстановлюючого документа на земельну ділянку та щодо розбіжностей в написанні по батькові померлої у свідоцтві про народження ОСОБА_1 та в інших документах померлої, та роз'яснив ОСОБА_1, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини на підставі ст. 1272 ЦК України /а.с.10/.

Так, ОСОБА_4 померла після 01 січня 2004 року.

З огляду на положення ст.ст. 1268 , 1269 , 1270 ЦК України , слід дійти висновку , що в разі смерті спадкодавця після 01 січня 2004 року підлягає встановленню факт постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем або звернення з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Факт постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем може бути доведений в судовому порядку у відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України , в т.ч. письмовими доказами щодо постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, користування майном за цією адресою, оплати послуг з утримання такого майна, довідкою житлово-експлуатаційної організації або відповідного органу місцевого самоврядування про постійне проживання безпосередньо перед смертю спадкодавця разом зі спадкодавцем, тощо.

Позивач стверджує про наявність підстав для застосування ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки він постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Аналізуючи це ствердження, суд виходить з того, що позивач не був зареєстрований зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому, обставини щодо постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини підлягають доведенню.

Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для застосування ч. 3 ст. 1268 ЦК України самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо, і необхідно, щоб таке проживання було постійним.

Так, у якості письмових доказів позивачем було надано копію його паспорту, копію свідоцтва про його народження, копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4, копію постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, довідку Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області, копію листа Міськрайонного управління у Лозівському районі та м. Лозова Головного управління Держгеокадастру в Харківській області, копію листа Лозівської районної державної адміністрації Харківської області, газета Слово інфо № 10 (10) 07.06.2018, звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки.

Позивач підтверджує і зазначає в позові, що за життя його матір була зареєстрована сама.

В паспорті ОСОБА_1 наявна відмітка про реєстрацію його місця проживання, а саме, з 16.09.2002 року він зареєстрований за іншою адресою: с. Шевченкове Перше Близнюківського району Харківської області /а.с.6/.

Допитана судом свідок ОСОБА_8, показала, що з ОСОБА_1 вона проживає без укладення шлюбу останні 38 років, з 1991 року вона та ОСОБА_1 постійно проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, за життя ОСОБА_4 вони відвідували останню. Про існування земельної ділянки у померлої матері ОСОБА_1 вони дізналися 2 роки тому.

За вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В позові ОСОБА_1 не заявляє вимог про встановлення факту постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем, або про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері.

До закінчення підготовчого провадження від позивача до суду не надходили письмові заяви про зміну предмета або підстав позову, про уточнення позовних вимог. В заяві до суду представник позивача ОСОБА_3 просив проводити підготовче судове засідання за відсутності позивача, представника, не заперечував проти призначення справи до розгляду по суті.

Суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог і на підставі наданих сторонами доказів, наявних в матеріалах справи.

Рішення суду, яке набрало законної сили та яке підтверджує факт постійного проживання ОСОБА_1 однією сім'єю зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, суду надано не було. Відсутні у справі і докази, що позивачу рішенням суду був визначений додатковий строк, у який він звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, тобто прийняв спадщину.

Виходячи з вищевикладеного, оцінивши надані позивачем докази суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Керуючись ст. ст.ст. 12, 76, 81, 89, 263, 315, 319 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4, померла 13 лютого 2006 року, є матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4.

В іншій частині позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, що розташована на території Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області, кадастровий номер 6323986000:01:000:0615 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,8454 га, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла 13.02.2006 року, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

Відповідач- Територіальна громада Садівської сільської ради Лозівського району Харківської області, ЄДРПОУ 04399861, місцезнаходження за адресою: с. Садове Лозівського району Харківської області, вул. Центральна, 83

Суддя К.Ш.Харабадзе