Рішення

від 16.08.2018 по справі 810/2021/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2018 року № 810/2021/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до ТОВ "ЖИТЛОПОБУТ-2007" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

о Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Київській області з позовом до ТОВ "ЖИТЛОПОБУТ-2007" про стягнення податкового боргу, з врахуванням зменшення позовних вимог у розмірі 29 162,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом в розмірі 29 162,36 грн. Враховуючи те, що податковим органом було здійснено заходи спрямовані для погашення вказаної податкової заборгованості, однак така залишається не погашеною, позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просить стягнути її в примусовому порядку.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Відповідач правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України на подання відзиву на позов не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю ЖИТЛОПОБУТ-2007 (код ЄДРПОУ 35095468) зареєстроване за адресою: 07354, Київська обл., Вишгородський район, с. Нові Петрівці, вул. Ватутіна, буд. 34. Відповідач є платником податку і знаходиться на обліку у Вишгородській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

ГУ ДФС у Київській області встановлено, що відповідач, порушуючи чинне законодавство про оподаткування, заборгував до бюджету 66 302, 36 грн.

Зазначена вище податкова заборгованість виникла у платника податків у результаті несплати самостійно визначених зобов'язань з податку на додану вартість.

Борг по податку на додану вартість становить 66 302, 36 грн. виник за результатами несплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань згідно з:

- податкова декларація №9271073096 від 14.08.2017 з терміном сплати до 15.08.2017 на суму 26 485, 00 грн.;

- податкова декларація №9161616434 від 14.08.2017 з терміном сплати до 15.08.2017 на суму 11 349, 00 грн.;

- податкова декларація №9165213082 від 17.08.2017 з терміном сплати до 17.08.2017 на суму 18 146,00 грн.;

- податкова декларація №9230077932 від 06.11.2017 з терміном сплати до 06.11.2017 на суму 10 498,00 грн.

- податкова декларація №9279024552 від 27.12.2017 з терміном сплати до 28.12.2017 на суму 18794,00грн.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою податкового боргу з податку на додану вартість відповідачу згідно ст.129 ПК України нарахувалась пеня у розмірі 1097,53грн.

Відповідачем були здійснені самостійні сплати грошових зобов'язань у розмірі 35 340,00грн. з яких 15272,83 грн. погасили негативне сальдо станом на 15.08.2017.

Податковий борг відповідача станом на 25.01.2018 року не погашено тастановив 66 302,36 грн.

У зв'язку з наявністю у відповідача узгодженого податкового боргу, на виконання вимог ст.59 ПКУ, Вишгородською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було складено податкову вимогу форми Ю від 07.10.2016 за №19187-17 про сплату податкового боргу, та рішення про опис майна у податкову заставу від 07.10.2016 №965, дані документи були вручені нарочно.

Контролюючим органом було здійснено всі заходи спрямовані для погашення податкової заборгованості. Однак, вище вказані дії ГУ ДФС у Київській області не призвели до повного погашення податкового боргу.

У добровільному порядку відповідач вказані податкові зобов'язання не сплатив, що стало підставою позивачу для звернення з даним позовом до суду.

Під час судового розгляду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог від 27.06.2018, в якій повідомляє суд, що від підрозділу погашення боргу отримано службову записку з якої вбачається, що відповідачем після подачі позову були здійснені сплати в рахунок погашення боргу по податку на додану вартість. З урахуванням зменшення податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), борг в рамках позовних вимог станом на 26.06.2018 становить 29 162,36грн.

За приписами, наведеними у статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з приписами підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. \

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Отже, у випадку визначення податкового (грошового) зобов'язання органом ДФС граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У силу підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, самостійно нараховані відповідачем суми податкового зобов'язання, а також грошове зобов'язання, визначене в податковому повідомленні-рішенні, та нарахована пеня, які не було оскаржено в установленому законом порядку, є узгодженим податковим боргом.

Судом встановлено, що відповідачем після відкриття провадження в даній справі були здійснені сплати в рахунок погашення боргу по податку на додану вартість. З урахуванням зменшення податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), борг в рамках позовних вимог станом на 26.06.2018 становить 29 162,36грн.

Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 29 162,36грн. Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Слід зазначити, що 10.08.2018 до суду електронною поштою надішли копії платіжних доручень: від 24.07.2018 №570 на суму 7 000,00 грн.; від 26.07.2018 №581 на суму 3 000,00 грн.; від 30.07.2018 №583 на суму 10 000,00 грн.; від 31.07.2018 №585 на суму 5 000,00 грн.; від 10.08.2018 №594 на суму 4 000,00 грн.; від 10.08.2018 № 1179 на суму 4 000,00 грн., із призначенням платежу "погашення боргу з ПДВ".

За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості в розмірі 29 162,36грн. до державного бюджету відповідач сплатив, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.