Постанова

від 11.09.2018 по справі 911/3309/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/3309/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінінвест" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 (головуючий суддя - Коротун О. М., судді Гаврилюк О. М., Сулім В. В.) у справі Господарського суду Київської області за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінінвест" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерства екології та природних ресурсів України та Національного природного парку "Голосіївський" про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

Короткий зміст позовних вимог

1. 08.11.2017 Перший заступник прокурора Київської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - Позивач) звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінінвест" (далі - Відповідач) за участю третіх осіб - Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - Третя особа-1) та Національного природного парку "Голосіївський" (далі - Третя особа-2) з позовом про витребування з незаконного володіння Відповідача на користь держави в особі Позивача земельної ділянки площею 0,15 га з кадастровим номером НОМЕР_1, вартістю 93 711 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення Коцюбинської селищної ради від 25.12.2008 № 2167/25-5 "Про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 в смт. Коцюбинське" (далі - Рішення) ОСОБА_1 видано державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. В подальшому вказана земельна ділянка на підстав договору купівлі-продажу була відчужена фізичній особі ОСОБА_2, який передав цю земельну ділянку до статутного капіталу Відповідача. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 16.07.2014, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 17.12.2014, визнано недійсним Рішення та державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку. На даний час зазначена земельна ділянка розташована на землях природно-заповідного фонду, а саме Національного природного парку "Голосіївський". Земельна ділянка вкрита лісовою рослинністю, знаходиться на землях Святошинського лісопаркового господарства, тобто належить до земель лісогосподарського призначення та розташована на території об'єкта природно-заповідного фонду, розпорядником її є Кабінет Міністрів України. Таким чином обставини, за яких Відповідач набув земельну ділянку виключають його добросовісність та є підставами для витребування у нього ділянки в порядку статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за будь-яких умов.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. 16.01.2018 Господарський суд Київської області (суддя Наріжний С. Ю.) вирішив позов задовольнити повністю; витребувати з незаконного володіння Відповідача на користь держави в особі Позивача земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером НОМЕР_1 вартістю 93 711 грн.

Судами встановлено, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 16.07.2014 у справі № 367/3570/13-ц позов Прокурора м. Ірпеня Київської області в інтересах держави до Коцюбинської селищної ради Київської області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за участю третьої особи - Комунального підприємства "Святошинське лісопаркове господарство", про визнання недійсними рішення, державного акта на право власності на землю і визнання права власності на земельну ділянку задоволено частково, а саме - визнано недійсним рішення Коцюбинської селищної ради Київської області від 2.5.12.2008 № 2167/25-5 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 у смт. Коцюбинське", визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_1; визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_4 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_3, виданий на ім'я ОСОБА_2 Судом у цій справі встановлено, що Коцюбинською селищною радою при прийнятті оскаржуваного рішення від 25.12.2008 № 2167/25-5 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 у смт. Коцюбинське" було порушено норми чинного законодавства. Вказане рішення було скасоване Апеляційним судом Київської області від 17.12.2014 лише в частині визнання недійсним державного акта серії НОМЕР_5, виданого на ім'я ОСОБА_2, у зв'язку з тим, що судом у встановленому порядку не визнавався недійсним правочин щодо набуття останнім права власності на спірну земельну ділянку. В іншій частині рішення Ірпінського міського суду Київської області від 16.07.2014 не оскаржувалось.

З огляду на наведені обставини суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що неправомірність вибуття земельної ділянки площею 0,15 га з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована по вул. Травневій, 30 в смт. Коцюбинське Київської області з державної власності встановлена судом та є доведеною. У зв'язку з тим, що земельна ділянка вибула з володіння власника (держави) не з його волі, наявні підстави відповідно до статті 388 ЦК України для витребування цієї земельної ділянки у Відповідача та передачі її у розпорядження держави в особі Позивача.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3. 02.07.2018 Київський апеляційний господарський суд ухвалив відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Київської області від 16.01.2018.

Судом встановлено, що копії ухвал Господарського суду Київської області від 14.11.2017 про призначення справи № 911/3309/17 до розгляду на 05.12.2017, від 05.12.2017 про відкладення розгляду справи на 16.01.2018, а також копія оскаржуваного рішення направлялись відповідачу на адресу, зазначену в позові і яка міститься в ЄДР, а саме: 08200, місто Ірпінь, вул. Покровська (Дзержинського), 1-Є. Втім, усі поштові відправлення були повернуті до суду першої інстанції без вручення адресату. Відповідно до витягу з офіційного сайту Укрпошта, поштове відправлення 0103263282071, яким Відповідачу було надіслано копію рішення, 22.01.2018 не було вручено адресату через невдалу спробу вручення кореспонденції за місцем обслуговування, а 29.01.2018 та 26.02.2018 відбулась невдала спроба вручення - під час доставки. Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам визначається на підставі договору, що укладається юридичною особою з оператором поштового зв'язку за місцем обслуговування. Прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об'єкта поштового зв'язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти. Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, вноситься до відомостей про цю юридичну особу. Зі змісту частини 4 статті 17 вказаного Закону вбачається, що державній реєстрації підлягають і зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачити або свідомо допускати можливість настання певних негативних наслідків (зокрема неотримання поштової кореспонденції). Зважаючи на викладене та відмітки поштового відділення про невдалі спроби вручення поштового відправлення, доводи заявника апеляційної скарги про те, що він не отримував поштових відправлень від суду з невідомих йому підстав, не були прийняті судом апеляційної інстанції як поважна причина пропуску строків на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 16.01.2018, тому суд залишив апеляційну скаргу без руху.

Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 апеляційну скаргу Відповідача на рішення Господарського суду Київської області від 16.01.2018 залишено без руху, запропоновано усунути недоліки та навести інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження (зокрема, щодо обставин неотримання кореспонденції суду). Вказану ухвалу Відповідач отримав 15.06.2018, згідно з наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, отже визначений судом строк для усунення недоліків скарги сплив 25.06.2018. Однак станом на 27.06.2018 Відповідачем не усунуто недоліки, вказані в ухвалі суду від 29.05.2018, а саме не подано заяву з наведенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема щодо обставин неотримання кореспонденції суду, також не наведено поважності нез'явлення за поштовою кореспонденцією тощо. Наведене є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. 30.07.2018 Відповідач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги.

5. 30.08.2018 Прокурор подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити та залишити в силі ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2018.

Доводи Скаржника, викладені в касаційній скарзі

6. Посилання суду апеляційної інстанції на дані сайту "Укрпошти" про те, що відповідне поштове відправлення № 0103263282071 значиться, як таке, що не було вручене Відповідачу 29.01.2018 та 26.02.2018, не ґрунтуються на нормах законодавства, вказана інформація на сайті "Укрпошти" щодо розшуку поштових повідомлень не носить офіційного характеру, а правомірність розміщення такої інформації на цьому сайті, а також посилання на відповідні відомості, що відображені на цьому сайті, не регулюються Правилами надання послуг поштового зв'язку та іншими законодавчими актами.

7. Згідно з листом від 20.07.2018 № 1853-3-24418 ПАТ "Укрпошта" повідомило, що договір з Відповідачем про надання послуг поштового зв'язку не укладався, тому пошта доставлялася на загальних умовах в приміщенні оператора поштового зв'язку через нерозшук адресата за місцем реєстрації, також в листі вказано, що сайт є інформаційним ресурсом, який не носить характеру офіційної бази даних.

8. Суд апеляційної інстанції, посилаючись на дані сайту Укрпошти необґрунтовано відхилив доводи Скаржника про те, що останнім фактично отримана копія оскаржуваного судового рішення лише 25.04.2018 після ознайомлення з матеріалами справи, про що надано копію заяви про отримання копії судового рішення, яка міститься в матеріалах справи.

Позиція Верховного Суду

9. Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Згідно з частиною 3 зазначеної статті строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

При цьому відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

10. Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від 16.01.2018 подано 15.05.2018. У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження Відповідач послався на те, що рішення суду першої інстанції приймалося без його участі, оскільки відповідні судові повістки не отримувались ним з невідомих причин і повернулися до суду, про що свідчать матеріали справи. Про існування цієї справи Відповідачу стало відомо випадково, а повний текст оскаржуваного в апеляційному порядку рішення отримано ним тільки 25.04.2018, про що свідчить наявне в матеріалах справи клопотання та розписка про отримання оскаржуваного рішення.

Вказані обставини визнані неповажними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження судом апеляційної інстанції, у зв'язку з чим ухвалою від 29.05.2018 апеляційна скарга залишена без руху апеляційним господарським судом, а Відповідачу роз'яснено право усунути недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали, а саме подати клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для такого поновлення строку.

Як встановлено судом, ухвалу від 29.05.2018 про залишення апеляційної скарги без руху Відповідач отримав 15.06.2018 згідно з наявним в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, отже визначений судом строк для усунення недоліків апеляційної скарги сплив 25.06.2018. Однак, станом на 27.06.2018 Відповідач не подав заяву з наведенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема щодо обставин отримання ним кореспонденції суду і поважності причин нез'явлення за поштовою кореспонденцією.

11. Суд відхиляє доводи Скаржника (пункти 6, 7) про те, що інформація, розміщена на сайті "Укрпошти" не носить офіційного характеру, є інформаційним ресурсом, а правомірність розміщення такої інформації не регулюється Правилами надання поштового зв'язку та іншими законодавчими актами, оскільки предметом касаційного оскарження є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження, а відповідним доводам судом апеляційної інстанції не була надана правова оцінка, оскільки Відповідач не звернувся до суду із заявою про усунення недоліків у встановлений строк з відповідним обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

12. Доводи Скаржника (пункт 8) про те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив його твердження про те, що останнім фактично отримана копія оскаржуваного рішення лише 25.04.2018 після ознайомлення з матеріалами справи Суд відхиляє з огляду на таке. Виходячи з того, що відправлення, у тому числі і рішення суду, надіслані Відповідачу судом першої інстанції на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08200, місто Ірпінь, вул. Покровська (Дзержинського), 1-Є, не були вручені та повернуті до суду, зокрема рішення з відміткою "за закінченням терміну зберігання", а причин неотримання поштових відправлень Відповідач не зазначив, суд апеляційної інстанції виходив з необхідності належного обґрунтування причин пропуску строку апеляційного оскарження, у зв'язку з чим і залишив апеляційну скаргу без руху. Однак зазначені вимоги Відповідач не виконав у встановлений строк. При цьому, варто зазначити, що відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Згідно зі статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Тобто надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи. Отже саме Скаржник за наведених обставин має належним чином обґрунтувати та довести суду поважність причин пропуску строку, зокрема, що отримання примірника судового рішення поза межами строку на апеляційне оскарження сталося з незалежних від нього обставин.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону. Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення оприлюднюється з виключенням інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення. Згідно з частиною 1 статті 4 цього Закону Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

13. За наведених обставин, враховуючи, що Відповідачем не було усунуто недоліки апеляційної скарги у встановлений строк, суд апеляційної інстанції дійшов підставного висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення суду першої інстанції відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України.

14. З огляду на викладене ухвала апеляційного господарського суду підлягає залишенню в силі, а в задоволенні касаційної скарги Скаржнику має бути відмовлено.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінінвест" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.07.2018 у справі № 911/3309/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак