Рішення

від 04.09.2018 по справі 809/881/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2018 р. справа № 809/881/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання Хоми О.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області - ОСОБА_2,

представника відповідача - Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області, Державної казначейської служби України, управління ДАІ УМВС України в Івано-Франківській області, Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу №3 о/с від 04.05.2018 року в частині звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправним та скасування наказу №3 о/с від 04.05.2018 року в частині звільнення, поновлення на посаді старшого інспектора з розшуку транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо-транспортних пригод роти дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції підпорядкованої управлінню ДАІ Управління МВС України в Івано-Франківській області з 04.05.2018 року, стягнення з Державної казначейської служби України та ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 05.05.2018 року.

Суд, ухвалами від 19.06.2018 та 08.08.2018 року залучив до розгляду справи як другого відповідача та співвідповідача - Управління Державної автомобільної інспекції в Івано-Франківській області та Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем - ліквідаційною комісією УМВС України в Івано-Франківській області в порушення п.64 г Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ , пунктів 9, 10, 11 розділу ХI Закону України Про Національну поліцію протиправно звільнено позивача з посади старшого інспектора з розшуку транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо-транспортних пригод роти дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції підпорядкованої управлінню ДАІ Управління МВС України в Івано-Франківській області. Позивач зазначає, що фактично ліквідація юридичної особи публічного права не відбулась, оскільки роботодавцем (державою) покладено виконання завдань та функцій ліквідованого органу на інший орган, а тому має місце реорганізація державної установи, що включає обов'язок по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. Від проходження служби він не відмовлявся, навпаки виявив бажання проходити службу в поліції, однак йому протиправно не було запропоновано інших вакантних посад, а також не враховано, що він має переважне право на залишенні на роботі як учасник бойових дій, що є незаконним.

У судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив. Додатково пояснив, що 06.11.2015 та 15.11.2016 він звертався до УМВС України в Івано-Франківській області та Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області із заявами про зарахування його до органів Національної поліції, однак вказані заяви не розглянуті та не взяті до уваги при прийнятті оскаржуваного наказу. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача - ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позов та запереченні. Суду пояснив, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. Вказав, що постановою КМ України №730 від 16.09.2015 року Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ ліквідовано юридичну особу публічного права Управління МВС України в Івано-Франківській області та утворено нову юридичну особу публічного права - Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області, яке не є правонаступником Управління МВС України в Івано-Франківській області. На даний час працює ліквідаційна комісія, яка займається виключно ліквідацією юридичної особи. Зазначив, що ліквідаційною комісією на виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 року у справі №809/4378/15 наказом №2 о/с від 28.02.2018 року позивача було поновлено на службі, а також цього ж числа повідомлено про майбутнє звільнення через скорочення чисельності штатів, та наказом ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області №3 о/с від 04.05.2018 року звільнено з органів внутрішніх справ, на підставі положень пункту 10 та 11 розділу XI Закону України Про Національну поліцію , за пунктом 64 г Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ , із дотриманням чинного законодавства. Крім цього, ліквідаційною комісією вживались заходи для вирішення питання щодо працевлаштування позивача, про що свідчить лист - звернення від 28.02.2018 року до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про можливість переведення ОСОБА_1 на службу до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, за наслідками якого Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області повідомило про неможливість переведення позивача на службу до Національної поліції України, з посиланням на вимоги п.9 розділу XI Закону України від 02.07.2015 року Про Національну поліцію . Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку з ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області представник відповідача зазначив, що остання задоволенню не підлягає, оскільки позивач перебував у трудових правовідносинах саме з УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області і саме цим органом йому проводилось нарахування та виплата грошового забезпечення. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, суду пояснив, що переведення позивача на службу до Національної поліції України не вбачається можливим, оскільки з урахуванням п.9 розділу ХІ Закону України Про Національну поліцію працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умовами відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону. Оскільки такий строк минув 07.11.2015, підставою для прийняття на службу до поліції є виключно проходження конкурсу. Тому рекомендовано позивачу на загальних підставах узяти участь у конкурсі, що пропонується на заміщення вакантних посад. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник Державної казначейської служби України та Управління Державної автомобільної інспекції в Івано-Франківській області в судове засідання не з'явилися, з невідомих суду причин, хоча у відповідності до вимог ч.4 ст.124, ч.8, ч.11 ст.126, п.4 ч.1 ст.127 Кодексу адміністративного судочинства України належним чином повідомлені про розгляд справи, про що свідчать поштові повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції.

Розглянувши адміністративний позов, заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, дослідивши надані суду письмові докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 16.08.1995 року проходив службу в органах внутрішніх справ України на різних посадах.

З 12.05.2015 року працював на посаді старшого інспектора з розшуку транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо-транспортних пригод роти дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції підпорядкованої управлінню державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Івано-Франківській області, має звання капітана міліції.

Наказом УМВС України в Івано-Франківській області № 591 о/с від 06.11.2015 року капітана міліції ОСОБА_1 - старшого інспектора з розшуку транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо-транспортних пригод роти дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції підпорядкованої управлінню державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Івано-Франківській області, звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України Про Національну поліцію за п.64 г (скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 у справі №809/4378/15, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2016 року, наказ УМВС України в Івано-Франківській області № 591 о/с від 06.11.2015 року «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 визнано протиправним та скасовано, позивача поновлено на займаній посаді з 06.11.2015 року. Стягнуто з Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 989,28 грн. У задоволенні позову в частині позовних вимог до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про поновлення на посаді в цій установі, відмовлено (а.с.12-20).

04.11.2016 року УМВС України в Івано-Франківській області, на виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 року у справі №809/4378/15, видано наказ №8 о/с щодо скасування наказу УМВС України в Івано-Франківській області №591 о/с від 06.11.2015 року «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого інспектора з розшуку транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо-транспортних пригод роти дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції підпорядкованої управлінню державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Івано-Франківській області з 06.11.2015 року (а.с.129).

04.11.2016 року, листом №11/89 УМВС України в Івано-Франківській області повідомлено позивачу, що ліквідаційною комісією видано наказ №8 о/с від 04.11.2016 року яким скасовано наказ №591 о/с від 06.11.2015 року в частині його звільнення з посади, та для завершення процедури поновлення запропоновано прибути для оформлення необхідних документів (а.с.118).

15.11.2016 року позивачем подано заяву т.в.о. начальника ГУНП В Івано-Франківській області щодо прийняття до Національної поліції України з подальшим призначенням на посаду інспектора Тисменицького відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області (а.с.120).

Вказану заяву отримано УКЗ ГУНП в Івано-Франківській області за вх. №12/1481 16.11.2016 року, що стверджується відповідним штампом вхідної кореспонденції, згідно резолюції на заяві доручено: розглянути та надати пропозиції (а.с.142). Заява не розглянута.

22.02.2017 року позивач звернувся до ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області, ГУНП в Івано-Франківській області в якій просив повідомити його про причини невиконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 у справі №809/4378/15 в частині поновлення його на посаді.

13.03.2017 року листом Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області позивачу повідомлено, що його звернення від 22.02.2017 року щодо можливого поновлення на посаді розглянуто та роз'яснено, що немає можливості переведення на службу до Національної поліції України, з посиланням на вимоги п.9 розділу ХІ Закону України Про Національну поліцію , за яким працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умовами відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Та зазначено, що підставою для прийняття на службу в поліції є виключно проходження конкурсу і рекомендовано позивачу на загальних підставах узяти участь у конкурсі, що пропонується на заміщення вакантних посад (а.с.144).

28.02.2018 року УМВС України в Івано-Франківській області, на виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.04.2016 року у справі №809/4378/15 видано наказ №2 о/с яким скасовано наказ УМВС України в Івано-Франківській області №591 о/с від 06.11.2015 року в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 з посади старшого інспектора з розшуку транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо-транспортних пригод роти дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції підпорядкованої управлінню державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Івано-Франківській області за пунктом 64 г (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 06.11.2015 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з розшуку транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо-транспортних пригод роти дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції підпорядкованої управлінню державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Івано-Франківській області (а.с.47).

Одночасно, 28.02.2018 року позивач попереджений, що відповідно до розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Національну поліцію його посада скорочена та він підлягає вивільненню (а.с.48).

28.02.2018 року листом за №47/05/26-2018 УМВС України в Івано-Франківській області повідомлено начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 року у справі №809/4378/15 та поновлення позивача на посаді (а.с.50). Разом з цим, УМВС України в Івано-Франківській області просило погодити переведення позивача на службу до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області посилаючись на п.9 розділу ХІ Закону України Про Національну поліцію (а.с.50).

04.05.2018 року Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області повідомлено голові ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області про те, що лист про прийняття позивача на службу шляхом переведення розглянуто та зазначено про відсутність можливості переведення, з посиланням на вимоги п.9 розділу ХІ Закону України Про Національну поліцію , за яким працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умовами відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Підставою для прийняття на службу в поліції є виключно проходження конкурсу, а тому рекомендовано позивачу на загальних підставах узяти участь у конкурсі, що пропонується на заміщення вакантних посад (а.с.51).

04.05.2018 року наказом голови ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області №3 о/с капітана міліції, старшого інспектора з розшуку транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо-транспортних пригод роти дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції підпорядкованої управлінню державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_1 звільнено за пунктом 64 г (через скорочення штатів) на підставі п.п. 10 та 11 розділу ХI Закону України Про Національну поліцію та відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, з 04.05.2018 року (а.с.49).

Не погодившись з правомірністю свого звільнення, ОСОБА_1 звернулася з цим позовом до суду.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти позову, суд встановив наступне.

7 листопада 2015 року втратив чинність Закон України Про міліцію та набрав чинність Закон України Про Національну поліцію .

Водночас, пункти 1, 2, 3, 7 - 13, 15, 17- 18 розділу XI Прикінцеві та Перехідні положення цього Закону набрали чинності з наступного дня після опублікування - з 7 серпня 2015 року.

Згідно з пунктом 8 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Відповідно до пунктів 9, 10 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Згідно підпункту г пункту 64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР за №114 від 29.07.1991, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Таким чином, вищенаведені норми Розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону Про Національну поліцію та Положення №114, на які йдеться посилання у спірному наказі про звільнення, містять три підстави для звільнення особи зі служби через скорочення штатів, а саме: відмова працівника міліції від проходження служби в поліції; неприйняття на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення; відсутність можливості подальшого використання на службі.

Отже, при вирішенні питання щодо звільнення за скороченням штату, керівник органу прямо зобов'язаний розглянути можливість подальшого використання на службі особи, що звільняється.

При цьому суд зазначає, що ліквідація юридичної особи публічного права має місце у випадку, якщо в розпорядчому акті органу державної влади або органу місцевого самоврядування наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої відмови. У разі ж покладення виконання завдань і функцій ліквідованого органу на інший орган, мова йде фактично про реорганізацію. Таким чином, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Такий правовий висновок неодноразово висловлював Верховний Суд України, зокрема у постановах від 04 березня 2014 року (справа № 21-8а14), від 27 травня 2014 року (справа № 21-108а14), від 28 жовтня 2014 року (справа №21-484а14).

Як слідує зі змісту Законів Про міліцію , Про національну поліцію , постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ", Положення про Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Національної поліції від 06.11.2015 року № 25, Положення про Управління МВС України в Івано-Франківській області, затвердженого наказом МВС від 02.02.2004 року № 94, Положення про Управління Державної автомобільної інспекції УМВС в області, затвердженого наказом УМВС України в Івано-Франківській області, в компетенцію Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області входить частково і виконання завдань, які відносились до повноважень Управління МВС України в Івано-Франківській області.

Таким чином, оскільки ліквідовано ГУ МВС з одночасним створенням іншого органу (ГУ НП), який виконує повноваження (завдання) органу, що ліквідовується, то зобов'язанням роботодавця (держави) є вжиття заходів щодо працевлаштування працівників ліквідованого у такий спосіб органу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у зв'язку із скороченням штатів на підставі листа ГУНП в Івано-Франківській області від 04.05.2018 №26/168.

Скорочення штату в ГУ МВС в Івано-Франківській області як підстава звільнення позивача пов'язана з утворенням Національної поліції та її територіальних органів і скорочення у зв'язку з цим всіх посад органів МВС, зокрема в Івано-Франківській області.

З опублікуванням Закону України Про Національну поліцію працівникам міліції, які мали намір проходити службу в поліції, встановлено тримісячний строк для подання відповідної заяви. За умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, вони, за їх згодою, могли бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення або шляхом проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом у справі №809/4378/15 встановлено, що позивач у вказаний термін виявив бажання та не відмовився від подальшого проходження служби в Національній поліції. Станом на 06.11.2015 року в роті державної-патрульної служби державної автомобільної інспекції підпорядкованої управлінню державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Івано-Франківській області працювало 52 працівника з них 26 офіцерів, серед яких був і позивач, що підтверджується довідкою Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 28.03.2016 року № 572/108/12-16. Згідно вказаної довідки від 28.03.2016 року № 572/108/12-16, 12 працівників з роти державної-патрульної служби державної автомобільної інспекції підпорядкованої управлінню державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Івано-Франківській області звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «г» Положення через скорочення штатів, з яких 9 офіцерів в тому числі і позивач. При цьому, УМВС України в Івано-Франківській області не повідомило суд за якими критеріями 06.11.2015 року одних працівників звільнено за пунктом 64 «г» Положення через скорочення штатів, а інших працівників звільнено в зв'язку з переведенням в підрозділи Національної поліції, територіальні підрозділи яких розпочали де-юре своє функціонування лише з 07.11.2015 року.

В силу частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вказані обставини не потребують доказування.

Як слідує із змісту постанови у зазначеній вище справі №809/4378/15 підставами для визнання протиправним та скасування наказу УМВС України в Івано-Франківській області №591 о/с від 06.11.2015 стало те, що звільнивши ОСОБА_1 відповідач не з'ясував можливості подальшого використання позивача на службі, звільнення позивача є передчасним та таким, що порушило його право на працю в частині гарантій на можливість зайняття певних посад та проходження служби в Національній поліції працівником органів внутрішніх справ, які ліквідовуються, в порядку визначеному розділом ХІ Закону України Про Національну поліцію , а також неврахування переважного права позивача на залишення на роботі (подальшого використання на службі згідно Положення) при скороченні штату.

Враховуючи, що звільнення позивача в листопаді місяці 2015 року відбулось передчасно, із порушенням його прав, а також те, що ОСОБА_1 у встановлений термін виявив згоду на проходження подальшої служби в органах Національної поліції, яка не була врахована при його звільненні з посади, суд вважає помилковими висновки ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області про відсутність правових підстав для прийняття позивача на службу до Національної поліції шляхом переведення по причині закінчення трьохмісячного строку, визначеного пунктом 9 розділу XI Закону України Про Національну поліцію .

У справі, що розглядається, судом встановлено, що ОСОБА_1 15.11.2016 року подав на ім'я т.в.о. начальника ГУНП в Івано-Франківській області заяву про бажання продовжити службу на посадах в органах та підрозділах Національної поліції України - просив прийняти його до Національної поліції України з подальшим призначенням на посаду інспектора Тисменицького відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області. Однак, з невідомих причин вказана заява позивача не розглянута.

Отже, судом встановлено, що позивач у визначений термін виявив згоду на проходження подальшої служби в органах Національної поліції, яку в подальшому підтвердив заявою від 15.11.2016 року, що відповідно до пункту 9 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Національну поліцію є підставою для прийняття його на службу до поліції, за умови, що він відповідає передбаченим цим Законом вимогам.

Однак, роботодавцем (державою в особі УМВС України в Івано-Франківській області та ГУНП в Івано-Франківській області) не вирішено питання щодо наявності або відсутності підстав для прийняття позивача на службу в поліцію, позивачу належним чином не було запропоновано жодної посади в поліції, а отже не виконано обов'язку встановити можливість використання його на службі в органах поліції.

Крім того, судом встановлено, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються пільги, зокрема, переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації.

Таким чином, позивач має переважне право на залишення на роботі при скороченні штату, однак, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що особи які були прийняті (переведені) на роботу до ГУ НП в Івано-Франківській області мали переважне право на залишення на роботі, з урахуванням наявності у позивача пільг визначених п. 13 частини першої12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Враховуючи зазначене вище, а також те, що за змістом пункту 64 г Положення №114 від 29.07.1991 звільнення у зв'язку зі скороченням штатів допускається лише за відсутності можливості подальшого використання на службі, однак ні УМВС України в Івано-Франківській області, ні ГУНП в Івано-Франківській області не наведено та не надано суду таких доказів, зокрема, й щодо наявності стосовно ОСОБА_1 обмежень, пов'язаних зі службою у поліції згідно статті 61 Закону України Про національну поліцію , суд приходить до висновку, що позивача звільнено незаконно, з порушенням встановленого законодавством порядку.

За наведених обставин, позовні вимоги про визнання протиправним і скасування наказу УМВС України в Івано-Франківській області №3 о/с від 04.05.2018 в частині звільнення позивача з посади на підставі пунктів 10, 11 розділу ХІ Закону України Про національну поліцію , п. 64 г (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України), у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до п. 24 Положення № 114 від 29.07.1991, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, на час розгляду справи в суді, УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області перебуває в стані припинення, не ліквідовано.

Пленум Верховного Суду України в пункті 19 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснив, що працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи. Працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

За таких обставин суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом поновлення на посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, а саме: на посаді старшого інспектора з розшуку транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо-транспортних пригод роти дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції підпорядкованої управлінню державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Івано-Франківській області, з 04.05.2018 року.

Згідно ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

При цьому, відповідно до підп. «з» п. 1, п. 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, основою для визначення середнього заробітку є середньоденна (годинна) заробітна плата.

Відповідно до п. 2 цього Порядку, середня заробітна плата за час вимушеного прогулу обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, продовжується у цьому пункті, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

В судовому засіданні встановлено, що після звільненні ОСОБА_1 згідно наказу №591 о/с від 06.11.2015 та поновлення 28.02.2018 на посаді з 07.11.2015, заробітна плата позивачу не нараховувалась і не виплачувалась. Тому, середня заробітна плата за час вимушеного прогулу обчислюється судом виходячи із виплат за останні два календарні місяці роботи перед звільненням позивача 06.11.2015.

Як встановлено судом у справі №809/4378/15, відповідно до довідки про суму середнього заробітку ОСОБА_1 середньомісячне грошове утримання позивача складало 3270,38 грн., середньоденне грошове забезпечення - 152,11 грн.

Таким чином, середній заробіток позивача за весь період вимушеного прогулу позивача складає 12625,13 грн., виходячи з такого розрахунку: 83 робочих днів (період з 05.05.2018 року по 04.09.2018 року включно) помножити на 152,11 грн. (розмір середньоденного грошового забезпечення), який підлягає стягненню з Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Івано-Франківській області, якою проводилось нарахування та виплата грошового забезпечення позивачу під час перебування ним на посаді старшого інспектора з розшуку транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо-транспортних пригод, роти дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції, підпорядкованої управлінню державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Івано-Франківській області. Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з Державної казначейської служби України та з ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання постанови в частині поновлення позивача на посаді та стягнення з Управління державної автомобільної інспекції в Івано-Франківській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 3270,38 грн.

За відсутності доказів понесення сторонами судових витрат, то згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України немає підстав для їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати наказ голови ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області №3 о/с від 04.05.2018 року в частині звільнення ОСОБА_1 із посади старшого інспектора з розшуку транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо-транспортних пригод, роти дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції, підпорядкованої управлінню державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Івано-Франківській області.

Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з розшуку транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо-транспортних пригод, роти дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції, підпорядкованої управлінню державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Івано-Франківській області, з 04.05.2018 року.

Стягнути з Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 08807340, вул. Юності 23, м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76492) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, вул.Заболотівська 5/2, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76019) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 12 625,13 грн. (дванадцять тисяч шістсот двадцять п'ять гривень 13 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з розшуку транспортних засобів, що зникли з місця дорожньо-транспортних пригод, роти дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції, підпорядкованої Управлінню державної автомобільної інспекції Управління МВС України в Івано-Франківській області та в частині стягнення з Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за один місяць в розмірі 3 270,38 грн. (три тисячі двісті сімдесят гривень 38 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Біньковська Н.В.

Рішення в повному обсязі складене 10.09.2018 року.