Рішення

від 06.09.2018 по справі 809/933/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2018 р. справа № 809/933/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Тимощука О.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ткачук О.П.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство "МЖК Експрес-24",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал Сіті",

до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області,

Державної фіскальної служби України,

про скасування рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 26.03.2018 №617405/23802630 та зобов'язання зареєструвати податкову накладну №216 від 30.11.2017, з підстав неправомірної відмови у здійсненні такої реєстрації,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство "МЖК Експрес-24" (надалі, також - позивач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал Сіті" (надалі, також - третя особа на стороні позивача), 31.05.2018 звернулося в суд з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (надалі, також - ДФС України) про скасування рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 26.03.2018 №617405/23802630 та зобов'язання зареєструвати податкову накладну №216 від 30.11.2017, з підстав неправомірної відмови у здійсненні такої реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ДФС України, при прийнятті оскаржуваного рішення, допущено ряд порушень вимог чинного законодавства, а висновок, сформований у вказаному рішенні є необґрунтованим та безпідставним з огляду на таке.

По-перше в порушення вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України замість сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної у квитанції про реєстрацію податкової накладної наведено лише один критерій, який відсутній у пункті 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, а саме: "невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 41.00.10-00.00". Вказане також не відповідає дійсності, оскільки позивачем не здійснювалось постачання товарів, а предметом договорів є виконання робіт, що відповідає специфіці роботи позивача.

По-друге, зупиняючи реєстрацію податкової накладної №216 від 20.11.2017 ДФС України допущено перевищення повноважень при здійсненні функції податкового контролю, оскільки вказана податкова накладна, на переконання позивача, взагалі не мала підлягати моніторингу.

По-третє, ДФС України невірно обрано спосіб реалізації покладених на неї завдань та функцій, оскільки пунктом 62.1 статті 62 Податкового кодексу України не передбачено такого способу податкового контролю як "блокування" податкових накладних. Водночас позивач зазначив про те, що приймаючи оскаржуване рішення ДФС України обмежилась лише аналізом наданих позивачем документів та пояснень, і таким чином здійснено "спрощений" варіант невиїзної документальної перевірки, не дотримуючись при цьому жодної процедурної норми, що є порушенням принципів всебічності та неупередженості.

По-четверте, позивачем, з метою реєстрації податкової накладної надано усі документи, необхідні задля здійснення такої реєстрації, у відповідності до вимог законодавства чинного як на момент прийняття оскаржуваного рішення, так і на момент зупинення реєстрації податкової накладної. Однак, відповідачем у оскаржуваному рішенні не наведено посилань на дослідження обставин справи та зібраних доказів, натомість наявний лише загальний висновок щодо фактичного невиконання позивачем свого обов'язку стосовно обґрунтування своєї позиції, з огляду на те, що позивачем, окрім поданих документів, не надано акту виконаних робіт №21*-2-0-1-11 за листопад 2017 року.

Враховуючи в сукупності усі обставини, на переконання позивача, Державною фіскальною службою допущено численні порушення норм законодавства, а відтак, оскаржуване рішення є протиправним та безпідставним.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог, встановлених статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України).

На адресу суду 21.06.2018 надійшов відзив Державної фіскальної служби України (а.с.232-234, том 1), зі змісту якого слідує, що позивачем заявлено позовні вимоги до неналежного відповідача - Державної фіскальної служби України, натомість, належним відповідачем, згідно доводів, зазначених у відзиві, є Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області. Враховуючи наведене, заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню, а Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області слід залучити до участі у справі як належного відповідача.

Позивачем 26.06.2018 на адресу суду направлено заяву про заміну первісного відповідача належним (а.с.240-242, том 1).

Обрунтовуючи прохання щодо заміни відповідача, позивач вказав, що після одержання відзиву ДФС України від 21.06.2018, позивач дізнався про те, що оскаржуване рішення від 26.03.2018 №617405/23802630, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної прийнято не первісним відповідачем - Державною фіскальною службою України, а Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області. Додатково зазначив, що згідно із наказом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області від 27.03.2018 №413 затверджено склад комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а рішенням від 26.03.2018 відмовлено у реєстрації податкової накладної. Таким чином, зупинення реєстрації податкової накладної №216 від 30.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних відбулось 15.12.2017 Державною фіскальною службою України, а рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте комісією Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області.

Враховуючи наведене, позивач просив замінити первісного відповідача - Державну фіскальну службу України належним відповідачем - Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області та залучити Державну фіскальну службу України до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

У судовому засіданні 10.07.2018 представник третьої особи на стороні позивача та представник Державної фіскальної служби проти заміни неналежної сторони не заперечили.

Відтак, суд задовольнив заяву позивача, та ухвалив замінити відповідача - Державну фіскальну службу України належним відповідачем - Головним управлінням Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач 1) у даній адміністративній справі, а також, залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державну фіскальну службу України (надалі, також - третя особа на стороні відповідача) (а.с.7-10, том 2) та призначив наступне судове засідання на 30.07.2018 о 14:00 год.

У судовому засіданні 30.07.2018 судом задоволено клопотання представника відповідача 1 та відкладено розгляд справи на 29.08.2018 о 10:00 год.

На адресу суду 03.08.2018 представником відповідача 1 та третьої особи на стороні відповідача подано відзив на позовну заяву (а.с.27-29, том 2). Відповідач із заявленими позовними вимогами не погодився, у зв'язку із суперечністю доводів позивача нормам законодавства в частині визначення порядку реєстрації податкових накладних, а також, недоведення позивачем наявності підстав для здійснення реєстрації податкової накладної. Водночас, відповідач зауважив, що позивачем не надано жодних документів, передбачених пунктами 2.8, підпункту 5.1.1 та підпункту 5.1.2 пункту 5.1 Договору Генерального підряду від 22.02.2016 №2202-2016. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача та третьої особи на стороні відповідача також зазначив, що квитанцію, згідно з якою зупинено реєстрацію податкової накладної позивача, сформовано виходячи із того, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567. З огляду на те, що позивачем, у відповідь на повідомлення ДФС України щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій податковій накладній, не надано основного підтверджуючого документу - Акту виконаних робіт №21*-2-0-1-11 за листопад 2017 року, відповідною комісією підставно прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

З огляду на наявність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, та в подальшому - відмови у здійсненні такої реєстрації, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивачем 09.08.2018 подано до суду відповідь на відзив (а.с.32-35, том 2). У наданій відповіді позивач вказав на те, що відповідачем, стверджуючи про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, жодним чином не зазначено яким саме критеріям відповідає вказана податкова накладна, таким чином, зазначене твердження є узагальненим та не дозволяє зробити висновок про правомірність зупинення реєстрації накладної. Позивач повторно вказав на відповідність податкової накладної лише одному критерію оцінки ступеня ризиків, а не сукупності таких критеріїв, як визначено законодавцем. Додатково позивач звернув увагу, що ненадання відповідачу ОСОБА_3 приймання виконаних будівельних робіт №21*-2-0-1-11 за листопад 2017 року пов'язано із технічними причинами та специфікою роботи електронної системи обміну документами між позивачем та ДФС України, якою не передбачено можливості додаткового долучення документу, який помилково не надіслано разом з основним пакетом.

У судовому засіданні 29.08.2018 представником третьої особи на стороні відповідача заявлено клопотання про заміну третьої особи на стороні відповідача на співвідповідача у даній адміністративній справі, обгрунтоване тим, що у прохальній частині позовної заяви позивачем одну із позовних вимог звернено до Державної фіскальної служби України, а саме - зобов'язання зареєструвати податкову накладну №216 від 30.11.2017. Представник зауважив, що повноваження стосовно прийняття рішення про реєстрацію чи відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних покладено на спеціально утворені Комісії головних управлінь ДФС в областях. Натомість, виключно Державна фіскальна служба України наділена повноваженнями здійснювати реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача задоволено та замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державну фіскальну службу України на співвідповідача у даній адміністративній справі (надалі, також - відповідач 2) (а.с.52-54, том 2).

Представник третьої особи на стороні позивача у судове засідання, призначене судом на 06.09.2018 не з'явився, проте подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, отримано судом 02.08.2018 (а.с.25-26).

Під час судового розгляду даної адміністративної справи, представник позивача вимоги, заявлені у позовній заяві, а також твердження вказані у відповіді на відзив підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити. Представник відповідачів, у свою чергу позов заперечив з підстав. Наведених у відзиві на позовну заяву, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши позовну заяву, дослідивши в сукупності письмові докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, відзиви на позов, а також відповідь на відзив, суд зазначає таке.

Як вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство "МЖК Експрес-24" зареєстроване як юридична особа 06.03.1996, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи серія А00 №362624 ( а.с.24, том 1).

Між позивачем та третьою особою на стороні позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал Сіті" укладено договір підряду про будівництво об'єкта та виконання пов'язаних із ним будівельних робіт відповідно до проектно-кошторисної документації від 22.02.2016 №2202-2016 (а.с.59-61, том 1).

Відповідно до умов зазначеного договору, між позивачем та третьою особою на стороні позивача складено та підписано акт приймання виконаних будівельних робіт №21*-2-0-1-11 за листопад 2017 року на загальну суму 1 123 436,40 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 187 239,40 грн. (а.с.34-37, том 1), та складено податкову накладну №216 від 30.11.2017 на загальну суму 1 123 436,40 грн. та суму ПДВ - 187 239,40 грн (а.с.22, том 1).

Згідно із квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі, також - ЄРПН) (а.с.23, том 1) вищевказану податкову накладну зареєстровано в ЄРПН 15.12.2017 за №9268831179 та в результаті обробки, документ прийнято, реєстрація зупинена, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (надалі, також - ПК України).

У графі "виявлені помилки" квитанції вказано про те, що податкова накладна, реєстрація якої зупинена, відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. За результатами опрацювання виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:41.00.10-00.00. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію накладної в реєстрі, відповідно до статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 за №567 та/або Таблицю даних платника податків, що передбачена пунктом 4 вказаного наказу.

Квитанцією №1 підтверджено надходження 23.03.2018 до ДФС України пояснень позивача щодо реальності здійснення операцій по зупиненій податковій накладній, через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" (а.с.28, том 1).

Так, згідно із поясненнями, наданих позивачем, останнім виконано благоустрій території Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал Сіті", відповідно до акта №21*-2-0-1-11 за листопад 2017 року, у зв'язку із чим складено податкову накладну №216 від 30.11.2017. Реальність здійснених робіт підтверджується відповідними договорами поставки, купівлі-продажу та ін., із третіми особами, які є платниками ПДВ, що відображено у ЄРПН. Додатково до наданих пояснень позивачем долучено копії документів, що, на його переконання, розкривають зміст загально-будівельних робіт в зупиненій податковій накладній.

Відповідно до Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.03.2018 за №617405/23802630, у реєстрації податкової накладної, що складена 30.11.2017 за №216 на загальну суму 1 123 436, 40 грн., відмовлено, у зв'язку із ненаданням платником податку копій документів, а саме, первинного документу щодо постачання/придбання товарів/послуг - акта виконаних робіт №21*-2-0-1-11 за листопад 2017 року (а.с.20-21, том 1).

Не погоджуючись із таким рішенням позивач звернувся до Державної фіскальної служби України із письмовою скаргою на оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.03.20018 №617405/23802630, у якій просив скасувати вказане рішення та зареєструвати зазначену податкову накладну (а.с.208-213, том 1).

У відповідь на подану скаргу, Державною фіскальною службою України листом від 16.05.2018 за №16834/6/99-99-11-04-15 повідомлено позивача про порушення ним вимог Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, а саме подання такої скарги без дотримання вимог щодо електронної форми засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС (а.с.214 та зворотній бік, том 1).

Не погоджуючись із оскаржуваним рішенням, та враховуючи надану відповідь на подану скаргу, позивач з метою відновлення свого порушеного права звернувся із позовною заявою до суду.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи та вирішуючи даний адміністративний спір, суд керується положеннями Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також враховує приписи Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 13.06.2017 №567, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/30621, інших законів та підзаконних нормативно-правових актів, у відповідних редакція, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України.

Так, підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено поняття податкового зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Разом з цим, підпунктом 14.1.179 пункту 14.1 статті 14 Кодексу передбачено, що податкове зобов'язання для цілей розділу V ПК України - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно зі змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України 201.1, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація, зокрема, податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Так, згідно із пунктом 74.2 статті 74, в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 розділу II, підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №375, Міністерством фінансів України затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі, також - Критерії), а також вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із пунктом 1 Критеріїв, оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації, зокрема, податкової накладної в ЄРПН здійснюється ДФС України шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних цим Критеріям.

Пунктом 6 затверджених Критеріїв встановлено, що моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС, серед іншого, враховуючи::

- обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Як уже зазначалось судом, посилання саме на вказаний критерій міститься у квитанції від 15.12.2017 (а.с.23).

Аналіз наведених правових норм дозволяє суду дійти висновку про необґрунтованість доводів позивача стосовно порушення процедури зупинення податкової накладної.

Суд зазначає, що згідно із вищезазначеним, відповідність податкової накладної встановленим критеріям ступеню ризиків проводиться виключно в автоматичному режимі, що підтверджується приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, та в свою чергу, виключає будь-який вплив відповідача 2 на процедуру здійснення моніторингу та зупинення реєстрації податкових накладних.

З огляду на вказане, не знаходять підтвердження й висновки позивача щодо наявності у квитанції критерію, який взагалі відсутній у пункті 6 затверджених Критеріїв, оскільки у графі "виявлені порушення", зазначеній у квитанції, вказано саме про невідповідність обсягів постачання обсягам придбання.

Підпунктом 1 пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, посилання на який міститься у квитанції, передбачено два критерії, наявність одного з яких, або ж їх сукупності є підставою зупинення реєстрації податкової накладної.

Так, враховуючи те, що податкова накладна позивача, як він і сам вказує у позовній заяві, містить код послуг згідно ДКПП 41.00.10-00.00, а не код згідно УКТ ЗЕД, застосуванню в даному випадку підлягає частина перша підпункту 1 пункту 6, а саме - "обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) ".

Водночас, сам лише скорочений виклад тексту відповідного пункту Критеріїв, зазначений у квитанції від 15.12.2017 про зупинення реєстрації, не свідчить про відсутність конкретного визначення такого, та протиправність здійсненого зупинення реєстрації податкової накладної.

Окрім цього, у тій же графі квитанції "виявлені помилки", міститься пропозиція щодо надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, та посилання на наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, яким встановлено вичерпний перелік таких документів. Відтак, необґрунтованим є і твердження позивача щодо відсутності конкретних пропозицій стосовно необхідних документів.

Разом з тим, відсутність окремого нормативного акта, яким би встановлювався порядок зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, на яку вказує позивач у позовній заяві, на момент зупинення реєстрації, не свідчить про наявність підстав для визнання такого зупинення протиправним.

Додатково, стосовно необхідності встановлення саме сукупності критеріїв для зупинення реєстрації податкової накладної, суд зазначає, що відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, серед іншого, зазначається визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, Податковим кодексом України, як підставу зупинення реєстрації податкової накладної, передбачено і можливість виявлення одиночного критерію оцінки ступеня ризиків, а не лише їх сукупності. Відтак, висновки позивача з даного приводу суд вважає помилковими.

Стосовно доводів позивача щодо неправомірності рішення, прийнятого комісією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про відмову у реєстрації податкової накладної суд зазначає таке.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 затверджено Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до підпункту 1 пункту 1 затвердженого переліку, для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв, необхідними документами для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, серед інших, є первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки , накладні.

Суд повторно звертає увагу позивача на те, що згідно зі змістом квитанції, наявної у матеріалах даної справи, остання містить посилання на положення вищенаведеного наказу, яким затверджено вичерпний перелік усіх необхідних документів.

Механізм зупинення податкової накладної/розрахунку коригування, а також реєстрації зупиненої податкової накладної затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (надалі, також - Постанова №117).

Так, відповідно до пунктів 18-21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі та відмову у такій реєстрації.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є, зокрема, ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 даного Порядку.

Як уже зазначалось судом, відповідно до змісту оскаржуваного рішення, у реєстрації податкової накладної позивача відмовлено, у зв'язку із відсутністю первинних документів, а саме - акта виконаних робіт №21*-2-0-1-11 за листопад 2017 року.

Пояснюючи неподання вказаного документа позивач стверджує про неналежне функціонування електронної системи обміну документами з відповідачем 2, якою також не передбачено механізму повторного подання зазначеного документу. Вказане підтверджувалось і представником позивача у судовому засіданні та не заперечувалось представником відповідачів під час розгляду справи.

Однак, враховуючи те, що законодавцем чітко визначено перелік підстав, за наявності яких зупинена податкова накладна не підлягає реєстрації, та відсутність первинного документа, передбаченого таким переліком, що не заперечується позивачем, оскаржуване рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, на переконання суду, є правомірним, а доводи позивача з даного приводу - необґрунтованими.

Водночас, суд не погоджується із твердженнями позивача про те, що відповідачем у оскаржуваному рішенні не наведено посилань на дослідження обставин справи та зібраних доказів, натомість наявний лише загальний висновок щодо фактичного невиконання позивачем свого обов'язку, та вказує на таке.

Пунктами 21 та 23 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації передбачено, що комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Наведене свідчить про те, що особливості розгляду поданих платником податку документів, висновки, що передували прийняттю відповідного рішення зазначаються саме у протоколі засідання відповідної комісії. Натомість, додатком №2 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою №117 встановлено форму рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зазначення будь-яких пояснень стосовно дослідження обставин справи, зібраних доказів чи інших висновків з приводу прийнятого комісією рішення вказаним додатком не передбачено.

Окрім цього, суд вважає помилковими і висновок позивача стосовно відсутності повноважень для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, з огляду на те, що така була створена лише 27.03.2018.

Суд зазначає, що відповідно до наказу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області від 14.03.2018 №351, комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних утворено саме 14 березня 2018 року (а.с.43 та зворотній бік том 2). Натомість, наказом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області від 27.03.2018 №413 лише внесено зміни до вищевказаного наказу №351, а саме - до складу комісії (а.с.45 та зворотній бік том 2).

Таким чином, свою діяльність комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області розпочала саме з 14.03.2018, а не з 27.03.2018, як вказав позивач у відповіді на відзив.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 26.03.2018 №617405/23802630.

Разом з цим, з огляду на те, що єдиною підставою відмови у здійсненні реєстрації зупиненої податкової накладної є відсутність акта виконаних робіт №21*-2-0-1-11 за листопад 2017 року, наявність якого, при поданні на реєстрацію податкової накладної, підтверджується посилання на нього в інших підтверджуючих документах, зокрема поясненнях позивача (а.с.27, том1), неподання якого зумовлено технічною несправністю електронної системи обміну документами, що не залежало від волі позивача, враховуючи також відсутність механізму повторного подання такого документа задля реєстрації податкової накладної, у відповідача - Державної фіскальної служби України наявні усі підстави для здійснення реєстрації податкової накладної від 30.11.2017 №216.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача в частині зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну №216 від 30.11.2017.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд зобов'язати Державну фіскальну службу України подати суду звіт про виконання судового рішення.

Так, згідно із частиною 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З метою здійснення належного судового контролю за виконанням рішення суду та забезпечення належного захисту прав позивача, на переконання суду, слід задовольнити прохання позивача, та встановити відповідачу 2 - Державній фіскальній службі України місячний строк з моменту набрання рішення законної сили, для подання звіту про його виконання.

Суд вертає увагу також на приписи частини 2 статті 382 КАС України, відповідно до якої, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до частин 1 та 3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

В підтвердження понесення позивачем судових витрат у матеріалах справи міститься платіжне доручення №22585 від 30.05.2018 (а.с.3), про сплату судового збору в розмірі 1762 грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати в розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) гривня підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 255, 295, 297, 299, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ - 39292197) зареєструвати податкову накладну №216 від 30.11.2017.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ - 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство "МЖК Експрес-24" (код ЄДРПОУ - 23802630) судові витрати в розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) гривня 00 копійок.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ - 39292197) подати у місячний строк, з моменту набрання цього рішення законної сили, звіт про виконання судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство "МЖК Експрес-24", адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 58, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 23802630;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал Сіті", адреса: вул. Національної Гвардії, буд. 3а, м. Івано-Франківськ, 76005, код ЄДРПОУ - 34084722;

Відповідачі:

Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, вулиця Незалежності, будинок 20, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76018, код ЄДРПОУ - 39394463;

Державна фіскальна служба України, адреса: Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 39292197.

Суддя /підпис/ ОСОБА_4

Рішення складене в повному обсязі 11 вересня 2018 р.