Постанова

від 26.07.2018 по справі 808/4102/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 липня 2018 рокусправа № 808/4102/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Сафронова С.В.

судді: Мельник В.В., Чепурнов Д.В.,

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватною підприємства Юнімед на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року

у адміністративній справі № 808/4102/17 за позовом Приватною підприємства Юнімед

до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним га скасування рішення, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року відмовлено у задоволені адміністративного позову Приватною підприємства Юнімед стосовно визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області № 1185 від 01.12.2017 про опис майна у податкову заставу, яким вирішено здійснити опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному і іншому управлінні) платника податків ПП Юнімед

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено до апеляційного суду позивачем з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповного встановлення обставин, що мають значення для розгляду справи, що призвело до прийняття невірного рішення, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що оскаржуване у цій справі рішення було прийнято відповідачем поза його повноваженнями, визначеними чинним законодавством, оскільки з 27.07.2017 року та до сьогодні місцем реєстрації Позивача є наступна адреса: Україна, 49101 місто Дніпро, вул.Виконкомівська, буд. 38, кв. 9Б, що підпадає під юрисдикцію ДПІ у Шевченківському районі

м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, де Позивач вже перебував на податковому обліку станом на дату прийняття оскаржуваного рішення про опис майна у заставу №1185 від 01.12.2017 року, і відповідно відповідач не є контролюючим органом за місцем реєстрації позивача, та не мав права уповноважувати будь-яких своїх посадових осіб на здійснення функцій податкового керуючого позивача і здійснювати будь-які заходи щодо стягнення податкового боргу.

Другою підставою для скасування рішення суду першої інстанції на думку апелянта є сплив строків давності для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення , оскільки податковий борг виник 14.10.2014 року у зв'язку з прийняттям Ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі №0870/12576/12 , а згідно п.102.4. ст.102 ПК України податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу . Вважає, що відповідач мав протягом періоду із 14.10.2014 року по 14.10.2017 року включно вжити заходи по погашенню податкового боргу, у тому числі і щодо опису майна позивача у податкову заставу та звернення на нього стягнення, тому внаслідок пропущення 1095 денного строку борг позивача підлягає списанню, як безнадійний. На думку апелянта така його позиція узгоджується з наведеною в постанові від 06.02.2018 року у справі № 807/2097/16 правовою позицією Верховний Суд України, в якій зазначається, що в разі спливу 1095 денного строку, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає з огляду на нижченаведене.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.12.2017 р. уповноваженою особою Головного Управління ДФС у Запорізькій області Косенко І.В. прийнято рішення № 1185 (а.с.24), згідно з яким відповідно до статті 89 Податкового кодексу України у зв'язку з несплатою у встановлені цим Кодексом строки сум податкового боргу вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) ПП Юнімед , з значенням про те, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, - також того майна, права власності на яке він набуде у майбутньому.

Оскаржуване позивачем у цій справі рішення було прийнято відповідачем у зв'язку з несплатою позивачем суми узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 124 057 грн., визначене податковим повідомленням - рішенням форми Р № 0001752211 від 10.09.2012 р., та пені у сумі 32 743,14 грн., нарахованої на підставі ст.129 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань.

Оскільки податкове повідомлення-рішення форми Р № 0001752211 від 10.09.2012 р. позивач оскаржував до адміністративного суду, але постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.12.2013 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 р. у справі №0870/12576/12, у задоволені позову ПП Юнімед було відмовлено, тому у вересні 2015 р. ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з податку на прибуток ПП Юнімед у сумі 159 934.33 гри., який складається з основної суми боргу у розмірі 124 057 грн., визначеної податковим повідомленням - рішенням форми Р № 0001752211 від 10.09.2012. та суми нарахованої пені у розмірі 32 743,14 грн.

Факт виникнення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 124 057 грн., його не сплату в добровільному порядку та суму нарахованої пені за несвоєчасну сплату, ПП Юнімед не спростовує і у цій справі не оспорює, тому судова колегія під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції не вважає за необхідне вдаватися в обговорення зазначеного питання.

Стосовно визначеної позивачем підстави оскарження рішення про опис майна у податкову заставу № 1185 від 01.12.2017, як прийнятого поза повноважень відповідача по справі, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з цього приводу, оскільки повноваження відповідача вчиняти дії та приймати рішення, що направленні на забезпечення погашенню податкового боргу, у тому числі і шляхом опису майна боржника у податкову заставу - передбачено чинним законодавством, зокрема, абз.3 п.89.3 ст.89 Податкового кодексу чітко визначає, що опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг, і зміна місцезнаходження позивача у даному випадку не впливає на повноваження відповідача, оскільки відповідно до ст.45 Бюджетною кодексу України сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації суб'єкта господарювання - платника податків у зв'язку із зміною місцезнаходження, має здійснюватися за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Підтримує судова колегія також позицію суду першої інстанції і стосовно безпідставності тверджень позивача про пропущення відповідачем при здійсненні опису майна у податкову заставу 1095 денного строку, оскільки податковий борг позивача виник 14.10.2014 - в момент узгодження податкового повідомлення-рішення щодо нарахування податкового зобов'язання, і строк давності для стягнення цього податкового боргу мав сплинути 14.10.2017. Проте, податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення з позивача податкового боргу у вересні 2015 року, тобто у встановлених ПК України строк, тим більш, що рішення про опис майна у податкову заставу з метою забезпечення виконання платником податків визначених ПК України своїх обов'язків, в тому числі й щодо сплати податкового боргу в добровільному порядку, не є тотожним процедурі звернення стягнення на майно, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Так, пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України передбачено, що майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом.

За правилами підпунктів 89.1.1, 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 Податкового кодексу України ).

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів визнає рішення суду першої інстанції законними і обґрунтованим, та таким, що не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції повно відображені обставини, що мають значення для справи та наведено правильні висновки щодо встановлених обставин і правових наслідків, натомість доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322 325, 328 КАС України, суд,-

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватною підприємства Юнімед - залишити без задоволення, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року - залишити без змін

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: С.В. Сафронова

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Д.В. Чепурнов