Рішення

від 06.09.2018 по справі 826/8626/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 вересня 2018 року № 826/8626/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., за участі секретаря судового засідання Князєвої А.С., розглянувши в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центр сертифікації Центротест

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування наказів від 05.03.2018р. № 3491

та від 14.03.2018р. № 3943,

за участю представників сторін:

від позивача: Гаджук П.П., Пінчук Ю.В.

від відповідача: Шилко К.С.

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Центр сертифікації Центротест звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ від 05.03.2018р. № 3491 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Центр сертифікації Центротест (код ЄДРПОУ 38405971) та наказ від 14.03.2018р. № 3943 ТОВ Про перенесення строку проведення розпочатої документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Центр сертифікації Центротест .

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що оскаржувані накази Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ДФС України щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача та перенесення строку проведення перевірки винесені за відсутності підстав, виключний перелік яких передбачено п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а також без дотримання вимог, передбачених п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України.

За посиланням позивача, як свідчить вступна частина оскаржуваного наказу від 05.03.2018р. № 3491, він виданий у зв'язку з тим, що ТОВ Центр сертифікації Центротест не надало документальних підтверджень на письмовий запит ГУ ДФС у м. Києві від 16.06.2017р. № 17182/10/26-15-14-04-05- 12 . Проте, як свідчить журнал вхідної кореспонденції позивача, на його адресу не надходило письмового запиту ГУ ДФС у м. Києві від 16.06.2017р. № 17182/10/26-15-14-04-05- 12 . За цією датою 16.06.2017р. надходив запит № 17182/10/26-15-14-04-05- 14 Про надання інформації . Однак, у зв'язку з тим, що вказані у запиті підстави для надання інформації не відповідали вимогам п. 73.3. ст. 73 ПК України, у наданні інформації було правомірно відмовлено. Разом з тим, нових запитів з цього приводу відповідачем не надсилалось.

З огляду на зазначене, як зазначає позивач, підстава для прийняття оскаржуваного наказу є незаконною, оскільки відповідачем не надсилалося позивачу письмового запиту ГУ ДФС у м. Києві від 16.06.2017р. № 17182/10/26-15-14-04-05-12, а відтак позивач був позбавлений права надати документальні підтвердження згідно цього запиту.

Крім того, на думку позивача, безпідставним є твердження відповідача, зокрема у наказі від 14 березня 2018 року №3943 Про перенесення строку проведення розпочатої документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Центр сертифікації Центротест , оскільки така перевірка фактично не розпочалася.

Також, за посиланням позивача, законодавцем встановлено заборону на проведення органами державної служби України будь-яких перевірок суб'єктів господарювання у 2015 та 2016 роках за попередній період.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані накази від 05.03.2018р. № 3491 та від 14.03.2018р. № 3943 прийняті в межах повноважень, встановлених Податковим кодексом України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві, у відповідності до п.п 20.1. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, було надіслано запит до Товариства з обмеженою відповідальністю Центр сертифікації Центротест від 16.06.2017р. №17182/10/26-15-14-04-05-14. В запиті було зазначено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві виявлено факти, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ Центр сертифікації Центротест (код 38405971) даних податкового кредиту у сумі 93 301 грн. по взаємовідносинах з ТОВ Атрибут-Компані (код 39651100), що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за період вересень 2016 року та у сумі 42 668 грн. по взаємовідносинах з ТОВ БІС ПРОФІТЕАН (код 40916300), що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість протягом травня-серпня 2015 року.

Проте листом-відповіддю від 03.07.2017 № 03/07/2017-1 ТОВ Центр сертифікації Центротест повідомило відповідача про відмову у наданні інформації.

Наказом Головного управління ДФС у м. Києві від 05 березня 2018 року № 3491 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Центр сертифікації Центротест (код 38405971), наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Центр сертифікації Центротест з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом - постачальником ТОВ Атрибут-Компані (код 39651100) за період травень 2015 року, червень 2015 року, липень 2015 року та серпень 2015 року, тривалістю 5 робочих днів з 06.03.2018 року по дату звершення перевірки.

06.03.2018р. було видано направлення на перевірку № 380/26-15-14-04.

Проте, в ході проведення перевірки, посадовими особами ТОВ Центр сертифікації Центротест , листом від 14.03.2018р. № 13/03/18-905-2 (а.с. 18), було повідомлено ГУ ДФС у м. Києві про втрату оригіналів документів фінансово-господарської діяльності підприємства.

Наказом Головного управління ДФС у м. Києві від 14 березня 2018 року № 3943 перенесено строк проведення розпочатої документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Центр сертифікації Центротест з 14.03.2018р. до дати відновлення та надання документів у межах строків, визначених п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач і звернувся з даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Інформація на запит контролюючого органу надається Національним банком України, іншими банками безоплатно у порядку і обсягах, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, податковий орган у порядку, визначеному законодавством, наділений правом надсилати платникам податків письмові запити про надання інформації (пояснень) та документальних підтверджень, зокрема якщо за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У разі наявності обставин для подання інформаційного запиту у ньому має бути вказано - які саме факти свідчать про порушення платником податків законодавства; які факти виявлено під час аналізу податкової звітності, що свідчать про відсутність реального здійснення господарських операцій.

Одночасно, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства, тому такі обставини можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуто наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу наявне право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовано або документально не підтверджено, може бути призначено перевірку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не було надано пояснення та їх документальне підтвердження на письмовий запит відповідача. В свою чергу відповідачем в запиті було вказано на конкретний факт - недостовірність визначення ТОВ Центр сертифікації Центротест (код 38405971) даних податкового кредиту у сумі 93 301 грн. по взаємовідносинах з ТОВ Атрибут-Компані (код 39651100), що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за період вересень 2016 року та у сумі 42 668 грн. по взаємовідносинах з ТОВ БІС ПРОФІТЕАН (код 40916300), що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість протягом травня-серпня 2015 року.

Згідно п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 78.4. ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги ненадання позивачем в повному обсязі документів, зазначених у запиті, відсутність пояснень, а також отримання податкової інформації, що свідчить про можливі порушення позивачем та його контрагентом податкового, валютного та іншого законодавства, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ виданий з дотриманням вимог та за наявності підстав, передбачених Податковим кодексом України.

Також суд звертає увагу, що вимоги до оформлення Наказу на проведення перевірки визначено в п.81.1 Податкового кодексу України, відповідно до якого в Наказі зазначаються: 1) дата видачі; 2) найменування контролюючого органу; 3) найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться; 4) мета; 5) вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка); 6) підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом; 7) дата початку і тривалість перевірки, 8) період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Судом встановлено, що оскаржуваний наказ від 05.03.2018р. № 3491 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Центр сертифікації Центротест прийнято відповідно до вимог пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а зміст та реквізити відповідають п.81.1 ПК України.

Оскільки наказ прийнято у зв'язку з тим, що позивачем не надано документи, зазначені у запиті, відповідачем виявлено факти, що свідчать про можливі порушення позивачем податкового законодавства, окремі недоліки, допущені в оформлені наказу про проведення перевірки, зокрема помилкове визначення номеру письмового запиту контролюючим органом (№ 17182/10/26-15-14-04-05-12 замість № 17182/10/26-15-14-04-05-14) не можуть бути самостійною підставою для визнання наказу протиправним та спричинити його недійсність.

Відповідно до статті 44.5 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Враховуючи отримання в ході проведення перевірки листа ТОВ Центр сертифікації Центротест від 14.03.2018р. № 13/03/18-905-2 (а.с. 18) про втрату оригіналів документів фінансово-господарської діяльності підприємства, Наказом Головного управління ДФС у м. Києві від 14 березня 2018 року № 3943 було правомірно перенесено строк проведення розпочатої документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Центр сертифікації Центротест з 14.03.2018р. до дати відновлення та надання документів у межах строків, визначених п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України.

Крім того, суд зазначає, що виходячи із положень статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Так, згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Виходячи з наведеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваного наказу та дії за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Так, оспорюваний у вказаній справі наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання.

Отже, враховуючи, що податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, оспорюваний наказ та дії щодо проведення перевірки не є такими, що порушують права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, а відтак, задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такий наказ та дії відповідача не є юридично значимими для позивача.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 21 Податкового кодексу України визначені обов'язки контролюючих органів, серед яких обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Контролюючі органи та їх посадові особи при прийнятті рішень у тому числі наказів про проведення фактичної перевірки, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податкового кодексу України.

У зв'язку з відповідністю оскаржуваних наказів нормам Податкового кодексу України та законністю дій представників відповідача щодо вручення таких наказів, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи та проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій

Дата складання повного тексту рішення - 12 вересня 2018 року