Рішення

від 13.09.2018 по справі 826/15407/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 13 вересня 2018 року                                                    № 826/15407/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна  О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.  Києві доШколи І-ІІІ ступенів № 276 Деснянського району міста Києва про застосування заходів реагування,- В С Т А Н О В И В: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (адреса: вул. Володимирська, 13, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 38620155) (далі – позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Школи І-ІІІ ступенів № 276 Деснянського району міста Києва (02222, м. Київ, вул. Сабурова, 14, код ЄДРПОУ: 01487866) (далі – відповідач), в якому просило суд застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації підвальних приміщень школи І-ІІІ ступенів № 276 Деснянського району міста Києва до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в ході проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки відповідача за адресою: м. Київ, вул. Сабурова, 14 у Деснянському районі м. Києві встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають на об'єкті, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації підвальних приміщень школи до повного усунення порушень. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що порушення зафіксовані в акті не створюють реальної загрози життю і здоров'ю людей, а тому відсутня необхідність і підстави у примусовому порядку застосовувати заходи реагування до відповідача. Крім того, останній зазначив, що більшість порушень, виявлених під час перевірки, відповідачем усунуто та продовжуються вчинятися відповідні заходи щодо повного усунення порушень. Ухвалою судді від 14.12.2017 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку скороченого провадження, тобто без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Ухвалою судді від 01.02.2018 продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Розглянувши подані матеріали, пояснення та заперечення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. Як вбачається з матеріалів справи, у строк з 11.04.2017 по 21.04.2017 посадовими особами Деснянського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві проведено планову (позапланову) перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Школи І-ІІІ ступенів № 276 Деснянського району міста Києва, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Сабурова, 14, за результатами якої складено акт № 29/252 (далі – Акт перевірки), яким встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, а саме: розділ IV пункт 1.12 Правил пожежної безпеки в Україні (далі – ППБУ) – не надані акти проведення прихованих робіт на прокладення проводів (кабелів) фойє першого поверху, приміщення тиру в підвалі; розділ IV пункт 1.6 ППБУ – з'єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних приладів не виконано за допомогою опресування, паяння або затискачів; розділ IV пункт 1.17 ППБУ – електричні вимикачі в підвальному приміщенні встановлені на горючій основі без підкладення під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на 1 см з кожного боку; розділ IV пункт 1.8, п. 1.18 ППБУ – у приміщеннях допускається улаштування та використання тимчасових дільниць електромережі; розділ IV пункт 1.16 ППБУ – електрощити, групові електрощітки не оснащені схеми підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту; розділ ІІІ пункт 2.23 пункту 9.2.1 ППБУ; ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинку та споруди» - двері сходових кліток не обладнані пристроями для самозачинення та ущільнення в притворах; розділ ІІІ пункт 2.37, пункт 2.23 ППБУ – відсутні двері на поверхах, які відокремлюють сходову клітку від приміщень поверхів; розділ ІІІ пункт 2.31. пункт 2.32 ППБУ – над дверима евакуаційних виходів не встановлені покажчики «Вихід» білого кольору на зеленому фоні, підключені до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення; розділ ІІІ пункт 2.37 ППБУ – допускається замикання евакуаційних дверей будівлі таким чином, що важко відчиняються з середини; розділ V пункти 1.1, 1.2 ППБУ; пункти 5.1, 5.8, 7.1 додаток А, пункти 7.3 ДБН В.2.5-56.2014 «Системи протипожежного захисту»; пункт 23 частини 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту – приміщення не обладнані автоматичною системою пожежної сигналізації з виводом сигналу від приладу приймально-контрольного пожежного на пульт пожежного спостерігання; розділ V пункт 1.2 ППБУ; пункт 8.1.5 ДБН В.2.5-56.2014 «Інженерне обладнання будинків та споруд. Системи протипожежного захисту» - зонах з кухонним обладнанням (плити, сковороди, вертикальні, кутові, ланцюгові печі, тощо) не встановлені модульні системи локального пожежогасіння, спеціалізовані для такого виду загорань; розділ V пункти 1.2, 1.4 ППБУ; пункти 9.1.1, 9.2.1, 9.2.6, додаток Б п. 5.1 ДБН В.2.5-56.2014 «Системи протипожежного захисту» - приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей; розділ V пункт 3.10 ППБУ – для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) не встановлено вказівні знаки згідно ДТСТУ ISO 6309^2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные знаки безопасности»; пункт 16 «Порядок функціонування добровільної пожежної охорони» - члени пожежної дружини (команди) не застраховані відповідно до Закону України «Про страхування»; розділ V пункт 2.2, підпункт 7 ППБУ – пожежні кран-комплекти, які розміщені у навісних шафках не мають отворів для провітрювання і не пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкриття; розділ V пункти 2.2, 9 ППБУ – на дверцях пожежних шафок із зовнішнього боку не вказані після літерного індексу «ПК» порядковий номер карана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів. Враховуючи те, що під час проведення планової (позапланової) перевірки відповідача виявлено ряд порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створює, на думку позивача, загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся з позовом до суду щодо застосування заходів реагування. Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків. Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України. Статтею 47 Кодексу цивільного захисту України  встановлено, що державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до  Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає  Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Статтею 1 цього Закону встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Відповідно до ч. 5 ст.4 вказаного Закону виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Разом з тим, згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013 №20/2013 (далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. Відповідно до п. 3 зазначеного Положення основними завданнями ДСНС України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб. Згідно з ст. 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 Кодексу цивільного захисту України). Відповідно до ч. 2 ст. 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника. Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання (ст. 55 Кодексу цивільного захисту України). Згідно з ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Відповідно до ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Таким чином, центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, або територіальні органи в містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), мають право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд. В той же час, суд зазначає, що звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення роботи або часткової зупинення роботи підприємства, установи, організації виникає виключно за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб'єкта господарювання порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом. При цьому, така ознака як створення загрози життю та/або здоров'ю людей досить широко трактується, теоретично всі порушення протипожежних норм у тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. Отже, застосування цих заходів можливе за будь-яке порушення. Оскільки обов'язок доведення позовних вимог в порядку ч. 1 ст. 77 КАС України покладено на позивача, то саме органи пожежного нагляду (суб'єкт владних повноважень) мають обґрунтувати необхідність застосування крайнього заходу - зупинення роботи підприємства, установи, організації, а суд дослідити вказані докази та надати їм відповідну правову оцінку. Між тим, суд вказує на те, що конкретного та вичерпного переліку порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, ані Кодексом цивільного захисту України, ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом не наведено, з огляду на що поняття  «створюють загрозу життю та здоров'ю людей» є оціночним поняттям, чи створює виявлене порушення загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення цього питання. Іншою важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням. Суд зазначає, що виявлені під час перевірки порушення законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки є такими правопорушеннями, які можуть бути усунуті шляхом надання припису, накладення адміністративного стягнення відносно посадових осіб суб'єкта господарювання фінансових санкцій. Водночас, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації підвальних приміщень школи І-ІІІ ступенів № 276 Деснянського району міста Києва до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення є крайнім заходом, який може суттєво звузити (обмежити) можливості відповідача у сфері організації та забезпечення навчального процесу для відповідача, ускладнити навчальний процес та його господарське забезпечення. З урахуванням встановлених обставин, суд зазначає про необхідність встановлення рівноваги між здійсненням контролю за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано. Вимога знаходження справедливої рівноваги означає, що завжди має бути розумна пропорційність між використовуваними засобами і метою, яка ними достягається. Принцип пропорційності спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення. Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей. Суд зазначає, що вимога позивача стосовно зупинення експлуатації підвальних приміщень школи І-ІІІ ступенів № 276 Деснянського району міста Києва до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення не відповідає тяжкості тих порушень, які виявлені під час перевірки. Більш того, позивачем не надано суду переконливих доказів того, що перелічені в акті перевірки порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування у вигляді саме зупинення експлуатації підвальних приміщень школи І-ІІІ ступенів № 276 Деснянського району міста Києва і не може бути усунуто іншими можливими заходами. Між тим, у ході судового розгляду справи судом встановлено, що школою І-ІІІ ступенів № 276 Деснянського району міста Києва на момент розгляду справи усунуло більшість виявлених порушень та вжито ряд інших заходів спрямованих на досягнення цілей щодо повного усунення таких порушень. Так, судом встановлено, що з метою виконання порушень, зафіксованих позивачем в акті перевірки № 29/252 відповідачем вжито наступних заходів: сформовано робочий проект системи пожежної сигналізації школи І-ІІІ ступенів № 276 Деснянського району міста Києва, до суду надано витяг з порядку дій при пожежі школи І-ІІІ ступенів № 276 Деснянського району міста Києва, положення про добровільну пожежну дружину даної школи, договір про виконання робіт зі спостерігання за установками пожежної автоматики об'єктів та їх техногенного обслуговування від 09.02.2018 № ДГ-276, укладеного між школою І-ІІІ ступенів № 276 Деснянського району міста Києва (замовник) та ТОВ «АПС-Київ» (Виконавець); акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 12.02.2018 № ОУ-0200446; акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) за лютий 2018 року від 21.02.2018 №  ОУ-0200446; акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) за березень 2018 року від 23.03.2018 №  ОУ-0300399; договір від 30.01.2018 № 276-02, укладений між школою І-ІІІ ступенів № 276 Деснянського району міста Києва (замовник) та ПП «Елктропромтех» (підрядник), умовами якого передбачено, що виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги з технічного обслуговування внутрішніх електричних мереж та електрощитових у школі І-ІІІ ступенів № 276 Деснянського району міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Сабурова, 14; акти приймання надання послуг від 09.02.2018 № 276/1, від 21.02.2018 № 276/2, від 12.02.2018 № 276-1, від 14.03.2018 № 276/03; договір від 20.03.2018 № 20, укладений між ТОВ «Олтрейд ЛТД» (продавець) та школою І-ІІІ ступенів № 276 Деснянського району міста Києва (покупець), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує лампи електричні. Також, в матеріалах справи міститься акт від 06.04.2018 № 02/2018 про здійснення пожежно-техічного обстеження навчальних кабінетів з метою з'ясування стану електромережі. Більш того, відповідачем також надано лист-звернення від 07.02.2018 № 26 до начальника Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації щодо виділення додаткових коштів для встановлення 8 дверей сходових кліток, які відокремлюють сходову клітку від приміщень поверхів, на виконання припису від 16.11.2017 № 29/255 Деснянського РУ ГУ ДСНС у м. Києві у розмірі 100000,00 грн. В матеріалах справи також міститься лист ГУ ДСНС у м. Києві від 03.05.2017 №  65812018 про відповідність проектної документації вимогам нормативних документів, відповідно до якого контролюючий орган розглянув робочий проект системи протипожежного захисту «Система пожежної сигналізації», стадія «РП» (шифр 02/17-СПС), на об'єкті «приміщення школи І-ІІІ ступенів № 276 за адресою: вул. Сабурова, 14 у Деснянському районі міста Києва», розроблений ТОВ «Модус» та повідомив, що порушень протипожежних вимог будівельних норм та правил не виявлено. З наявних в матеріалах справи результатів фотофіксації також видно, що над дверима евакуаційних виходів встановлені світлові покажчики «Вихід» білого кольору на зеленому фоні, які підключені до живлення аварійного освітлення (а.с. 69-71, 84). Більш того, матеріали справи містять також докази, зокрема, результати фотофіксації того, що приміщення обладнані автоматичною системою пожежної сигналізації з виводом сигналу від приладу приймально-контрольного пожежного на пульт пожежного спостерігання (а.с. 61). Відповідачем також надано результати фотофіксації того, що з'єднання та окінцювання жил електричних приладів приєднані за допомогою наконечників, які закріплені на кінці жил (а.с. 63). Позивачем не спростовується те, що електрощити, групові електрощітки оснащені системами підключення споживачів з пояснювальними написами, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи результати фотофіксації (а.с. 67-68).   Більш того, з наявних в матеріалах справи результатів фотофіксації (а.с. 8) видно, що у школі І-ІІІ ступенів № 276 за адресою: вул. Сабурова, 14 у Деснянському районі міста Києва існують динаміки для передавання звукового сигналу системи пожежної сигналізації, а в зонах кухонного обладнання (плити, сковороди, тощо) наявні прилади пожежогасіння, зокрема, вогнегасники та встановлені теплові та димні датчики системи пожежної сигналізації, підтвердженням чого є фотокопія (а.с. 79). Також судом встановлено, що відповідачем встановлені вказівні знаки місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників), про що свідчать результати фотофіксації, які наявні в матеріалах справи (а.с. 82-85). Крім того, у письмових поясненнях представник відповідача зауважив, що відповідно до порядку дій при пожежі існує оповіщення, а саме: три довгих дзвінка шкільного дзвоника, про що також було повідомлення представника позивача при перевірці. Отже, проаналізувавши вказані обставини у сукупності, суд зазначає, що останні свідчать про здійснення відповідачем всіх можливих та законних дій для усунення виявлених порушень, а також про попередження, зупинення та припинення можливих надзвичайних ситуацій, з огляду на що суд не вбачає наявність правових підстав для застосування до відповідача заходів реагування, заявлених у позові. За змістом ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Між тим, позивачем не надано суду переконливих доказів того, що на час розгляду справи у діяльності відповідача наявні порушення, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, у зв'язку з чим, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є такими, що задоволенню не підлягають. На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статтями ст.ст.  2,  5 - 11,  19,  72-77,  90,  139, ст.ст.  241-246,  250,  251,  255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В И Р І Ш И В: У задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (адреса: вул. Володимирська, 13, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ 38620155) відмовити у повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені  статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст.  293,  295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15  Розділу VII «Перехідні положення» КАС України. Суддя                                                                                                О.А. Кармазін