Постанова

від 13.09.2018 по справі 824/895/17-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/895/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

13 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича компанія "Бустар ЛТД" на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої компанії "Бустар ЛТД" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі ГУ ДФС у Чернівецькій області) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої компанії "Бустар ЛТД" (далі ТОВ НВК "Бустар ЛТД") в якому з урахуванням змінених позовних вимог, просило стягнути з відповідача до Державного бюджету України податковий борг на загальну суму 80845,98 грн.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 18.04.2018 позов задоволено: стягнуто з ТОВ НВК "Бустар ЛТД" (58002, Чернівецька область, м. Чернівці, площа Театральна, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 21429243), яке має податковий борг, з рахунків платника податків у банках на загальну суму податкового боргу 80845,98 грн. до Державного бюджету України.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції в мотивувальній частині рішення невірно вказав самостійно визначену відповідачем суму податку на додану вартість, взявши за основу суму податкових зобов'язань, зазначених в податкових деклараціях з податку на додану вартість, а отже оскаржуване судове рішення грунтується на невірних даних.

11.06.2018 від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу доводи якого, аналогічні доводам, викладеним в позовній заяві.

Крім того, позивач вказав, що лише помилкове зазначення судом замість самостійно визначеної суми податку на додану вартість, яка вираховується як різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту звітного періоду, загальної суми податку на додану вартість, не може означати прийняття невірного рішення.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися та повноважних представників до суду не направили.

У відповідності до вимог ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, зважаючи на те, що матеріалах справи достатньо доказів, на підставі яких її може бути вирішено, колегія суддів перейшла з відкритого судового засідання до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Після переходу до розгляду справи в порядку письмового провадження, на електронну пошту Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, мотивоване тим, що на електронному рахунку ТОВ НВК "Бустар ЛТД" з 28.08.2018 року знаходиться залишок коштів, достатній для погашення боргу, який утворився в зв'язку з несплатою останнім суми податкового зобов'язання, а тому необхідно зупинити провадження у справі та зобов'язати позивача списати з електронного рахунку вказані кошти.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення клопотання відсутні, оскільки ст.236 КАС України, якою передбачено випадки за яких суд повинен або може зупинити апеляційне провадження у справі, не містить підстав зазначених у клопотанні.

Заслухавши суддю-доповідача перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає зважаючи на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ НВК "Бустар ЛТД" (58002, Чернівецька область, м. Чернівці, площа Театральна, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 21429243) зареєстроване як юридична особа 09.02.1993 та перебуває на обліку, як платник податків за основним місцем обліку-в ГУ ДФС у Чернівецькій області.

05.09.2017 податковим органом проведено камеральну перевірку своєчасності сплати відповідачем узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт №364/24-13-12-05/21429243 від 05.09.2017.

За результатами перевірки встановлено порушення відповідачем п.50.1 ст.50, п.57.1, п.57,3, ст.57 та п.203.2 ст.203 ПК України в частині несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Станом на 06.11.2017 року згідно розрахунку заборгованості здійсненого позивачем, ТОВ НВК "Бустар ЛТД" мав податковий борг по податку на додану вартість на загальну суму 181990, 82 грн.

В подальшому, під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем зменшено позовні вимоги до суми 80845,98 грн., в зв'язку з частковим погашенням відповідачем податкового боргу.

За даними контролюючого органу заявлена до стягнення податкова заборгованість у підприємства виникла у зв'язку з неповною сплатою останнім суми самостійно узгоджених податкових зобов'язань, задекларований платником у податкових деклараціях з податку на додану вартість № 103262218, № 9191959510, № 0009691205 та № 9079186822.

Оскільки ТОВ НВК "Бустар ЛТД" узгоджену суму грошового зобов'язання в установлений законом строк не сплатило, позивачем сформовано та направлено до адресу відповідача податкову вимогу від 06.10.2015 року № 2032-25.

Однак станом на день звернення ГУ ДФС у Чернівецькій області до суду, податкова вимога не виконана, в зв'язку з чим останній просить стягнути кошти в судовому порядку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено наявність у відповідача на момент розгляду справи податкового боргу в сумі 80845,98 грн., а відтак вони підлягають стягненню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

За правилами ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В розумінні пп. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України "податковий борг"-це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

В свою чергу у відповідності до норм абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Також податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 цього Кодексу).

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що "податкова вимога"-це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

В силу норми п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п. 3.1 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міндоходів України від 10.10.2013 року № 576, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року за № 1840/24372 та діяв до 08.09.2017 року, податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відтак, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що право на формування податкової вимоги виникає у контролюючого органу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання.

Одночасно нормами п. 95.1 і 95.2 ст.95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За правилами п. 95.3 ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З матеріалів справи вбачається, що згідно акту №364/24-13-12-05/21429243 від 05.09.2017, складеного за результатами камеральної перевірки своєчасності сплати ТОВ НВК "Бустар ЛТД" узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, встановлено порушення відповідачем п.50.1 ст.50, п.57.1, п.57.3, ст.57 та п.203.2 ст.203 ПК України в частині несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

На підставі висновків викладених в акті перевірки, 03.10.2017 позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0009691205, яким за затримку сплати грошового зобов'язання 174441,95 грн., застосовано штраф у розмірі 20 % у сумі 34888,39 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 17.10.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Крім того, з матеріалів справи слідує, що податкове повідомлення-рішення від 03.10.2017 № 0009691205 відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися.

Так, відповідно до розрахунку заборгованості підприємства, заборгованість станом на 06.11.2017 року становить 181990,82 грн. в тому числі:

- по декларації № 103262218 від 21.08.2017 (термін сплати 31.08.2017) у сумі 107760,8/25 грн.;

-по декларації № 9191959510 від 20.09.2017 (термін сплати 30.09.2017) у сумі 18995,00 грн.;

-по податковому повідомленню-рішенню № 0009691205 від 03.10.2017 у сумі 34888 грн. штрафні санкції;

-по декларації № 9079186822 від 20.10.2017 (термін сплати 30.10.2017) у сумі 20347 грн.

Загальна заборгованість по податку складає: 181990,82 грн., з них 147102,82- основний платіж, 34888 грн.-штрафна санкція.

Згідно інтегрованої каркти ТОВ НВК Бустар ЛТД по коду класифікації доходів бюджету 14010100 (ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), існувала сума боргу:

- 107 760,82 грн., по декларації з ПДВ №103262218 від 21.08.2017 із терміном сплати - 30.08.2017;

- 18 995,0 грн., по декларації з ПДВ №9191959510 від 20.09.2017 із терміном сплати - 30.09.2017;

-34 888.39 грн., по податковому повідомленню-рішенню №0009691205 від 03.10.2017;

- 20 347,0 грн., по декларації з ПДВ №9079186822 від 20.10.2017 із терміном сплати 30.10.2017.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем зменшено розмір позовних вимог до 80845,98 грн., в зв'язку з частковим погашенням відповідачем боргу в сумі 20203,92 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 13602133 від 24.11.2017.

Однак, доказів сплати решти суми грошових зобов'язань відповідач не подав.

Слід зазначити, що за клопотанням відповідача, судом надавався сторонам строк на примирення, однак у запропонований в ухвалі суду термін строк, відомостей щодо примирення ні позивачем, ні відповідачем не надано.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог податкового органу про стягнення з ТОВ НВК "Бустар ЛТД" на користь Державного бюджету України суми податкового боргу у розмірі 80845,98 грн., оскільки вказана сума самостійно узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість, яка задекларована відповідачем у податкових деклараціях № 103262218 від 21.08.2017, № 9191959510 та № 9079186822 від 20.10.2017 набула статусу податкового боргу та не сплачена останнім у встановлений законодавством строк.

Стосовно посилань відповідача, як на підставу для скасування судового рішення на те, що судом першої інстанції в його мотивувальній частині замість сум податку на додану вартість, вказано суми податкових зобов'язань, що зазначені в деклараціях, то колегія суддів вважає, що дана помилка не впливає на результат розгляду по справі, оскільки як встановлено з доказів наданих позивачем, податковий борг, який рахується ТОВ НВК "Бустар ЛТД" на момент постановлення оскаржуваного рішення складає 80845,98 грн.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 33, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича компанія "Бустар ЛТД" залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Граб Л.С. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.