Постанова

від 12.09.2018 по справі 804/1815/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 вересня 2018 рокусправа № 804/1815/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Круговий О.О.

судді: Шлай А.В., Прокопчук Т.С.,

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі №804/1815/15 (суддя суду першої інстанції Врона О.В..), яка прийнята в м. Дніпро в порядку письмового провадження за позовом фізичною особи - підприємця про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 року, ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 року та ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.09.2016 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень - рішень,-

в с т а н о в и в :

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року відмовлено в задоволенні заяви державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти постанову про задоволення заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час розгляду справи по суті позовних вимог ФОП ОСОБА_2 було на підставі досліджених видаткових та податкових накладних, виписаних на адресу позивача від ТОВ СПЕЦ ОПТ зроблено висновок про безпідставність донарахування грошового зобов'язання позивачу податковим органом. При цьому, після ухвалення судами рішень у справі, ДПІ в Шевченківському районі м. Дніпра було отримано вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2016 року, яким директора ТОВ СПЕЦ ОПТ , який підписував всі первинні документи від імені підприємства, визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205-1 КК України. Також, заявник зазначає, що вироком суду встановлено, що власник та директор ТОВ СПЕЦ ОПТ при створенні підприємства не мав наміру на вчинення будь якої господарської діяльності, та займався виключно пособництвом у здійсненні фіктивного підприємництва. Відповідач вказує, що даний вирок оприлюднений 12.12.2016 року та є нововиявленою обставиною у цій справі в розумінні ст. 245 КАС України (в редакції чинній на час подання заяви та прийняття оскаржуваної ухвали).

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було подано позов про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.01.2015 року № 0000051703.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2015 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.09.2016 року, адміністративний позов ФОП ОСОБА_2 задоволено, скасовано податкове повідомлення - рішення від 06.01.2015 року № 0000051703.

ДПІ в Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Заява обґрунтована тим, що висновками акту перевірки від 06.10.2014 року №2822/173/2178515312 не підтверджено наявність поставок товарів від ФОП ОСОБА_2 підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини між ТОВ "Галеас", ТОВ "Курсінвест", ТОВ "Ніколейд", ПП "Камбіз", ТОВ "Імпексбуд", ТОВ "Про-Елмон", ПП "Унтер", ТОВ "Ланкорн", ТОВ "Атаргатіс", ТОВ "Гарант Центр Інк", ТОВ "Спец ОПТ", ТОВ "Боба 2013", ТОВ "Інтермаркет Груп", ТОВ "МКГ-Бізнес", ТОВ "Флавер Плюс", ТОВ "Технічна будівельна компанія "Дніпро", ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 здійснені без мети настання реальних наслідків. Заявнику стало відомо про вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2016 року по справі № 200/15685/16-к (Провадження № 1-кп/200/633/16) відносно власника та директора ТОВ "Спец Опт", який не маючи наміру здійснювати заявлену у статуті фінансово-господарську діяльність зазначеного підприємства та усвідомлюючи той факт, що діяльність підприємства ТОВ "Спец Опт" буде носити незаконний характер, зокрема скерована на сприяння підприємствам реального сектору економіки в ухиленні від сплати податків шляхом безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам контрагентам, а також на вчинення "безтоварних" операцій направлених на переведення грошових коштів з безготівкової форми в готівкову. Судом встановлено, що з метою прикриття незаконної діяльності, без наміру здійснення статутної діяльності підприємства, 15.08.2013 року ОСОБА_6 придбав (шляхом внесення до статутного капіталу товариства майнового внеску) підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю "Спец Опт" (код за ЄДР 38651885). Даний вирок оприлюднений 12.12.2016 року та є нововиявленою обставиною у цій справі в розумінні статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами суд першої інстанції виходив з того, що обставини на які посилається відповідач як на підставу для перегляду судових рішень не є нововиявленими, оскільки вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2016 року по справі № 200/15685/16-к (Провадження № 1-кп/200/633/16) відносно власника та директора ТОВ "Спец Опт" не існував на час розгляду судами справи за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_2.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 245 КАС України (у редакції, чинній на дату ухвалення оскаржуваного судового рішення) постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Частиною 2 цієї статті визначений перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення ; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

За змістом вказаних норм нововиявленими є обставини, які відповідають таким характерним ознакам: вони існували на момент прийняття судового рішення, заяву про перегляд якого подано; вони не були та не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою та суду під час судового процесу. При цьому, виключно за наявності обох ознак обставини можна визнати нововиявленими.

Як вже зазначалось, суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами виходив з того, що зазначені відповідачем обставини не є нововиявленими, оскільки станом на час розгляду судами адміністративної справи вироку суду відносно директора ТОВ Спец Опт не існувало.

Між тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що за змістом ч. 2 ст. 245 КАС України (у редакції станом на час подання заяви) нововиявленими є обставини щодо, зокрема, фальшивості речових доказів, неправдивих показань свідків, тощо на підставі яких прийнято рішення, які в подальшому встановлені вироком суду, а не сам вирок суду. Відтак, вимога щодо існування нововиявлених обставин станом на час прийняття рішень, про перегляд яких йдеться, стосується обставин щодо фальшивості документів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення , а не вироку суду, яким встановлені такі обставини.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що обставини зазначені відповідачем в заяві є нововиявленими та такими, що свідчать про наявність підстав для задоволення заяви.

Так, судами під час розгляду адміністративної справи встановлено та матеріалами справи встановлено, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі -ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, відповідач) на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", наказу № 1209 від 30.07.2014р. та плану - графіка проведення планових виїзних документальних перевірок фізичних осіб - підприємців на 3 квартал 2014р. проведена планова виїзна документальна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2, позивач).

Вказаною перевіркою встановлено порушення: п.164.1 ст.164, п.177.1, п.177.2 ст.177, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_2 за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. занижено податок на доходи фізичних осіб у розмірі 2 203 710,88 грн.

За результатами перевірки податковим органом був складений акт №2822/173/2178515312 від 06.10.2014р. "Про результати документальної планової виїзної перевірки фізичної ОСОБА_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти, нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013р.по 31.12.2013р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р.".

На підставі Акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000051703 від 06.01.2015 року, яким ФОП ОСОБА_2 було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування: за основним платежем в розмірі 2 203 710,88 грн., за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) в розмірі 1 101 855,44 грн.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню рішенню щодо нарахування грошового зобов'язання з ПДФО за наслідками господарських відносин позивача з ТОВ Спец Опт суди виходили із наступного.

Протягом перевіряємого періоду (жовтень 2013 року) позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Спец ОПТ" на підставі договору №36/13 з приводу реалізації товару (АКБ Forse, Vortex), що підтверджено видатковими накладними.

За фактом виконання зобов'язань позивачем виписано на адресу покупця податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Вказані договір, видаткові та податкові накладні суди визнали належними та достатніми доказами, що підтвердили правомірність формування позивачем ПДФО за наслідками господарських відносин з ТОВ Спец Опт з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 138.1 ст. 138 ПК (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків сторін в яких виник спір) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу ; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу .

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу ( абзац перший пункту 138.2 цієї статті).

Згідно із підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до п. 177.2.ст. 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

В свою чергу, згідно приписів п. 177. 4 ст. 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Згідно з підпунктом а пункту 198.1 ст. 198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 цієї статті).

При цьому законодавець передбачає реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення в податковому обліку сум витрат та податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК ) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Отже, задовольняючи позовні вимоги, суди під час розгляду адміністративної справи виходили з реального характеру поставки позивачу від ТОВ Спец Опт товару. Вказані висновки судів зроблені на підставі оцінки доданих до матеріалів справи копії: договору, видаткових накладених та податкових накладних, які містять всі необхідні реквізити, відповідають ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Однак, за встановлення в судовому рішенні, прийнятому у межах кримінального провадження обставин, фіктивності суб'єкта підприємницької діяльності , заперечення керівником такого суб'єкта свого відношення до його господарської діяльності та заперечення свого підпису у документах, підписаних від його імені, такі документи не можуть бути оцінені як доказ правомірності формування витрат та податкового кредиту на їх підставі.

Як видно з матеріалів справи вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07.12.2016 року, Директора ТОВ Спец Опт ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205-1 КК України. Також, вироком суду встановлено, що власник та директор ТОВ СПЕЦ ОПТ при створенні підприємства не мав наміру на вчинення будь якої господарської діяльності, та займався виключно пособництвом у здійсненні фіктивного підприємництва.

Відповідно до частини 1 ст. 205 КК України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб'єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

Згідно правового висновку Верховного Суду України у справах № 21-3788а15 та № 2а-1670/7873/11, висловленого у постановах від 1 грудня 2015 року та від 22 березня 2016 року відповідно, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими, спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків та бути підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт здійснення господарських операцій.

Також, Верховний Суд України неодноразово висловлював висновки щодо застосування норм матеріального права, що регулюють подібні спірним правовідносини, у постановах, прийнятих за результатами розгляду справ з підстави, передбаченої у пункті 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (постанови від 24.05.2016 у справі № 21-5332а15, від 14.06.2016 у справі № 21-1318а16, від 22.11.2016 у справі № 21-2430а16).

Висновки Верховного Суду України полягають у тому, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім як якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірні. Обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким директора підприємства визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 Кримінального кодексу України , не може бути неврахованою судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила зазначений злочин, з нереабілітуючих підстав.

Верховний Суд у справі № 2а-2571/10/0870 дійшов такого правового висновку: статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верхового Суду від 05.05.2018 року у справі №826/11377/14

Згідно зі статтею 244-2 КАС України (у редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваної ухвали) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Отже, за викладених обставин, суд апеляційної інстанції, приходить до висновку, що обставини, встановлені вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2016 року, вказують на обґрунтованість висновків податкового органу про завищення позивачем ПДФО за рахунок операцій проведених з фіктивним підприємством ТОВ Спец Опт та правомірність нарахування позивачу грошового зобов'язання з ПДФО та штрафних фінансових санкцій всього на суму 56194.62 грн., з них 37465.08 грн. - сума податку та 18731.54 грн. - сума штрафу.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 368 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 КАС України, судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року та прийняти нову постанову про задоволення заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що з набранням законної сили новим судовим рішенням у даній справі в частині відмови в задоволенні позовних вимог, втрачають законну силу інші судові рішення адміністративних судів у цій справі.

Керуючись ст. 243, 310, 368 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року у справі 804/1815/15 - скасувати, прийняти нову постанову.

Заяву державної податкової державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами - задовольнити частково.

Скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року у справі №804/1815/15 в частині задоволених позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення форми "Р" № 0000051703 від 06.01.2015 року на суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб всього на суму 56194.62 грн.. (п'ятдесят шість тисяч сто дев'яносто чотири тисячі, 62 копійки), з них 37465.08 грн. - сума податку та 18731.54 грн. - сума штрафу, та прийняти в цій частині нову постанову.

Відмовити в задоволенні адміністративного позову про скасування податкового повідомлення - рішення форми "Р" № 0000051703 від 06.01.2015 року на суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб всього на суму 56194.62 грн.. (п'ятдесят шість тисяч сто дев'яносто чотири тисячі, 62 копійки) з них: 37465.08 грн. - сума податку та 18731.54 грн. - сума штрафу.

В іншій частині в задоволенні заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами - відмовити.

Постанова набирає законної сили 12 вересня 2018 року та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий суддя: О.О. Круговий

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: Т.С. Прокопчук