Постанова

від 12.09.2018 по справі 821/746/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/746/18

Категорія: 10.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусика А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року по справі за адміністративним позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Муніципальна охорона" Новокаховської міської ради про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2018 року Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі Фонд) звернулось до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства "Муніципальна охорона" Новокаховської міської ради (далі КП) про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 43000,00 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 103,20 грн.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду Фонд подав апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказане рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 січня 2018 року відповідачем подано до Фонду звіт форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік, за яким середньооблікова чисельність його штатних працівників складає 15 осіб; середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, спеціально створених - 1 особа; фонд оплати праці штатних працівників - 645000,00 грн.; середньорічна заробітна плата штатного працівника 43000,00 грн.

Згідно з відповіддю Новокаховського міського центру зайнятості від 11 квітня 2018 року №1-21/345 КП "Муніципальна охорона" НМР протягом 2017 року не надавало на адресу центру інформацію про попит на робочу силу (вакансії) для працевлаштування інвалідів за формою №3-ПН, особи з інвалідністю на вказане підприємство не направлялися.

19 березня 2018 року Фонд листом № 03-01-05/675 повідомило КП про обов'язкову сплату адміністративно-господарських санкцій до 15 квітня 2018 року у розмірі 43000,00 грн. внаслідок невиконання нормативу працевлаштування інвалідів. За порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій з 16 квітня 2017 року нараховуватиметься пеня.

23 березня 2018 року відповідач надав відповідь на лист Фонду від 19 березня 2018 року № 03-01-05/675, яким фактично відмовив у сплаті адміністративно-господарських санкцій, що і стало підставою для звернення з даним позовом.

Вирішуючи справу та відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи, що діяльність відповідача регулюється спеціальним законом, то встановлення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів розраховується виходячи з кількості штатних працівників, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони за звітний рік.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі Закон) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ч.1 ст.19 Закону передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Разом з тим, положеннями ч.6 ст.11 Закону України "Про охоронну діяльність", який є спеціальним нормативно-правовим актом та який регламентує діяльність суб'єкта господарювання в сфері охоронної діяльності передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється суб'єктом охоронної діяльності згідно з чинним законодавством виходячи з кількості штатних працівників, не задіяних безпосередньо у виконанні заходів охорони.

Таким чином, враховуючи, що в у 2017 році у штаті відповідача кількість працівників, які не були задіяні безпосередньо у виконанні заходів охорони складала 3 особи, тобто, менше ніж мінімальна кількість (8 осіб), за наявності яких підприємство повинно було виділити та створити хоча б одне робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю, колегія суддів приходить до висновку, що у КП, в даному випадку, немає обов'язку працевлаштовувати осіб з інвалідністю, а тому позовні вимоги про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Отже, рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Також, колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321,322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку ст.328-331 КАС України.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: О.А. Шевчук О.В. Яковлєв