Ухвала

від 10.09.2018 по справі 757/44455/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44455/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва судове провадження за клопотанням заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42015000000001762 від 09.08.2015, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

10.09.2018 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42015000000001762 від 09.08.2015, про арешт на майно ОСОБА_4 .

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

10 вересня 2018 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, якою подано вказане клопотання, подала заява про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурором ОСОБА_5 у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

З матеріалів клопотання вбачається, що головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні

№ 42015000000001762 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні державної зради у формі шпигунства, розголошенні відомостей, що становлять державну таємницю, перевищенні службових повноважень, а також легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом за ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 328, ч. 3 ст. 365 та ч. 2 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що старший офіцер безпеки відділення оперативно-технічних оглядів оперативно-технічного відділу Управління державної охорони України майор ОСОБА_4 , в період з лютого до вересня 2000 року, будучи службовою особою, відповідальною за проведення оперативно-технічних оглядів в особливо-режимному приміщенні службовому кабінеті Президента України, діючи умисно на шкоду національній безпеці України у сфері зовнішніх відносин, з корисливих мотивів, умисно зібрав з метою передачі відомості, що становлять державну таємницю, які містилися в записах розмов між Президентом України ОСОБА_6 та вищими посадовими особами й політичними діячами держави, після чого у період з 2002 по 2004 роки передав їх представникам іноземних організацій за відповідну грошову винагороду, яку у подальшому легалізував шляхом придбання об`єктів нерухомості, транспортних засобів та іншого майна, як на території Сполучених штатів Америки так і на території України.

У зв`язку з викладеним у кримінальному провадженні, серед іншого, перевірено ряд фактів легалізації ОСОБА_4 майна та коштів, здобутих злочинним шляхом, зокрема приховування та маскування останнім незаконного походження таких коштів та іншого майна, чи володіння ними.

Так, зокрема, у вказаному кримінальному провадженні, перевірено обставини придбання ОСОБА_4 у вересні 2006 року квартири АДРЕСА_1 , у січні 2013 року квартири АДРЕСА_2 та у жовтні 2013 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 та двох земельних ділянок за вказаною адресою.

Допитаний як свідок ОСОБА_7 підтвердив факт отримання ОСОБА_4 зі Сполучених Штатів Америки близько двох мільйонів доларів США. Вказані кошти ОСОБА_4 зберігав у сейфі власного офісу за адресою: АДРЕСА_4 , який постійно відвідували його довірені особи, до яких відносився сам свідок та особи на прізвище: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та інші.

Упродовж 2006-2013 років ОСОБА_4 через довірених осіб, які діяли за відповідними довіреностями та угодами придбав на території Києва та Київської області об`єкти нерухомості, оформивши право власності на них з метою маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ним на третіх осіб.

Так, зі слів свідка упродовж 2006-2013 року ОСОБА_4 була придбана квартира АДРЕСА_1 . Вказана квартира була придбана свідком ОСОБА_7 для ОСОБА_4 відповідно до письмового договору доручення за грошові кошти у сумі понад 800 тис. доларів США.

У січні 2013 року ОСОБА_4 була придбана квартира АДРЕСА_2 , яка оформлена на батька, ОСОБА_17 та у подальшому з метою маскування незаконного походження коштів сплачених за квартиру переоформлена на директора ТОВ «Українські інтернет технології» ОСОБА_10 , компанія якого афілійовано належала ОСОБА_4 .

Зазначені обставини підтверджені під час проведення обшуку у квартирі АДРЕСА_2 , в одному з кабінетів виявлено робочий стіл ОСОБА_4 та документацію фінансово-господарської діяльності підприємств, профінансованих останнім, керівництвом яких безпосередньо здійснює ОСОБА_4 через ОСОБА_10 .

Крім цього, у жовтні 2013 року ОСОБА_4 придбано дві земельні ділянки та житловий будинок АДРЕСА_3 , право власності на які з метою маскування незаконного походження коштів оформлено на кума та довірену особу ОСОБА_4 - ОСОБА_8 .

Згідно з відомостями, які містяться у договорі доручення №1409/06 від 14.09.2006 ОСОБА_7 (повірений) за винагороду в розмірі 50000 грн. зобов`язаний від імені та за рахунок ОСОБА_4 (довірителя) придбати за кошти у сумі 3.436.020 грн. житлову нерухомість за адресою: АДРЕСА_5 та у строк до 31.12.2007 передати довірителю придбане для нього та за його рахунок майно.

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 29.01.2013 ОСОБА_17 придбав у громадянина ОСОБА_18 двокімнатну житлову квартиру АДРЕСА_2 за що сплатив під час підписання договору 168601 грн.

Допитаний як свідок ОСОБА_18 підтвердив факт придбання ОСОБА_4 29.01.2013 його квартири за вказані кошти та показав, що після сплати грошей ОСОБА_4 останній зажадав оформлення договору купівлі-продажу на його батька ОСОБА_4 .

Попередні домовленості щодо продажу квартири узгоджувались особисто з ОСОБА_4 та його адвокатом ОСОБА_14 . Відразу після продажу квартири у ній проведено капітальний ремонт та у подальшому відкрито офіс інтернет компанії ТОВ «Українські інтернет технології».

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_2 на даний час на праві власності належить ОСОБА_10 .

Згідно з інформацією, наданою адресно-довідковим підрозділом ГУДМС України у м. Києві від 09.06.2015, ОСОБА_10 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 .

Згідно з відомостями, які містяться у договорі купівлі-продажу від 30.10.2013, встановлено, що ОСОБА_8 придбав у громадянина ОСОБА_19 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , вартістю 19110 грн.

Крім цього, згідно договорів від 30.10.2013 ОСОБА_8 придбав дві земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221487004:03:004:0007 та 3221487004:03:004:0008 за адресою: АДРЕСА_3 , загальною вартістю 287693 грн.

Відповідно до відомостей, які містяться у довіреності від 19.02.2013 встановлено, що ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_8 повністю розпоряджатися усім його майном, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося, отримувати належне йому майно, гроші та документи від усіх установ, бути його представниками в усіх установах та підприємствах, а також вести від імені ОСОБА_4 справи.

Таким чином, набуття ОСОБА_4 вищезазначеного нерухомого майна у власність викликає обґрунтовані сумніви щодо законності його придбання за грошові кошти отримані від законної діяльності та є предметом злочинів, вчинених ОСОБА_4

18.11.2016 відповідно до ст. ст. 276, 277, 278 КПК України складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 328, ч. 3 ст. 365 та ч. 2 ст. 209 КК України.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 328 та ч. 3 ст. 365 є тяжкими, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 та ч. 2 ст. 209 КК України особливо тяжкими.

25.11.2016 у вказаному кримінальному провадженні винесено постанову про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_4 , здійснення якого доручено оперативним працівникам Служби безпеки України.

22.02.2017 підготовлено запит про міжнародну правову допомогу до відділу міжнародних справ кримінально-правового управління Департаменту юстиції Сполучених Штатів Америки щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 та проведення з останнім слідчих та процесуальних дій.

14.04.2017 до Робочого апарату Укрбюро Інтерполу Національної поліції України скеровано матеріали про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного.

Відповідно до інформації, наданої Департаментом контррозвідки СБУ від 11.04.2018 № 2/3/4-11813 нт на виконання доручення слідчого, встановлено, що ОСОБА_4 разом з дружиною ОСОБА_13 фактично проживають в м. Метючен, штат Нью Джерсі, Сполучені Штати Америки.

16.05.2018 органом досудового розслідування до суду у зв`язку з закінченням строку дії ухвали Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2016 про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою приводу останнього для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повторно подано вищевказані клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою та про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання.

16.05.2018 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва розглянуто вищезазначені клопотання та задоволено. При цьому слідчим суддею визначено строк дії ухвали протягом строку досудового розслідування до 16.11.2018.

Санкція ч. 1 ст. 111 КК України передбачає як обов`язкове додаткове покарання конфіскацію майна.

Прокурор вказує, що у зв`язку з чим, незастосування заборон відчуження та розпорядження вказаним майном надасть можливість безперешкодно відчужити його чи іншим способом розпорядитися ним, що може призвести до зникнення чи втрати цього майна та в подальшому перешкодить виконанню вироку в частині можливої конфіскації майна.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Пунктом 3частиною 2статті 170КПК Українипередбачено,що арештмайна допускаєтьсяз метоюзабезпечення: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновків, що з метою забезпечення можливої конфіскації майна ОСОБА_4 та недопущення його відчуження, вбачається наявність правових підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_4 .

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42015000000001762 від 09.08.2015, про арешт майна задовольнити .

Накласти арешт на майно ОСОБА_4 , а саме:

- квартира АДРЕСА_1 ;

- квартира АДРЕСА_2 ;

- житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;

- дві земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , з наступними кадастровими номерами: 3221487004:03:004:0007 та 3221487004:03:004:0008.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1