Постанова

від 13.09.2018 по справі 383/976/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

іменем України

13 вересня 2018 року м. Кропивницький

справа № 383/976/17

провадження № 22-ц/781/1421/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Чельник О.І.

суддів: Дьомич Л.М., Письменного О.А.

за участі секретаря: Федоренко Т.О.

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Бобринецького районного споживчого товариства на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2018 року у складі судді Замши О.В. у цивільній справі за позовом Бобринецького районного споживчого товариства до ОСОБА_1 та газети Кіровоградська правда про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2017 року Бобринецьке районне споживче товариство звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та газети "Кіровоградська правда" з позовом про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову вказало, що 13 листопада 2017 року газетою Кіровоградська правда на своєму офіційному сайті https://www.pravda-kr.com.ua/, а 24 листопада 2017 року у номері 84 газети опубліковано статтю під заголовком Меру ОСОБА_2 побили вікна. Через децентралізацію? , автором якої є ОСОБА_3. Цитата в публікації такого змісту: Триває боротьба з Бобринецьким райспоживтовариством, щоб передати у громаду землю у центрі міста (нині там знаходиться ринок - КП ) і стягувати з нього орендну плату до міського бюджету. Райспоживспілка користується державним актом 1997 року на земельну ділянку, створила там комунальне підприємство Ринок . Але у 2015 році суд визнав, що земля втратила межі і райспоживтовариство не може розпоряджатися нею. Підприємці, які мають там ятки, звернулися до міськради зі скаргами, що їх систематично залякують, - продовжує ОСОБА_1. Як тільки оприлюднюється рішення з цих питань - щось трапляється. Побили вікна, торік підпалили машину. На думку міського голови, саме через це йому побили вікна .

Посилалося на те, що поширена відповідачем інформація є недостовірною, її поширення ганьбить честь, гідність та ділову репутацію позивача. Вважало, що порушення права на недоторканість ділової репутації полягає у розповсюдженні неправдивих відомостей про позивача, як юридичну особу, а саме ОСОБА_1 надав суспільству неправдиву інформацію про те, що позивач не може розпоряджатися землею на підставі державного акту на право постійного користування землею № ІІ-КР № 000300, виданого 06 червня 1997 року. Вказане твердження є недостовірним, оскільки в результаті тривалих судових розглядів протягом 2016-2017 років у справах між Бобринецькою міською радою та Бобринецьким районним споживчим товариством щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 04 січня 2017 року скасовані незаконні рішення міської ради та підтверджено правомірність користування спірною земельною ділянкою позивачем.

На підставі викладеного просило суд визнати, що поширені ОСОБА_1 відомості в газеті Кіровоградська правда не відповідають дійсності, принижують честь, гідність та ділову репутацію Бобринецького районного споживчого товариства, а також зобов'язати ОСОБА_1 у десятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили спростувати поширену інформацію шляхом оголошення на прес-конференції за участі представників ЗМІ, які опублікували інформацію, зобов'язати ОСОБА_1 припинити неправомірні дії щодо приниження честі, гідності, ділової репутації відносно Бобринецького районного споживчого товариства. Просило суд стягнути з відповідачів в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням Бобринецьке районне споживче товариство подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, неповно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи.

ОСОБА_1 направив до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2018 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Бобринецького районного споживчого товариства - без задоволення (а.с.182-192).

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що 13 листопада 2017 року на Інтернет сайті газети Кіровоградська правда (https://www.pravda-kr.com.ua/) автором ОСОБА_3 було розміщено статтю під назвою Меру ОСОБА_2 побили вікна. Через децентралізацію? , а 24 листопада 2017 року у друкованому виданні газети Кіровоградська правда за авторства ОСОБА_3 надруковано статтю під назвою Меру ОСОБА_2 побили вікна . У зазначених статтях викладено інтерв'ю автора з ОСОБА_1 такого змісту: Невідомі побили вікна у будинку міського голови ОСОБА_2 ОСОБА_1 в ніч з суботи на неділю. Мер припускає, так могли вчинити противники децентралізації або ті, хто поклав око на земельну ділянку, де нині знаходиться міський ринок .

Вважаю, це пов'язано з двома причинами. Перша децентралізація. Депутати районної ради постійно втручаються у діяльність міської і не приховують свою неприязнь з цього питання. Бобринецька міська громада розвивається, інші села, селища це бачать і з деякими ми зараз ведемо переговори про об'єднання. Депутати райради проводять слухання у селах, залякують голів, налаштовують людей, що об'єднання знищить село, розповідає КП мер ОСОБА_2 ОСОБА_1. Друга ймовірна причина, за його словами, майже дворічна судова тяганина через землю у центрі міста.

Триває боротьба з Бобринецьким райспоживтовариством, щоб передати у громаду землю у центрі міста (нині там знаходиться ринок КП ) і стягувати з нього оренду до міського бюджету. Райспоживспілка користується державним актом 1997 року на земельну ділянку, створила там комунальне підприємство Ринок . Але у 2015 році суд визнав, що земля втратила межі і райспоживтовариство не може розпоряджатися нею. Підприємці, які мають там ятки, звернулися до міськради зі скаргами, що їх систематично залякують, продовжує ОСОБА_1.

На думку міського голови, саме через це йому побили вікна.

Як тільки оприлюднюються рішення з цих питань щось трапляється. Побили вікна, торік підпалили машину. Кілька тижнів тому спалили машину моєму раднику з питань децентралізації. Гадаю, все це відбувається саме через землю і децентралізацію, підсумував ОСОБА_1." (а.с.5-6).

Крім того, встановлено, що Бобринецькому районному споживчому товариству, що знаходиться в м. Бобринець по вул. Комсомольській, 165 відповідно до рішення Бобринецької міської ради від 29 травня 1997 року № 186 Бобринецькою міською радою надано у постійне користування 12298 кв. м землі в межах згідно з планом користування для розміщення колгоспного ринку, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії КР № 000300, виданого 05 червня 1997 року (а.с.100-101, 102).

Судом також встановлено, що право користування вказаною земельною ділянкою було предметом судових розглядів, зокрема за позовом Бобринецького районного споживчого товариства до Бобринецької міської ради про визнання незаконними та скасування рішень міської ради та зустрічного позову про визнання припиненим права постійного користування земельною ділянкою. Згідно постанови господарського суду Кіровоградської області від 04.01.2017 року у справі № 912/2569/1, залишеної без змін рішеннями суду апеляційної та касаційної інстанцій, визнано незаконним та скасоване рішення № 86 від 29.01.2016 року "Про припинення Бобринецькому споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі державного акту на право постійного користування землею № 000300 виданого 05 червня 1997 року Бобинецькою міською радою та вилучення земельної ділянки". Визнано незаконним та скасоване рішення № 259 від 30 березня 2016 року "Про внесення змін до рішення Бобинецької міської ради № 86 від 29 січня 2016 року "Про припинення Бобринецькому споживчому товариству права постійного користування земельною ділянкою, наданою для розміщення колгоспного ринку, на підставі державного акту на право постійного користування землею № 000300 виданого 05 червня 1997 року Бобинецькою міською радою та вилучення земельної ділянки" (а.с.35-47, 53-65).

Саме на вказане судове рішення та на Державний акт посилався позивач, як на підтвердження правомірності користування та розпорядження належною йому земельною ділянкою та недостовірність слів відповідача про те, що районне споживче товариство не може розпоряджатися землею на підставі Державного акту на право постійного користування землею.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що права позивача на захист ділової репутації порушені не були, відтак не потребують судового захисту. Крім того, відмовляючи у зобов'язанні відповідача припинити неправомірні дії щодо приниження честі, гідності, ділової репутації відносно Бобринецького районного споживчого товариства посилався на те що, заявлена позовна вимога не ґрунтується на конкретних правових доказах про розповсюдження недостовірної інформації.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Главою 3 ЦК України врегульовані питання захисту права та інтересів. Зокрема ст. 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів судом, а стаття 23 ЦК України передбачає відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення її права, зокрема яка полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини, що регулюють захист особистих цивільних прав та інтересів юридичної особи шляхом поширення недостовірної інформації про особу та відповідно спричинення вказаною інформацією шкоди діловій репутації юридичної особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про інформацію під інформацією слід розуміти документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Як роз'яснено у пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Вирішуючи такі спори необхідно розрізнити факти та оціночні судження. Так, існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Інформація, викладена у статті про те, що Бобринецьке районне споживче товариство не має права розпоряджатися землею на підставі Державного акту на праві постійного користування землею, викладена у формі подачі істинних, достовірних фактів, вона носить стверджувальний характер (фактичне твердження) та є такою, що підлягає перевірці на предмет її достовірності.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні суду першої інстанції був перевірений факт, що Бобринецьке районне споживче товариство не може розпоряджатися землею на підставі Державного акту на право постійного користування землею, тому судом він був визнаний як достовірний, з чим колегія суддів погоджується (а.с.120-125).

Зокрема, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що викладена інформація про вчинення протиправних дій відносно майна відповідача висловлена у формі припущення та жодних фактів, які можна було б перевірити на предмет достовірності, у статті не зазначено. Крім того, з цими подіями відповідач пов'язує декілька причин, а не лише судові спори з Бобринецьким районним споживчим товариством.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ст.30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР.

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено щодо помилковості посилання позивача на норми права, що регулюють захист особистих немайнових прав (честі та гідності) фізичної особи, зокрема ст. 272, 275, 297, 299 ЦК України, тоді як з позовом про захист порушених немайнових прав звернулася юридична особа, яка в силу ст.94 ЦК України має право на захист саме ділової репутації, а не честі та гідності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову у задоволенні вимоги про зобов'язання відповідача ОСОБА_1 припинити неправомірні дії щодо приниження честі, гідності, ділової репутації відносно Бобринецького районного споживчого товариства, оскільки вона ґрунтується на конкретних правових доказах про розповсюдження недостовірної інформації та спрямована на майбутнє (щодо обставин, стосовно яких невідомо, настануть вони, чи ні).

Зазначені позивачем публікації статті зі сторони відповідача не є такими, що підлягають спростуванню, оскільки є оціночними судженнями з боку відповідача.

Докази та обставини, на які посилається у скарзі позивач, зводяться до дублювання доводів позову, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Отже, вирішуючи спір суд правильно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Бобринецького районного споживчого товариства залишити без задоволення.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий суддя: О.І. Чельник

Судді: Л.М. Дьомич

ОСОБА_4