Рішення

від 13.09.2018 по справі 905/511/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.09.2018 Справа № 905/511/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Поліщук А.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Семуван» до відповідача 1: Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» , до відповідача 2: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Укрнадратехнологія» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Стіл-Трейдінг Груп» , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АТП-1» , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Траф Альянс» , про стягнення 22311536,85 грн.,-

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явились;

від відповідача 1 - ОСОБА_2;

від відповідача 2 - не з'явились;

від третьої особи 1- не з'явились;

від третьої особи 2- не з'явились;

від третьої особи 3- не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2017 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Семуван» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1, ОСОБА_3 акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» , м.Нікополь та відповідача 2, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Укрнадратехнологія» , м.Макіївка про стягнення солідарно заборгованості за поставлений товар в сумі 16976558,71 грн. пені - 4315633,90 грн. інфляційних - 194900,95 грн. 3% річних - 824443,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані набуттям позивачем на підставі укладеного з ТОВ "Стіл-Трейдінг Груп" договору про відступлення права вимоги від 02.02.2017 №02/02 прав кредитора за договором поставки від 09.04.2015 № 1502046 щодо сплати відповідачем-1 боргу в сумі 16 976 558,71 грн., яке було забезпечене порукою відповідача-2 на підставі договору поруки від 01.03.2016 №01/03.

Відповідач 1 у відзиві від 21.03.2017р. проти задоволення позову заперечив з огляду на оспорюваний характер договорів відступлення права вимоги №24/03 від 24.03.2016р., №15/09 від 15.09.2016р., №02/02 від 02.02.2017р. Водночас, Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» заперечувало проти позову в частині нарахування пені з огляд на те, що договором поставки №1502046 від 09.04.2015р. не передбачено можливості застосування до покупця такого виду відповідальності як неустойка у вигляді пені.

У судових засіданнях відповідач 1 зазначав, що Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» не надавало своєї згоди на заміну кредитора у зобов'язанні, як це передбачено п.13.6 договору поставки №1502046 від 09.04.2015р. Відтак, за твердженням відповідача 1, правочини відступлення права вимоги №02/02 від 02.02.2017р., №15/09 від 15.09.2016р., №24/03 від 24.03.2016р., внаслідок укладання яких позивач у справі №905/511/17 набув право вимоги до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» , є недійсними.

21.03.2017р. Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» , м.Нікополь звернулось до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою до відповідача 1, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Семуван» , м.Київ, відповідача 2, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Стіл-Трейдінг Груп» , м.Київ, відповідача 3, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АТП-1» , м.Київ, відповідача 4, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Траф Альянс» , м.Краматорськ про:

- визнання недійсним договору відступлення права вимоги №02/02 від 02.02.2017р., укладеного між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Семуван» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Стіл-Трейдінг Груп» ;

- визнання недійсним договору відступлення права вимоги №15/09 від 15.09.2016р., укладеного між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Стіл-Трейдінг Груп» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АТП-1» ;

- визнання недійсним договору відступлення права вимоги №24/03 від 24.03.2016р., укладеного між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АТП-1» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Траф Альянс» .

Ухвалою господарського суду від 24.03.2017р., яку постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017р. залишено без змін, вказану зустрічну позовну заяву з додатками повернуто ОСОБА_3 акціонерному товариству «Нікопольський завод феросплавів» без розгляду.

Відповідач 2 у судові засідання не з'явився, будь-яких пояснень по суті спору та витребуваних судом документів до матеріалів справи не надав.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.07.2017 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Семуван» до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Укрнадратехнологія» про стягнення солідарно заборгованості за поставлений товар в сумі 16976558,71 грн., пені - 4315633,90 грн., інфляційних - 194900,95 грн., 3% річних - 824443,29 грн.

На виконання рішення суду 28.12.2017р. господарським судом видано наказ про стягнення солідарно з ОСОБА_3 акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Укрнадратехнологія» на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Семуван» заборгованості за поставлений товар в сумі 16 976 558,71 грн., інфляційних - 194 900,95 грн., 3% річних - 819 911,51 грн., а також судового збору в сумі 240 000 грн., боржником за яким визначалось Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» .

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.12.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_3 акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» на рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2017 залишено без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2017 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 16.05.2018 касаційну скаргу ОСОБА_3 акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» на рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.12.17 задоволено частково, скасовано Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.12.2017 та рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2017, справу № 905/511/17 направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у господарському суді Донецької області справу передано на розгляд судді Зекунова Е.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.07.2018 справу прийнято до провадження суддею Зекуновим Е.В. та призначено підготовче засідання на 25.07.2018.

25.07.2018 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову в повному обсязі.

У відзиві на позов та у судових засіданнях відповідач 1 зазначав, що Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» не надавало своєї згоди на заміну кредитора у зобов'язанні, як це передбачено п.13.6 договору поставки №1502046 від 09.04.2015р. Відтак, за твердженням відповідача 1, правочини відступлення права вимоги №02/02 від 02.02.2017р., №15/09 від 15.09.2016р., №24/03 від 24.03.2016р., внаслідок укладання яких позивач у справі №905/511/17 набув право вимоги до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» , є недійсними.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.07.2018 відкладено підготовче засідання на 27.08.2018.

27.08.2018 у підготовче судове засідання з'явились представники відповідача 1, представники позивача, відповідача 2 та третіх осіб не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

03.09.2018 до господарського суду Донецької області надійшла заява від ОСОБА_3 акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» про зміну назви відповідача у справі на Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» .

04.09.2018 до господарського суду Донецької області надійшла заява від АТ «Нікопольський завод феросплавів» про поворот виконання рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2017 у даній справ, в якій заявник просить у випадку відмови у задоволенні позову ТОВ «Семуван» при новому розгляді справи №905/511/17 вирішити питання про поворот виконання судового рішення шляхом стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Семуван на користь ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» НОМЕР_1 грн., а також зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_4 повернути АТ «Нікопольський завод феросплавів» стягнуті основну винагороду приватного виконавця у розмірі 1 823 137,11 грн., витрат на проведення виконавчих дій на суму 200,00 грн..

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.08.2018 підготовче провадження у справі № 905/511/17 закрито та призначено розгляд справи по суті на 13.09.2018 року

Представник АТ «Нікопольський завод феросплавів» у судовому засіданні 13.09.2018 проти позову заперечував. Надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Крім того, просив задовольнити заяву про поворот виконання рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2017 у даній справі.

Представники позивача, відповідача - 2 та третіх осіб у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

09.04.2015р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Траф Альянс» (постачальник) та ОСОБА_3 акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» (покупець, в подальшому АТ «Нікопольський завод феросплавів» ) було підписано договір поставки №1502046, згідно з п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт вказується в специфікації (додатку) до договору (товар), які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і за умовами, передбаченими цим договором.

За приписами п.п.4.1, 4.2, 4.3 укладеного сторонами правочину загальна вартість товару за цим договором складає суму вартості за всі партії товару за всіма специфікаціями (додатками) до даного договору. Ціна кожного найменування товару, його марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару вказується в специфікації (додатку) до договору. Ціна і загальна вартість кожної партії товару, зазначена в п.4.2 даного договору, встановлюється у національній валюті України - гривні.

За правилами п.п.2.1, 3.1, 3.3, 3.9 договору №1502046 від 09.04.2015р. детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару містяться у специфікації (додатку) до цього договору. Постачальник зобов'язується поставити покупцю товар у спосіб та за умовами, зазначеними у специфікації (додатку) до цього договору. Умови поставки визначаються згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010 у чинній редакції, яка погоджена сторонами. Постачальник зобов'язується поставити товар покупцеві у строки та за умов, визначених у специфікації (додатку) до цього договору. Кількість товару, що підлягає поставці, зазначається у відповідній специфікації.

Відповідно до п.11.1 договору №1502046 від 09.04.2015р. останній набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії договору закінчується 31.12.2015, але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами.

Пунктом 13.6 договору №1502046 від 09.04.2015 передбачено, що постачальник має право передавати третім особам зобов'язання за договором лише за письмовою згодою покупця.

Як свідчать матеріали справи, 22.04.2015 постачальник та покупець за договором №1502046 від 09.04.2015 підписали специфікацію №3/1502146 від 09.04.2015 (22.04.2015), згідно з якою узгодили постачання у квітні 2015 року вугілля АШ (фр.0-6 мм) у кількості 1000 т. (+/- 10%) за ціною 1880,83 грн. без ПДВ на загальну суму 1880826,80 грн. без ПДВ, що з ПДВ становить 2256992,16 грн.

Пунктом 2 цієї специфікації встановлено, що оплата за товар здійснюється в гривнях за курсом НБУ, що діє на дату постачання товару, виходячи з еквівалента ціни товару. Ціна товару за станом на 09.04.2015р. становить 80 дол. США за 1 т. Курс НБУ гривні по відношенню до долара США станом на 00:00 - 09.04.2015 становить 23,510335 грн. Базова ціна 1880,83 грн. без урахування ПДВ. Орієнтовна ціна даної специфікації на 09.04.2015р. становить 1880826,80 грн. без ПДВ, ПДВ - 376165,36 грн. разом з ПДВ - 2256992,16 грн.

Крім того, 12.05.2015 сторонами було підписано специфікацію №4, відповідно до якої сторони домовились щодо поставки у травні-червні 2015 року вугілля АКО (фр.25-100 мм) у кількості 3000 т (+/- 10%) за ціною 3603,23 грн. без ПДВ на загальну суму 10809690 грн. без ПДВ, що з ПДВ становить 12971628 грн.

Пунктом 2 цієї специфікації встановлено, що оплата за товар здійснюється в гривнях за курсом НБУ, що діє на дату постачання товару, виходячи з еквівалента ціни товару. Ціна товару за станом на 12.05.2015р. становить 175 дол. США за 1 тн. Курс НБУ гривні по відношенню до долара США станом на 00:00 - 12.05.2015р. становить 20,589862 грн. Базова ціна 3603,23 грн. без урахування ПДВ. Орієнтовна ціна даної специфікації на 12.05.2015р. становить 10809690 грн. без ПДВ, ПДВ - 2161938 грн. разом з ПДВ - 12971628 грн.

Пунктами 4 вказаних специфікацій встановлено умови поставки товару: DDP - станція Нікополь, Придніпровсткої залізниці, згідно з Правилами Інкотермс 2010.

Вантажоодержувач вугілля: ППАТ «Нікопольський завод феросплавів» (п.7 специфікацій №3/1502146 від 09.04.2015р. (22.04.2015р.), №4 від 12.05.2015р.).

За приписами п.5.4 договору №1502046 від 09.04.2015р. протягом 2 робочих днів з моменту прибуття постачальника або його представника за довіреністю сторони складають та підписують відповідний акт.

Як встановлено, сторони підписали та скріпили печатками наступні акти здачі-приймання товару на загальну суму 17676558,73 грн.:

- від 24.04.2015 на суму 2206668,12 грн.

- від 23.05.2015 на суму 1609738,70 грн.

- від 23.05.2015 на суму 658120,32 грн.

- від 01.06.2015 на суму 203085,96 грн.

- від 04.06.2015 на суму 9838426,68 грн.

- від 17.06.2015 на суму 3160518,95 грн.

З огляду на зміст п.2 специфікацій №3/1502146 від 09.04.2015 (22.04.2015), №4 від 12.05.2015 щодо визначення ціни на товар, приймаючи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів, які свідчили б про постачання у квітні-червні 2015 року товару на виконання будь-яких інших специфікацій, суд виходить з того, що приймання товару на суму 17676558,73 грн. відбулось саме на виконання наведених вище специфікацій.

Оцінюючи представлені позивачем докази в обґрунтування викладених в позовній заяві обставин щодо поставки продукції ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Траф Альянс» (постачальник) Акціонерному товариству «Нікопольський завод феросплавів» (покупець), господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

В силу норм ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов'язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

За змістом п.3.5 специфікації №1502046 від 09.04.2015 разом з товаром, але не пізніше дати поставки, постачальник зобов'язується надати покупцю оригінали документів, оформлених на державній мові та у відповідності з вимогами п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України №88 від 24.05.1995: рахунок-фактуру; видаткову накладну; податкову накладну в електронній формі; акт прийому-передачі товару; товарно-транспортну накладну (у випадку поставки товару вантажним автотранспортом); товарно-транспортну накладну (оригінал), за умови поставки вантажним автотранспортом постачальника; сертифікат якості виробника товару, сертифікат якості виробника товару, а також інші документи згідно з п.2.3 договору (оригінали або належними чином завірені копії); у разі, якщо товар підлягає сертифікації, сертифікат походження та відповідності за системою сертифікації УкрСЕПРО, гігієнічний, екологічний сертифікат, а також інші сертифікати згідно з чинним законодавством України (оригінали або належним чином завірені копії); документи, надання яких обумовлено у специфікації (додатку) до договору.

Якщо зазначені у п.3.5 договору документи, складені з порушенням вимог для складання таких документів, якщо найменування та / або номенклатура, якісні і кількісні характеристики товару, зазначені в таких документах не відповідають найменуванню та / або номенклатурі, якісним і кількісним характеристикам поставленого товару, покупець має право відмовитися від прийняття товару без надання пояснень (п.3.7 договору №1502046 від 09.04.2015р.).

Як встановлено у п.4.7 укладеного сторонами правочину, документи, зазначені у п.3.5 договору, вважають поданими належним чином та своєчасно, якщо протягом 3-х робочих днів з моменту отримання товару покупець не повідомить постачальника про наявні в документах дефекти та/або про відсутність необхідних документів.

Господарський суд при розгляді спору приймає до уваги відсутність у матеріалах справи доказів стосовно наявності у відповідача 1, як покупця за договором №1502046 від 09.04.2015, будь-яких заперечень та претензій щодо неналежного виконання продавцем прийнятих за договором зобов'язань з передання товару або супроводжувальних документів на товар.

В матеріалах справи відсутні докази того, що поставлений згідно з представленими специфікаціями та актами товар відповідачем 1 не був прийнятий з підстав неналежної якості або порушення продавцем умов щодо кількості та асортименту продукції, так само в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт застосування відповідачем 1 передбачених законом та договором наслідків порушення продавцем умов договору щодо порядку та строків поставки, кількості, асортименту, якості продукції, надання супроводжувальних документів на товар тощо.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень п.5.4 договору №1502046 від 09.04.2015, ст.ст.76,77 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, складені ТОВ «Траф Альянс» та відповідачем-1 акти здачі-приймання товару є належними доказами передачі товару Акціонерному товариству «Нікопольський завод феросплавів» (відповідачу 1) в межах договору поставки №1502046 від 09.04.2015.

Позивач вважає, що зобов'язання перед постачальником з оплати товару, мали бути виконані ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» (відповідачем 1) наступним чином:

- за актом від 24.04.2015 на суму 2206668,12 грн.- по 25.05.2015 включно (з урахуванням того, що останній день строку (24.05.2015) припадав на вихідний день,

- за актом від 23.05.2015 на суму 1609738,70 грн.- по 22.06.2015 включно,

- за актом від 23.05.2015 на суму 658120,32 грн.- по 22.06.2015 включно,

- за актом від 01.06.2015 на суму 203085,96 грн.- по 01.07.2015 включно,

- за актом від 04.06.2015 на суму 9838426,68 грн.- по 06.07.2015 включно (з урахуванням того, що останній день строку та наступний за ним день (04.07.2015, 05.07.2015) припадали на вихідні дні),

- за актом від 17.06.2015 на суму 3160518,95 грн.- по 17.07.2015.

Згідно вказаних актів, поставка ОСОБА_1 «Траф Альянс» товару відповідачу - 1 проведена на загальну суму 17676558,73 грн.

За висновками суду, відповідач 1 частково розрахувався за спірними поставками. Наявність вказаних обставин не заперечується сторонами.

Водночас, ухвалами суду від 06.03.2017, 20.07.2017 суд зобов'язував відповідачів надати докази часткової чи повної оплати, визначеної позивачем суми заборгованості (за наявності).

Відповідачі вимоги суду у визначеній частині не виконали, витребуваних судом документів не представили, наявність заборгованості в сумі 16976558,71 грн. не спростували.

З огляду на вищевикладене суд дійшов до висновку, що станом на 27.07.2017 (дата прийняття рішення у справі №905/511/17 про часткове задоволення позовних вимог ТОВ Семуван ) сума основного боргу АТ «Нікопольський завод феросплавів» (відповідачу 1) перед ТОВ «Траф Альянс» в межах договору поставки №1502046 від 09.04.2015 складала 16976558,71 грн.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Згідно із ч.1 ст.553, ч.1 ст.554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

01.03.2016 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Траф Альянс» (кредитор) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Укрнадратехнологія» (поручитель) було укладено договір поруки №01/03, згідно із п.1.1 якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань боржником - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Нікопольський завод феросплавів» , що виникли з договору поставки №1502046 від 09.04.2015 (основний договір), який був укладений між кредитором і боржником.

Порукою забезпечуються грошові зобов'язання боржника з оплати поставленого товару за основним договором. Поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання в повному обсязі (п.п.2.1, 3.1 договору №01/03 від 01.03.2016р.).

За змістом п.п.6.1, 6.2 договору №01/03 від 01.03.2016р. (в редакції додаткової угоди від 01.04.2016р.) він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017. Строк поруки за цим договором - з моменту підписання даного договору до 31.12.2017.

За змістом ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

24.03.2016р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АТП-1» (новий кредитор) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Траф Альянс» (первісний кредитор) був підписаний договір №24/03 відступлення права вимоги, згідно з п.1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги виконання зобов'язань:

1.1.1. за договором поставки №1502046 від 09.04.2015, укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_3 акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» (боржник);

1.1.2. за договором поруки №01/03 від 01.03.2016, укладеним між первісним кредитором та поручителем - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Укрнадратехнологія» , згідно з яким забезпечуються зобов'язання ОСОБА_3 акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» за договором поставки №1502046 від 09.04.2015, укладеним з первісним кредитором.

За цим договором новий кредитор набуває право вимоги від боржника та поручителя належного виконання наступних зобов'язань: оплати грошових коштів в сумі 16976558,71 грн. (п.1.2 договору №24/03 від 24.03.2016).

Відповідно до п.3.4 підписаного сторонами правочину до нового кредитора переходять всі права, у тому числі, право вимоги 3% річних, інфляційних втрат, що виникли у зв'язку з несвоєчасним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором поставки №1502046 від 09.04.2015.

Строк дії договору встановлюється з моменту його підписання та до остаточного його виконання сторонами (п.5.2 договору №24/03 від 24.03.2016р.).

Крім того, 15.09.2016р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Стіл-Трейдінг Груп» (новий кредитор) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АТП-1» (первісний кредитор) був підписаний договір №15/09 відступлення права вимоги, згідно з п.1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги виконання зобов'язань:

1.1.1. за договором поставки №1502046 від 09.04.2015р., укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_3 акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» (боржник);

1.1.2. за договором поруки №01/03 від 01.03.2016р., укладеним між первісним кредитором та поручителем - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Укрнадратехнологія» , згідно з яким забезпечуються зобов'язання ОСОБА_3 акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» за договором поставки №1502046 від 09.04.2015, укладеним з первісним кредитором.

За цим договором новий кредитор набуває право вимоги від боржника та поручителя належного виконання наступних зобов'язань: оплати грошових коштів в сумі 16976558,71 грн.(п.1.2 договору №15/09 від 15.09.2016).

Відповідно до п.3.4 підписаного сторонами правочину до нового кредитора переходять всі права, у тому числі, право вимоги 3% річних, інфляційних втрат, що виникли у зв'язку з несвоєчасним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором поставки №1502046 від 09.04.2015.

Строк дії договору встановлюється з моменту його підписання та до остаточного його виконання сторонами (п.5.2 договору №15/09 від 15.09.2016).

Одночасно, 02.02.2017 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Семуван» (новий кредитор) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Стіл-Трейдінг Груп» (первісний кредитор) був підписаний договір №02/02 відступлення права вимоги, згідно з п.1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги виконання зобов'язань:

1.1.1. за договором поставки №1502046 від 09.04.2015, укладеним між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Траф Альянс» та ОСОБА_3 акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» (боржник);

1.1.2. за договором поруки №01/03 від 01.03.2016, укладеним між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Траф Альянс» та поручителем - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Укрнадратехнологія» , згідно з яким забезпечуються зобов'язання ОСОБА_3 акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» за договором поставки №1502046 від 09.04.2015.

За цим договором новий кредитор набуває право вимоги від боржника та поручителя належного виконання наступних зобов'язань: оплати грошових коштів в сумі 16976558,71 грн.(п.1.2 договору №02/02 від 02.02.2017).

Відповідно до п.3.4 підписаного сторонами правочину до нового кредитора переходять всі права, у тому числі, право вимоги 3% річних, інфляційних втрат, що виникли у зв'язку з несвоєчасним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором поставки №1502046 від 09.04.2015.

Строк дії договору встановлюється з моменту його підписання та до остаточного його виконання сторонами (п.5.2 договору №02/02 від 02.02.2017).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу норм ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом п.4.6 договору №1502046 від 09.04.2015 порядок оплати і форма розрахунків вказуються сторонами в специфікаціях (додатках) до даного договору.

Згідно з п.3 специфікацій №3/1502146 від 09.04.2015 (22.04.2015), №4 від 12.05.2015 оплата кожної партії товару здійснюється покупцем в гривнях шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати постачання і підтвердження якості товару.

За приписами ст.253, ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Обґрунтовуючи свої заперечення АТ «Нікопольський завод феросплавів» стверджувало, що не надавало своєї згоди на заміну кредитора у зобов'язанні, як це передбачено п.13.6 договору поставки №1502046 від 09.04.2015 внаслідок чого вважає, що правочини відступлення права вимоги №02/02 від 02.02.2017, №15/09 від 15.09.2016, №24/03 від 24.03.2016 є недійсними.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 27 липня 2017 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20 грудня 2017 року, позов задоволений частково. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за поставлений товар в сумі 16 976 558,71 грн., інфляційні витрати 194 900,95 грн., 3% річних 819 911,51 грн. У задоволення іншої частини позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідач-1 є боржником за укладеним між ним та ТОВ "Траф Альянс" (постачальник, первинний кредитор) договором поставки від 09.04.2015 №1502046 в сумі 16 976 558,71 грн., що становить вартість отриманого останнім вугілля у квітні-червні 2015 року за відповідними актами здачі-приймання товару. Одночасно виконання відповідачем-1 зобов'язань за вказаним договором поставки було забезпечено фінансовою порукою відповідача-2 за договором поруки від 01.03.2016 №01/03 між ТОВ "Траф Альянс" та відповідачем-2.

У подальшому шляхом укладення ланцюгу договорів про відступлення права вимоги, першим у якому був договір від 24.03.2016 №24/03 між ТОВ "Траф Альянс" та ТОВ "АТП-1", первісний кредитор відступив право вимоги вказаного боргу до відповідача-1 та право вимоги за договором поруки до відповідача-2 іншим особам, в результаті чого такі права набув позивач від ТОВ "Стіл-Трейдінг Груп" за договором відступлення прав вимоги від 02.02.2017 №02/02.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, АТ «Нікопольський завод феросплавів» (відповідач-1) подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Постановою Верховного Суду від 16.05.2018 касаційну скаргу акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" задоволено частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20 грудня 2017 року та рішення Господарського суду Донецької області від 27 липня 2017 року у справі № 905/511/17 скасовано.

Справу № 905/511/17 направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Оцінюючи аргументи учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій Верховний Суд зазначив наступне.

Позивач при зверненні з позовом стверджував про набуття ним за договором про відступлення прав вимоги від 02.02.2017 №02/02 прав вимоги до відповідача-1 виконання грошового зобов'язання за договором поставки від 09.04.2015 № 1502046 в сумі 16 976 558,71 грн.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За умовами вказаного договору уступки права вимоги (п. 1.3 договору) первісний кредитор передає новому кредитору у строк 20 днів оригінали документів, що підтверджують дійсність права вимоги до боржника згідно переліку.

Відповідний обов'язок первісного кредитора передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, встановлений частиною 1 статті 517 Цивільного кодексу України.

У відповідності до пункту 3.5 договору поставки від 09.04.2015 № 1502046 разом з товаром, але не пізніше дати поставки, постачальник зобов'язується надати покупцю оригінали документів, оформлених на державній мові та у відповідності з вимогами п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України №88 від 24.05.1995: рахунок-фактуру; видаткову накладну; податкову накладну в електронній формі; акт прийому-передачі товару; товарно-транспортну накладну (у випадку поставки товару вантажним автотранспортом); товарно-транспортну накладну (оригінал), за умови поставки вантажним автотранспортом постачальника; сертифікат якості виробника товару, сертифікат якості виробника товару, а також інші документи згідно з п.2.3 договору (оригінали або належними чином завірені копії); у разі, якщо товар підлягає сертифікації, сертифікат походження та відповідності за системою сертифікації УкрСЕПРО, гігієнічний, екологічний сертифікат, а також інші сертифікати згідно з чинним законодавством України (оригінали або належним чином завірені копії); документи, надання яких обумовлено у специфікації (додатку) до договору.

За вимогою статті 33 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) та статті 74 ГПК України (у редакції після 15.12.2017) саме на позивача у даному випадку покладено обов'язок підтвердження наявності вимог до відповідача первинними документами, які беззаперечно свідчать про існування відповідного грошового зобов'язання останнього.

При цьому Верховний Суд вважав обґрунтованим доводи ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» щодо можливості заміни кредитора у зобов'язанні за договором поставки від 02.02.2017 №02/02 лише за згодою боржника з огляду на таке.

Нормами статті 509 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договору поставки), чітко визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином, законодавчо визначений термін "зобов'язання" передбачає одночасне виникнення в однієї сторони правовідношення обов'язку щодо вчинення або невчинення певних дій, а у іншої сторони (кредитора) права вимагати від зобов'язаної особи виконання взятого на себе обов'язку.

У пункті 13.6 договору поставки вжито саме термін "зобов'язання", що означає розповсюдження встановлених договором обмежень у вигляді отримання згоди покупця (відповідача) на передачу постачальником як прав, так і обов'язків за вказаним договором.

Отже, сторонами в договорі встановлено обов'язкову наявність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні за цим договором, що узгоджується з приписами частини 1 статті 516 ЦК України.

Приймаючи рішення про направлення справи № 905/511/17 на новий розгляд до господарського суду Донецької області Верховний Суд зазначив, що за досліджених ним обставин, висновки суду першої інстанції та апеляційної інстанції про те, що зміст пункту 13.6 договору не містить застереження щодо неможливості постачальника передати право вимоги виконання зобов'язання боржником, та що у даному випадку не потрібна згода боржника на укладення договору відступлення права вимоги з огляду на встановлене статтею 516 ЦК України загальне правило заміни кредитора у зобов'язанні без згоди боржника - є помилковими.

Верховний Суд вказав, що при новому розгляді суду необхідно врахувати наведене в цій Постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, у тому числі встановити дійсність набутого позивачем зобов'язання, і прийняти відповідне рішення з дотриманням норм законодавства. Окрім зазначеного суду при повторному розгляді позовних вимог по суті також слід звернути увагу на наявність іншого судового провадження у справі № 910/13255/17 між тими ж сторонами про визнання недійсними правочинів відступлення права вимоги.

У відповідності до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Досліджуючи питання щодо дійсність набутого позивачем зобов'язання з урахуванням рішення у справі № 910/13255/17 між тими ж сторонами про визнання недійсними правочинів відступлення права вимоги, господарським судом Донецької області встановлено наступне.

У судовому засіданні встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "СЕМУВАН" (надалі - відповідач-1); 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл-Трейдінг Груп" (надалі - відповідач-2); 3) товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-1" (надалі - відповідач-3); 4)товариства з обмеженою відповідальністю "Траф Альянс" (надалі - відповідач-4), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Укрнедратехнологія" - про визнання правочину недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.04.2015р. між позивачем та відповідачем-4 було укладено договір поставки, відповідно до умов якого відповідач-4 зобов'язався поставити позивачу товар, а позивач зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і за умовами, передбаченими цим договором. Проте, за умовами договору відступлення права вимоги № 24/03 від 24.03.2016р. відповідач-4 передав відповідачу-3, відповідач-3 за умовами договору відступлення права вимоги № 15/09 від 15.09.2016р. передав відповідачу-2, а відповідач-2 за умовами договору відступлення права вимоги № 02/02 від 02.02.2017р. - відповідачу-1 право вимоги виконання зобов'язань по договору поставки № 1502046 від 09.04.2016р.

Оскільки вказані договори відступлення права вимоги підписані без письмової згоди позивача, обов'язковість надання якої передбачено в п.13.6 договору поставки № 1502046, позивач просить визнати договори відступлення права вимоги № 24/03 від 24.03.2016р., № 15/09 від 15.09.2016р. та № 02/02 від 02.02.2017р. - недійсними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2017р. порушено провадження у справі № 910/13255/17, розгляд справи призначений на 28.09.2017р. та витребувано додаткові докази по справі.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.11.2017 у справі № 910/13255/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2018 позов задоволено частково.

Визнано недійсним з моменту укладення договір відступлення права вимоги №24/03 від 24.03.2016р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю АТП-1 (84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Двірцева, 10; код ЄДРПОУ 37098523) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Траф Альянс" (84331, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Двірцева, 10; 01030, м. Київ, вул. Ярославів Вал/ОСОБА_5, 11/1; код ЄДРПОУ 39338409).

Під час розгляду господарської справи №910/13255/17 рішенням суду були встановлені наступні обставини.

Так, судом встановлено, що 09.04.2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю Траф Альянс (за договором - постачальник) та ОСОБА_3 акціонерним товариством Нікопольський завод феросплавів (за договором - покупець) було укладено договір №1502046 поставки, згідно з п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт вказується в специфікації (додатку) до договору (товар), які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і за умовами, передбаченими цим договором.

Відповідно до п.п.2.1, 3.1, 3.3, 3.9 договору №1502046 від 09.04.2015, детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару містяться у специфікації (додатку) до цього договору. Постачальник зобов'язується поставити покупцю товар у спосіб та за умовами, зазначеними у специфікації (додатку) до цього договору. Умови поставки визначаються згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010 у чинній редакції, яка погоджена сторонами. Постачальник зобов'язується поставити товар покупцеві у строки та за умов, визначених у специфікації (додатку) до цього договору. Кількість товару, що підлягає поставці, зазначається у відповідній специфікації.

Згідно до п.11.1 договору №1502046 від 09.04.2015, останній набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії договору закінчується 31.12.2015, але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами.

Умовами п.13.6 договору №1502046 від 09.04.2015р. встановлено, що постачальник має право передавати третім особам зобов'язання за договором лише за письмовою згодою покупця.

24.03.2016р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АТП-1 (новий кредитор) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Траф Альянс (первісний кредитор) укладено договір №24/03 відступлення права вимоги, згідно з п.1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги виконання зобов'язань:

1.1.1. за договором поставки №1502046 від 09.04.2015р., укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_3 акціонерним товариством Нікопольський завод феросплавів (боржник);

1.1.2. за договором поруки №01/03 від 01.03.2016р., укладеним між первісним кредитором та поручителем ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання Укрнедратехнологія , згідно з яким забезпечуються зобов'язання ОСОБА_3 акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів за договором поставки №1502046 від 09.04.2015р., укладеним з первісним кредитором.

За цим договором новий кредитор набуває право вимоги від боржника та поручителя належного виконання наступних зобов'язань: оплати грошових коштів в сумі 16976558,71 грн. (п.1.2 договору №24/03 від 24.03.2016р.).

Відповідно до п.3.4 підписаного сторонами правочину до нового кредитора переходять всі права, у тому числі, право вимоги 3% річних, інфляційних втрат, що виникли у зв'язку з несвоєчасним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором поставки №1502046 від 09.04.2015р.

Строк дії договору встановлюється з моменту його підписання та до остаточного його виконання сторонами (п.5.2 договору №24/03 від 24.03.2016р.).

Крім того, 15.09.2016р. між товариством з обмеженою відповідальністю Стіл-Трейдінг Груп (новий кредитор, відповідач-2) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю АТП-1 (первісний кредитор, відповідач-3) був підписаний договір №15/09 відступлення права вимоги, згідно з п.1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги виконання зобов'язань:

1.1.1. за договором поставки №1502046 від 09.04.2015р., укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_3 акціонерним товариством Нікопольський завод феросплавів (боржник);

1.1.2. за договором поруки №01/03 від 01.03.2016р., укладеним між первісним кредитором та поручителем ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання Укрнедратехнологія , згідно з яким забезпечуються зобов'язання ОСОБА_3 акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів за договором поставки №1502046 від 09.04.2015р., укладеним з первісним кредитором.

За цим договором новий кредитор набуває право вимоги від боржника та поручителя належного виконання наступних зобов'язань: оплати грошових коштів в сумі 16976558,71 грн. (п.1.2 договору №15/09 від 15.09.2016р.).

Відповідно до п.3.4 підписаного сторонами правочину до нового кредитора переходять всі права, у тому числі, право вимоги 3% річних, інфляційних втрат, що виникли у зв'язку з несвоєчасним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором поставки №1502046 від 09.04.2015р.

Строк дії договору встановлюється з моменту його підписання та до остаточного його виконання сторонами (п.5.2 договору №15/09 від 15.09.2016р.).

Одночасно, 02.02.2017р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Семуван (новий кредитор, відповідач-1) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Стіл-Трейдінг Груп (первісний кредитор, відповідач-2) був підписаний договір №02/02 відступлення права вимоги, згідно з п.1.1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги виконання зобов'язань:

1.1.1. за договором поставки №1502046 від 09.04.2015р., укладеним між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Траф Альянс та ОСОБА_3 акціонерним товариством Нікопольський завод феросплавів (боржник);

1.1.2. за договором поруки №01/03 від 01.03.2016р., укладеним між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Траф Альянс та поручителем ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання Укрнедратехнологія , згідно з яким забезпечуються зобов'язання ОСОБА_3 акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів за договором поставки №1502046 від 09.04.2015.

За цим договором новий кредитор набуває право вимоги від боржника та поручителя належного виконання наступних зобов'язань: оплати грошових коштів в сумі 16976558,71 грн. (п.1.2 договору №02/02 від 02.02.2017).

Відповідно до п.3.4 підписаного сторонами правочину до нового кредитора переходять всі права, у тому числі, право вимоги 3% річних, інфляційних втрат, що виникли у зв'язку з несвоєчасним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором поставки №1502046 від 09.04.2015.

Строк дії договору встановлюється з моменту його підписання та до остаточного його виконання сторонами (п.5.2 договору №02/02 від 02.02.2017).

За твердженням АТ Нікопольський завод феросплавів , ОСОБА_1 не надавало своєї письмової згоди на заміну кредитора у зобов'язанні, як це передбачено п.13.6 договору поставки №1502046 від 09.04.2015 внаслідок чого, правочини відступлення права вимоги №02/02 від 02.02.2017, №15/09 від 15.09.2016, №24/03 від 24.03.2016 є недійсними.

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України).

Згідно із ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У ст.215 вказаного кодексу закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин, що зазначено в абз. 4 пп.2.1 п.2 постанови №11 від 29.05.2013 пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними .

Разом з цим, в ст. 512 ЦК України однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні визначено передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

За загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки це не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становище боржника та не зачіпає його інтересів. Однак сторони мають право додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

Разом із цим, враховуючи закріплене приписами ст. 6 та 627 ЦК України право на свободу договору та врегулювання правовідносин на власний розсуд, а також передбачене ч. 1 ст. 516 ЦК України право на встановлення договором іншого порядку заміни кредитора в зобов'язанні, відсутність передбаченої договором обов'язкової згоди боржника на заміну кредитора є підставою для визнання договору про відступлення права вимоги недійсним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 № 3-43гс15.

При цьому, в п.13.6 договору поставки №1502046 від 09.04.2015р. зазначено, що постачальник має право передавати третім особам зобов'язання за договором лише за письмовою згодою покупця.

Оскільки матеріали справи №910/13255/17 не містили доказів письмової згоди позивача на укладення оспорюваного правочину, зокрема, договору відступлення права вимоги №24/03 від 24.03.2016 щодо передачі прав вимоги виконання зобов'язань позивача за договором поставки № 1502046 від 09.04.2015, обов'язковість якої передбачена сторонами в п. 13.6 вказаного договору поставки, то господарський суд м. Києва дійшов висновку про невідповідність даного договору про відступлення права вимоги №24/03 від 24.03.2016 положенням ч. 1 ст. 516 ЦК України, що зумовлює визнання такого договору недійсним із моменту його укладення на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України та визнав недійсним з моменту укладення договір відступлення права вимоги №24/03 від 24.03.2016, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю АТП-1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Траф Альянс".

Водночас, суд відмовив в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними договорів відступлення права вимоги № 15/09 від 15.09.2016 та № 02/02 від 02.02.2017, оскільки відповідно до приписів ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин - договір відступлення права вимоги №24/03 від 24.03.2016, не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У відповідності до ч.4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки договір відступлення права вимоги №24/03 від 24.03.2016 укладений між ТОВ АТП-1 (новий кредитор) та ТОВ Траф Альянс на момент його укладення суперечив ч. 1 ст. 203 ЦК України, як такий, що вчинений без згоди ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» всупереч умовам п. 13.6 договору поставки № 1502046 від 09.04.2015р., встановленим на підставі ч. 1 ст. 516 ЦК України, господарський суд м. Києва рішенням від 09.11.2017 у справі №910/13255/17 визнав цей договір недійсним з моменту його укладення.

Договір про відступлення права вимоги № 15/09 від 15.09.2016 укладений між ТОВ «Стіл-Трейдінг Груп» (новий кредитор) та ТОВ «АТП-1» (первісний кредитор), а також договір № 02/02 від 02.02.2017 укладений між ТОВ «Семуван» (новий кредитор) та ТОВ «Стіл-Трейдінг Груп» (первісний кредитор) були вчинені після визнаного судом недійсним правочину - договору відступлення права вимоги №24/03 від 24.03.2016, тому суд вважає за доцільне та можливе застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, визначені чинним законодавством.

Правові наслідки недійсності правочину визначені статтею 216 Цивільного кодексу України. Так, за змістом цієї статті, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги норми ч.4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України та обставини встановлені рішенням господарського суду м. Києва від 09.11.2017 у справі №910/13255/17, суд вважає недійсними з моменту укладення договори про відступлення права вимоги № 15/09 від 15.09.2016 укладений між ТОВ «Стіл-Трейдінг Груп» (новий кредитор) та ТОВ «АТП-1» (первісний кредитор), а також № 02/02 від 02.02.2017 укладений між ТОВ «Семуван» (новий кредитор) та ТОВ «Стіл-Трейдінг Груп» (первісний кредитор).

У відповідності до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного суб'єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

Сутність розглянутого спору у справі №905/511/17 полягає у доведенні товариством з обмеженою відповідальністю "Семуван" наявності у Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Укрнадратехнологія" заборгованості за поставлений товар за договором поставки від 09.04.2015 № 1502046 в сумі 16 976 558,71 грн., 4 315 633,90 грн. пені, 194 900,95 грн. інфляційних втрат, 824 443,29 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані набуттям ТОВ "Семуван" на підставі укладеного з ТОВ "Стіл-Трейдінг Груп" договору про відступлення права вимоги від 02.02.2017 №02/02 прав кредитора за договором поставки від 09.04.2015 № 1502046 щодо сплати відповідачем-1 боргу в сумі 16 976 558,71 грн., яке було забезпечене порукою відповідача-2 на підставі договору поруки від 01.03.2016 №01/03.

Приймаючи до уваги, що суд дійшов до висновку про недійсність з моменту укладення договору про відступлення права вимоги № 02/02 від 02.02.2017 укладеного між ТОВ «Семуван» та ТОВ «Стіл-Трейдінг Груп» , тому суд вважає, що на час нового розгляду справи №905/511/17 у Позивача відсутнє захищуване суб'єктивне право та недоведене порушення такого права з боку визначених Відповідачів.

За вищевикладених обставин, відсутність та недоведеність цих елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову ТОВ «Семуван» до ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» та ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Укрнадратехнологія» про стягнення солідарно заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Усупереч вказаним нормам, позивач не довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, тому суд відмовляє ТОВ «Семуван» у задоволені позову до ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» та ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Укрнадратехнологія» про стягнення заборгованості за поставлений товар.

Крім того, 04.09.2018 до господарського суду Донецької області надійшла заява від ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» про поворот виконання рішення господарського суду Донецької області від 27.07.2017 у даній справ, в якій заявник просить у випадку відмови у задоволенні позову ТОВ «Семуван» при новому розгляді справи №905/511/17 вирішити питання про поворот виконання судового рішення шляхом стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Семуван на користь ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» НОМЕР_1 грн., а також зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_4 повернути ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» стягнуті основну винагороду приватного виконавця у розмірі 1 823 137,11 грн., витрат на проведення виконавчих дій на суму 200,00 грн.

Відповідно до частини 2, 5, 6 статті 333 Господарського процесуального кодексу України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він:1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Поворот виконання рішення, постанови - це процесуальна дія, яка полягає в повному або частковому відновленні первісного становища відповідача в разі зміни або скасування рішення з прийняттям нового рішення про повну або часткову відмову в позові. Мета повороту виконання рішення - приведення відносин, що склалися між сторонами, у відповідність з новим судовим рішенням шляхом усунення наслідків скасованого повністю або частково рішення.

У п. 3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі від 2 листопада 2011 року №13-рп/2011 зазначено, що інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Сама назва інституту "поворот виконання" вказує на те, що скасований судовий акт має бути дійсно виконаний і дійсно мають настати несприятливі наслідки для відповідача.

Як наголошено в Рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 "правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах".

Під час розгляду по суті заяви відповідача - 1 про поворот виконання судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27 липня 2017 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20 грудня 2017 року, позов задоволений частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Укрнадратехнологія» на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Семуван» заборгованість за поставлений товар в сумі 16976558,71 грн., інфляційні - 194900,95 грн., 3% річних - 819911,51 грн., а також судовий збір в сумі 240000 грн.

28.12.2017 року господарським судом Донецької області виданий наказ на примусове виконання рішення господарського суду від 27.07.2017 у справі № 905/511/17.

Наказ було пред'явлено стягувачем (ТОВ «Семуван» ) до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_4, яким 15.01.2018 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №55533803 з виконання наказу № 905/511/17, та прийнято рішення про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у розмірі 1 823 137,11 грн. (10% від суми стягнення).

23.01.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_4 винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 200,00 грн. (з них 51 грн. за користування АСВП (відкриття виконавчого провадження) та 149 грн. за направлення поштової кореспонденції).

31.01.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_4 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/511/17 від 28.12.2017 відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження , оскільки приватним виконавцем з рахунків боржника в банківських установах стягнуто кошти в сумі необхідній для задоволення стягувача з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат на проведення виконавчих дій.

ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» до заяви про поворот виконання судового рішення надав платіжні документи про стягнення коштів у примусовому порядку на загальну суму 20 054 708,28 грн.:

меморіальний ордер від 16.01.2018 №17 на суму 540,60 грн.,

меморіальний ордер від 16.01.2018 №3 на суму 2 576,22 грн.,

меморіальний ордер від 16.01.2018 №1011676RZ6 на суму 26,35 грн.,

платіжне доручення від 16.01.2018 № 10116KSGGK на суму 9 408,65 грн.,

меморіальний ордер від 16.01.2018 №1011677N8M на суму 179,14 грн.,

меморіальний ордер від 16.01.2018 №I01167BVNQ на суму 100,00 грн.,

меморіальний ордер від 16.01.2018 №101167ALKG на суму 2,05 грн.,

меморіальний ордер від 16.01.2018 №101167BKYC на суму 100,00 грн.,

платіжне доручення від 18.01.2018 №3 на суму 7 808,00 грн.,

меморіальний ордер від 18.01.2018 №14 на суму 5 168,48 грн.,

меморіальний ордер від 18.01.2018 №17 на суму 26 332,73 грн.,

меморіальний ордер від 22.01.2018 №3 на суму 4 555,46 грн.,

платіжне доручення від 25.01.2018 №46 на суму 19 997 910,60 грн.

З наданих ордерів та платіжних доручень вбачається, що грошові кошти з рахунку ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» списувались з призначенням платежу: примусове стягнення за наказом господарського суду Донецької області від 28.12.2017 по справі № 905/511/17 на користь ТОВ Семуван .

Відповідно до частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ТОВ «Семуван» до ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» та ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Укрнадратехнологія» про стягнення солідарно заборгованості за поставлений товар в сумі 16976558,71 грн. пені - 4315633,90 грн. інфляційних - 194900,95 грн. 3% річних - 824443,29 грн., враховуючи те, що наказ господарського суду Донецької області від 28.12.2017 по справі № 905/511/17 був повністю виконаний ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» , про що свідчать додані відповідачем до заяви про поворот виконання судового рішення докази, то боржнику має бути повернуто все те, що з нього було стягнуто на користь стягувача за рішенням господарського суду Донецької області від 27 липня 2017 року по справі № 905/511/17.

Враховуючи те, рішення господарського суду Донецької області від 27 липня 2017 року по справі № 905/511/17 та виданий на її виконання наказ стосується стягнення на користь ТОВ Семуван заборгованості 16976558,71 грн., інфляційних втрат - 194900,95 грн., 3% річних - 819911,51 грн., а також судового збору в сумі 240000 грн. (на загальну суму 18 231 371,17 грн.), то заява відповідача-1 про поворот виконання рішення підлягає задоволенню частково в межах сум, які були стягнуті рішенням господарського суду Донецької області від 27 липня 2017 року у вказаній справі.

03.09.2018 до господарського суду Донецької області надійшла заява від ОСОБА_3 акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» про зміну назви відповідача у справі на Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» . Клопотання мотивовано тим, що рішенням Загальних зборів ОСОБА_3 акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів від 03.08.2018 змінено найменування ПАТ Нікопольський завод феросплавів на Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» , а також змінено тип ОСОБА_1 з ОСОБА_3 на Приватне, у зв'язку з чим, до ЄДРПОУ були внесені відповідні зміни.

Суд задовольнив клопотання позивача, та змінив назву позивача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» на Акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» .

У відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати АТ «Нікопольський завод феросплавів» по сплаті судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20 грудня 2017 року та рішення Господарського суду Донецької області від 27 липня 2017 року у сумі 669346 грн. 10 коп. покладаються на ТОВ «Семуван» .

Керуючись статтями 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Семуван» (01042, м.Київ, вул.Саперне Поле, буд.28, оф.1, код ЄДРПОУ 41041572) до відповідача 1, Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53200, Дніпропетровска обл., м.Нікополь, вул.Електрометалургів, буд.310, код ЄДРПОУ 00186520), відповідача 2, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Укрнадратехнологія» (86117, Донецька обл., м.Макіївка, вул.Антропова, буд.46, код ЄДРПОУ 33554811) про стягнення солідарно заборгованості за поставлений товар в сумі 16976558,71 грн., пені - 4315633,90 грн., інфляційних - 194900,95 грн., 3% річних - 824443,29 грн. - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Семуван» (01042, м.Київ, вул.Саперне Поле, буд.28, оф.1, код ЄДРПОУ 41041572) на користь Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53200, Дніпропетровска обл., м.Нікополь, вул.Електрометалургів, буд.310, код ЄДРПОУ 00186520) витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20 грудня 2017 року та рішення Господарського суду Донецької області від 27 липня 2017 року у сумі 669346 (шістсот шістдесят дев'ять тисяч триста сорок шість) грн. 10 коп.

Заяву Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53200, Дніпропетровска обл., м.Нікополь, вул.Електрометалургів, буд.310, код ЄДРПОУ 00186520) про поворот виконання рішення господарського суду Донецької області від 27 липня 2017 року у справі № 905/511/17 задовольнити частково.

Здійснити поворот виконання наказу господарського суду Донецької області від 28.12.2017 року про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 27 липня 2017 року у справі № 905/511/17.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Семуван» (01042, м.Київ, вул.Саперне Поле, буд.28, оф.1, код ЄДРПОУ 41041572) на користь Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53200, Дніпропетровска обл., м.Нікополь, вул.Електрометалургів, буд.310, код ЄДРПОУ 00186520) кошти у сумі 18 231 371 (вісімнадцять мільйонів двісті тридцять одна тисяча триста сімдесят одна) грн. 17 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 13 вересня 2018 року.

Повний текст рішення складено та підписано 14 вересня 2018 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов