Рішення

від 11.09.2018 по справі 917/854/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2018 Справа № 917/854/18

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петровське 29-Б", 36008, Полтавська область, село Щербані, вул. Геннадія Біліченка, буд. 29-Б

про стягнення 2 756,18 грн.

Суддя Киричук О.А.

за участю представників:

представник позивача: ОСОБА_1, довіреність № 14-127 від 22.06.2018 р.

представник відповідача: ОСОБА_2, наказ № 01-к

Публічне акціонерне товариство "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петровське 29-Б" про стягнення 2 617,23 грн. пені та 138,95 грн. - 3% річних за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором № 4015/15-ТЕ-24 від 11.12.2014 р. купівлі-продажу природного газу.

Ухвалою суду від 17.07.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, у справі призначено судове засідання на 22.08.2018 - 11 год. 40 хв.

Відповідач в строк до 21.08.2018 р. заяву з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не надіслав.

06.09.2018 р. від відповідача через канцелярію суду надійшов лист (вх. 517), в якому повідомив, що причинами несвоєчасних розрахунків стали несвоєчасне відшкодування пільг та субсидій органами соціального захисту населення, наявні борги мешканців будинку по сплаті комунальних послуг, значні підвищення цін на послуги, що надаються комунальним підприємствами.

Також, відповідач просить суд зменшити розмір пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив.

11.12.2014 р. між Публічним акціонерним товариством "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Петровське 29-Б" укладено договір № 4015/15-КП-24 купівлі-продажу природного газу.

Відповідно до п. 1.1 договору купівлі-продажу природного газу, продавець зобов'язувався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України НАК Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору.

Згідно з п. 3.3 договору купівлі-продажу природного газу, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірника акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість (п. 3.4 договору купівлі-продажу природного газу).

В п. 6.1 договору купівлі-продажу природного газу відповідач погодився здійснювати остаточний розрахунок за фактично переданий газ до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору, він зобов'язується сплати продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. 7.2 договору купівлі-продажу природного газу).

В період з січня 2015 року по грудень 2015 року позивач поставив, а відповідач прийняв на підставі договору природний газ, що підтверджується наявним у матеріалах справи Актами приймання-передачі природного газу, які підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств. Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості поставленого позивачем газу матеріали справи не містять (акти приймання-передачі природного газу в копіях залучені до матеріалів справи).

Позивач стверджує, що відповідач несвоєчасно виконував свої грошові зобов'язання, на підтвердження чого додав до матеріалів справи Виписку операцій за період з 01.01.2015 р. по 30.11.2017 р.

У зв'язку з наведеними обставинами позивач нарахував відповідачеві 2 317,23 грн. пені, 138,95 грн. - 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Матеріали справи свідчать, що за договором у сторін виникли взаємні зобов'язання з постачання та оплати природного газу.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Сторони в договорі встановили, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору купівлі-продажу природного газу).

Як вбачається з наданих доказів, в період з січня 2015 року по березень 2015 року позивач поставив, а відповідач прийняв на підставі договору купівлі-продажу природного газу газ, що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу, які підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств. Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості поставленого позивачем газу матеріали справи не містять.

З огляду на положення вимог ст. 530 ЦК України та домовленості сторін, строк оплати спожитого відповідачем в період з січня 2015 року по березень 2015 року газу станом на момент звернення позивача з позовом у даній справі до суду настав.

Позивач стверджує, що відповідач виконував свої грошові зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу з порушенням, обумовлених сторонами в договорі строків.

Факт порушення відповідачем строків виконання своїх грошових зобов'язань не заперечується та не спростовується відповідачем, також підтверджується Випискою операцій за період з 01.01.2015 р. по 30.11.2017 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачеві 138,95 грн. - 3% річних (21,47 грн. - 3% річних, нарахованих за зобов'язаннями лютого 2015 року за період з 17.03.2015 по 30.03.2015, 28,31 грн. - 3% річних, нарахованих за зобов'язаннями березня 2015 року за період з 15.04.2015 р. по 06.05.2015 р., 21,34 грн. - 3% річних, нарахованих за зобов'язаннями квітня 2015 року за період з 15.05.2015 р. по 26.05.2015 р., 12,41 грн. - 3% річних, нарахованих за зобов'язаннями травня 2015 року за період з 16.06.2015 р. по 05.07.2015 р., 11,50 грн. - 3% річних, нарахованих за зобов'язаннями червня 2015 року за період з 15.07.2015 р. по 26.07.2015 р., 12,42 грн. - 3% річних, нарахованих за зобов'язаннями липня 2015 року за період з 15.08.2015 р. по 27.08.2015 р., 1,87 грн. - 3% річних, нарахованих за зобов'язаннями серпня 2015 року за період з 15.09.2015 р. по 16.09.2015 р., 29,62 грн. - 3% річних, нарахованих за зобов'язаннями грудня 2015 року за період з 15.01.2016 р. по 25.01.2016 р.).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню (розрахунок сум здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: Еліт 9.1.3").

В п. 7.2 договору купівлі-продажу природного газу відповідач погодився за порушення строків оплати спожитого природного газу сплачувати позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Позивачем нараховано відповідачеві 2 617,23 грн. пені (429,38 грн. пені нараховано за зобов'язаннями лютого 2015 року за період з 17.03.2015 по 30.03.2015, 566,22 грн. пені, нараховано за зобов'язаннями березня 2015 року за період з 15.04.2015 р. по 06.05.2015 р., 426,87 грн. пені, нараховано за зобов'язаннями квітня 2015 року за період з 15.05.2015 р. по 26.05.2015 р., 248,29 грн. пені нараховано за зобов'язаннями травня 2015 року за період з 16.06.2015 р. по 05.07.2015 р., 230,00 грн. пені нараховано за зобов'язаннями червня 2015 року за період з 15.07.2015 р. по 26.07.2015 р., 248,46 грн. пені нараховано за зобов'язаннями липня 2015 року за період з 15.08.2015 р. по 27.08.2015 р., 33,61 грн. пені нараховано за зобов'язаннями серпня 2015 року за період з 15.09.2015 р. по 16.09.2015 р., 431,41 грн. пені нараховано за зобов'язаннями грудня 2015 року за період з 15.01.2016 р. по 25.01.2016 р.).

Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення пені суд дійшов висновку, що він є правильним, заявлений розмір пені відповідає вимогам п. 6 ст. 232 ГК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені.

Позивач проти задоволення зазначеного клопотання заперечив.

Суд дійшов висновку зменшити розмір нарахованої пені на 50%, виходячи з наступного.

У відповідності до Стаття 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи повне (100%) виконання боржником зобов'язань за договором, а також те, що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов'язань за договором не мали негативних наслідків у вигляді збитків, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд зменшує розмір пені, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково в розмірі 1 308,62 грн. При цьому судом враховано зазначену у рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 правову позицію Конституційного Суду України, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків.

Згідно з ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Враховуючи приписи ст.ст. 123, 129 ГПК України, судовий збір покладається судом на відповідача (без урахування зменшення судом розміру пені).

Керуючись статтями 129, 130, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петровське 29-Б", 36008, Полтавська область, село Щербані, вул. Геннадія Біліченка, буд. 29-Б, ідентифікаційний код 37097514) на користь Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (м. Київ вул. Б.Хмельницького, 6, 01001, код ЄДРПОУ 20077720) 1308,62 грн. пені, 138,95 грн. 3% річних, 1 762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.0918 р.

Суддя Киричук О.А.