Рішення

від 28.09.2010 по справі 2-1429/10

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванківський районний суд Київської області

смт. Іванків, вул. Проскури, 14a, 07201, (04591) 5-16-52

Справа 2-1429/2010 р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2010 року Іванківський районний суд Київської області у складі головуючої судді Слободян Н.П., при секретарі Салівон Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області про визнання права та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, як дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить зобов'язати відповідача визнати її право на виплату їй підвищення пенсії в розмірі не меншому, ніж 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни , зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 ЗУ Про соціальний захист дітей війни , з урахуванням норм ч. 1 ст. 28 ЗУ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 01.01.2008 року.

В обґрунтування вимог вказує, що вона, як дитина війни, відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни має право на отримання щомісячної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, однак, така допомога відповідачем виплачувалась у значно меншому розмірі.

Позивачем надано відповідь відповідача, де зазначено про відсутність коштів для такої виплати, так як не передбачена стаття видатків у бюджеті Пенсійного фонду України на покриття витрат по сплаті щомісячної допомоги дітям війни. Пенсійний фонд дії відповідно до бюджетного законодавства та постанов КМ України.

Позивачка у судове засідання не з*явилася, у позові просить справу розглянути без її

участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, було повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи, про що є підтвердження у матеріалах справи, у запереченні позовні вимоги не визнав повністю, просить справу розглянути без участі представника управління.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог за наступного.

Судом встановлено, що позивачка є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України Про соціальний захист дітей війни , так як народилася 26.05.1934 року.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18.11.2004 р. № 2195-1V, набрав чинності 01.01.2006 р.)

Законами України Про державний бюджет на 2007 рік та Про Державний бюджет України на 2008 рік дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни було зупинено, до статті вносилися зміни.

Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України Про соціальний захист дітей війни , державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від

22.05.2008року № 10-рп/2008 ці зміни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тому задоволенню підлягають вимоги позивачки з 22.05.2008 року.

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, ч. З ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Однак, враховуючи той факт, що Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України Про соціальний захист дітей війни , оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. З ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення Про Пенсійний фонд України , здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається відповідними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області. Враховуючи вищевикладене, суд вважає управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області належним відповідачем по даній справі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача за період з 22.05.2008 року з підвищенням пенсії на 30 % з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та проводити відповідні виплати.

Суд вважає за необхідне припинити знущання з дитини війни і провадження даних виплат провадити на весь період дії цього закону, що відповідає вимогам закону і є обов'язком суду.

Позивач не наполягає на поверненні судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст. 1, 3, 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , ст.ст. 5- 12, 197, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати відповідача визнати право ОСОБА_1 на нарахування та виплату допомоги, як дитині війни, у розмірах, передбачених ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни .

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Іванківської районі Київської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та стягнути перераховану суму підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Пре загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 22.05.2008 року з урахування вже виплачених сум.

Від сплати судового збору сторони звільнити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Іванівській районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: